Рішення
від 16.12.2019 по справі 904/3503/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2019м. ДніпроСправа № 904/3503/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Вязовська К.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м.Дніпро

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Капустяне", м. Дніпро

про стягнення 19 938,40 грн.

Представники:

Від позивача Тищенко Т.А. - адвокат

Від відповідача Денисенко М.М. - керівник

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство ДТЕК Дніпровські електромережі звернулося до Господарського суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Капустяне" про стягнення 19 938, 40 грн. - збитків (недорахованої електроенергії за період з 02.09.15р. по 26.09.16р.), які нараховані внаслідок самовільного підключення відповідачем струмоприймачів до електромережі, що не належать енергопостачальній організації з метою безоблікового споживання електричної енергії. які не являються власністю енергопостачальної організації. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення відповідачем п.п. 1.3, 5.1., 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією , про що складено акт про порушення №102977 від 02.09.2016; за результатами розгляду виявленого порушення складено протокол №5-15 від 17.05.2017 та здійснено розрахунок не облікованої активної електроенергії відповідно до п.2.9 та формули №2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (затвердженою постановою НКРЕЕ від 04.05.06р. №562) в загальному розмірі 19 938, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

27.08.2019 відповідач надав відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позову заперечив, та зазначив, що позивач в рішенні щодо нарахування відповідачу вартості недооблікованої електричної енергії посилається на норми законодавства, які не розповсюджуються на спірні правовідносини.

Відповідач зазначає, що пункти 1.3, 5.1 ПКЕЕ жодним чином не стосується відповідача, оскільки відповідач взагалі не здійснює постачання електричної енергії.

Також відповідач вказує на те, що позивач листом № 2932/6071 від 13.10.2016 підтвердив, що між позивачем та відповідачем не укладено договір про постачання електричної енергії. Хоча в акту про порушення № 102977 від 02.09.2016, який покладений в основу рішення комісії, оформленого протоколом № 5-15 від 17.05.2017, взагалі йдеться про інше порушення - про самовільне підключення струмоприймачів до електромережі, що не належить енергопостачальній організації, з метою безоблікового споживання електричної енергії. Відповідач зазначає, що електромережа не належить позивача, про що зазначено безпосередньо в акті.

Пункт 6.40 ПКЕЕ не стосується того порушення, про яке зазначено в акті про порушення №102977 від 02.09.2016, оскільки в даному випадку у позивача відсутні правові підстави для застосування до відповідача оперативно-господарської санкції за порушення п. 6.40 ПКЕЕ.

Також відсутні правові підстави для складання позивачем акту порушень відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ оскільки між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини по поставці електричної енергії.

Крім того, відповідач зазначає, що п. 10.2 ПКЕЕ також не стосується відповідача.

Відповідач вважає, що протокол № 5-15 від 17.05.2017 не набрав чинності, а отже не може бути доказом у справі.

У відзиві на позов вказано, що рішення комісії за результатами розгляду про порушення № 102977 від 02.09.2016 не прийнято повним складом комісії. Наведений недолік унеможливлює прийняття протокому засідання комісії постачальника № 5-15 від 15.05.2017 в якості належного та допустимого доказу правомірності заявлених вимог про стягнення суми недорахованої електричної енергії в розмірі 19 938,40 грн. Як вбачається з копії вказаного протоколу він підписаний тільки трьома членами комісії.

У відзиві на позов відповідач вказує на те, що він не є особою, відповідальною за самовільне підключення. Оскільки для донарахування споживачу суми електричної енергії визначальним є факт порушення ПКЕЕ особою, яка вчинила правопорушення. Якщо ж таку особу встановити неможливо, то відповідає власник майна або особа, що володіє іншими речовими правами щодо цього майна (зокрема, правом володіння).

Проте позивачем не доведено належними засобами доказування, що саме відповідач здійснив самовільне підключення та є споживачем електроенергії у нежитловому приміщенні, в якому виявлено порушення, або є власником цих приміщень.

Відповідач зазначає, що не укладено акту приймання-передачі та передачі відповідної документації, та не передані на баланс зовнішні мережі, в т.ч. електромережі, рішення не виконано, житловий будинок не передавався на баланс ОСББ, право власності не зареєстровано.

Крім того, відповідач вказує на те, що позивач в своїх листах від 31.07.2015 № 2260/6071 та № 15938 від 15.08.2015 вказує на те, що власником кабелю (до якого здійснене самовільне підключення є "Совхоз Дніпро".

В даному випадку така заява позивача є письмовим визнанням факту, що звільняє від доведення факту належності кабелю відповідному власнику.

Відповідач звертає увагу на те, що в позовній заяві позивач вказує, що порушником в даному випадку є особа (провайдер), яка є власником кабельного інтернету і експлуатує самовільно приєднаний до внутрішньобудинкових електромереж кабель. Тобто навіть позивач визнає, що порушником в даному випадку є інша особа (провайдер інтернету), але намагається притягнути до відповідальності за це порушення відповідача, який не вчиняв порушення, зазначеного позивачем.

Крім того, відповідач зазначає, що як вбачається зі змісту листа № 11-09-02466 від 11.04.2018 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, Запорізькій та Кіровоградській областях "Щодо надання інформації по об`єктам нерухомого майна" за даними ІППС "Етап-майно", щодо майна, зокрема багатоквартирних будинків будинків місцезнаходженням м. Дніпро, вул. Мінусинська, 250Б, 250Г, 250Д, 250К(Е), 250Ж, реалізовано прийняті прийняті управлінські рішення (передано у комунальну власність), тобто вказані будинки досі (2018 рік) знаходяться у комунальній власності.

Доказів передачі цього майна (будинок 250Б) з комунальної власності у власність або на баланс відповідача не існує.

Відповідач вказує, що в акті зазначено: "самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належить постачальнику електричної енергії". В акті не зазначене, кому належить ця електрична мережа, хоча вказане є вирішальним для визначення особи, котра повинна нести відповідальність.

Також відповідач зазначає, що Акт, на підставі якого, здійснений розрахунок пред`явленої позивачем до стягнення грошової суми, містить істотні недоліки, які унеможливлюють встановлення факту порушення для застосування відповідної санкції. Схема електропостачання, яка зазначена в акті про порушення, не відповідає дійсності.

13.09.2019 позивач надав до суду заву про зміну правового обґрунтування позовних вимог, в якій зазначив, що він обґрунтовує свої позовні вимоги положеннями ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", ст. 275 Господарського кодексу України, пунктами 6.40, 6.41, 6.42, підпунктом 27 п. 10.2, підпунктом 4 п. 10.3 Правил користування електричною енергією, п. 2.9 формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, недооблікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

Також 13.09.2019 позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що між АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" та ОСББ "Капустяне" відсутні договірні відносини з постачання/споживання електричної енергії, що є прямим порушенням законодавства про електроенергетику, чинного на момент виникнення спірних відносин.

Позивач вказує на те, що 02.09.2016 представниками АТ "ДТЕК Дніпрообленерго" за адресою: м. Дніпро, вул. Мінусинська 250 Б виявлено порушення ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" п.п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, чинних на момент виникнення спірних відносин, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації. Самовільне підключення виконано мідним проводом ПВ 2*0,5 кв.мм на першому поверсі житлового будинку з квартирного електростояка. У якості документу, який підтверджує те, що вказаний житловий будинок передано до комунальної власності та в оперативне управління ОСББ "Капустяне", до матеріалів справи позивачем долучена копія рішення Дніпропетровської обласної ради № 644-22/у від 18.12.2009, а також копія листа Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 28.11.2017, у якому прямо вказано про це.

Лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 11-09-02466 не спростовує, а підтверджує цю обставину.

Крім того, позивач вказує на те, що виявлене порушення зафіксоване актом про порушення №102977 від 02.09.2016 у присутності представника позивача - голови ОСББ Денисенка М.М., який не підписав вказаний акт про порушення ПКЕЕ. Під час складання спірного акту про порушення ОСОБА_1 не повідомив працівників ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" про інтернет-провайдера, який нібито, здійснив це самовільне підключення. Також складений акт про усунення порушення "Правил користування електричною енергією" від 26.09.2016, в якому зазначено, що виконано відключення комутатора у житловому будинку від електромережі. Акт про усунення порушення представником відповідача Денисенком М.М. підписано без заперечень.

Позивач наполягає на тому, що у нього з об`єктивних, незалежних від нього причин, відсутні акти приймання-передачі цього житлового будинку на баланс ОСББ, а посилання відповідача на відсутність актів приймання-передачі на баланс житлових будинків, у яких знаходиться ОСББ, не звільняє останнього від обов`язку утримуватися від дій, результатом яких є безоблікове споживання електричної енергії.

Позивач стверджує, що особа, яка здійснила самовільне підключення, відома, це ОСББ "Капустяне", яке також є управителем цього житлового будинку. Адже, самовільне підключення здійснено до внутрішньобудинкових мереж житлового будинку на першому поверсі під`їзду у місці загального користування житлового будинку, у якому знаходиться ОСББ "Капустяне", та використовувалося для задоволення потреб саме ОСББ "Капустяне", а не якоїсь іншої особи. Відповідач не надав докази, зі змісту яких вбачалось, що самовільне підключення до внутрішньобудинкових мереж здійснили інші особи, а не ОСББ "Капустяне".

Акт про усунення порушення, складений у присутності ОСОБА_1 та підписаний ним власноручно, що не заперечується відповідачем. У цьому акті відсутні буд-які зауваження та заперечення стосовно складеного раніше спірного акту про порушення ПКЕЕ.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що ОСББ "Капустяне" систематично і регулярно порушувало ПКЕЕ, самовільно, без наявності договору та без дозволу електропостачальника, здійснювало підключення до електромереж з метою освітлення клітин. Про це свідчать копії листів ОСББ "Капустяне" до ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", зокрема лист від 10.05.2017. У цьому листі згадуються 12 актів про порушення ПКЕЕ, щодо самовільного підключення, складених відносно ОСББ "Капустяне". У цьому листі також відсутнє зауваження про складання вказаних у ньому актах про порушення ПКЕЕ, у тому числі і спірного акту, за відсутності представника ОСББ "Капустяне".

Позивач наголошує на тому, що спірний акт про порушення складено за участі ОСОБА_1 - голови ОСББ, який не підписав акт про порушення.

Також позивач вказує на те, що відповідачеві розраховано обсяг та вартість недооблікованої електроенергії відповідно до п. 2.9. формули 2.7. Методики за здійснення самовільного підключення до електромереж, які не є власністю постачальника. Позивач наголошує на тому, що Методика застосовується лише у випадках, які в ній передбачені.

У п. 2.1. Методики наведений перелік випадків, у якій застосовується Методика. В цьому пункті зазначено, що Методика застосовується у разі виявлення самовільного підключення до електричних мереж. Згадка про обов`язкову наявність факту споживання електричної енергії для застосування цієї Методики, у цій Методиці відсутня.

АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" вважає, що лист начальника РЕМ-1 ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" Боровської О.О. від 31.07.2015 про те, що ОСББ "Капустяне" для укладення договору про постачання електроенергії необхідно звернутися до Радгоспу "Дніпро", який, ймовірно, є власником кабельної лінії КЛ-0,4 кВ, не є належним доказом у справі, оскільки, на підставі цього листа неможливо встановити обставини, які підлягають доведенню.

Лист ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" № 15938/1001, також не має ніякого значення для вирішення господарського спору, який виник між сторонами, оскільки, у ньому мова йде про зовнішню кабельну лінію 0,4 кВ, якою транспортується електроенергія до житлових будинків, у яких знаходиться ОСББ "Капустяне".

Також позивач зазначає, що у цьому спірному випадку відсутні докази згоди сторін для проведення вимірювання сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність. Наявність згоди сторін, є необхідною умовою для застосування саме такого способу визначення сили струму.

Відсутність письмової згоди відповідача щодо зазначення представниками постачальника у акті про порушення ПКЕЕ ствердження про те, що ОСББ "Капустяне" не надало паспортні дані всіх струмоприймачів, які були приєднані до самовільного підключення. Відсутні такі зауваження і у акті про усунення порушення. Крім того, у вказаних документах, представник відповідача не зазначив про те, що представники енергопостачальника безпричинно відмовилися виміряти струм навантаження. Позивач наполягає на тому, що вимірювання струму навантаження всіх електроприладів, відповідно до вимог Методики, здійснюється у разі наявності згоди сторін. У цій справі згода сторін відсутня, відповідно, нарахування здійснені за перерізом проводу, яким виконано самовільне підключення.

Крім того, позивач зазначає, що у п. 2.7. ПКЕЕ мова йде про балансову належність та експлуатаційну відповідальність сторін, а також про точку продажу електричної енергії. Ця інформація зазначається у договорі про постачання електричної енергії, який між сторонами не укладений. Самовільне підключення виявлено на першому поверсі у під`їзді житлового будинку до внутрішньобудинкової електромережі, у місці загального доступу, а не у квартирах мешканців житлового будинку, отже, не може йти мова про те, що самовільне підключення виконано від електричних мереж побутового споживача або від безхазяйної мережі. Побутові споживачі відповідають, якщо самовільне підключення виконано безпосередньо у їх квартирі. Знаходження самовільного підключення на першому поверсі житлового будинку свідчить про те, що воно виконано до внутрішньобудинкових мереж будинку, який знаходиться в оперативному управлінні ОСББ "Капустяне". Відтак, матеріали справи не містять жодних доказів про те, що самовільне підключення та бездоговірне споживання електричної енергії здійснювалось іншою особою.

Позивач стверджує, що в акті про порушення достатньо чітко зазначена інформація для повної ідентифікації дроту. В акті про порушення вказано, що самовільне порушення виконано мідним проводом ПВ 2х0,5кв.мм.

Позивач зазначає, що в усіх електромережах низької напруги загального призначення стандартна напруга становить 220 В, або 0,22 кВ, як зазначено у розрахунку до акту про порушення ПКЕЕ. Інакше значення напруги не застосовується в Україні в електронних мережах низької напруги загального призначення.

Також позивач звертає увагу на те, що засідання комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕ № 102981 від 02.09.2016, на прохання відповдіача, відбулося 17.05.2017. На засіданні був присутній ОСОБА_1 , який відмовився від підпису протоколу № 5-13 від 17.05.2017. У цьому протоколі зазначено, що копію протоколу, розрахунку по акту та рахунок на оплату отримав представник споживача. Письмові звернення від відповідача щодо неотримання вказаних документів відсутні, отже, позивач вважає, що вказані документи отримані ОСОБА_1 , який був присутній на засіданні комісії 17.05.2017.

Листом від 07.06.2017 № 1472/6074 позивач повторно нагадав відповідачеві про необхідність сплатити рахунки по актах про порушення ПКЕЕ.

Стосовно незгоди відповідача з періодом здійснення нарахування позивач зазначає наступне.

Формула, за якою здійснюється розрахунок кількості днів: Дпер = Дпор + Дусун.

Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Дпер береться сумарна кількість днів у період від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

Позивач наполягає на тому, що він визначив кількість днів у періоді нарахувань за 12 місяців, що передували дню виявлення порушення, по день усунення порушення, у тому випадку, якщо договірні відносини між сторонами відсутні, як і визначено у цьому п. Методики.

Ухвалою від 17.09.2019 оголошено перерву до 07.10.2019.

27.09.2019 відповідач надав до суду пояснення по справі в яких зазначив, що він не порушував вимогу ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику". Позивач помилково ототожнив дві обставини: споживання електричної енергії та самовільне підключення. Матеріали справи не містять жодного доказу споживання електричної енергії будь-якою особою, в т.ч. відповідачем.

Також відповідач стверджує, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що відповідачем порушені майнові права позивача, отже саме позивач повинен довести, що саме ОСББ "Капустяне" здійснило самовільне підключення та/або споживало електричну енергію.

Відповідач зазначив, що позивач помилково вважає, що він правомірно здійснив нарахування відповідачу кількості недорахованої електричної енергії на підставі акту про порушення відповідно до Закону України "Про електроенергетику" та відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562. Також відповідач вважає, що позивач помилково вважає Акт про порушення № 102977 від 02.09.2016 дійсним на підставі п. 6.41 ПКЕЕ.

Відповідач стверджує, що твердження позивача, що відповідач не скористався правом оскарження рішення комісії по розгляду акту в суді не відповідає дійсності, оскільки відповідно до норм ПКЕЕ протокол засідання комісії не набрав чинності, а отже не може бути доказом у справі.

Крім того, відповідач вважає, що він не є належним відповідачем у справі, тому до нього не може бути застосовано оперативно-господарську санкцію.

Крім того, відповідач стверджує, що доказів, підтверджуючих що представники позивача, які складали акт про порушення пройшли відповідне навчання та інструктаж позивачем не надано. Також позивачем не додані відповідні докази того, що все обладнання, яке зазначено в акті про порушення повірено у встановлені строки (зокрема Клещи РК-120, зав. № 15098514).

У підготовчому засіданні 07.10.2019 оголошено перерву до 04.11.2019.

30.10.2019 позивачем до матеріали справи долучено докази проходження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 навчання та інструктажів.

Ухвалою суду від 04.11.19 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.11.2019.

В судовому засіданні 19.11.2019 оголошено перерву до 16.12.2019.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 16.12.2019 виготовлено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до наступних висновків.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.

Предметом доказування у даній справі є встановлення факту порушення відповідачем ПКЕЕ та правомірності нарахування позивачем відповідачеві вартості необлікованої електричної енергії.

02 вересня 2016 року представниками ПAT "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - позивач) здійснено перевірку у житловому будинку Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне" (далі - відповідач) за адресою: м. Дніпро, вул. Мінусинська, 250 Б щодо дотримання Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (а.с. 30-31).

В процесі перевірки ОСББ "Капустяне" виявлено порушення п.п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, чинних на момент виникнення спірних відносин, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації з метою безоблікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення виконано проводом ПВ2*0,5 на другому поверсі з квартирного електростояка.

Договір про постачання електричної енергії між сторонами відсутній.

На підставі виявленого порушення складений Акт про порушення № 102977 від 02.09.2016 у присутності представника Відповідача, голови правління ОСББ Денисенка М.М., який акт про порушення не підписав.

Позивач зазначає, що під час складання акту, ОСОБА_1 не повідомив представників енергопотсачальника про провайдера, який є власником чи користувачем самовільного підключення інтернет -мереж.

Про обставини складання вищезазначеного акту про порушення ПКЕЕ, майстер групи технічного аудиту (ГТА) РЕМ ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" Лапін П.В., який приймав участь у складанні акту про порушення, повідомив свого керівника Боровську О.О. у пояснювальній записці (а.с. 33).

Також складений акт про усунення порушення Правил користування електричною енергією від 26.09.2016, в якому зазначено, що виконано відключення комутатора від електромереж житлового будинку. Акт про усунення порушення вищевказаним представником відповідача Денисенком М.М. підписано (а.с. 32).

У Акті про порушення № 102977 від 02.09.2016 зазначений зміст виявленого правопорушення з посиланням на відповідні пункти Правил а також відомості, які необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

Відповідно до п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 із змінами та доповненнями, які були чинними на момент виникнення спірних відносин (далі - ПКЕЕ), постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Згідно із п. 5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

У відповідності до п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Відповідно до п. 1.2 Постанови НКРЕ "Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією" від 04.05.2006 № 562 (далі-Методика), Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ, споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання комісії і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Споживача повідомлено про дату і місце проведення засідання комісії ДМЕМ з розгляду актів порушень (10.05.2017), що підтверджується листом від 25.04.2017 № 1056/6074. Зазначений лист отриманий Денисенком М.М. 28.04.2017, що підтверджується його підписом на листі (а.с. 34).

10.05.2017 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача, яким останній просив перенести засідання комісії на 17.05.2017 (а.с. 35).

17.05.2017 відбулося засідання комісії Постачальника електричної енергії по розгляду акту про порушення № 102977 від 02.09.2016, на якому прийнято рішення яке оформлене протоколом № 5-15 про нарахування кількості недоврахованої електроенергії у відповідності з пунктом 2.9 за формулою 2.7. Методики (а.с.37).

При розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електроенергії використані наступні вихідні дані: сила струму 11 А (допустимий тривалий струм мідного проводу 0,5 кв.мм), час роботи струмоприймачів протягом доби 12 год., добові витрати електричної енергії 26,136 кВт*год., період з 02.09.2015 (за рік до дня виявлення порушення) по 26.09.2016 (день усунення порушення). Сума нарахувань склала 19 938,40 грн. (а.с. 38)

Листом від 17.05.2017 позивач повідомив відповідача про те, що у листі від 25.04.2017 № 1056/6074 (запрошення на засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ) допущена помилка в даті складання актів про порушення. Цей лист отриманий Денисенко М.М. 17.05.2017, що підтверджується підписом останнього на цьому листі (а.с. 36).

Споживач правом на оскарження рішення комісії в суді не скористався, 19 938,40 грн. у 30 денний строк, який встановлений пунктом 6.43 ПКЕЕ, не оплатив.

Листом від 07.06.2017 № 1472/6074 позивач повторно повідомив позивача про необхідність сплатити рахунки по актах про порушення ПКЕЕ (а.с. 40).

Відповідач рахунок № 111/91-32/102977(а.с. 39) не оплатив, що стала підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, надавши оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії - це суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно з пунктом 1.2 ПКЕЕ також визначено споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Разом з тим термін "споживач електричної енергії" необхідно застосовувати в дещо ширшому значенні, зокрема як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання, що вбачається зі змісту положень підпункту 1 пункту 10.2 ПКЕЕ (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №904/3692/18 з посиланням на постанову Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі № 15/147/10).

Отже, для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку особа споживала за відсутності укладеного договору про постачання електричної енергії, застосовуються положення ПКЕЕ та Методики.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (частина 2 статті 275 ГК).

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії; безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач; споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 27 цього Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією; інші правопорушення, передбачені законом.

Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

У пункті 1.3 ПКЕЕ установлено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з пунктом 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Підпунктом 1 пункту 10.2 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Отже, за змістом наведених вище норм користуватися електричною енергією допускається виключно на підставі договору.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 906/857/16.

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов`язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Пунктом 6.43 ПКЕЕ передбачено, що кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕ як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Згідно з пунктом 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики. У пункті 2.9 Методики визначено також, що кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Водночас, відповідно до п. 2.7. Методики (в редакції станом на 17.05.2017) для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д пер береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.

При вирішенні справи судами установлено, що договір про постачання електричної енергії між сторонами у справі не укладався, оскільки кабель, з якого відбувається живлення електромережі будинку № 250 Б по вул. Мінусинська, не знаходиться на балансі позивача, що підтверджується листуванням між сторонами.

Водночас слід зазначити, що користуватися електричною енергією допускається виключно на підставі договору, який між сторонами укладено не було, і використання електричної енергії з порушенням вимог законодавства є підставою для застосування до такого споживача встановленої законом відповідальності.

Крім того, відповідно до положень Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та рішення Дніпропетровської міської ради від 18.12.2009 № 644/22/У, житловий будинок № 250 Б по вул. Мінусинська з усіма внутрішніми комунікаціями, у тому числі електрообладнанням, передано в оперативне управління ОСББ. Тому, зафіксувавши факт самовільного підключення до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації у будинку № 250 Б по вул. Мінусинська, АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" нараховано вартість необлікованої електроенергії, яку визначено за допомогою Методики.

За змістом частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Крім того, пунктом 14 Висновків, викладених у Постанові Пленуму ВГСУ від 16.12.2015 № 3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання" визначено, що для донарахування вартості електроенергії споживачу визначальним є факт порушення ним Правил, якщо ж особу порушника встановити неможливо, відповідає власник майна або особа, яка має інші речові права щодо цього майна.

У матеріалах справи міститься виписка з ЄДРПОУ, у якій вказано, що місцезнаходження ОСББ "Капустяне" м. Дніпро, вул. Мінусинська, зокрема, буд. 250-Б, у якому виявлено самовільне підключення. Інших даних про місцезнаходження відповідача матеріали справи не містять (а.с. 66).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (станом на час створення ОСББ) основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання після набуття статусу юридичної особи може: прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини; укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.

Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та статуту об`єднання.

Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом.

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" з 2015 року не передбачено складання актів приймання - передачі на баланс житлового будинку.

Як вбачається з листа КП Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації Дніпровської міської ради від 02.09.2019 №12539 Житловий будинок літ. Е-2 по вул. Мінусинська, №250Б зареєстрований за Обласною радою (радгосп Дніпро ) на підставі рішення виконкому Дніпропетровської районної ради народних депутатів №78 від 22.09.1973, про що було видане реєстраційне посвідчення 18.12.1997 та зроблено запис в обліковій книзі №6 ЖЮ за реєстровим №261-100 (а.с. 134).

Відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради від 18.12.2009 №644-22/V житлові будинки, розташовані за адресами: вул. Мінусинська, 250б, 250г, 250д, 250ж, 250е, м. Дніпро передано в оперативне управління ОСББ Капустяне (а.с. 41-43).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (станом на 02.09.2016) управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Статтею 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Договори з управителем укладаються об`єднанням відповідно до закону.

Зважаючи на те, що будинок по вул. Мінусинська, 250-Б та стосовно якого складено акт про порушення ПКЕЕ, є частиною ОСББ "Капустяне", відсутні документи, зі змісту яких вбачається, на яких правових підставах відповідач займає це приміщення, якщо він не є ані власником, ані управителем, ані балансоутримувачем вказаного будинку. Також відсутні документи про призначення управителя житлового будинку 250-Б та відомості щодо інших осіб, які є власниками або балансоутримувачами цього житлового будинку на законних підставах, оскільки, ним не доведено протилежне.

З огляду на те, що у відповідача відсутні акти приймання-передавання на баланс житлових будинків, у яких знаходиться ОСББ, а також на невиконання Рішення Дніпропетровської обласної ради "Про передачу житлових будинків по вул. Мінусинська в оперативне управління ОСББ "Капустяне", не звільняє ОСББ від обов`язку утримуватися від дій, результатом яких є безоблікове споживання електричної енергії від його внутрішньобудинкових електромереж.

Відповідно до норм вказаного Закону, ОСББ створюються для управління житловим будинком. У разі, якщо управителем житлового будинку є інша особа, а не ОСББ, то з цією особою повинен бути укладений договір, який є типовим.

Відповідач не надав договір управління житловим будинком, укладеним з іншим управителем, отже, саме ОСББ "Капустяне" є управителем житлових будинків, розташованих по вул. Минусинській, 250 Б.

Отже викладене спростовує твердження відповідача про те що він є неналежний відповідачем.

Факт протиправних дій щодо самовільного підключення до електроустановок та безоплатного споживання ОСББ "Капустяне" електричної енергії та використання цієї електроенергії для власних потреб підтверджується актом про порушення № 102977 від 02.09.2016 та актом про усунення порушення від 26.09.2016.

Так в акті про порушення від 02.09.2016 зазначено точку самовільного підключення - на другому поверсі з квартирного електростояка, а в акті про усунення порушення від 26.09.2016 зазначено про відключення комутатора в житловому будинку від електромереж.

Відповідач використовував електричну енергію без укладення договору про постачання електроенергії, чим і порушило ПКЕЕ а отже, є безпосереднім споживачем, який має сплатити за незаконне використання електричної енергії.

Як зазначалось вище, за вимогами чинного законодавства використання електричної енергії без договору не допускається, в даному випадку договірні відносини між сторонами відсутні, а відтак до споживача застосовується відповідальність визначена Законом України "Про електроенергетику", ПКЕЕ і Методикою, за не облікове використання електроенергії.

Відповідно до статті 27 цього Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією; інші правопорушення, передбачені законом.

Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з твердженнями відповідача та вважає їх хибними. Адже, ОСББ "Капустяне" використовувалась незаконно електрична енергія, внаслідок чого позивачем складено акт про порушення ПКЕЕ № 102977 від 02.09.2016, який є належним доказом порушення ОСББ "Капустяне" Правил користування електричною енергією.

Також порушення відповідачем ПКЕЕ підтверджується підписаним Денисенком М.М., без заперечень, Актом про усунення недоліків від 26.09.2019.

З огляду на характер виявленого порушення (підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку) правомірним для застосування є п. 2.9. Методики та нарахування за формулою 2.7. Методики, по якій сумарна кількість днів у періоді - не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.

При цьому, враховуючи, що згідно акту про порушення №102977 від 02.09.2016 зразок проводу, яким було здійснено самовільне підключення, був Позивачем вилучений, суд вважає, що днем усунення самовільного підключення є саме день складання зазначеного акту про порушення, бо подальше споживання електроенергії без проводу, яким було здійснено підключення, фактично неможливо. Тому, правомірним буде нарахування вартості необлікованої електроенергії за період з 02.09.2015 по 02.09.2016, що становитиме 18 641,22 грн.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 297,18 грн. слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 904/3347/19 та № 904/3849/19.

Твердження відповідача, про те що він був відсутній під час перевірки спростовуються наданням доступу представникам енергопостачальника до щитової для здійснення перевірки.

Заперечення відповідача щодо відсутності доказів підтвердження того, що представники позивача, які складали акт про порушення пройшли відповідне навчання та інструктаж позивачем та відсутність доказів того, що все обладнання, яке зазначено в акті про порушення повірено у встановлені строки (зокрема Клещи РК-120, зав. № 15098514) спростовуються наданими позивачем документами, а саме листом ознайомленням до Посадової інструкції (а.с. 139-141).

Крім того, заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що Акт про порушення № 102977 не можна прийняти в якості належного доказу, оскільки фактично ніякого порушення не було.

Суд не приймає ці заперечення, оскільки 26.09.2016 головою ОСББ "Капустяне" Денисенком М.М. підписано Акт про усунення порушення (а.с. 32) без жодного зауваження або незгоди з цим Актом.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 18 641,22 грн.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 297,18 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 130, 178, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне" про стягнення 19 938, 40 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Капустяне" (49082, м. Дніпро, вул. Мінусинська, 250 "Б"-"Ж", код ЄДРПОУ 32571003) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, Шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) - 18 641,22 грн. - недоврахованої електроенергії по Акту про порушення № 102977 від 02.09.20196 та 1 795,94 грн. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В іншій частині позовних вимог про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Капустяне" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 1 297,18 грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.12.2019

Суддя Н.Г. Назаренко

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення16.12.2019
Оприлюднено26.12.2019
Номер документу86617173
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/3503/19

Судовий наказ від 23.03.2020

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Постанова від 17.03.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 20.01.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Рішення від 16.12.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 04.11.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 17.09.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 02.09.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Ухвала від 14.08.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні