Рішення

від 24.12.2019 по справі 160/8866/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Справа № 160/8866/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

за участю секретаря судового засідання Терентенко О.О.

за участю:

представника позивача Федоренка Р.В.

представника відповідача Донцова Є.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансової компанії Бізнес-Модуль до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду у вересні 2019 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансової компанії Бізнес-Модуль (вул. Сачка, буд. 17, кв. (офіс) 37, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51931, код ЄДРПОУ 33523123) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № 0025551418 від 29.08.2019 за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 8061731,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2015432,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансова компанія Бізнес-Модуль зазначає, що за наслідками проведеної планової виїзної перевірки ТОВ ВФК Бізнес-Модуль , податковим органом було складено Акт, за висновками якого встановлено заниження підприємством податку на прибуток у зв`язку з віднесенням платником податків до складу витрат суми придбаного металобрухту у таких суб`єктів господарювання - ТОВ Транс-Техноторг (перейменовано ТОВ Танс-Ком-Інвест ), ТОВ Вектор-Спец Груп та ТОВ Укрпроммета , які створені лише для оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, оскільки в останніх відсутні необхідні умови для відповідної підприємницької діяльності, відсутній управлінський та технічний персонал, оборотні кошти, виробничі активи, транспортні засоби та складські приміщення тощо.

Позивач зазначає, що такі висновки податкового органу є необґрунтованими, адже інформація на предмет документального підтвердження реальності господарських операцій між контрагентами може бути отримана в ході зустрічної звірки або документальної перевірки, тоді як відповідачем було використано інформацію бази даних АІС Податковий блок , матеріали податкової звітності, реєстраційних документів, звітів.

Також позивач зазначає, що здійснює діяльність щодо оптової торгівлі відходами та брухтом чорних металів тривалий час, має для цього всі необхідні основні засоби, виробничі потужності та технічне забезпечення. До перевірки ТОВ ВФК Бізнес-Модуль було надано всі первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами-постачальниками.

Необґрунтованими, на думку позивача, є й посилання податкового органу на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 21.05.2019 та ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.07.2018, оскільки сам факт наявності вироків не є підставою для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/8866/19.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області до суду було надано відзив на позовну заяву ТОВ ВФК Бізнес-Модуль , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що податкове повідомлення-рішення є законним, оскільки під час проведення перевірки встановлено, що позивачем віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування суми придбання металобрухту у суб`єктів господарювання, які мають ознаки сумнівності (віднесених до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва). Також з гідно з наявних баз (АІС Податковий блок ) встановлено відсутність персоналу, виробничого обладнання та транспортних засобів, відсутність складських та офісних приміщень, інших основних фондів, що підтверджується даними форми № 2, ненадання податкової звітності з податку на прибуток та відсутність реєстрації платником ПДВ або свідоцтва платника ПДВ анульовано.

За висновком податкового органу, укладені ТОВ ВФК Бізнес-Модуль з ТОВ Транс-Техноторг (перейменовано ТОВ Танс-Ком-Інвест ), ТОВ Вектор-Спец Груп та ТОВ Укрпроммета договори на поставку товарів не опосередковувалися реальним виконанням операцій, фактично між вказаними підприємствами здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області у період з 18.06.2019 по 02.07.2019 було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ ВФК Бізнес-Модуль (код ЄДРПОУ 33523123) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, за результатами якої складено Акт № 39152/04-36-14-18/33523123 від 16.07.2019.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 встановлено його заниження ТОВ ВФК Бізнес-Модуль на загальну суму 8061731,00 грн., у тому числі: 2018 рік- 7869372,00 грн., 2019 рік - 192359,00 грн.

На підставі висновків акту відповідачем 29 серпня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р № 0025551418, яким ТОВ ВФК Бізнес-Модуль збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за грошовими зобов`язаннями у розмірі 8061731,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2015432,75 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ТОВ ВФК Бізнес-Модуль з ТОВ Транс-Техноторг (перейменовано ТОВ Танс-Ком-Інвест ), ТОВ Вектор-Спец Груп та ТОВ Укрпроммета не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 визначено, що обєктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.99 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , згідно з ч. 2 ст. 3 якого бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Суд зазначає, що первинний документ має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. При цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарські операції для визначення податку на прибуток мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що між ТОВ ВФК Бізнес-Модуль з ТОВ Транс-Техноторг (перейменовано ТОВ Танс-Ком-Інвест ) було укладено договір поставки металобрухту залізничним та автотранспортом № 7017 від 01.08.2017, на виконання якого були виписані: специфікації № 1 від 12.01.2018, № 2 від 20.01.2018, № 3 від 05.07.2018, № 4 від 28.07.2018; видаткові накладні № 212 від 22.08.2018, № 177 від 16.08.2018, № 176 від 16.08.2018, № 211 від 15.08.2018, № 175 від 15.08.2018, № 174 від 14.08.2018, № 173 від 14.08.2018, № 157 від 09.08.2018, № 159 від 09.08.2018, № 158 від 09.08.2018, № 156 від 08.08.2018, № 210 від 06.08.2018, № № 142 від 02.08.2018, № 139 від 30.07.2018, № № 138 від 30.07.2018, № 140 від 30.07.2018, № 135 від 27.07.2018, № 136 від 25.07.2018, № 130 від 24.07.2018, № 131 від 24.07.2018, № 132 від 24.07.2018, № 128 від 23.07.2018, № 129 від 23.07.2018, № 126 від 20.07.2018, № 127 від 20.07.2018, № 125 від 17.07.2018, № 123 від 17.07.2018, № 124 від 17.07.2018, № 140 від 16.07.2018, № 139 від 13.07.2018, № 130 від 11.07.2018, № 121 від 09.07.2018, № 120 від 05.07.2018, № 39 від 28.02.2018, № 13 від 31.01.2018.

Також в матеріалах справи містяться такі первинні документи на виконання вимог договору № 7017 від 01.08.2017: акти приймання металів чорних (вторинних), акти про джерело походження металів чорних (вторинних), посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металів чорних (вторинних), сертифікати якості на вторинні чорні метали, товарно-транспортні накладні та залізничні накладні щодо перевезення металобрухту залізничним транспортом.

Податковим органом в Акті перевірки зазначено, що в рахунок оплати за отриманий товар ТОВ ВФК Бізнес-Модуль перераховано ТОВ Танс-Ком-Інвест грошові кошти на загальну суму 15819572,00 грн. за лом чорних металів, що підтверджується платіжними дорученнями. Станом на 31.03.2019 згідно журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 631 кредиторська/дебіторська заборгованість по ТОВ Танс-Ком-Інвест відсутня.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з базою даних ДФС ТОВ Танс-Ком-Інвест остання звітність з ПДВ подавалася у жовтні 2018 року, з вказаного часу підприємство не звітує.

Сума доходу, отриманого від реалізації металобрухту ТОВ ВФК Бізнес-Модуль за 2018 рік не задекларована.

В реєстрі суб`єктів фіктивного підприємництва Офісом великих платників ДФС з жовтня 2018 року ТОВ Транс-Ком-Інвест зареєстровано з ознакою фіктивності - порушення кримінальної справи за фактом злочину передбаченого статтею 205 КК України.

Судом встановлено, що вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року у справі № 1-кп/760/1714/19, посадову особу ТОВ Транс-Ком-Інвест визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України - пособництво у фіктивному підприємництві та затверджено угоду про визнання винуватості від 21.03.2019.

Згідно з описовою частиною вказаного вироку, посадова особа ТОВ Транс-Ком-Інвест (керівник) ставши формальним директором, без наміру здійснення статутної діяльності підприємства, сприяв вчиненню фіктивного підприємництва - придбання ТОВ Транс-Ком-Інвест з метою прикриття незаконної діяльності. Так, перереєстрація вказаного підприємства в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів підприємства, надало іншим особам можливість використання реквізитів ТОВ Транс-Ком-Інвест з метою прикриття незаконної діяльності.

Податковим органом було проведено перевірку податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ТОВ Транс-Ком-Інвест та встановлено відсутність у вказаного підприємства необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності, основних засобів, оборотних коштів, виробничих активів, управлінського персоналу, складських приміщень, транспортних засобів.

Також судом встановлено, що ТОВ ВФК Бізнес-Модуль з ТОВ Укрпроммета було укладено договір поставки брухту та відходів чорних металів № 6018 від 22.05.2018, на виконання якого були виписані: специфікація № 1 від 25.05.2018; видаткові накладні № У-00000005 від 29.05.2018, № У-00000006 від 29.05.2018, № У-00000003 від 28.05.2018, № У-00000004 від 28.05.2018, № У-00000002 від 25.05.2018, № У-00000004 від 28.05.2018; посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металів чорних (вторинних) № 25/05/2018/01 від 25.05.2018, № 29/05/2018/02 від 29.05.2018, № 29/05/2018/01 від 29.05.2018, № 28/05/2018/02 від 28.05.2018, № 28/05/2018/01 від 28.05.2018, № 25/05/2018/02 від 25.05.2018; акти приймання металів чорних (вторинних) № ПН-0000568 від 29.05.2018, № ПН-0000569 від 29.05.2018, № ПН-0000566 від 28.05.2018, № ПН-0000567 від 28.05.2018, № ПН-0000564 від 25.05.2018, № ПН-0000565 від 25.05.2018; товарно-транспортні накладні від 29 травня 2018 року, від 28 травня 2018 року, від 25 травня 2018 року.

Розрахунки здійснювалися в безготівковому порядку, станом на 31.03.2019 рахується кредиторська/дебіторська заборгованість по ТОВ Укрпроммета у розмірі 1,0 грн.

Податковим органом встановлено, матеріалами справи підтверджено, позивачем не спростовано, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні, виписані ТОВ Укрпроммета оформленні з порушенням п. 8.25, п. 8.26, п. 11.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, а саме відсутня інформація щодо вантажно-розвантажувальних робіт, графа Супровідні документи на вантаж не заповнена, у графі Бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника) відсутнє ім`я та посада, розділ Вантажно-розвантажувальні операції не заповнено, що є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Згідно з п. 11.8 Правил час прибуття(вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов`язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Таким чином, виписані ТОВ Укрпроммета товарно-транспорті накладні, складені з порушенням вимог закону та не містять обов`язкових реквізитів, що підтверджується матеріалами справи.

Також податковим органом встановлено, що декларацію з податку на прибуток за 2018 рік ТОВ Укрпроммета не подавалася, сума доходу, отриманого від реалізації металобрухту ТОВ ВФК Бізнес-Модуль за 2018 рік не задекларована.

Контролюючим органом також встановлено відсутність у контрагента позивача необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності, основних засобів, оборотних коштів, виробничих активів, управлінського персоналу, складських приміщень, транспортних засобів.

Крім того, в реєстрі суб`єктів фіктивного підприємництва Офісом великих платників ДФС з липня 2018 року ТОВ Укрпроммета зареєстровано з ознакою фіктивності - порушення кримінальної справи за фактом злочину передбаченого статтею 205 КК України.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2018 року у справі № 202/83766/18, директора ТОВ Укрпроммета Кобзистого ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за злочин передбачений ч. 1 ст. 205 КК України, за закінченням строків давності.

Згідно з вказаною ухвалою, судом встановлено, що директор Кобзистий ОСОБА_2 . не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, пов`язану з продажем товарів, виконанням робіт або наданням послуг, виключно з метою прикриття незаконної діяльності, створив ТОВ Укрпроммета у зв`язку з чим невстановлені особи отримали можливість здійснювати фінансові операції за межами податкового контролю від імені формально призначеного засновника та директора.

Враховуючи сукупність викладених обставин суд доходить висновку про завищення ТОВ ВФК Бізнес-Модуль витрат та як наслідок, заниження податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ Танс-Ком-Інвест та з ТОВ Укрпроммета , адже як зазначалося судом, господарські операції для визначення податку на прибуток мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Будь-які первинні документи мають враховуватися при здійсненні бухгалтерського обліку в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулося, складені за її наслідками документи, навіть за наявності всіх формальних реквізитів, передбачених чинних законодавством, не можуть вважатися первинними для цілей ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Перерахування платником податків коштів за нереальною господарською операцією не зменшує активів платника податків, що виключає можливість віднесення таких коштів до витрат.

Також суд зазначає, що наявність первинних документів, які мають обов`язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування витрат та податкового кредиту за умови якщо такі первинні документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва. Такий висновок зумовлений тим, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірні. Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким керівника підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених статтею 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

Верховний Суд України неодноразово висловлював висновки щодо застосування норм матеріального права, що регулюють подібні правовідносини, у постановах: від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16.

Суд не знаходить обґрунтованими доводи представника позивача щодо декриміналізації злочину передбаченого ст. 205 КК України, що на його думку, спростовує факти встановлені перевіркою в частині наявності кримінальних проваджень, адже декриміналізація певного злочину не спростовує факту його вчинення та притягнення особи до кримінальної відповідальності за його вчинення, на момент дії норми Кримінального кодексу України.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Разом з тим, по взаємовідносинам ТОВ ВФК Бізнес-Модуль з ТОВ Вектор-Спец Груп суд встановив наступне.

Між ТОВ ВФК Бізнес-Модуль та ТОВ Вектор-Спец Груп також було укладені договори поставки брухту та відходів чорних металів № 3218 від 06.03.2018, № 6918 від 20.06.2018, на виконання яких були виписані первинні бухгалтерські документи: специфікації, видаткові накладні, акти приймання металів чорних (вторинних), посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металів чорних (вторинних), товарно-транспорті накладні, які в повному обсязі було надано до перевірки (про що зазначено в акті перевірки) та долучено до матеріалів справи.

Жодних недоліків щодо складення, форми чи реквізитів зазначених первинних документів податковим органом під час перевірки не встановлено.

Податковим органом також встановлено, що розрахунки між контрагентами здійснювалися в безготівковій формі, станом на 31.03.2019 кредиторська/дебіторська заборгованість по ТОВ Вектор-Спец Груп відсутня.

В акті перевірки, податковий орган посилається на пояснення ОСОБА_3 , згідно з якими остання здійснила реєстрацію ТОВ Вектор-Спец Груп , проте жодної діяльності не здійснювала, договори не підписувала.

Проте суд не знаходить такі пояснення належними доказами безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ Вектор-Спец Груп , оскільки з таких неможливо встановити за яких обставин останні надавалися та їх достовірність не підтверджена жодними належними доказами.

У судовому засіданні представником відповідача також не було надано пояснення за яких обставин ОСОБА_3 було надано вказані пояснення, жодних доказів з приводу їх достовірності також не було надано.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи, що жодної оцінки первинним документам, що стосуються вказаного питання, податковим органом надано не було, жодними доказами не спростовано їх неналежність чи недостовірність, суд доходить висновку про необґрунтованість та недоведеність висновків акту перевірки у частині, що стосуються взаємовідносин з ТОВ Вектор-Спец Груп , що потягло за собою прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області протиправного податкового повідомлення - рішення № 0025551418 від 29.08.2019 в частині щодо донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 4967248,40 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1241812,10 грн., наслідком чого є його скасування у вказаній частині.

На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов ТОВ ВФК Бізнес-Модуль підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з ч. 3 ст. 139 КАС України, якою визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на викладене, на користь ТОВ ВФК Бізнес-Модуль за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 11910,20 грн. відповідно до квитанції до квитанції № 3375 від 10 вересня 2019 року.

Також представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9790,00 грн.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача понесених ТОВ ВФК Бізнес-Модуль витрат на професійну правничу допомогу необхідно керуватися нормами ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Між адвокатом Федоренко Романом Вікторовичем та ТОВ ВФК Бізнес-Модуль укладено договір про надання правової допомоги № 250/юо1908 та додаткову угоду № 1-19 від 13 вересня 2019 року до вказаного договору.

Згідно з п. 5 Додаткової угоди № 1-19 від 13.09.2019, за підготовку заперечень на акт, скарги і позову тощо замовник сплачує 7290,00 грн., за участь у судових засідання у суді першої інстанції замовник сплачує гонорар у сумі 1250,00 грн.

Сторонами договору підписано Акт надання послуг № 130901 від 13.09.2019, вартість правничих послуг становить 9790,00 грн., яка складається з підготовки до позову та участі у двох судових засіданнях.

Згідно з Квитанцією до прибуткового касового ордеру від 13.09.2019, позивачем здійснено оплату за надання правової допомоги в сумі 9790,00 грн.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що для визначення обґрунтованості заявлених вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судам необхідно враховувати сукупність наступних складових: складність справи та виконані адвокатом роботи; час, витрачений адвокатом на виконання робіт; обсяг виконаних робіт; ціну позову або значення справи для сторони в розрізі її репутації; публічний інтерес справи.

Суд доходить висновку, що позивачем доведено належними доказами обґрунтованість розміру понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги в адміністративній справі № 160/8866/19 у розмірі 9790,00 грн., що є співмірним з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Разом з тим, оскільки позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу також мають бути розподілені пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 6069,80 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансової компанії Бізнес-Модуль (вул. Сачка, буд. 17, кв. (офіс) 37, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51931, код ЄДРПОУ 33523123) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити частково.

Скасувати прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення прийняте № 0025551418 від 29.08.2019 в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4967248,40 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1241812,10 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Вектор-Спец Груп .

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансової компанії Бізнес-Модуль в іншій частині відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансової компанії Бізнес-Модуль (вул. Сачка, буд. 17, кв. (офіс) 37, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51931, код ЄДРПОУ 33523123) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 11910 (одинадцять тисяч дев`ятсот десять) грн. 20 коп. відповідно до квитанції до квитанції № 3375 від 10 вересня 2019 року.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансової компанії Бізнес-Модуль (вул. Сачка, буд. 17, кв. (офіс) 37, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51931, код ЄДРПОУ 33523123) судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в адміністративній справі № 160/8866/19 у розмірі 6069 (шість тисяч шістдесят дев`ять) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26.12.2019.

Суддя О.С. Луніна