Постанова

від 16.12.2019 по справі 922/2233/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2019 р. Справа № 922/2233/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна" (вх.№3185Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2019 у справі №922/2233/19 (повний текст рішення підписано 23.09.2019 суддею Бураковою А.М. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна", м.Вишгород Київської області,

до фізичної особи-підприємця Щербініної Катерини Олександрівни, м.Харків,

за участі третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілайф Бренд Компані", с.Варварівка Дніпропетровської області,

про стягнення 78945,70 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна" звернулося до господарського суду Харківської області до фізичної особи - підприємця Щербініної Катерини Олександрівни з позовною заявою про стягнення суми основного боргу в розмірі 78945,70 грн за перевезення вантажу згідно з заявкою №Р07/12 та СМR №588931.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.08.2019 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнілайф Бренд Компані" до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Зобов`язано позивача направити ТОВ "Юнілайф Бренд Компані" копію позовної заяви і додані до неї документи та докази направлення надати до суду. Зобов`язано ТОВ "Юнілайф Бренд Компані" у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати до суду письмові пояснення щодо позову.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.09.2019 у справі №922/2233/19 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що між ТОВ "Сонекс Україна" та SONEX Europe s.r.o. складена транспортна заявка на 50-тий тиждень 2018 року відповідно до договору №020118/1 від 02.01.2018. Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною СМR №588931 відправником вантажу є ТОВ "Юнілайф Бренд Компані", перевізником - SONEX Europe s.r.o. При цьому вказана накладна не містить інформації щодо ФОП Щербініної Катерини Олександрівни. Заявка №Р07/12 від 07.12.2019 містить посилання на договір №Р07/12/19 від 07.12.2019, втім, вказаний договір у матеріалах справи не міститься, а позивач вказує про відсутність з його сторони акцепту даного договору. Також у заявці №Р07/12 вказані некоректні дати, позивачем виправлені не були, а зазначена в ній довідка про транспортні витрати відсутня у матеріалах справи. Господарський суд дійшов висновку, що заявка №Р07/12 від 07.12.2019 до договору №Р07/12/19 від 07.12.2019 та міжнародна товарно-транспортна накладна СМR №588931 не підтверджують наявність суми основного боргу відповідача у розмірі 78945,70 грн перед позивачем. Крім того, суд зазначив, що копія сторінки ФОП Щербініна Олександра Дмитровича у транспортно-інформаційному сервері Lardi-trans.com, копія відповіді на претензію №1/270319 вих.№1 від 12.04.2019 та копія листа ТОВ "Юнілайф Бренд Компані" (вих.№66 від 27.08.2019) не підтверджують наявність у відповідача перед позивачем суми основного боргу у розмірі 78945,70 грн. Отже, господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин щодо наявності у відповідача перед позивачем суми основного боргу у розмірі 78945,70 грн.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також просить суд апеляційної інстанції прийняти та надати оцінку доказам, що з об`єктивних причин не могли бути надані позивачем до суду першої інстанції, а саме: акт №КА 0000138 від 21.12.2018, банківські виписки щодо оплати відповідачу за перевезення відповідно до СМR №588931 від 10.12.2018 автомобілем мерседес 2 АY5872/4 АY5359. Постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства ФОП Щербініною К.О., яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 Кримінального кодексу України.

До апеляційної скарги надав лист за вих.№66 від 27.08.2019, копію акта №КА-0000138 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.12.2018, копії банківських виписок про проведення розрахунку з ФОП Щербініною К.О. (а.с.171-177).

Колегія суддів зазначає, що не бере до уваги зазначені у додатках до апеляційної скарги документи, оскільки ці документи не подавалися позивачем до суду першої інстанції, а заявник не обґрунтував неможливість подання цих доказів у порядку ст.269 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов передчасного висновку про недоведеність обставин щодо наявності у відповідача перед позивачем зобов`язання з оплати вартості транспортних послуг. Позивач зазначає, що ТОВ Юнілайф Бренд Компані , у якого було замовлено спірне перевезення, надало суду інформацію про виконання перевезення згідно з СМR №588931 від 10.12.2018, до якого ТОВ Юнілайф Бренд Компані залучено ФОП Щербініну Катерину Олександрівну. Вказані обставини щодо здійснення організації перевезення ФОП Щербініною К.О. підтверджуються документами, які ТОВ Юнілайф Бренд Компані надало суду першої інстанції на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 29.08.2019. Вказані докази позивач не міг подати до суду першої інстанції з об`єктивних причин, оскільки отримав їх від ТОВ Юнілайф Бренд Компані поштою 08.10.2019, тобто після винесення оскаржуваного рішення. Позивач стверджує, що відповідач, яка була обізнана про існування договірних відносин з позивачем, їх фактичну наявність та зобов`язання з оплати за надані позивачем послуги, надала суду інформацію про відсутність таких відносин з позивачем щодо перевезення за СМR №588931 від 10.12.2018. Посилаючись на ст.246 Господарського процесуального кодексу України, просить суд постановити окрему ухвалу щодо дій ФОП Щербініної К.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна" (вх.№3185Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2019 у справі №922/2233/19 . Зобов`язано представника позивача надати суду оригінал ордера, що посвідчує повноваження адвоката як представника сторони у Східному апеляційному господарському суді у справі №922/2233/19. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 28.11.2019 о 10:45 год. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 15.11.2019 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

08.11.2019 від ФОП Щербініної К.О. до суду надійшов відзив (вх.№10546) на апеляційну скаргу та клопотання (вх.№10547) про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також заява (вх.№10548) про розгляд справи без участі ФОП Щербініної К.О. (особисто), за участі її уповноваженого представника.

У відзиві відповідач, зокрема, зазначає, що позивачем порушено встановлений Господарським процесуальним кодексом України порядок подання доказів, також не погоджується з твердженням позивача про неможливість подання доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У разі неподання ТОВ Юнілайф Бренд Компані до суду документів, яким позивач обґрунтував свій позов, позивач мав можливість звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про витребування доказів у третьої особи, однак позивач своїм правом не скористався. Позивач не повідомляв суд першої інстанції про неможливість подання доказів, а також не надав суду доказів того, що ним було здійснено усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів. Банківські виписки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є неналежними доказами, оскільки обставини, які можна встановити на підставі цих доказів, не входять до предмету доказування у даній справі. Також зазначає, що надані позивачем до апеляційної скарги документи не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції у силу приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, заперечує проти наявності підстав для винесення судом окремої ухвали.

19.11.2019 представник позивача разом із заявою (вх.№10890) надав суду оригінали документів, якими обґрунтовані позовні вимоги, а також оригінал ордера, що посвідчує повноваження адвоката як представника сторони у Східному апеляційному господарському суді у справі №922/2233/19.

20.11.2019 від ТОВ "Юнілайф Бренд Компані" до суду надійшли пояснення (вх.№10975) у справі, в яких зазначає, що між ТОВ Юнілайф Бренд Компані та ФОП Щербініною К.О. укладено договір №Р07/12 від 07.12.2018. На виконання умов цього договору ФОП Щербініною К.О. було залучено ТОВ Сонекс Україна , яке, в свою чергу, звернувшись як експедитор до перевізника SONEX Europe s.r.o., здійснило перевезення: м.Дніпро (Україна) - м.Кабельскеталь (Німеччина) автомобілем НОМЕР_1 у відповідності до транспортної накладної СМR №588931 від 10.12.2018. Дані обставини підтверджуються відповідними доказами, які були направлені ТОВ "Юнілайф Бренд Компані" до суду першої інстанції у строк, встановлений судом в ухвалі суду, - п`ять днів з моменту отримання ухвали суду. Отже, ТОВ "Юнілайф Бренд Компані" виконано вимоги ухвали суду. З урахуванням викладеного, ТОВ "Юнілайф Бренд Компані" підтримує вимоги апеляційної скарги та вважає, що документи, надані позивачем до апеляційної скарги, мають бути прийняті судом апеляційної інстанції.

11.12.2019 від позивача до суду надійшла заява (вх.№11696) про судові витрати, в якій, посилаючись на ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді витрат зі сплати послуг адвоката у даній справі у розмірі 13700,00 грн. До вказаного клопотання надав належним чином засвідчені копії: договору про надання правової допомоги від 30.09.2019, додатку №1 до цього договору, акта про витрати на послуги адвоката у справі №922/2233/19 за позовом ТОВ Сонекс Україна до ФОП Щербініної К.О. від 10.12.2019, рахунку №115/09/2019 від 30.09.2019, рахунку №136/12/2019 від 09.12.2019, платіжного доручення №1801 від 09.12.2019 на суму 3700,00 грн, платіжного доручення №1680 від 30.09.2019 на суму 10000,00 грн, в яких у графі оплата за послуги адвокатського бюро за договором 30/09/2019 від 30.09.2019, банківської виписки АТ КБ Приватбанк за період з 01.01.20.19 по10.12.2019.

У судовому засіданні 28.11.2019 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає її безпідставною та необґрунтованою, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розпочавши розгляд справи по суті, з урахуванням того, що спір не може бути вирішено у даному судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 16.12.2019, про що учасників справи повідомлено ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у даній справі.

У судове засідання з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна", який підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання 16.12.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Позивач, звертаючись до господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Щербініної К.О. про стягнення суми боргу у розмірі 78945,70 грн, обґрунтовував свої вимоги тим, що ТОВ Сонекс Україна та ФОП Щербініна К.О. перебували у договірних відносинах. 07.12.2019 позивачем від відповідача засобами електронного зв`язку отримано заявку на перевезення вантажу №Р07/12, згідно з якою позивач зобов`язався здійснити транспортно-експедиційне обслуговування за маршрутом - с.Новоолександрівка, Дніпропетровська обл. (Україна) -Kabelsketal (Німеччина). У даній заявці були вказані некоректні дати, про що відповідач був повідомлений менеджером з логістики в усній формі засобами телефонного зв`язку з проханням внести корективи, однак корективи внесені не були. З метою виконання транспортно-експедиторських послуг згідно з заявкою №Р07/12 позивачем була залучена транспортна компанія SONEX Europe s.r.o. (Чеська республіка), авто держ.№2AY5872/4FY5359. Узяті на себе позивачем зобов`язання були виконані у повному обсязі, про що свідчать відмітки в CMR №588931 від 10.12.2018. Позивачем сформовано рахунок-фактуру, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.12.2018 на суму 78945,70 грн та 30.01.2019 надіслано рекомендованим листом відповідачу, проте вказані документи повернуті ПАТ Укрпошта на адресу позивача у зв`язку з неотриманням адресатом. 01.04.2019 позивачем повторно надіслані документи разом з претензією №1/270319 від 29.03.2019 з проханням сплатити заборгованість до 10.04.2019. У відповіді відповідач зазначила, що у зв`язку з запізненням авто на 4 робочих днів до місця призначення згідно з умовами договору відповідач виставив штрафні санкції у розмірі 100 євро за кожний день запізнення у сумі 400 євро по курсу 31,54, що дорівнює 12616,00 грн та просить виставити рахунок з урахуванням штрафних санкцій для оплати. Позивач зазначає, що відповідачем не було встановлено у заявці №Р07/12 конкретних строків доставки вантажу та не зазначено про застосування штрафних санкцій у разі запізнення авто на розвантаження до пункту призначення. Договір Р07/12 від 07.12.2018, на який іде посилання у заявці №Р07/12, позивачу не надходив, відповідно, акцепт даного договору зі сторони позивача відсутній. Відповідач заборгованість у сумі 78945,70 грн не погасив.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що матеріали справи не містять договору Р07/12 від 07.12.2018, а заявка №07/12 від 07.12.2018 та міжнародна товарно-транспортна накладна СМR №588931 не підтверджують наявність суми основного боргу відповідача у розмірі 78945,70 грн перед позивачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що такі висновки господарського суду спростовуються матеріалами справи, які містять пояснення третьої особи щодо позову (вх.№22254 від 17.09.2019), до яких ТОВ Юнілайф Бренд Компані надані документи, зокрема, належним чином засвідчену копію договору №07/12 від 07.12.2018.

Як зазначалося вище, ухвалою господарського Харківської області від 29.08.2019 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнілайф Бренд Компані" до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Зобов`язано ТОВ "Юнілайф Бренд Компані" у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати до суду письмові пояснення щодо позову.

У строк, встановлений судом, ТОВ "Юнілайф Бренд Компані" виконано вимоги ухвали суду та 16.09.2019 засобами поштового зв`язку, що підтверджується матеріалами справи (а.с.148, том 1) надіслано до суду пояснення щодо позову та докази на підтвердження вказаних у поясненнях обставин, зокрема, і договір №07/12 від 07.12.2018 (а.с.1340147, том 1). Дані пояснення зареєстровано у день винесення оскаржуваного рішення від 17.09.2019, однак надані суду у відповідності до вимог процесуального законодавства докази не взято до уваги судом першої інстанції.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення (ст.76 Господарського процесуального кодексу України).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, суд першої інстанції не дослідив наявні у справі докази, надані ТОВ Юнілайф Бренд Компані суду першої інстанції на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 29.08.2019, які підтверджують обставини про замовлення позивачем спірного перевезення у ТОВ Юнілайф Бренд Компані , яке виконало перевезення згідно з СМR №588931 від 10.12.2018, залучивши експедитора - ФОП Щербініну Катерину Олександрівну.

Як убачається з матеріалів справи, між ТОВ "Сонекс Україна" (експедитор) та SONEX Europe s.r.o (перевізник) укладено договір №020118/1 від 02.01.2018, умовами якого передбачено, що експедитор доручає, а перевізник бере на себе зобов`язання здійснювати своїми засобами або з залученням третіх осіб, перевезення експортно-імпортних вантажів, а також здійснення інших послуг експедитору, узгоджених у додатках до договору (заявках).

Перелік послуг, що надаються, узгоджується сторонами шляхом підписання тижневої заявки встановленої форми, які є невід`ємною частиною даного договору. Заявка містить інформацію про маршрут та вартість перевезення вантажів. Рахунки, які виставлені перевізником, містять вартість перевезення і додаткових витрат на його здійснення (пункт 1.2 договору №020118/1 від 02.01.2018).

Між ТОВ "Сонекс Україна" та SONEX Europe s.r.o. була складена транспортна заявка на 50-тий тиждень 2018 року відповідно договору №020118/1 від 02.01.2018, яка містить усю необхідну інформацію щодо спірного перевезення (а.с.91, том 1).

Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною СМR №588931 від 10.12.2018 відправником вантажу є ТОВ "ЮНІЛАЙФ БРЕНД КОМПАНІ", перевізником - SONEX Europe s.r.o. автомобілем держ.№2AY5872/4FY5359. Умови оплати визначені у пункті 14, а саме, згідно з Інкотермс СРТ.

Заявка №Р07/12 від 07.12.2018 містить посилання на договір №Р07/12 від 07.12.2018.

Як свідчать матеріали справи, 07.12.2018 між ФОП Щербініною К.О. (експедитор) та ТОВ Юнілайф Бренд Компані (замовник) укладено договір №Р07/12 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні, згідно з умовами якого експедитор, діючи від свого імені та за рахунок замовника у межах даного договору організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні шляхом залучення найманого або власного вантажного транспорту, керуючись чинним законодавством, що регулює правові відносини у галузі перевезень вантажів у межах України та в міжнародному сполученні і угод в галузі міжнародних перевезень.

Відповідно до пункту 2.3 договору конкретні умови по кожному окремому замовленню обумовлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною цього договору. Допускається одержання заявки по факсимільному чи електронному зв`язку (Е-mail).

Заявка на організацію перевезення вантажів подається замовником не пізніше, ніж за три години до моменту подання автомобіля до пункту завантаження і має містити інформацію, вказану у додатку №1. Експедитор протягом 1 (однієї) години з моменту отримання заявки від замовника зобов`язується підтвердити прийняття заявки або повідомити замовника про неможливість виконати заявку (пункт 2.4 договору).

Надання послуг за цим договором фіксується двостороннім актом виконаних робіт (надання послуг), який складається у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, підписується уповноваженими представниками експедитора й замовника та засвідчується печатками сторін. Актом виконаних робіт (надання послуг) повертається одразу після надання замовнику послуг у належно оформленій формі (пункт 2.6 договору).

Згідно з пунктом 3.1.3 договору експедитор зобов`язується організувати транспортування вантажу до місця призначення та його видачу отримувачу, зазначеному у транспортній накладній (СМR).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2018, але у будь-якому випадку до повного належного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому. Датою підписання вважається дата, зазначена на першій сторінці договору.

Відповідно до акту №КА-0000138 здачі-приймання робіт (виконання послуг) від 21.12.2018 представником замовника -ТОВ Юнілайф Бренд Компані та представником експедитора -ФОП Щербініною К.О. складено акт про те, що експедитором були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №КА-000000000131 від 21.12.2018 згідно з договором №Р07/12 від 07.12.2018 автомобілем мерседес держ.№2AY5872/4FY5359, водій ) ОСОБА_1 , а саме: транспортно-експедиційні послуги за маршрутом: м.Дніпро (Україна) -м/п Яготин/Дорохуск - Leipziger (Німеччина), вартість робіт становить 82004, 00 грн. Даний акт підписаний та скріплений печатками сторін (а.с.147, том 1).

Згідно з коригуванням №1 від 19.03.2019 до акта №КА-0000138 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.08.2018 сторони погодили суму різниці у зв`язку з нарахуванням ФОП Щербініній К.О. штрафних санкцій у розмірі 12616,00 грн (а.с.136, том 1).

Переказ грошових коштів за вищезазначене перевезення за договором №Р07/12 від 07.12.2018 на розрахунковий рахунок ФОП Щербініної К.О. здійснено у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками (а.с.139-141, том 1).

Вищенаведеними доказами спростовуються твердження ФОП Щербініної К.О. про те, що вона не має жодного відношення, у тому числі і договірних відносин, до здійснення спірного перевезення.

Відповідно до ст.1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Для цілей цієї Конвенції "транспортний засіб" означає автомобілі, автопоїзди, причепи і напівпричепи як це визначено в статті 4 Конвенції про дорожній рух від 19.09.1949.

Згідно зі ст.9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.

Статтею 908 Цивільного кодексу України встановлено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частина 4 ст.909 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно зі ст.526, 629 Цивільного кодексу України, пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У договорі №Р07/12 від 07.12.2018 передбачено зобов`язання експедитора (ФОП Щербініної К.О.), діючи від свого імені та за рахунок замовника (ТОВ Юнілайф Бренд Компані ) у межах даного договору організувати перевезення, що не суперечить приписам Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність .

Отже, факт здійснення позивачем - ТОВ Сонекс Україна перевезення вантажу за заявкою №Р07/12 від 07.12.2019 (а.с.16, том 1) (позивач вказує на некоректність зазначення дати у заявці і вважає правильним: заявка №Р07/12 від 07.12.2018 ) підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №588931 (а.с.17, том 1). Вказана помилка у заявці не спростовує факту наявності правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки підтверджується іншими документами.

Обставини щодо здійснення організації спірного перевезення ФОП Щербініною К.О. підтверджуються заявкою №Р07/12 від 07.12.2018, договором №Р07/12 від 07.12.2018 та актом №КА-0000138 здачі-приймання робіт (виконання послуг) від 21.12.2018, які містяться у матеріалах справи.

Відтак у порушення умов договору та приписів чинного законодавства ФОП Щербініною К.О. не здійснено розрахунок з ТОВ Сонекс Україна за виконане останнім перевезення за міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №588931 у розмірі 78945,70 грн відповідно до рахунку -фактури №СУНФ-000197 від 21.12.2018, з огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку по наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо вимоги заявника апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали стосовно порушення законодавства ФОП Щербініною К.О., яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 Кримінального кодексу України, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі ст.384 Кримінального кодексу України завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, -караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, -караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

Порядок постановлення окремої ухвали господарським судом регламентовано статтею 246 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, як убачається зі змісту вказаної норми, нею передбачено декілька різних підстав для вчинення відповідної процесуальної дії.

Зокрема, частиною 1 ст.246 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено (частина 11 вказаної статті).

У даному випадку колегія суддів вважає, що заявником жодними належними і допустимими доказами у контексті приписів ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено обставин, з якими закон пов`язує наявність підстав для винесення окремої ухвали суду, зокрема, порушення відповідачем законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення.

Стосовно питання про розмір витрат на правничу допомогу адвоката у даній справі колегія суддів виходить з такого.

У відповідності до приписів частини 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів 11.12.2019 ТОВ "Сонекс Україна" подало апеляційному суду заяву (вх.№11696) про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі №922/2233/19 у розмірі 13700,00 грн.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 ст.16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених Законом (частина 2 ст.16 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Позовна заява підписана представником ТОВ "Сонекс Україна" Рогачовим Ю.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2448 від 26.01.2006 та ордер на надання правової допомоги серії КВ №412362 на представництво інтересів ТОВ "Сонекс Україна" (а.с.256, том 1).

Відповідно до частини 1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2019 між ТОВ "Сонекс Україна" (клієнт) та адвокатським бюро Рогачова в особі директора Рогачова Юрія Миколайовича укладено договір №30/09/2019 про надання правової допомоги (а.с.18-21, том 2).

У пунктах 1.1, 1.2 договору зазначено, що предметом даного договору є надання правової допомоги клієнту, а клієнт зобов`язується виплатити бюро гонорар за таку допомогу. Правова допомога надається в обсязі послуг відповідно до окремих доручень (заяво) клієнта доручення (заявка) клієнта узгоджується шляхом обміну документами у порядку, передбаченому пунктом 4 цього договору, з моменту узгодження заявка є невід`ємною частиною договору. Доручення також вважається узгодженим у випадку фактичного вчинення сторонами дій, направлених на його виконання.

Відповідно до пункту 3.1 договору клієнт зобов`язаний надати на запит бюро всю відому йому інформацію та документи, необхідні для надання правової допомоги. Сплачувати бюро гонорар на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 7.1 договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання позивачу, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В обґрунтування витрат з оплати послуг адвоката, останній надав суду: копії заявки №1 на надання правової допомоги від 30.09.2019, акту про витрати на послуги адвоката у справі №922/2233/19 за позовом ТОВ Сонекс Україна до ФОП Щербініної К.О. від 10.12.2019, рахунку №115/09/2019 від 30.09.2019 у розмірі 10000,00 грн, рахунку №136/12/2019 від 09.12.2019 на суму 3700,00 грн, платіжного доручення №1801 від 09.12.2019 на суму 3700,00 грн, платіжного доручення №1680 від 30.09.2019 на суму 10000,00 грн, виписка АТ КБ ПриватБанк за період з 01.01.2019 по 10.12.2019, копія свідоцтва серії КВ №002448 на ім`я ОСОБА_3 .

У вказаних документах зазначено, що адвокатом наданий клієнтові комплекс юридичних послуг, а саме: правову допомогу у повному обсязі шляхом вивчення наданих документів, підготування усіх необхідних документів для звернення до суду, поточного безлімітного консультування, супроводу справи у суді. Витрати клієнта на послуги адвоката у праві №922/2233/19 за позовом ТОВ Сонекс Україна до ФОП Щербініної К.О. складають загалом 13700,00 грн.

У контексті норми ст.126 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем надано суду належним чином засвідчені копії платіжних доручень №1801 від 09.12.2019 та №1680 від 30.09.2019, які підтверджують перерахування позивачем на рахунок адвоката відповідно 13700,00 грн оплати послуг за надання професіональної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.

Згідно зі ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до частини 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказаної позиції дотримується також Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

Частиною 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Здійснивши аналіз поданих позивачем доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України позивачем надано суду належні докази надання адвокатських послуг та понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2448 від 26.01.2006 та ордер на надання правової допомоги серії КВ №412362 на представництво інтересів ТОВ "Сонекс Україна", договір №30/09/19 про надання правової допомоги від 30.09.2019; копії заявки №1 на надання правової допомоги від 30.09.2019, акту про витрати на послуги адвоката у справі №922/2233/19 за позовом ТОВ Сонекс Україна до ФОП Щербініної К.О. від 10.12.2019, рахунку №115/09/2019 від 30.09.2019 у розмірі 10000,00 грн, рахунку №136/12/2019 від 09.12.2019 на суму 3700,00 грн, платіжного доручення №1801 від 09.12.2019 на суму 3700,00 грн, платіжного доручення №1680 від 30.09.2019 на суму 10000,00 грн, виписка АТ КБ ПриватБанк за період з 01.01.2019 по 10.12.2019, копія свідоцтва серії КВ №002448 на ім`я ОСОБА_3 .

Керуючись приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України, позивачем підтверджено правовий статус представника - адвоката, надано докази виконання робіт та оплати позивачем наданих послуг, прийнятих згідно з актом виконаних робіт за договором та факт понесених позивачем витрат у розмірі 13700,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач обґрунтовував заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також тим, що адвокатом було виконано передбачений договором та заявкою, яка є невід`ємною частиною договору, обсяг робіт. Зокрема, здійснено представництво інтересів позивача у Східному апеляційному господарському суді у справі №922/2233/19, підготовлено апеляційну скаргу, пояснення, клопотання отримання та надання документів суду, участь адвоката у судовому засіданні апеляційної інстанції.

При цьому відповідачем у відповідності до частини 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, оцінивши заявлені до стягнення витрати, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, з урахуванням всіх аспектів цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, суд встановив, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена до стягнення у розмірі 13700,00 грн, є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне заяву позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у справі № 922/2233/19 у розмірі 13700,00 грн.

Згідно з частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 пункту 2 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частиною 1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та неправильному застосуванні норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що клопотання (вх.№10547) відповідача про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу залишається без задоволення, оскільки апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення та витрати на професійну правничу допомогу адвоката понесені позивачем покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2019 у справі №922/2233/19 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Щербініної Катерини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сонекс Україна (вул.Набережна,7-А, оф.208, м.Вишгород, Київська обл., 07300, р/р НОМЕР_3 в ЦФ ПАТ ПроКредитБанк , МФО 320984, код ЄДРПОУ 37868561) 78945,70 грн

Стягнути з фізичної особи-підприємця Щербініної Катерини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сонекс Україна (вул.Набережна,7-А, оф.208, м.Вишгород, Київська обл., 07300, р/р НОМЕР_3 в ЦФ ПАТ ПроКредитБанк , МФО 320984, код ЄДРПОУ 37868561) 13700,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Щербініної Катерини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сонекс України (вул.Набережна,7-А, оф.208, м.Вишгород, Київська обл., 07300, р/р НОМЕР_3 в ЦФ ПАТ ПроКредитБанк , МФО 320984, код ЄДРПОУ 37868561) 1921,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 2881,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.12.2019.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов