Постанова

від 23.12.2019 по справі 922/2714/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2019 р. Справа № 922/2714/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І. , суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І. ,

при секретарі судового засідання Стойки В.В.,

за участю представників сторін:

від апелянта: Хлопузян Р.Д., адвокат за дов.,

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ, за вх. №3251 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 10.09.2019 (суддя Лавренюк Т.А.) у справі № 922/2714/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест", м.Дергачі, Харківська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей", м.Дергачі, Харківська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Укргазвидобування", м.Київ,

про зобов`язання передати товар

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей" виконати умови договору купівлі-продажу природного газу № 20/10/16 від 20.10.2016 в натурі - передати 26 815,934тис.куб.м. природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест". Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з передачі 26 815,934тис.куб.м. природного газу протягом жовтня 2016 року - грудня 2017 року, згідно умов укладеного між сторонами договору.

Ухвалою суду від 03.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

05.09.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позову, (яка фактично є зміною предмета позову), в якій позивач просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей" виконати умови договору купівлі-продажу природного газу № 20/10/16 від 20.10.2016 в натурі передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест" 26 815,934 тис куб. м. (двадцять шість мільйонів вісімсот п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири кубічних метрів) природного газу, який було видобуто за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 15.09.2004 року. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Господарським судом Харківської області від 10.09.2019 р. у справі №922/2714/19 прийнято рішення про задоволення позовних вимог. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей" , м. Дергачі, виконати умови договору купівлі-продажу природного газу № 20/10/16 від 20.10.2016 в натурі - передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест" м.Дергачі, 26 815,934тис.куб.м. природного газу, який було видобуто за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 15.09.2004.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей", м. Дергачі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест" м. Дергачі судового збору у сумі 336 175, 00 грн.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство Укргазвидобування звернулася до Східного апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається, що суд першої інстанції прийняв рішення по справі відносно майна, співвласником якого вони є на підставі Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004 за № 927, який було підписано між ТОВ Цефей та Акціонерним товариством Укргазвидобування (раніше дочірня компанія Укргазвидобування НАК Нафтогаз України ). Тобто рішення по справі стосується його прав та обов`язків. Про те , до розгляду справи його залучено не було. Крім того наполягає, що договір купівлі-продажу, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги є нікчемним в силу приписів ст.228 ЦК України. Судом першої інстанції також не було враховано, що договір про інвестиційну діяльність є розірваним.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 р. поновлено Акціонерному товариству Укргазвидобування пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 10.09.2019 у справі № 922/2714/19, відкрите апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 26.11.2019 р. Цією ж ухвалою зупинене дію рішення господарського суду Харківської області від 10.09.2019 р.

У судовому засіданні, призначеному на 26.11.2019 р. оголошувалася перерва до 04.12.2019 р.

Крім того, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 р. до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача залучено Акціонерне товариство Укргазвидобування .

В судове засідання призначене на 04.12.2019 р. з`явився представник заявника апеляційної скарги, який підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення по справі залишити без змін.

В судовому засіданні, яке відбулося 04.12.2019 р. оголошувалася перерва до 23.12.2019 р.

В судове засідання, призначене на 23.12.2019 р. з`явився представник заявника апеляційної скарги. Інші представники сторін в судове засідання не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Явка сторін не визнавалася обов`язковою.

Відповідно до приписів ст.269 ГПК України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. (ст.270 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі (судді доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, які з`явилися у судове засідання, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на нижчевикладене.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

20.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Цефей (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лідерпровінвест (позивач) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 20/10/16 (далі за текстом договір), відповідно до умов якого відповідач зобов`язався передати у власність позивача природний газ, приведений до стандартних умов, а позивач прийняти та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених у вказаному Договорі.

За умовами п. 1.1 договору (у редакції відповідно до додаткової угоди до договору купівлі-продажу природного газу № 20/10/16 від 20.10.2016) сторони погодили обов`язок відповідача, як оптового продавця, передати у власність позивача (оптового покупця) природний газ (код УКТЗЕД 27112100) приведений до стандартних умов ((t) = 20 єС, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа)), (далі - газ), який було видобуто за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 15.09.2004 року і який знаходиться в Єдиній газотранспортній системі України, а оптовий покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ, в порядку та на умовах, визначених в договорі.

Відповідно до п.2.1 договору, відповідач взяв на себе зобов`язання передати природний газ, визначений умовами цього договору, протягом жовтня 2016 - грудня 2017.

Обсяг газу, що підлягає передачі за договором, складає до 26 815,934 тис.куб.м. Ціна за 1000 куб. м. природного газу складає суму в розмірі 7 150,00грн. Загальна сума договору складається із загальної вартості газу, який передається позивачу і становить суму в розмірі 191 733 928,10грн. (п.2.2 договору).

За умовами п.2.3.2 договору сторони погодили, що факт приймання-передачі природного газу фіксується в актах приймання-передачі природного газу.

Відповідно до 3.2. договору, з метою оформлення передачі газу від оптового продавця до оптового покупця, оптовий продавець зобов`язується своєчасно надавати оператору ГТС Акти приймання-передачі газу та інші документи, що підтверджують зобов`язання оптового продавця передати оптовому покупцю, а оптового покупця прийняти у відповідному місяці передачі визначений в таких документах обсяг газу на умовах цього Договору.

У п.3.3. договору сторони погодили, що право власності на газ переходить від оптового продавця до оптового покупця в пункті передачі газу з дати підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі газу та комерційного Акту приймання - передачі (далі Акти).

Відповідно до 3.4. договору, не пізніше 3 (трьох) робочих днів місяця, наступного за останнім днем передачі газу у місяці передачі газу, відповідач зобов`язався надати позивачу підписані та скріплені його печаткою два примірники Акту приймання-передачі, у якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу, а також підписані та скріплені печаткою відповідача два примірники комерційного Акту приймання-передачі, в якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу та фактична вартість переданого газу.

Позивач, відповідно до п.4.3. договору, зобов`язався перерахувати на рахунок відповідача вартість природного газу, отриманого за цим договором на підставі двостороннього комерційного акту приймання-передачі природного газу, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, до 15-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу. Комерційний акт приймання-передачі природного газу є підставою для здійснення розрахунків.

Таким чином, сторони погодили, що розрахунок за газ здійснюється позивачем після його поставки відповідачем.

Відповідно до п.9.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення відбитками печаток Сторін і діє до повного та належного виконання Сторонами зобов`язань за Договором.

Оскільки відповідач не виконав умови договору, а саме: не передав позивачу на умовах, визначених договором, 26 815,934 тис. куб. м. природного газу, видобутого за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №927 від15.09.2004, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 16.01.2017 по справі № 912/311/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Карлівська об`єднання державна податкова інспекція ГУ ДФС у Полтавській області, Гадяцька об`єднання державна податкова інспекція ГУ ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Цефей про розірвання договору про спільну діяльність, розірвано Договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 15.09.2004 укладений між Дочірнею компанією Укргазвидобування Національної акціонерної компанії Нафтогаз України правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство Укргазвидобування та Товариством з обмеженою відповідальністю Цефей разом з додатковими угодами № 1 від 31.05.2007 № 2 від 21.10.2009, № 3 від 27.05.2013, № 4 від 20.09.2013 № 5 від 28.11.2013 № 6 від 21.07.2014, № 7 від 03.03.2015 р.

Підставою для розірвання зазначеного договору стало істотне порушення відповідачем умов договору, які пов`язані, зокрема: із несплатою відповідачем податків, що виникають за операціями, котрі виконуються в межах договору; продажом відповідачем природного газу, видобутого в рамках спільної діяльності за заниженими цінами; ненадання відповідачем позивачу фінансової звітності щодо результатів спільної діяльності, усунення позивача від участі у спільній діяльності, неперерахування позивачу прибутку від спільної діяльності, завдання відповідачем збитків спільній діяльності, що не дає змоги досягти у повній мірі основної мети спільної діяльності - отримання прибутку в інтересах сторін.

Зазначене рішення залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 р та постановою Вищого господарського суду від 16.11.2017 р.

Під час розгляду судами справи № 912/311/16 встановлено наступні обставини, які в силу приписів ст.75 ГПК України, не потребують доказуванню під час розгляду справи № 922 /2714/ 19.

Між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей" (Сторона-2) було укладено Договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №927 від 25 вересня 2004 року (надалі Договір), відповідно до предмету якого Сторони зобов`язали об`єднати вклади для ведення спільної інвестиційної та виробничої програми. Метою спільної діяльності є: опрацювання техніко-геологічної інформації на свердловинах; капітальний ремонт, облаштування та подальша експлуатація свердловин; підвищення віддачі продуктивних пластів та продуктивності свердловин; видобування та реалізація видобутих вуглеводнів та продуктів їх переробки; отримання прибутку в інтересах Сторін (пункт 1.1. Договору, з урахуванням Додаткової угоди №3 від 27 травня 2013 року).

Виконання даного Договору здійснюється Сторонами на підставі Програми та Бюджету спільної діяльності, які затверджуються Сторонами на певний строк (пункт 2.1. Договору, з урахуванням Додаткової угоди №3 від 27 травня 2013 року).

Розділом 3 Договору погоджено вклади Сторін у спільну діяльність.

Пунктом 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №7 від 05 березня 2016 року) передбачено, що вкладом Сторони-1 у спільну діяльність є право користування свердловинами №№ 52, 57, 66, 53, 76 Чутівського родовища, №№ 162, 170, 160 Більського родовища. Вартість вкладу Сторони-1 визначається на підставі незалежної експертної оцінки та становить 11 827 529,00 грн.

Пунктом 3.2. Договору (в редакції Додаткової угоди №7 від 05 березня 2016 року) передбачено, що вкладом Сторони-2 у спільну діяльність є грошові кошти в обсязі, необхідному для повного фінансування капітальних витрат, що передбачаються Програмою спільної діяльності. Загальний розмір вкладу Сторони-2 становить 20 190 000,00 грн. Грошові кошти Сторона-2 перераховує на окремий рахунок спільної діяльності в обсягах та в строки, що передбачаються Програмами спільної діяльності. Дана суму є орієнтовною. Фактична сума повинна відповідати Програмам спільної діяльності.

У відповідності до пункту 5.3. Договору (з урахуванням Додаткової угоди №3 від 27 травня 2013 року), ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює Сторона-2 (Оператор). З питань, пов`язаних із спільною діяльністю, Оператор є представником Сторони-1 та діє від її імені в межах, обумовлених даним Договором, Програмами спільної діяльності, Бюджетом спільної діяльності та рішеннями Комітету управління. Оператор здійснює ведення спільних справ на підставі довіреності, що видається Стороною-1.

Згідно пункту 5.11. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 31 травня 2007 року та Додаткової угоди №7 від 03 березня 2015 року) до обов`язків Оператора відноситься, зокрема, ведення обліку та складання звітності відповідно до положення про порядок контролю за роботою спільних підприємств та спільною діяльністю з видобування нафти і газу в НАК "Нафтогаз України"; забезпечення подання інформації щодо всіх операцій спільної діяльності відповідно до вимог наказів Сторони-1, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; своєчасна та повна сплата передбачених чинним законодавством податків, обов`язкових зборів (платежів), а також відшкодування Стороні-1 сплачених нею всіх податків, обов`язкових зборів (платежів), які стосуються та випливають із здійснення спільної діяльності; складання та подання уповноваженим державним органам обов`язкової звітності; щоквартально до 20 числа місяця наступного за звітним кварталом надає Сторонам попередню бухгалтерську звітність результатів Спільної діяльності (попередній баланс та попередній звіт про фінансові результати за підписом керівника та бухгалтера з печаткою), довідки про вартість виконаних робіт з буріння, капітального та поточного ремонту свердловин, фактичну собівартість видобутої вуглеводної продукції та про перерахування прибутку Сторонам за звітний квартал та щоквартально протягом 50 днів після завершення звітного кварталу надає Сторонам завірені печатками копію податкової звітності та бухгалтерську звітність результатів Спільної діяльності (баланс та звіт про фінансові результати з додатками встановленої форми).

Комітет з управління має право здійснювати контроль за діяльністю Сторони-2 по веденню спільних справ шляхом перевірки укладених договорів, фінансової, технічної, облікової та іншої документації, Сторона-1 має право отримувати інформацію щодо ведення спільних справ (пункт 5.13. Договору).

Відповідно до пункту 5.14. Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 27 травня 2013 року), реалізація вуглеводів, видобутих в результаті Спільної діяльності та продуктів їх переробки здійснюється Оператором на умовах, попередньо затвердженими рішенням Комітету з Управління спільною діяльністю.

Згідно пунктами 7.1., 7.2. Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 27 травня 2013 року) розгляд фінансових результатів спільної діяльності та розподіл прибутку здійснюється Оператором щоквартально, але не пізніше 20 числа місяця, що слідує за звітним кварталом. З урахуванням п. 3.3., 3.4. та 4.1. цього Договору прибуток розподіляється між Сторонами у такому співвідношенні: Сторона-1 50%; Сторона-2 50%. Оператор зобов`язаний перерахувати Стороні-1 суму коштів відповідно до визначеної частки прибутку протягом 7 банківських днів з дня затвердження Комітетом управління Спільною діяльністю фінансових результатів діяльності за відповідний квартал та підписання Протоколу засідання Комітету управління щодо розподілу прибутку.

Усі доходи Спільної діяльності, отримані за відповідний звітний період, використовуються у першу чергу на виконання зобов`язань перед бюджетами, державними цільовими фондами, та відшкодування поточних витрат Спільної діяльності, передбачених бюджетом спільної діяльності. Капітальні витрати, що передбачаються Програмами спільної діяльності, фінансуються за рахунок грошових коштів, що вкладаються у спільну діяльність Стороною-2. Сплата ресурсних податків та Поточні витрати спільної діяльності здійснюється за рахунок доходів спільної діяльності в межах, передбачених відповідним Бюджетом спільної діяльності. Рішення про порядок відшкодування витрат, що не передбачені Програмами та Бюджетами спільної діяльності, приймає Комітет управління спільної діяльністю (пункти 7.3., 7.4. Договору).

Пунктом 7.6. Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 27 травня 2013 року) зокрема погоджено, що Сторона-2 (Оператор) є платником ренти та плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання цього Договору відповідно до діючого законодавства. За несвоєчасне або неповне здійснення платежів до Державного бюджету України, Сторона-2 за рахунок власних коштів сплачує штрафні (фінансові) санкції та пеню, які були нараховані органами Державної податкової служби за несвоєчасне проведення розрахунків з бюджетом.

Додаткової угодою №7 від 03 березня 2015 року доповнено Договір пунктом 7.7 наступного змісту Оператор обов`язково складає Річний баланс спільної діяльності та іншу фінансову звітність щодо господарських операцій спільної діяльності відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку України та Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Перед поданням річної фінансової звітності спільної діяльності, складеної по МСФЗ, Сторонам Договору, вона має бути підтверджена незалежним аудитором (аудиторською фірмою). Річна фінансова звітність спільної діяльності, складеної до МСФЗ, разом з аудиторським заключенням надається Операторам Сторонам договору не пізніше 1 квітня року, що наступає за звітним.

Договір вступає в силу з дня його підписання Сторонами. Сторона-1 гарантує, що цей Договір є узгодженим з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та НАК "Нафтогаз України". Даний Договір діє до 31 грудня 2017 року. Сторони можуть в будь-який час припинити дію цього Договору на підставі взаємної письмової згоди, зокрема (але не виключно) у разі якщо Сторони прийдуть до висновку про недоцільність його продовження в зв`язку із збитковістю (пункт 9.1. Договору, пункт 9.2. Договору з урахуванням Додаткової угоди №4 від 20 вересня 2013 року.

Як зазначалося вище, позовні вимоги судом першої інстанції задоволено повністю. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Проте з таким рішенням судова колегія погодитися не може з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 20 жовтня 2016 р. було підписано договір № 20/10/16 купівлі-продажу природного газу. У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо продажу природного газу, позивач просив суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей", м.Дергачі, виконати умови договору купівлі-продажу природного газу № 20/10/16 від 20.10.2016 в натурі - передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест" м.Дергачі, 26 815,934тис.куб.м. природного газу, який було видобуто за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 15.09.2004.

Відповідно до приписів ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Стаття 1131 ЦК України встановлює, що Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно приписів ст. 1135 ЦК України, під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

У відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень.

Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства.

За умовами п.5.3. Договору про спільну діяльність ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює Відповідач (Оператор). З питань пов`язаних із спільною діяльністю Оператор є представником Апелянта та діє від іі імені в межах, обумовленим даним Договором, Програмами спільної діяльності. Оператор (відповідач) здійснює ведення спільних справ на підставі довіреності, що видається ПрАТ Укргазвидобування (у редакції додаткової угоди № 3 від 27.05.2013 пр. до договору про спільну діяльність) - а.с.131, т.с.1

15.07.2016 р. ПрАТ Укргазвидобування було видано відповідачу довіреність № 2-631д до Договору про спільну діяльність, але з обмеженими повноваженнями щодо реалізації вуглеводів, яка була дійсна по 30.09.2016 р. ( а.с.131.т.с.1)

Наступна довіреність була видана Апелянтом 14.11.2016 , яка також мала обмеження повноважень щодо реалізації вуглеводів. (а.с.132, т.с.1)

Договір № 20/10/16 купівлі-продажу природного газу між позивачем та відповідачем було укладено 20.10.2016 р.

Тобто, зазначений вище договір з боку ТОВ Цефей укладався за відсутністю відповідної довіреності.

Під час апеляційного провадження зазначена обставина належними та допустимими доказами сторонами спростована не була.

Частиною 1 ст.358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. А тому жоден з учасників самостійно не має право укладати правочини щодо спільного майна без згоди інших учасників.

Стаття 321 ЦК України закріплює непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 204 ч.1 ст.13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за відсутності згоди заявника апеляційної скарги уклав правочин, спрямований на відчуження спільного майна, що свідчить про недобросовісну поведінку відповідача, направлену на незаконне заволодіння майном , яке належить заявнику апеляційної скарги та позбавлення останнього законних майнових прав на це майно.

За правилом, закріпленим ч.1 та ч.2 ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо зокрема, він був спрямований на незаконне заволодіння майном юридичної особи, порушення конституційних прав людини громадянина. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що договір купівлі-продажу природного газу № 20/10/16 від 20.10.2016, який був укладений між позивачем та відповідачем є нікчемним і не може породжувати цивільні права та обов`язки.

При цьому, вина відповідача, доведена під час розгляду справи № 912/311/16, в рамках якої було встановлено , що відповідач не належним чином виконував договір про спільну діяльність та порушував права заявника апеляційної скарги, внаслідок чого, договір по спільну діяльність було розірвано за рішенням суду.

Судова колегія погоджується зі ствердженням заявника апеляційної скарги, що право, за захистом якого позивач звернувся до суду не може бути порушено та відновлено у визначений позивачем спосіб, оскільки та обставина, що вказаний правочин є нікчемним, унеможливлює задоволення позовних вимог, які ґрунтуються на підставах невиконання відповідачем спірного договору.

Судова колегія також враховую правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.10.2019 р. по справі № 910/11033/18.

Так, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що частинами 1, 2 ст.228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення. Пошкодження майна фізичної або юридичних особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодінням. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним. Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів. Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушення інтересів внаслідок вчинення такого правочину. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Стаття 228 ЦК України не містить припису про те, що доказами вини обов`язково має бути вирок суду у кримінальній справі , і що в іншій спосіб та іншими доказами наявність умислу ( вини у формі умислу) чи наміру сторін судом встановлюватися не може, у тому числі в розгляді господарської справи. Питання, чи мало місце протиправне діяння та вчинено воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може також доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону та не потребує визнання його таким судом. Верховним Судом відхиляються доводи відповідача про порушення судом першої інстанції ч.3 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, щодо виходу суду за межі позовних вимог, оскільки судом лише встановлено обставини нікчемності договору відповідно до положень ч.2 ст.228 ЦК України, а нікчемний правочин є недійсним в силу закону та не потребує визнання його таким.

Відповідно до ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Стаття 277 ГПК України визначає. підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення

Так, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

В даному випадку, суд першої інстанції прийняв рішення по справі про права та обов`язки особи (заявника апеляційної скарги, який є співвласником майна) , яка не була залучена до розгляду справи, та не з`ясував обставини справи, що мають значення для її вирішення, зокрема нікчемність договору, яким позивач обґрунтовував порушене право, у зв`язку з чим, рішення по справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати за звернення з апеляційною скаргою покласти на позивач по справі.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ, на рішення господарського суду Харківської області від 10.09.2019 у справі №922/2714/19 - задовольнити.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 10.09.2019 по справі №922/2714/19 - скасувати.

3.Прийняти по справі №922/2714/19 нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест", м.Дергачі, Харківська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей", м.Дергачі, Харківська область, про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей", м.Дергачі, Харківська область, виконати умови договору купівлі-продажу природного газу №20/10/16 від 20.10.2016 в натурі - передати Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест", м.Дергачі, Харківська область, 26 815,934 тис.куб.м. природного газу, який було видобуто за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 15.09.2004.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест" (вул.Лозівська, 96, м.Дергачі, Харківська область, 62300, код ЄДРПОУ 37981631) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул.Кудрявська, 26/28, м.Київ. 04053, код ЄДРПОУ 30019775) витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 1 008 525, 00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.12.2019.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Терещенко