Рішення від 26.12.2019 по справі 140/3222/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/3222/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехніка до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агротехніка (далі - ТзОВ Агротехніка , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.10.2019 № 0000081202, № 0000101202.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 03.09.2019 по 11.09.2019 співробітниками ГУ ДПС у Волинській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ Агротехніка з питань правомірності формування від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за травень-червень 2019 року та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ заявленої на рахунок платника у банку за червень 2019 року, за результатами якої було складено акт від 18.09.2019 № 1292/03-20-04-02/21750952.

22.10.2019 на адресу позивача від ГУ ДПС у Волинській області надійшли податкові повідомлення-рішення:

форми В4 від 11.10.2019 № 0000081202 про зменшення розміру від`ємного значення ПДВ на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 435107,00 грн.;

форми В1 від 11.10.2019 № 0000101202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму завищення бюджетного відшкодування в сумі 73992,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 18498,00 грн.

Підставою винесення обох вищевказаних податкових повідомлень-рішень вказано акт перевірки № 1292/03-20-04-02/21750952 від 18.09.2019.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.

Податкові повідомлення-рішення форми В4 від 11.10.2019 № 0000081202 та форми В1 від 11.10.2019 № 0000101202 базуються на висновках акту перевірки № 1292/03-20-04-02/21750952 від 18.09.2019 про те, що в порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, абзацу б пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ТзОВ Агротехніка завищено суму податкового кредиту:

за травень 2019 року (р. 10.1) на 119546,00 грн. та відповідно суму від`ємного значення (р. 19) на 119546,00 грн., в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р. 21) за травень 2019 року у розмірі 119546,00 грн.;

за червень 2019 року (р. 10.1) на 389553,00 грн. та відповідно суму від`ємного значення (р. 19) на 509099,00 грн., в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р. 21) за червень 2019 року у розмірі 435107,00 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2019 року в сумі 73992,00 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, вказаних висновків податковий орган дійшов за результатами дослідження господарських операцій позивача з придбання товарно- матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) у одного з контрагентів-постачальників, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю Синевир постач (код ЄДРПОУ 42689663; далі - ТзОВ Синевир постач ).

Позивач вказує, що дійсно в охопленому перевіркою періоді травень-червень 2019 року, він перебував у господарських відносинах та здійснював фінансово-господарські операції по придбанню макухи соняшникової у ТзОВ Синевир постач , постачання товару здійснювалось у відповідності до укладеного договору поставки № ВП-121 від 01.04.2019 та специфікацій № 2 та № 3 до нього. Загальний обсяг поставки за травень-червень 2019 року склав 463,23 тон на загальну суму 3054594,00 грн. (в т. ч. ПДВ 509099,00 грн), зокрема: у травні 2019 року було придбано макухи соняшникової в кількості 110,35 тон на загальну суму 717275,45 грн., в т. ч. ПДВ 119545,91 грн.; у червні 2019 року придбано макухи соняшникової в кількості 352,88 тон на загальну суму 2337318,28 грн., в т. ч. ПДВ 389553,05 грн.

Факт поставки (передачі) товару підтверджується оформленими між сторонами видатковими накладними №510 від 20.05.2019; №511 від 26.05.2019; №515 від 28.05.2019; №603 від 03.06.2019; №604 від 03.06.2019; №605 від 05.06.2019; №608 від 12.06.2019; №609 від 12.06.2019; №612 від 18.06.2019; №613 від 18.06.2019; №614 від 21.06.2019; №615 від 21.06.2019; №618 від 27.06.2019; №619 від 27.06.2019. Вказані видаткові накладні були надані податковому органу в ході перевірки і описані в акті перевірки.

Доставка товару покупцеві здійснювалася автомобільним транспортом за рахунок постачальника. Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними (далі - ТТН) №19 від 19.05.2019; №24 від 24.05.2019; №28 від 28.05.2019; №1 від 01.06.2019; №3 від 03.06.2019; №11 від 11.06.2019; №14 від 14.06.2019; №20 від 20.06.2019; №26 від 26.06.2019, та вказані ТТН також були надані податковому органу в ході перевірки і описані в акті перевірки.

За результатами здійснення описаних вище операцій з поставки товару постачальником ТзОВ Синевир Постач було виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні (далі - ПН) №10 від 20.05.2019; №11 від 26.05.2019; №15 від 28.05.2019; №3 від 03.06.2019; №4 від 03.06.2019; №5 від 05.06.2019; №8 від 12.06.2019; №9 від 12.06.2019; №12 від 18.06.2019; №13 від 18.06.2019; №14 від 21.06.2019; №15 від 21.06.2019; №18 від 27.06.2019; №19 від 27.06.2019 на загальну суму ПДВ 509099,00 грн., реєстр вказаних податкових накладних, з описом їх змісту, наведено в акті перевірки.

На підставі вищевказаних податкових накладних, які були зареєстровані в ЄРПН, ТзОВ Агротехніка сформовано податковий кредит, зокрема: у травні 2019 року по податкових накладних, у яких постачальником зазначено ТзОВ Синевир Постач , в сумі 119546,00 грн.; у червні 2019 року по податкових накладних, у яких постачальником зазначено ТзОВ Синевир Постач , в сумі 389553,00 грн.

Проте, всупереч пункту 201.10 статті 201 ПК України та факту належної реєстрації в ЄРПН податкових накладних, податковий орган твердить про наявність порушень податкового законодавства в діях позивача, при цьому, не наводить жодних конкретних фактів про вчинення неправомірних дій саме позивачем, а посилається на непідтверджені відомості щодо діяльності інших суб`єктів господарювання - ТзОВ Синевир постач та інших згаданих в акті перевірки третіх осіб.

Позивач не погоджується із такими висновками та зазначає, що незалежно від того, чим мали місце чи ні порушення законодавства з боку ТзОВ Синевир постач , податковий орган не має права стверджувати про порушення ТзОВ Агротехніка вимог податкового законодавства, оскільки в акті перевірки не наведено жодного доказу наявності порушень в діях саме ТзОВ Агротехніка . Крім того, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності, та містять відомості про дату складання документу, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Таким чином, з аналізу оформлених за результатами перевірки документів та діючих норм законодавства України вбачається висновок про відсутність порушень законодавства в діях ТзОВ Агротехніка , законодавчо обґрунтовані підтвердження протилежного податковими органами не надано.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 11.10.2019 № 0000081202, № 0000101202.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а. с. 1). При цьому, при визначенні форми адміністративного судочинства суд виходив з того, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов`язань (за винятком штрафних санкцій на суму 18498,00 грн.) донараховано не було.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 20891/19 від 28.11.2019) (а. с. 123-127) представник відповідача Сахарчук А.А. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з мотивів, викладених в акті перевірки, та підстав правомірності прийнятих на підставі акту перевірки оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Так, зокрема, перевіркою з питань правомірності формування від`ємного значення з ПДВ та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ заявленої на рахунок платника у банку за червень 2019 року встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, абзацу б пункту 200.4, статті 200 ПК України, ТзОВ Агротехніка завищено суму податкового кредиту: за травень 2019 року (р. 10.1) на 119546,00 грн. та відповідно суму від`ємного значення на 119546,00 грн., в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р. 21) за травень 2019 року у розмірі 119546,00 грн.; за червень 2019 року (р. 10.1) на 389553,00 грн. та відповідно суму від`ємного значення (р. 19) на 509099,00 грн., в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р. 21) за червень 2019 року у розмірі 435107,00 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2019 року в сумі 73992,00 грн. ТзОВ Агротехніка відмовлено в отриманні сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року в сумі 956250,00 грн.

Крім того, у поданих до суду відповіді на відзив від 12.12.2019 № 1-4/596 (а. с. 132) та запереченнях на відповідь на відзив від 20.12.2019 (а. с. 135-136) сторони підтвердили власну правову позицію, викладену у позовній заяві та відзиві, не погодившись із доводами протилежної сторони.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 КАС України.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ Агротехніка зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Волинській області, основним видом діяльності якого є 10.91 виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах , що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20.09.2018 (а. с. 118).

В період з 03.09.2019 по 11.09.2019 ГУ ДПС у Волинській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ Агротехніка з питань правомірності формування від`ємного значення з ПДВ за травень-червень 2019 року та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ заявленої на рахунок платника у банку за червень 2019 року, про що складено акт від 18.09.2019 № 1292/03-20-04-02/21750952 (а. с. 18-42).

Перевіркою не встановлено порушень ТзОВ Агротехніка вимог ПК України в частині достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, задекларованої на рахунок платника у банку по декларації за червень 2019 року, в сумі 2199380,00 грн.

Проте, перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, абзацу б пункту 200.4, статті 200 ПК України, в результаті чого ТзОВ Агротехніка завищено суму податкового кредиту: за травень 2019 року (р. 10.1) на 119546,00 грн. та відповідно суму від`ємного значення (р. 19) на 119546,00 грн., в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р. 21) за травень 2019 року у розмірі 119546,00 грн.; за червень 2019 року (р. 10.1) на 389553,00 грн. та відповідно суму від`ємного значення (р. 19) на 509099,00 грн., в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р. 21) за червень 2019 року у розмірі 435107,00 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2019 року в сумі 73992,00 грн. Крім того, ТзОВ Агротехніка відмовлено в отриманні сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року в сумі 956250,00 грн.

11.10.2019, на підставі акту перевірки від 18.09.2019 № 1292/03-20-04-02/21750952, ГУ ДПС у Волинській області прийняло такі податкові повідомлення-рішення:

№ 0000081202 (форма В4 ) про зменшення розміру від`ємного значення ПДВ на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 435107,00 грн. (а. с. 12);

№ 0000101202 (форма В1 ) про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму завищення бюджетного відшкодування в сумі 73992,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 18498,00 грн. (а. с. 14).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Як вбачається із акту документальної позапланової перевірки від 18.09.2019 № 1292/03-20-04-02/21750952, до зазначених вище висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач дійшов за результатами дослідження фінансово-господарських операцій ТзОВ Агротехніка та ТзОВ Синевир постач . Зокрема, в акті перевірки зазначено про те, що господарські операції між ТзОВ Агротехніка та ТзОВ Синевир постач не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, маршруту поставки товару по здійснених господарських операціях, місцезнаходження майна транспортних засобів, складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності. ТзОВ Синевир постач здійснювало діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди для ТзОВ Агротехніка з метою штучного формування податкового кредиту, без реального здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами. Результат, відображений у даних бухгалтерського та відповідно податкового обліку ТзОВ Агротехніка фактично не настав внаслідок відсутності відповідних дій учасників такої операції, у зв`язку з імітацією купівлі-продажу у особи, яка фактично нічого не продавала, а також у зв`язку із невідповідністю ТТН, місця відвантаження товару та посвідчення якості, виданого ТзОВ Синевир постач . Податковий орган дійшов висновку про завищення податкового кредиту ТзОВ Агротехніка по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ Синевир постач за травень 2019 року на загальну суму ПДВ 119546,00 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення (р. 19) у розмірі 119546,00 грн., та за червень 2019 року на загальну суму ПДВ 389553,00 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення (р. 19) за червень 2019 року у розмірі 509099,00 грн.

Суд не погоджується із зазначеними висновками перевірки та виходить з такого.

За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Крім того, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно із частинами першою - третьою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (з змінами та доповненнями, далі - Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти таких висновків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Вказані правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2018 (справи № 826/15653, № 805/2316/16-а), від 19.09.2018 (справа № 2а-2104/12/1370), та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та доводів ГУ ДПС у Волинській області, судом при розгляді справи підлягали з`ясуванню обставини щодо реального здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом ТзОВ Синевир постач , за якими позивачем сформовано податковий кредит, належного оформлення первинних документів.

Як вбачається із матеріалів справи, протягом травня-червня 2019 року (період, охоплений документальною позаплановою виїзною перевіркою), ТзОВ Агротехніка перебувало у господарських відносинах та здійснювало фінансово-господарські операції по придбанню макухи соняшникової у ТзОВ Синевир постач , а постачання товару здійснювалося у відповідності до укладеного договору поставки № ВП-121 від 01.04.2019 та специфікацій № 2 та № 3 до нього (а. с. 43-46).

Так, за умовами договору поставки № ВП-121 від 01.04.2019, укладеного між ТзОВ Синевир постач (постачальник) та ТзОВ Агротехніка (покупець), постачальник зобов`язується поставляти покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно оплачувати його в порядку та на умовах, визначених договором (пункт 1.1 договору); поставка товару за цим договором здійснюється окремими партіями, найменування товару, асортимент, ціна за одиницю товару та інша інформація вказується у специфікаціях, які підписуються уповноваженими представниками сторін, і становлять невід`ємну частину даного договору (пункт 1.2 договору); передача товару покупцеві здійснюється згідно правил Інкотермс-2010 , умови поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в специфікації (пункт 2.1 договору); постачальник зобов`язується надати в момент передачі товару покупцю належно оформлені документи: оригінал накладних на відпуск товару, оригінали ТТН, податкову накладну, складену в електронній формі, з дотриманням встановлених законом вимог щодо її оформлення і реєстрації, завірені копії договорів та заявок на перевезення товару (пункт 2.2 договору) (а. с. 43).

Загальний обсяг поставки товару (макухи соняшникової) за травень-червень 2019 року становив 463,23 тон на загальну суму 3054594,00 грн. (в т. ч. ПДВ 509099,00грн.), зокрема: у травні 2019 року було придбано макухи соняшникової в кількості 110,35 тон на загальну суму 717275,45 грн. (в т. ч. ПДВ 119545,91 грн.), у червні 2019 року придбано макухи соняшникової в кількості 352,88 тон на загальну суму 2337318,28 грн. (в т. ч. ПДВ 389553,1 грн.), що також відображено у пункті 3.15 на сторінці 20 акту перевірки від 18.09.2019 № 1292/03-20-04-02/21750952 (а. с. 27 зворот).

Факт поставки (передачі) товару підтверджується наданими до перевірки та до суду видатковими накладними №510 від 20.05.2019; №511 від 26.05.2019; №515 від 28.05.2019; №603 від 03.06.2019; №604 від 03.06.2019; №605 від 05.06.2019; №608 від 12.06.2019; №609 від 12.06.2019; №612 від 18.06.2019; №613 від 18.06.2019; №614 від 21.06.2019; №615 від 21.06.2019; №618 від 27.06.2019; №619 від 27.06.2019 (а. с. 47-60).

Факт транспортування товару підтверджується ТТН №19 від 19.05.2019; №24 від 24.05.2019; №28 від 28.05.2019; №1 від 01.06.2019; №3 від 03.06.2019; №11 від 11.06.2019; №14 від 14.06.2019; №20 від 20.06.2019; №26 від 26.06.2019 (а. с. 104-117).

При цьому, постачальник ТзОВ Синевир постач виписав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні №10 від 20.05.2019, №11 від 26.05.2019, №15 від 28.05.2019, №3 від 03.06.2019, №4 від 03.06.2019, №5 від 05.06.2019, №8 від 12.06.2019, №9 від 12.06.2019, №12 від 18.06.2019, №13 від 18.06.2019, №14 від 21.06.2019, №15 від 21.06.2019, №18 від 27.06.2019, №19 від 27.06.2019 на загальну суму ПДВ 509099,00 грн. (а. с. 61-74), реєстр вказаних податкових накладних, з описом їх змісту, наведено в акті перевірки від 18.09.2019 № 1292/03-20-04-02/21750952 (а. с. 29 зворот - а. с. 30), у якому також вказано про відображення зазначених господарських операцій записами у бухгалтерському обліку: Д-т 201 Сировина та матеріали - К-т 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками , Д-т 644/4 Податковий кредит - К-т 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками (а. с. 24 зворот).

Розрахунки за отриманий товар частково проведені позивачем із постачальником відповідно до платіжних доручень (а. с. 75-103), станом на 30.06.2019 через розрахунковий рахунок в травні 2019 року проведено оплату на суму 717571,29 грн., у червні 2019 року в сумі 1845866,73 грн., та шляхом взаєморозрахунків в сумі 246675,00 грн у травні 2019 року, кредиторська заборгованість становить 533940,71 грн., про що вказано в акті перевірки від 18.09.2019 № 1292/03-20-04-02/21750952 (а. с. 31).

Платником ТзОВ Агротехніка по зазначених господарських операціях з ТзОВ Синевир постач сформовано податковий кредит у травні 2019 року в сумі 119546,00 грн. та у червні 2019 року в сумі 389553,00 грн. (а. с. 29 зворот).

На думку суду, подані позивачем для перевірки та до суду зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ТзОВ Синевир постач та ТзОВ Агротехніка щодо поставки товару (макухи соняшникової) у травні-червні 2019 року у кількості 463,23 тон на загальну суму 3054594,00 грн. (в т. ч. ПДВ 509099,00грн.). Вказані первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону № 996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.

Суд не бере до уваги доводи податкового органу про те, що відсутність у деяких накладних записів щодо посади особи, яка отримала ТМЦ, а також окремих записів в ТТН не дає можливості визнати первинні документи дійсними (а. с. 30 зворот, а. с. 33), оскільки такі недоліки є неістотними та не можуть бути підставою для невизнання господарської операції з огляду на те, що первинні документи містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Крім того, не спростовують висновків про реальність господарських операцій з поставки товару наявність окремих розбіжностей у видаткових накладних та ТТН щодо дати поставки товару, законодавством не заборонено постачальнику виписувати видаткові накладні після поставки товару.

Як вбачається із акту перевірки від 18.09.2019 № 1292/03-20-04-02/21750952, податковий орган виключно за даними ІС Податковий блок та ЄРПН дійшов висновку про те, що ТзОВ Синевир постач реальної господарської діяльності не здійснює та функціонує лише для формування неправомірної податкової вигоди для покупців, тим самим створюючи передумови для неправомірного формування ТзОВ Агротехніка податкового кредиту.

Разом з тим, за приписами пункту 75.3 статті 75 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки: здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків; забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки у випадках, передбачених підпунктом 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу. Під час проведення зустрічної звірки з`ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Отже, на думку суду, контролюючий орган в ході проведення перевірки одного платника податків може зробити висновки щодо його контрагента - іншого платника податків, який не перебуває у нього на обліку, про порушення таким платником податків вимог податкового законодавства на підставі довідки зустрічної звірки або акту перевірки, проведеної щодо контрагента.

Суд звертає увагу, що в акті перевірки від 18.09.2019 № 1292/03-20-04-02/21750952 відсутні покликання на будь-які довідки зустрічної звірки або акт перевірки щодо ТзОВ Синевир постач . Крім того, вказаний акт перевірки не містить будь-яких даних про те, що ТзОВ Синевир постач не декларувало податкові зобов`язання з ПДВ по господарських операціях з ТзОВ Агротехніка чи не виконало податкового обов`язку із сплати ПДВ.

Крім того, суд враховує, що ТзОВ Синевир постач (ідентифікаційний код 42689663) зареєстровано як юридична особа, знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області, основним видом діяльності якого є 46.90 неспеціалізована оптова торгівля , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20.12.2019 № 1006119729 (а. с. 137-139), відомості про перебування вказаної юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство чи у процесі припинення у вказаному реєстрі відсутні.

При вирішенні спору суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.06.2018 (справа № 826/11879/13-а), відповідно до яких норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відтак, суд не бере до уваги доводи, викладені в акті перевірки від 18.09.2019 № 1292/03-20-04-02/21750952 про те, що аналіз даних ЄРПН в частині походження товару (макухи соняшникової) свідчить про нереальність операцій по ланцюгу постачання такого товару, оскільки можливі порушення певними постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог закону щодо формування податкового кредиту, позивач як платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагентів, а у межах цієї справи судом не встановлено будь-яких фактів, які могли б свідчити про обізнаність платника податків щодо можливої неправомірної поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Крім того, суд знову звертає увагу, що висновки про порушення вимог законодавства контрагентами у ланцюгу постачання зроблені відповідачем без покликання на будь-які довідки зустрічної звірки або акти перевірок щодо таких контрагентів.

Суд вважає, що ТзОВ Агротехніка не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, та враховує, що на час розгляду та вирішення справи не встановлено порушень в діях посадових осіб ТзОВ Синевир постач чи інших контрагентів в ланцюгу постачання з огляду на те, що відсутні відповідні судові рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючих обставин), що набрали законної сили.

Таким чином, на думку суду, подані позивачем під час перевірки та до суду первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ТзОВ Синевир постач та ТзОВ Агротехніка щодо поставки товару (макухи соняшникової) у травні-червні 2019 року у кількості 463,23 тон на загальну суму 3054594,00 грн. (в т. ч. ПДВ 509099,00грн.), відтак, позивач правомірно формував податковий кредит по таких операціях, а тому зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ із застосуванням штрафних санкцій згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями по вказаних операціях є безпідставним.

З наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 11.10.2019 № 0000081202, № 0000101202.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 7914,00 грн., сплаченого платіжним дорученням від 28.10.2019 № 4592 (а. с. 2), який згідно із випискою зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (а. с. 120).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 11 жовтня 2019 року № 0000081202 (форма В4 ) та від 11 жовтня 2019 року № 0000101202 (форма В1 ).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 43143484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехніка (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Єршова, 11, ідентифікаційний код 21750952) судові витрати в розмірі 7914 гривень 00 копійок (сім тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх