Рішення

від 17.08.2006 по справі 4/266-пд-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/266-ПД-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2006 р.                                                               Справа № 4/266-ПД-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом    відкритого  акціонерного  товариства  "Таксі-Сервіс"  м.Херсон

до Управління транспорту та зв'язку виконавчого комітету Херсонської міської ради м.Херсон           

про    спонукання до виконання договору   

за участю представників сторін:

від  позивача –голова правління Красов В.В.,

                           заст. директора Юдін Л.П.,

                           юрист  Губаренков   В.І.

від  відповідача  -  начальник управління  Ковальчук І.П.

                                                        в с т а н о в и в :

          Позивач, з урахуванням  уточнених в засіданні суду позовних  вимог,  звернувся з  позовом про  спонукання відповідача до  виконання умов договору на право перевезення пасажирів  по міських автобусних маршрутах  загального користування від 07.07.2004 року № 3  в частині надання права   відкритому  акціонерному   товариству   "Таксі-Сервіс"  на перевезення пасажирів по маршруту № 23. Він  зазначає, що  всупереч вимогам  закону відповідач в односторонньому порядку відмовився від  договору, попередивши його  листом від 12.07.2006року, що  з 14.08.2006року договір   в частині надання права позивачеві обслуговувати   маршрут №23 «сел.Комишане - річпорт»розривається  та фактично  з 14.08.2006року передав зазначений маршрут  на обслуговування іншій організації.

          Позивач  в судовому засіданні позовні вимоги  підтримав в повному обсязі, надавши пояснення по  справі та просив заслухати  представника Комишанської  сільської  Ради, оскільки  спірний маршрут в основному здійснює перевезення населення, що  проживає  в межах території  зазначеної  сільської  Ради.

          Відповідач позовні вимоги не  визнає , посилаючись  у відзиві на те, що  позивач  порушив  вимоги  Законів України «Про  транспорт», «Про  внесення змін  до  Закону України «Про  автомобільний транспорт»та п.31 Постанови  Кабінету Міністрів  України від  29.01.2003року №141 «Про  правила надання послуг  пасажирського  автомобільного  транспорту»та  обов'язки за договором і 12.07.2006року з  6.00год. до 14.00год. без  попередження припинив обслуговування зазначеного  маршруту,  тому він  змушений був  згідно зі  ст. 7 Закону України «Про  внесення змін  до  Закону України «Про  автомобільний транспорт» в односторонньому порядку  відповідно до  п.4.3 договору  розірвати  договір  та з  14.08.2006року передати  обслуговування зазначеного  маршруту  іншому перевізнику, який за результатами  конкурсу зайняв наступне  за позивачем місце.

          Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представників сторін, суд  дійшов до  висновку про  те, що  позовні вимоги  підлягають  задоволенню  з  урахуванням  наступного.

          На підставі постанови  Кабінету Міністрів України  від  29.01.2003року №139  “Про  затвердження порядку  проведення конкурсу на перевозку пасажирів на автобусних  маршрутах  загального  користування” та рішення конкурсного  комітету від 02.07.2004року  (протокол №2) між відкритим акціонерним  товариством  “Таксі-сервіс” та управлінням  транспорту та зв'язку Херсонського  міськвиконкому  07.07.2004року укладено договір  №3 на право  перевезення пасажирів  за міськими  автобусними  маршрутами загального  користування.

          Пунктом 1 договору від 07.07.2004року сторони узгодили, що   відповідач надає позивачеві  право перевезення  пасажирів  по  міських  маршрутах  загального  користування (маршрутах) згідно з  додатком до  зазначеного договору, який є  його  невід'ємною частиною, а  позивач –зобов'язується   надавати  населенню  транспортні послуги на умовах, передбачених  договором.

Відповідно  до пункту 1 договору сторони підписали додаток, яким  визначили  номера, назву маршрутів, кількість  рухомого  складу, інтервал  руху а також  початок та кінець  роботи.  Серед  визначених  додатком маршрутів було  також  узгоджено  і маршрут  №23 “селище Комишани - пл.Цюрупи”.

Строк дії  договору пунктом 4.1 сторони узгодили з  моменту його  підписання до  15.07. 2007року.

13.07.2006року за №120 відповідач вручив  позивачеві  лист-повідомлення  в якому  попередив про  розірвання договору від  07.07.2004року з 14.08.2006року в частині надання позивачеві права на   обслуговування маршруту №23 . В листі зазначено, що  підставою  розірвання договору щодо  обслуговування маршруту №23 є повне  припинення 12.07.2006року  з 6.00год. до 14.00год. роботи  автотранспорту  позивача на зазначеному маршруті у зв'язку з  чим не  забезпечено  перевезення пасажирів, що є  порушенням   вимог закону.

Дії  відповідача не  відповідають  вимогам  закону та договору, а  саме:

Відповідно до  статті 11 ЦК України  цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій осіб, що  передбачені актами  цивільного  законодавства , а також  із  дій осіб, що  не  передбачені такими  актами, але за аналогією  породжують  цивільні права та обов'язки, зокрема  із  договорів та інших  правочинів.

Між  сторонами  укладено  договір, яким передбачено  права та обов'язки  кожної  сторони, в тому числі щодо  виконання обов'язків, відповідальності а також  порядку розірвання зазначеного  договору. При розірванні договору сторони повинні дотримуватится вимог Цивільного Кодексу України, Господарського  Кодексу України та інших  нормативних  актів.

Відповідно до  загальних  умов виконання зобов'язання (ст. 526 ЦК України)  зобов'язання має  виконуватися належним чином відповідно до  умов договору та вимог  Цивільного  Кодексу України, інших  актів  цивільного  законодавства, а за відсутності таких  умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового  обороту, або  інших  вимог  що  звичайно  ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, тобто  припинення чинності зобов'язання за  ініціативою  однієї  із  сторін згідно зі ст. 525 ЦК України, як і зміна  або  розірвання договору (ст.651 ч. 1 ЦК України , ч.1 ст. 188 ГК України)  не допускається, якщо  інше  не  передбачено договором або  не  встановлено  законом.

Таким чином, учасники  зобов'язання  не  можуть  відмовитися від  договору, змінити  його  умови  або  розірвати  договір   в односторонньому порядку.

Матеріали  справи  свідчать  про  те, що  відповідач порушив зазначені норми  закону, надіславши відповідачу листа про  одностороннє розірвання договору від  07.07.2004року в частині надання йому права перевезення пасажирів за маршрутом №23.

          Відповідно до  умов пункту 4.1 договору від  07.07.2004року договір  діє  до 15.07.2007року.  Пунктом 4.3 договору  також  передбачено, що договір  може бути  розірваний достроково  за згодою  обох  сторін.

Відповідачем не  надано  документального  підтвердження обставин викладених   в повідомленні від  13.07.2006року  щодо  того, що рух  транспорту по маршруту №23 12.07.2006року  було припинено у зв'язку з  чим не  забезпечено  перевезення  пасажирів.

Матеріали  справи, надані представниками  сторін  та пояснення представника Комишанської  селищної  ради свідчать  про  те, що  мало  місце тимчасове припинення роботи  автотранспорту на маршруті №23, яке  сталося  через  те, що  відповідачем  було  змінено  розклад  та напрямок руху  маршруту а також  введено  додатково  маршрут №44 “Комишани- СПТУ-6 –ХБК” і водії  зазначеного  маршруту почали рух  транспорту  не  від  СПТУ-6, а з  центру селища Комишани від  кафе “Ютіс”, що спричинило  порушення  графіку руху маршруту №23. Зазначені факти  викладені в листі колективу позивача, який передано  на розгляд відповідачу  12.07.2006року та в листі  від  13.07.2006року підписаному головою  правління ВАТ “Таксі-Сервіс”.

 Представники   позивача та Комишанської  сільської  Ради пояснили, що  позивачем були  прийняті належні міри по  негайному вивезенню  пасажирів сел. Комишани іншими  видами  транспорту і скарг  від  населення не  поступало. Зазначене також  підтверджується   листом  виконавчого  комітету Комишанської  сільської  Ради від 14.08.2006року №1341/2-13, в якому виноситься подяка адміністрації позивача за те? що  вона прийняла  усі необхідні міри  по  вивезенню пасажирів селища  іншим  транспортом і жодної  скарги від  населення не  надходило.  Листом  головної  державної  інспекції  на автомобільному транспорті  в Херсонській області від 12.07.2006року №754  також  підтверджується, що  рух  маршруту №23  було  поновлено  о 14.00год. 12.07.2006року. Про це ж  свідчать  і надані позивачем копії  шляхових   та маршрутних  листів, на яких   є відмітка відповідача.

Зазначеними  доказами  спростовуються посилання відповідача на  те, що відповідач порушив  умови  пунктів 2.2.1, 2.2.4, 2.2.5 та 2.2.8 договору від  07.07.2006року в частині  невиконання затвердженого  графіку та  невиконання наказів пов'язаних  з  організацією  роботи рухомого  складу. Тимчасове ж  порушення графіку руху маршруту №23 мало  місце  у зв'язку із  зміною  відповідачем  схеми  руху автобусів  маршруту №44 відповідно до  його  наказу від 05.06.2006року.

Не  є  належним доказом    і посилання відповідача на порушення позивачем   вимог  Законів України «Про  транспорт», «Про  внесення змін  до  Закону України «Про  автомобільний транспорт»та п. 31 Постанови  Кабінету Міністрів  України від  29.01.2003року №141 «Про  правила надання послуг  пасажирського  автомобільного  транспорту», оскільки  зазначеними  законами та нормативними  актами  не  передбачено  право  відповідача   на розірвання договору в односторонньому порядку.

Статтею  7 Закону України «Про  внесення змін  до  Закону України «Про  автомобільний транспорт» передбачено, зокрема,   право органів  виконавчої  влади  достроково  розірвати  договір  з  перевізником в разі  порушення ним умов договору, але не  в односторонньому порядку, а в порядку передбаченому законом та договором. У разі ж  порушення позивачем умов договору, відповідач мав право  на звернення до  суду з  відповідним позовом у встановленому законом порядку.

Виходячи  із  вимог ч.1 ст.631 ЦК України сторони за договором від  07.07.2006року повинні виконувати  зобов'язання  впродовж часу встановленого  договором, тобто  до 15.07.2007року,  а дострокове розірвання договору відповідно  до  вимог  ст. 525, ч.1 ст. 651 ЦК України  здійснюється за згодою  сторін.

При вивчені наданого  до  матеріалів справи  договору від  07.07.2004року судом встановлено, що  відповідно до  пункту 4.3 розділу 4  зазначеного  договору узгоджено розірвання договору також  за згодою сторін. Наступним реченням  цього  пункту сторони уточнили лише порядок його  розірвання –за ініціативою  однієї  із  сторін якщо  одна із  сторін, чи  обидві порушують умови  договору а також  визначили термін  попередження –не  менше ніж  за 30 днів.

Виходячи із вимог  ст. 188  Господарського  Кодексу України та  умов зазначеного пункту  договору  сторони мають право  достроково  розірвати  договір,   повідомивши про  це  одна одну не  менше як за 30 днів. Одностороннє розірвання договору на вимогу однієї із сторін цим пунктом не  передбачено, тому посилання відповідача на те, що  він  діяв відповідно до  вимог  пункту 4.3 договору судом відхиляється. В будь-якому випадку, надіславши позивачеві листа про  дострокове розірвання договору в частині обслуговування маршруту №23 та не  отримавши від  нього  відповіді на протязі зазначеного  в договорі строку, відповідач повинен  був звернутися до  суду з  вимогою  про  дострокове розірвання договору і лише після набрання рішенням суду  законної  сили  приймати  рішення про  заміну перевізника. Однак він з 14.08.2006року здійснив  заміну перевізника  на маршруті №23, незважаючи  на те, що  йому було відомо  про розгляд  спору в суді.

Таким чином, одностороння  відмова  відповідача від  виконання  договору не  відповідає вимогам  закону та договору, тому позовні вимоги про спонукання до  виконання договору підлягають  задоволенню.

Судові витрати відповідно до  ст. 49 ГПК України  відносяться на відповідача.

В засіданні за згодою  представників сторін  оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

      Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд  -

                                  В И Р І Ш И В:

         1. Позовні вимоги задовільнити.

        2. Зобов'язати Управління транспорту та зв'язку виконавчого  комітету  Херсонської міської ради ( м.Херсон, вул. Залізнична №8, ідентифікаційний код  21296097),   виконувати  умови договору  на право перевезення пасажирів  по міських автобусних маршрутах  загального користування від 07.07.2004 року № 3  в частині надання права   відкритому  акціонерному   товариству   "Таксі-Сервіс"  на перевезення пасажирів по маршруту № 23.

3. Стягнути   з Управління транспорту та зв'язку виконавчого  комітету  Херсонської міської ради м.Херсон   вул.Залізнична № 8 р/р 35426009001505   в банку Управління Держказначейства в  Херсонській області МФО 852010 код 21296097  на користь   відкритого  акціонерного  товариства  "Таксі-Сервіс"  м.Херсон  вул.Українська № 79 р/р  26006020000012 в Херсонській філії АБ «Факторіал-Банк»МФО 352782 код 03119032  - 85грн.00коп. витрат по сплаті  державного мита  та 118грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ   видати  після набрання рішенням законної сили.          

                    Суддя                                                                  З.І. Ємленінова

          4прим.                                                                       Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                                ст. 84 ГПК України 18.08.2006року.