Ухвала

від 21.12.2019 по справі 202/8537/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8537/19

Провадження № 1-кс/202/13064/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

21 грудня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заступника начальника третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 32019040040000055 від 31.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2019 року заступник начальника третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні № 32019040040000055 від 31.10.2019 року.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2019 року клопотання було повернуто для усунення недоліків протягом семидесяти двох годин з моменту отримання копії ухвали.

Копія ухвали отримана слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області 18.12.2019 року.

20 грудня 2019 року клопотання про арешт майна надійшло до суду після усунення недоліків.

У своєму клопотанні заступник начальника третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС Дніпропетровській області ОСОБА_3 просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно - грошові кошти, які були вилучені 11.12.2019 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 381840 грн., 880 доларів США, 895 Євро.

Клопотання обґрунтовано тим, що Третім ВРКП СУ ФР ГУ ДФС Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 32019040040000055 від 31.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, а саме за фактом ухилення від сплати податків ФОП ОСОБА_6 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що ФОП ОСОБА_6 , здійснюючи фінансово-господарську діяльність (будівельні (ремонтні) роботи) в період 2017 - 2018 років, шляхом приховування отриманого доходу, в порушення норм Податкового кодексу України ухилився від сплати податків на суму, яка в три тисячі і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим заподіяв державі збитки у значних розмірах.

Також зі слідчого відділу Шевченківського ВП ДВП ГУНИ в Дніпропетровській області отримано інформацію, згідно якої встановлено, що групою осіб під керівництвом ОСОБА_6 протягом 2017-2018 років здійснювалися будівельні (ремонтні) роботи на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 , за що останній отримував неконтрольований прибуток.

Свою діяльність ФОП ОСОБА_6 здійснює без касових апаратів та від імені СПД - фізичних осіб-підприємців, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування (2 група), яка передбачає дохід не більше 1,5 млн. грн. за рік та не зобов`язує встановлення РРО. Виконання будівельних (ремонтних) робіт також здійснюється фізичними особами-підприємцями: ФОП ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_8 (іпн. НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_3 ).

Також встановлено, що ПП «БАЗИС-СТРОЙ» (код 34061244, засновник та директор - ОСОБА_9 , яке закрито ще у 2012 році та офіційно діяльність не здійснює) та компанія Artha-Groupє підприємствами, від імені яких ФОП ОСОБА_6 (іпн НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_8 (іпн. НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_3 ) здійснюють підприємницьку діяльність з надання будівельних (ремонтних) робіт (послуг) за готівку, яка не знаходить свого відображення в повному обсязі в бухгалтерському та податковому обліках ПП «БАЗИС-СТРОЙ» (код 34061244), компанії Агбіа-Сгоир та фізичних осіб-підприємців, таким чином приховується фактична кількість здійснених робіт та отриманого доходу.

Під час досудового розслідування був допитаний заявник по справі ОСОБА_10 , який повідомив що ФОП ОСОБА_6 (іпн НОМЕР_4 ) здійснює свою незаконну діяльність за адресою АДРЕСА_4 або АДРЕСА_1 , в своїй діяльності може використовувати назви підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та торгівельну марку Artha-Group. Вказану інформацію також підтвердив під час допиту ОСОБА_11 , який був замовником будівельних (ремонтних) послуг у ОСОБА_6 .

Таким чином, ФОП ОСОБА_6 , виконуючи будівельні роботи від імені неіснуючих компаній, спільно з іншими фізичними особами-підприємцями, отримує неконтрольований державними органами дохід.

Крім цього, встановлено, що на ФОП ОСОБА_6 та на підконтрольних йому фізичних осіб-підприємців працює від 15 до 25 осіб, більшість з яких офіційно не оформлена або отримує мінімальну заробітну платню. Виплата заробітної плати здійснюється готівкою.

Таким чином, здійснюючи свою діяльність, ФОП ОСОБА_6 (іпн НОМЕР_4 ) та підконтрольні йому фізичні особи-підприємці ухиляються від сплати податків, здійснюють підприємницьку діяльність від імені неіснуючих підприємств, порушують трудове законодавство та інші норми діючого законодавства України.

Під час досудового слідства встановлено, що ФОП ОСОБА_6 здійснює свою господарську діяльність з надання будівельних послуг в офісі, розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

11.12.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2019 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого окрім вказаних в ухвалі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська документів та предметів були виявлені та вилучені грошові кошти, а саме: 1300 купюр номіналом по 100 гривень (130 000 грн.), 332 купюри номіналом по 200 гривень (66 400 грн.). 370 купюр номіналом по 500 гривень (185 000,00 грн.), 215 купюр номіналом по 1 гривні (215 грн.), 5 купюр номіналом по 2 гривні (10 грн.), 3купюри номіналом по 5 гривень (15 грн.), 2 купюри номіналом по 20 гривень (40 грн.), 1 купюра номіналом 10 гривень (10 грн.), 3купюри номіналом по 50 гривень (150 грн.), а усього 381 840 гривень; 85 купюр доларів США номіналом по 100 доларів США, 4 купюри доларів США номіналом по 50 доларів США, 4 купюри доларів США номіналом по 20 доларів США, 1 купюра доларів США номіналом 10 доларів США, 2 купюри доларів США номіналом по 5 доларів США, а усього 8 800 доларів США; 1 купюра Євро номіналом 500 Євро, 3 купюри Євро номіналом по 100 Євро, 3купюри Євро номіналом по 20 Євро, 3купюри Євро номіналом по 10 Євро, 1 купюра Євро номіналом 5 Євро, а усього 895 Євро.

Орган досудового розслідування вважає, що вказані грошові кошти підтверджують вчинення ФОП ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

Під час обшуку стороною захисту було заявлено, що сейф було передано ОСОБА_6 у позику ФОП ОСОБА_12 відповідно до укладеного договору позички приміщення від 21.11.2019 року, але на час обшуку зазначений договір за вказаною адресою був відсутній, в сейфі також були виявлені печатки та інші речі, які належали ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_8 . Наприкінці обшуку присутніми особами були надані копії ордерів, достовірність яких нічим не підтверджено, про зняття ФОП ОСОБА_12 через касу банку готівкових коштів, але присутніми особами не було підтверджено законність джерела походження грошових коштів, вилучених під час обшуку.

Матеріали кримінального провадження № 32019040040000055 від 31.10.2019 року, свідчать про те, що ОСОБА_12 офіційно у 2018 році був найманим працівником та отримував заробітну плату у ФОП ОСОБА_6 (іпн НОМЕР_4 ), а з грудня 2018 року є найманим працівником та отримує заробітну плату у ФОП ОСОБА_8 (іпн НОМЕР_2 ).

Отже, посилаючись на те, що вилучені грошові кошти отримані внаслідок ухилення від сплати податків, з метою забезпечення збереження речових доказів, можливої конфіскації майна або цивільного позову, виникла потреба в накладенні на них арешту.

В судовому засідання заступник начальника третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 клопотання підтримав з наведених у ньому підстав.

Представник ОСОБА_6 та ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на те, що відповідно до ухвали слідчого судді обшук проводився у ФОП ОСОБА_6 , а вилучені грошові кошти належать ОСОБА_12 , який орендує приміщення разом із сейфом. Просила в задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання про арешт майна, приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Слідчим суддею встановлено, що Третім ВРКП СУ ФР ГУ ДФС Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 32019040040000055 від 31.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, а саме за фактом ухилення від сплати податків ФОП ОСОБА_6 .

В даному кримінальному провадженні 11 грудня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2019 року був проведений обшуку в приміщенні за місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого, серед іншого, вилучені з сейфу грошові кошти в загальному розмірі 381840 грн., 880 доларів США, 895 Євро.

Згідно з частиною 1 статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до частини другої статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1)підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно зчастиною другоїстатті 170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Так,за приписамистатті 98КПК України речовимидоказами єматеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини третьою статті 132 КПК України не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) , розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи.

В своємуклопотанні слідчийставить питанняпро накладенняарешту нагрошові кошти,які буливилучені підчас обшукуза місцемздійснення господарськоїдіяльності ФОП ОСОБА_6 заадресою: АДРЕСА_1 ,а саме: 381840 грн., 880 доларів США, 895 Євро.

Необхідність накладення арешту на вказані грошові кошти мотивована збереженням речових доказів та забезпеченням можливої конфіскації майна або цивільного позову.

При цьому у клопотанні зазначається, що ФОП ОСОБА_6 та інші підконтрольні йому особи отримують грошові кошти від здійснення своєї господарської діяльності та не відображають в податковій звітності, тим самим приховують отриманий неконтрольований прибуток, що в свою чергу призводить до ухилення від сплати податків, у зв`язку з чим бюджет не отримує грошові кошти в значних розмірах.

Разом із тим, будь-яких об`єктивних даних, що вилучені грошові кошти відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, зокрема містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або набуті кримінально протиправним шляхом, клопотання не містить.

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019040040000055 від 31.10.2019 року здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, а саме за фактом ухилення від сплати податків. Зокрема, як зазначено у долученій до клопотання копії заяви про кримінальне правопорушення, протягом 2017-2018 років ОСОБА_6 отримав грошові кошти на проведення будівельних робіт, з яких не задекларував та не сплатив податки.

Жодні докази, що вилучені під час обшуку грошові кошти мають безпосереднє відношення до кримінального правопорушення та господарської діяльності ФОП ОСОБА_6 клопотання не містить.

Згідно з письмовими зауваженнями до протоколу обшуку, під час обшуку стороною захисту зазначалося, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_12 .

Той факт, що стороною захисту зазначалося про належність коштів ОСОБА_12 також підтверджується копією постанови про визнання та долучення речових доказів від 12.11.2019 року, в якій орган досудового розслідування виходив з того, що під час обшуку не підтверджено достовірність наданих ОСОБА_12 документів про зняття через касу банку готівкових грошових коштів та не підтверджено законність джерела їх походження.

Між тим, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не спростовано договір позички приміщень від 21.11.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_6 передав ФОП ОСОБА_12 у безоплатне строкове користування приміщення площею 6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , разом із меблями (стіл та стілець) та сейфом, а також відомості про отримання ним та зняття грошових коштів, які були долучені в судовому засіданні.

Доводи слідчого в судовому засіданні про те, що суми, які знімалися з рахунку ОСОБА_12 , не відповідають сумам, вилученим під час обшуку, слідчий суддя до уваги не приймає, оскільки зазначені обставини не є предметом розгляду в межах цього клопотання. В той же час з виписки за період з 01.10.2019 року по 29.11.2019 року вбачається находження на рахунок ОСОБА_12 коштів у сумі понад 760 тис. грн. та зняття коштів на суму майже 400 тис. грн.

Посилання в клопотанні на те, що ОСОБА_12 у 2018 році був найманим працівником та отримував заробітну плату у ФОП ОСОБА_6 , а з грудня 2018 року є найманим працівником та отримує заробітну плату у ФОП ОСОБА_8 , ніяким чином не доводить необхідність арешту вилучених під час обшуку коштів.

Отже, твердження слідчого про те, що вилучені грошові кошти були набуті кримінально протиправним шляхом, зокрема, шляхом несплати податків, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки вони не підтверджені жодними допустимими доказами.

Крім того, відповідно до п.10 Постанови Верховного Суду України № 5 від 15.04.2005р. «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» не можуть вважатись одержаними внаслідок вчинення предикатного діяння кошти або інше майно, якими особа не заволоділа (які не отримала) шляхом вчинення злочину, а які вона незаконно утримала, приховала, не передала державі за наявності обов`язку це зробити, а саме: кошти, не сплачені як податки, збори, інші обов`язкові платежі; не повернена чи прихована виручка в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або приховані товари чи інші матеріальні цінності, отримані від такої виручки, оскільки в подібних випадках має місце не одержання коштів та іншого майна злочинним шляхом, а незаконне (злочинне) розпорядження ними (якщо право власності на них особа набула законно).

Будь-яких підстав вважати, що вилучені грошові кошти отримані внаслідок здійснення протиправної діяльності в слідчого судді немає.

Тож, на переконання слідчого судді, вилучені кошти в сумі 381840 грн., 880 доларів США, 895 Євро не відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, що унеможливлює накладення на них арешту з метою збереження речових доказів.

Також слідчий суддя вважає безпідставними викладені в клопотанні доводи про необхідність накладення арешту для забезпечення можливої конфіскації майна та цивільного позову, оскільки жодній особі у цьому кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, цивільний позов не заявлений, досудове розслідування здійснюється за ч. 1 ст. 212 КК України, якою взагалі не передбачено покарання у виді конфіскації майна.

За таких обставин слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права інших осіб як арешт вилучених грошових коштів.

Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вилучені грошові кошти не відповідатиме завданням кримінального провадження, засадам розумності та співмірності обмеження права власності.

Враховуючи наведене, в задоволенні клопотання про арешт майна необхідно відмовити.

Щодо повернення вилучених грошових коштів, то слідчий суддя відзначає наступне:

Відповідно до статті 169 КПК України тимчасово вилученемайно повертаєтьсяособі,у якоївоно буловилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3)у випадках,передбачених частиноюп`ятоюстатті 171,частиною шостоюстатті 173цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Приймаючи до уваги, що обшук проводився у ФОП ОСОБА_6 , його представником заперечується факт належності йому вилучених під час обшуку грошових коштів, а у протоколі обшуку органом досудового розслідування інша особа, в якої вилучено такі кошти, не зазначена та на слідчого суддю в межах розгляду клопотання про арешт майна не покладено встановлення власників майна, слідчий суддя вважає, що підстави для повернення слідчим суддею вилучених грошових коштів відсутні.

В даному випадку у зв`язку з відмовою слідчим суддею в накладенні арешту на вилучені грошові кошти питання щодо їх повернення ОСОБА_12 має бути вирішено органом досудового розслідування за відповідним клопотанням особи за умови підтвердження ОСОБА_6 відсутності претензій щодо цього майна.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170, 173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання заступника начальника третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна грошових коштів, вилучених 11.12.2019 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Строк складання та оголошення повного тексту ухвали відповідно до частини 2 статті 376 КПК України 24 грудня 2019 року о 11-00 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1