Постанова

від 26.12.2019 по справі 904/4655/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2019 року м.Дніпро Справа № 904/4655/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2019 , постановлену суддею Петренко Н.Е. (м. Дніпро) за наслідками розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , м. Дніпро до ОСОБА_2 , м. Дніпро, за участю третьої особи-1: Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний", м. Одеса, третьої особи-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд", м. Павлоград Дніпропетровської області, третьої особи-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", м. Дніпро про визнання недійсним кредитного договору №ВС2017-02995 від 09.08.2017, у справі №904/4655/19

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "Південний", м. Одеса

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд", м.Павлоград

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 1 065 191,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2019 повернуто без розгляду як таку, що не відповідає вимогам ст.180 ГПК України, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , м. Дніпро до ОСОБА_2 , м. Дніпро, за участю третьої особи-1: Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний", м. Одеса, третьої особи-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд", м. Павлоград Дніпропетровської області, третьої особи-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", м. Дніпро про визнання недійсним кредитного договору №ВС2017-02995 від 09.08.2017.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, зокрема, ст.ст.49, 180 ГПК України, неповне з`ясування обставин справи, зокрема щодо пов`язаності позовів, просить ухвалу господарського суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції безпідставно повернуто його зустрічну позовну заяву, оскільки за приписами ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується; ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Стаття 49 ГПК України надає право третій особі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або кількох сторін.

Також скаржник посилається на те, що зустрічний позов має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб"єктивне право позивача за первісним позовом.

Посилається на норми ч.1 ст.167 Господарського кодексу України, якою визначене поняття корпоративні права.

Зауважує, що виходячи з умов Договору кредитування № ВС2017-02995 від 09.08.2017, вони є не справедливими по відношенню до ТОВ "Спецдоррембуд", однак, за умови ухвалення рішення суду про задоволення первісного позову, можуть стати обов`язковими для виконання, що, в свою чергу, є підґрунтям для стягнення з ТОВ "Спецдоррембуд" суми у розмірі 1 065 191,18 грн., що вплине на матеріальний стан та ліквідність підприємства, отже, пред`явлений апелянтом зустрічний позов вважає взаємопов`язаним з первісним позовом, у зв`язку з чим ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про повернення поданого 11.11.2019 позову є такою, що не відповідає приписам процесуального права.

Позивач, відповідачі правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, про надання строку для вчинення зазначеної дії повідомлялись належним чином, що підтверджується поштовим поверненням відправлення на адресу відповідача-1 з відміткою "за заявою одержувача" (а.с.179-182, т.2), ксерокопією реєстру поштових відправлень, витягами з пошукової системи АТ "Укрпошта" про відстеження поштових відправлень (а.с.183-187, т.2).

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки "за письмовою заявою одержувача", аналогічне пункту про відмову від отримання, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

В даному випадку, судом дотримано основних засад господарського судочинства, забезпечена рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, забезпечено право на апеляційний перегляд рішення суду. Сторони мали рівну можливість подати письмові заяви по суті справи, зокрема, позовну заяву, відзив на позов, заперечення на відзив, пояснення та клопотання, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу.

Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.18 у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Слід також зауважити, що за приписами частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, нормами діючого Господарського процесуального кодексу України саме на учасників провадження у справі покладається обов"язок повідомляти суд про зміну місцезнаходження під час розгляду справи, а наслідки неповідомлення адреси покладаються на відповідного учасника провадження - фактом визнання повідомленим (обізнаним) належним чином про дату, час та місце слухання справи, в разі направлення відповідного повідомлення суду (ухвали, виклику) на останню відому суду адресу, повідомлену таким учасником провадження у справі.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Зважаючи на належне повідомлення позивача, відповідачів про надання строку для подання відзивів на апеляційну скаргу, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку про можливість розглянути справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2019 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2019 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору у розмірі 1921,00 грн. за оскарження ухвали суду. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

05.12.2019 від скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якого додано платіжну квитанцію № ПН1273653 від 04.12.2019 про сплату 1921,00 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2019 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2019 у справі №904/4655/19; з урахуванням положень ст.271 ГПК України скаргу вирішено розглядати без повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження; сторонам наданий час для подання відзиву, заяв, клопотань.

20.12.2019 апелянтом подано до Центрального апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

З метою розгляду вказаного клопотання та подальшого розгляду справи, 23.12.2019 розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/4655/19 у зв`язку з відпусткою судді - члена колегії суддів Березкіної О.В.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019, справу №904/4655/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г. та ухвалою від 23.12.2019 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів; відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про призначення справи в загальному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

У жовтні 2019 Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" (відповідача-2) про стягнення 1 065 191,18 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 768 034,10 грн., заборгованість за процентами у розмірі 119 034,10 грн., заборгованість за неустойкою у розмірі 173 332,92 грн., заборгованість за комісією у розмірі 3 840,17 грн. (а.с.4-12, т.1).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами умов кредитного договору №ВС2017-02995 від 09.08.2017 в частині сплати в повному обсязі та вчасно кредитних коштів згідно графіку платежів; пред`явленням вимоги банком в порядку п.3.3.4 договору щодо дострокового повернення кредитних коштів, яку не виконано відповідачами; невиконанням відповідачем-2 як поручителем відповідача-1 своїх зобов`язань за договором поруки № 1/ВС2017-02995 від 09.08.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2019 залишено позовну заяву без руху для усунення позивачем недоліків позову (а.с.54-55, т.1).

16.10.2019 на виконання зазначеної ухвали позивачем усунуто недоліки позовної заяви (а.с.56-57, т.1).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.10.2019 о 12:15 (а.с.1-2, т.1).

16.10.2019 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах позовних вимог в розмірі 1 065 191,18 грн., що знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" (код ЄДРПОУ 24427542, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21-Г, оф. 401) в усіх банківських установах України; накласти арешт на грошові кошти, в межах позовних вимог в розмірі 1 065 191, 18 грн., що знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" (код ЄДРПОУ 40196224, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 1) в усіх банківських установах України (а.с.8-11, т.2).

Ухвалою суду від 17.10.2019 заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "Південний" про забезпечення позову задоволено у повному обсязі; накладено арешт на грошові кошти, в межах позовних вимог в розмірі 1 065 191,18 грн., що знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" (код ЄДРПОУ 24427542, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21-Г, оф. 401) в усіх банківських установах України; накладено арешт на грошові кошти, в межах позовних вимог в розмірі 1 065 191, 18 грн., що знаходяться на рахунках, відкритих на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" (код ЄДРПОУ 40196224, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 1) в усіх банківських установах України (а.с.33-35, т.2).

30.10.2019 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в обґрунтування якого відповідач вказує на те, що на момент вжиття заходів забезпечення позову не була підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (а.с.45-49, т.2).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2019 відкладено підготовче судове засідання на 18.11.2019 (а.с.116-117, т.2).

Також ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2019 у справі №904/4655/19 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2019 року; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2019 (а.с.119-121, т.2).

11.11.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-1: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний", третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд", третя особа-3: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" про визнання недійсним кредитного договору № ВС2017-02995 від 09.08.2017 (а.с.126-128, т.2).

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що станом на дату укладання кредитного договору №ВС2017-02995 від 09.08.2017 директором ТОВ "Спецдоррембуд" був ОСОБА_2, який підписав зазначений договір з перевищенням повноважень. Відповідно до Статуту ТОВ "Спецдоррембуд" вищим органом товариства є Загальні збори учасників; зважаючи на положення Статуту, саме до компетенції Загальних зборів учасників віднесено питання щодо прийняття рішення про укладання договорів. Статутом, що діяв на момент укладення договору, передбачені обмеження для правочинів, що вчинюються директором. Станом на дату звернення з даним позовом, керівником ТОВ "Спецдоррембуд" є ОСОБА_1 , і він не приймав участі у зборах учасників товариства з питання укладання спірного договору. Отже, кредитний договір №ВС2017-02995 від 09.08.2017 підписаний ОСОБА_2 з перевищенням повноважень.

Ухвалою від 15.11.2019 зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду з підстав її невідповідності вимогам ст. 180 ГПК України (а.с.129-130, т.2).

Зазначений процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження.

Повертаючи без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийшов до висновку, що лише відповідачу за первісним позовом надано право пред"явлення зустрічного позову, тобто правом надання зустрічного позову в межах цієї справи наділені ТОВ "Спецдоррембуд" та ТОВ "УПП з ІІ "УПС", в даному випадку зустрічну позовну заяву подано ОСОБА_1 , що не відповідає приписам ст.180 ГПК України, наслідком чого є її повернення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

За приписами ч.3 ст.12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За приписами ч.1 ст.176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.176 Господарського процесуального кодексу України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження; строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Згідно зі ст.177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч.1 ст.176 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

Частинами 1, 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначені права та обов`язки учасників справи, серед яких зокрема, учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках (п.п.1-4 ч.1 ст.42); учасники справи зобов`язані зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6 ч.2 ст.42).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 49 ГПК України встановлено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку (частини 1-4 ст.49 ГПК України).

При цьому позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини 5 статті 49 та частини 4 статті 180 ГПК України. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

За приписами статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (частини 1-4 ст.180).

Зустрічний позов це вимога відповідача до позивача, тобто зустрічна вимога, що розглядається одночасно з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача. Такий позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів. По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом ; пред`являється він до первісного позивача . По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину . При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним із первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі, а ст.180 ГПК України застосовується в тій частині, що відповідач за позовом третьої особи (який має збігатись з первісним відповідачем) має право подати на відповідну позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами зустрічну позовну заяву у визначений судом строк.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами . Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб , не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 916/1302/18.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою позовних вимог у спорі в даній справі є неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", своїх зобов`язань за Договорами кредитування №ВС2017-02995 від 09.08.2017, поруки № 1/ВС2017-02995 від 09.08.2017 в частині сплати в повному обсязі та вчасно кредитних коштів згідно графіку платежів, повернення кредитних коштів в повному обсязі після пред"явленні вимоги банком.

Позов в даному випадку пред"явлено ПАТ АБ "Південний" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" (відповідач-2).

В свою чергу, ОСОБА_1 (нинішній директор ТОВ "Спецдоррембуд") звернувся до господарського cуду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 (колишній директор ТОВ "Спецдоррембуд") предметом якого є визнання недійсним договору кредитування №ВС2017-02995 від 09.08.2017.

Згідно частини 6 ст.180 Господарського процесуального кодекс України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику . Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З огляду на те, що правом подання зустрічної позовної заяви згідно з нормами чинного Господарського процесуального кодексу України наділені лише відповідачі за первісним позовом саме до позивача за первісним позовом, та в даному випадку таким вимогам подана ОСОБА_1 зустрічна позовна заява не відповідає (оскільки ОСОБА_1 не є відповідачем у цій справі, а зустрічний позов заявлений не до позивача за первісним позовом), судом першої інстанції здійснено обґрунтований висновок стосовно повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

Колегія суддів наголошує, що самим заявником власний правовий статус при поданні зустрічної позовної заяви не визначений, як-то, зустрічна позовна заява або позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору; у назві документу та у нормативно-правовому обґрунтуванні позову міститься лише посилання на ст.180 ГПК України, а у тексті позовної заяви на ст.49 ГПК України.

Втім, суд наголошує, що з урахуванням приписів ст.49 ГПК України, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, має подати позовну заяву саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину, а в даному випадку позов заявлений не щодо предмета спору за первісним позовом у цій справі, отже, не може вважатись позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, заявлений в порядку ст.49 ГПК України; порядок же подання зустрічного позову наведений вище і вимогам ст.180 ГПК України поданий ОСОБА_1 зустрічний позов також не відповідає, в зв"язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано повернутий без розгляду.

Посилання скаржника на ст.4 ГПК України, якою регламентоване право на звернення до господарського суду, не приймаються колегією суддів в силу наступного.

Право особи подати зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законодавством. Тому повернення заявникові зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог частин першої, другої статті 180 ГПК України, не може вважатися обмеженням доступу до суду.

За таких обставин, ухвала місцевого суду про повернення зустрічної позовної заяви є законною, обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення, наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують викладених в ухвалі висновків суду.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м.Дніпро на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2019 у справі №904/4655/19 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2019 у справі №904/4655/19 - залишити без змін.

Судові витрати ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 26.12.2019.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік