Рішення

від 21.12.2019 по справі 398/976/19

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/976/19

провадження №: 2/398/993/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" грудня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ДП Центр державного земельного кадастру -Коваля О.А.,

представника третьої особи ВАТ Завод Агромаш - Логвінова Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Олександрії в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Екотехноком-Експо , Відкрите акціонерне товариство Завод Агромаш , про скасування запису №7583145 від 05.11.2014 року про реєстрацію права власності

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Екотехноком-Експо , Відкрите акціонерне товариство Завод Агромаш , про скасування запису №7583145 від 05.11.2014 року про реєстрацію права власності. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що є акціонером ВАТ Завод Агромаш . 18 березня 2013 року він дізнався, що 07 листопада 2014 року державним реєстратором здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,5034 га, кадастровий №3510300000:09:338:0008, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за Олександрійською міською радою. В той же час, зазначена земельна ділянка є складовою частиною земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на яку ВАТ Завод Агромаш видано Державний акт на право постійного користування. Зазначена реєстраційна дія впливає на його майнові та інші права, а саме на право користування земельною ділянкою, як акціонера ВАТ Завод Агромаш . З врахуванням позову в редакції від 26.07.2019 року просив суд визнати недійсним витяг №29169810 (сформований 07.11.2014 року), зобов`язати відповідачів скасувати зазначений витяг та внести зміни до кадастрової карти України, встановивши що земельної ділянки з кадастровим №3510300000:09:338:0008 не існує (т. 1 а. с. 82).

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області проти задоволення позову заперечувало з тих підстав, що Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення, а спірна земельна ділянка до таких земель не відноситься. Крім того, підставою для скасування кадастрового номеру земельної ділянки виключно є скасування державної реєстрації земельної ділянки. У зв`язку із зазначеним просив відмовити в задоволення позову та розглядати справу у відсутність його представника (т. 1 а. с. 233 - 238).

Відповідач Державне підприємство Центр державного земельного кадастру заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що ДП Центр державного земельного кадастру є лише адміністратором Державного земельного кадастру та відповідно до повноважень не має права вчиняти дії, про зобов`язання яких просить позивач (т. 2 а. с. 35 - 39).

Треті особи своїх письмових пояснень щодо позову суду не подали.

В судовому засіданні позивач, діючи від власного імені та на підставі довіреності в інтересах третьої особи ВАТ Завод Агромаш , позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, з підстав зазначених у позові.

Представник відповідача ДП Центр державного земельного кадастру - Коваля О.А. в судовому засіданні просив відмовити в задоволені позову з підстав, зазначених у письмових поясненнях.

Відповідач ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та третя особа ТОВ Екотехноком-Експо , належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Тертя особа причини неявки свого представника в судове засідання не повідомила.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Статтею 92 ЗК України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування ; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі. Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування .

Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. (ст. 95 ЗК України).

Статтею 152 ЗК України закріплено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Системний аналіз положень указаних норм законодавства дає підстави зробити обґрунтований висновок, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Факт правомірності володіння та користування земельною ділянкою є достатньою підставою для відповідної особи для звернення за захистом цього права. Крім того, позивачем за цим позовом може бути і неволодіючий власник, а також особа, законний інтерес або право якої порушено.

Судом встановлено, що позивач є акціонером ВАТ Завод Агромаш , що підтверджується випискою із сертифікату акцій від 30 січня 2019 року (т. 1 а. с. 7).

З копії Державного акту на право постійного користування землею серії КР №101 вбачається, що ВАТ Завод Агромаш надано у користування земельну ділянку 8,520 га (територія заводу по АДРЕСА_2 ) для обслуговування будівель та господарських споруд (т. 1 а. с. 93 - 95).

Відповідно до копій свідоцтва про право власності від 21.07.2015 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.06.2015 року ВАТ Завод Агромаш на праві власності належить цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 5, 6, 57, 58).

20 травня 2011 року Олександрійською міською радою Кіровоградської області прийнято рішення №292, яким визнано таким, що втратив чинність копії Державний акт на право постійного користування землею площею 8,520 га серії КР №102 від 20.06.1994 року, виданий ВАТ Завод Агромаш та знято його з державної реєстрації (т. 1 а. с. 62).

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 травня 2017 року у справі № 398/3849/15-а, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, скасовано рішення №292 від 20 травня 2011 року, яке прийняте Олександрійською міською радою Кіровоградської області на дев`ятнадцятій сесії шостого скликання (т. 1 а. с. 59 - 61, 69 - 73).

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер витягу: 29169810, дата формування витягу: 07.11.2014, номер запису про право власності: 7583145, дата державної реєстрації: 05.11.2014 року) вбачається, що за Територіальною громадою міста Олександрії в особі Олександрійської міської ради було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,5034 га, кадастровий №3510300000:09:338:0008, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 3).

В подальшому земельна ділянка з кадастровим №3510300000:09:338:0008 15.06.2016 року передана в оренду ТОВ Екотехноком-Експо , що підтверджується листом Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради від 30 липня 2019 року (т. 1 а. с. 90).

Крім того, суд дослідив наданий позивачем DVD-R диск з фотокопіями заяв фізичних осіб щодо заволодіння майном ВАТ Завод Агромаш , постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 року та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 12 квітня 2012 року (т. 1 а. с. 9).

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Статтею 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

За приписами ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Статтею 115 ЦК України визначено, що господарське товариство є власником:1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Тобто, у зазначених нормах права закріплено, зокрема те, що юридична особа, зокрема і акціонерне товариство, є суб`єктом цивільно-правових відносин та має ознаку майнової відокремленості. Це, окрім іншого означає, що майно та майнові права юридичної особи, в тому числі і право користування земельною ділянкою, існують відокремлено від майна та зобов`язань як і?і? учасників, акціонерів, так і інших юридичних та фізичних осіб.

Доводи позивача про те, що внаслідок державної реєстрації земельної ділянки площею 1,5034 га, кадастровий №3510300000:09:338:0008, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за Олександрійською міською радою, було порушено його майнове право як акціонера ВАТ Завод Агромаш , є необґрунтованими, оскільки наявність у позивача корпоративних прав у акціонерному товаристві не підтверджує те, що він має право користування спірною земельною ділянкою.

Водночас вступати у цивільно-право відносини від імені юридичної особи мають право її органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Позивачем у справі є ОСОБА_1 як фізична особа, а ВАТ Завод Агромаш у цій справі є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

За приписами ст. ст. 2, 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 - 82 ЦПК.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Оскільки, позивачем не доведено, що внаслідок державної реєстрації земельної ділянки площею 1,5034 га, кадастровий №3510300000:09:338:0008, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за Олександрійською міською радою, порушено саме його права та охоронювані законом інтереси, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову та про інші витрати позивачем не заявлено, інші учасники справи щодо відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, до суду не зверталися, то суд вважає, що судові витрати у цій справі слід залишити по фактично понесеним.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області(адреса місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, буд. 26, код за ЄДРПОУ 39767636), Державного підприємства Центр державного земельного кадастру (адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 3, код за ЄДРПОУ 21616582), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Екотехноком-Експо (адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Смольна, буд. 7, код за ЄДРПОУ 39482292), Відкрите акціонерне товариство Завод Агромаш (адреса місцезнаходження: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Нагорна, буд. 106, код за ЄДРПОУ 00901476), про скасування запису №7583145 від 05.11.2014 року про реєстрацію права власності.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26 грудня 2019 року.

Суддя О.В.Авраменко