Рішення

від 24.12.2019 по справі 320/5948/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року справа № 320/5948/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського управління Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивачка) з позовною заявою до Броварського управління ГУ ДФС у Київській області (далі - відповідач), - про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Зважаючи на предмет позову ухвалою від 1.11.2019 Київським окружним адміністративним судом було відкрито провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Зміст позову складає позовна вимога - визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-140077-52 від 06.09.2018 (далі - оскаржувана вимога). Позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що відповідач безпідставно виніс оскаржувану постанову про притягнення її до відповідальності за несвоєчасно сплачене податкове зобов`язання з єдиного внеску, не врахувавши, що позивачка сплатила таке зобов`язання на невірний рахунок за вини самого відповідача, який розмістив недостовірну інформацію на офіційному сайті відповідача.

Ухвалою суду від 01.11.2019 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. Однак поданий відзив відповідача не містить спростувань доводів позивачки. З відзиву на позовну заяву слідує, що відповідач вказує на наявність заборгованості позивачки з єдиного внеску та цитує податкове законодавство щодо притягнення до відповідальності за несвоєчасну сплату податків.

13.12.2019 до суду надійшло клопотання позивачки про заміну відповідача по справі, оскільки заявлений раніше відповідач не є юридичною особою.

Однак заявлена підстава не є підставою для заміни відповідача у справі відповідно до ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України. Окрім того визначення в п.7) ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України поняття суб`єкт владних повноважень , як критерію визначення належного відповідача у справі не передбачає наявність у такої особи статусу юридичної особи. Зважаючи на зазначене, суд не знайшов підстав для задоволення зазначеного вище клопотання про заміну відповідача у справі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивачка в період з 19.04.2018 по 25.06.2018 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП). 25.06.2018 державним реєстратором було припинено реєстрацію позивачки як ФОП.

Згідно з даними інтегрованих карток платника податків позивачки по єдиному соціальному внеску обліковується борг на суму 2457,18 грн., який виник згідно поданої декларації №27309 від 07.08.2018.

Позивачка сплатила 17.07.2018 всю суму заборгованості на рахунок відповідача, визначений на офіційному сайті http://kyivobl.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/ відповідача, що відповідачем не заперечується.

З позовної заяви слідує, що 17.08.2018 податковий інспектор Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області по телефону повідомила позвачку, що остання помилково сплатила єдиний внесок на невірний рахунок, а тому - повинна подати заяву про перерахування помилково сплачених коштів на відповідний рахунок.

Дані обставини відповідачем не заперечуються, тому суд їх приймає як достовірні в силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.

20.08.2018 позивачка подала відповідачу заяву відповідно до вимог ч.6 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів (далі - Порядок №6 від 16.01.2016) - з проханням перерахувати помилково сплачені кошти у сумі 2457,18 грн. з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 .

Відповідач не заперечує ніяким чином факт подачі заяви та не пояснює, чи були прийняті ним відповідні рішення щодо розгляду такої заяви. Відповідачем також не надано ніяких пояснень щодо бездіяльності з приводу поданої позивачкою заяви від 20.08.2018.

Відповідно до ч.3 Порядку №6 від 16.01.2016, - помилково сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника.

Відповідно до ч.5 Порядку №6 від 16.01.2016, - у разі надходження заяви про повернення Коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, Платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату Коштів на рахунок 3719.

Ч.7 Порядку №6 від 16.01.2016 передбачає обов`язок відповідача прийняти рішення або про задоволення заяви, або про відмову у її задовленні за умови встановлення підстав з визначеного переліку. Так заява залишається без задоволення виключно у таких випадках:

- невідповідність заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку;

- недостовірність викладеної у заяві Платника інформації;

- подання заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;

- наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 Платнику єдиного внеску підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

У разі задоволення заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності.

Оскільки відповідачем не було надано ніяких пояснень, з яких слідувало б, що заява позивачки від 20.08.2018 була розглянута відповідачем, суд приходить до висновку, що жодну з зазначених вище дій в порядку ч.7 Порядку №6 від 16.01.2016 та за наслідками розгляду поданої позивачкою заяви, - відповідачем не було вчинено.

Відповідно до аб.5 ч.7 Порядку № 6 від 16.01.2016, - підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення обліку платежів та складання звітності, у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви з відміткою про підтвердження повернення коштів на підставі даних інформаційної системи готує висновок за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (далі - висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Реєстр висновків) за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.9 Порядку № 6 від 16.01.2016, - Для повернення сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій, помилково сплачених на невідповідний рахунок 3719, підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на перерахування коштів на відповідний рахунок 3719 за заявою та передає управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку.

Зважаючи на зазначені вище норми, позивачка обґрунтовано вважала, що не пізніше 11.09.2018 р. розрахунковий документ на перерахування коштів на відповідний рахунок 3719 за її заявою від 20.08.2018 мав бути направлений в управління Казначейства, яке б здійснило перерахунок.

Однак 04.10.2018 позивачка отримала вимогу ГУ ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-140077-52 від на суму 2457,18 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною вимогою про сплату єдиного внеску, позивачка звернулась до

ГУ ДФС у Київській області зі скаргою від 11.10.2018 на зазначену вище вимогу.

Однак рішенням від 02.11.2018 відповідач залишив скаргу позивачки без розгляду на підставі п.4 Р.ІV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09.12. 2015 №1124 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за №178/28308 (далі - Порядок №1124). При цьому відповідачем в рішенні було зазначено, що фактичною підставою для залишення скарги без розгляду є звернення позивачки до неналежного органу.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати на те, що відповідно до п.3 Р.ІІ Порядку №1124, - первинна скарга повинна бути подана до відповідного головного управління ДФС в області, місті Києві протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги або рішення територіальних контролюючих органів про нарахування пені та накладення штрафу. Таким чином позивачка обґрунтовано вважала відповідачем належним адресатом первинної скарги в силу прямої норми Порядку №1124.

Також відповідно до ч.3 ст.7 Закону України Про звернення громадян , - якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Однак відповідачем не було надано ніяких пояснень у відзиві на позовну заяву щодо підстав залишення без розгляду скарги позивачки.

19.04.2019 відповідачем було винесено постанову про арешт майна боржника на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-140077-52 від 06.09.2018.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`яз кове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07. 2010 р. № 2464-VI (далі - Закон №2464).

Відповідно до п.2 ч. 1 ст.1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загально обов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст.12 Закону №2464 завданнями центрального органу виконавчої влада, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Адміністрування єдиного соціального внеску включає в себе ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об`єктів оподаткування, сервісне обслуговуван ня платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ відповідно до законодавства. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 Про Державну фіскальну службу України Державна фіскальна служба України (ДФС) здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 2 ч. 10 ст. 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску у разі сплати єдиного внеску готівкою вважається день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464, - орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до визначення в п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464, - недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

З описаних вище обставин справи слідує, що позивачкою добросовісно було нараховано і сплачено суму зобов`язання по єдиному внеску. Однак сплачена сума не була зарахована на належний рахунок з вини відповідача в наслідок необґрунтованої в суді бездіяльності щодо такого зарахування.

За таких умов, відсутні обставини, які характеризують ненадходження коштів від сплати позивачкою єдиного внеску як недоїмку, а відтак - відсутні правові підстави для винесення оскаржуваної вимоги

Також при вирішенні даної справи суд бере до уваги позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.04.2019 у справі №822/3323/17, відповідно до якої в аналогічних правовідносинах було вказано що: Допущена підприємцем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на єдиний казначейський рахунок. До того ж, згодом така помилка була виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.

За наведеного Верховний Суд вважає, що здійснення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з єдиного внеску у строк, встановлений Законом №2464, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску .

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., таким чином вказані судові витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Броварського управління Головного управління державної фіскальної служби у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-140077-52 від 06.09.2018 року, прийняту Головним управлінням ДФС у Київській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань Броварського управління Головного управління державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 41721669).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.