Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 грудня 2019 р. Справа№200/10668/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільхозмередіан» до Головного управління Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 05 жовтня 2016 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
30 серпня 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільхозмередіан» звернулося до суду з адміністративним позовом до Сєвєродонецького управління Головного управління ДФС у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 05 жовтня 2016 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов`язання вчинити певні дії/а.с.3-5/.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачу стало відомо про те, що свідоцтво платника податку на додану вартість було анульовано на підставі неподання протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з податку на додану вартість та/або подає такі декларації (податковий розрахунок), які (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті, а саме, як і було зроблено Позивачем Податкова декларація подана за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в спосіб особисто платником податків або уповноваженою на це особою, що і було зроблено Товариством з обмеженою відповідальністю СІЛЬХОЗМЕРИДІАН код ЄДРПОУ 39349468 надавало неодноразово звітність на паперових носіях, що підтверджено, наданими до матеріалів суду звітами з відбитками штампів податкового органу, що свідчать про прийняття звітності.
На час анулювання свідоцтва платника ПДВ на спеціальному рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю СІЛЬХОЗМЕРИДІАН код ЄДРПОУ 39349468 сума ліміту складала 45 525 779,17 грн.
У зв`язку із чим, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05 жовтня 2016 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 393494611019 від 01.11.2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю СІЛЬХОЗМЕРИДІАН (код ЄДРПОУ 39349468);
- зобов`язати Державну фіскальну службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 393494611019 від 01.11.2014у Товариству з обмеженою відповідальністю СІЛЬХОЗМЕРИДІАН (код ЄДРПОУ 39349468), шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 05 жовтня 2016 року до Реєстру платників податку на додану вартість;
- зобов`язати Державну фіскальної служби України відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 45 525 779,17 грн., станом на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ СІЛЬХОЗМЕРИДІАН (код ЄДРПОУ 39349468)/а.с.3-5/.
В установлений судом строк відповідачем 1 через відділ документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду було надано відзив на адміністративний позов позивача, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.
Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 05.10.2016 було прийнято Головним управлінням ДПС у Миколаївській області. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ СІЛЬХОЗМЕРИДІАН анульовано 05.10.2016 відповідно до вимог підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України у зв`язку з неподанням до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість або поданням звітності з ПДВ, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, протягом дванадцяти послідовних періодів, а саме: з вересня 2015 року по серпень 2016 року. Просить суд відмовити у задоволенні позову/а.с.38-39,75-77/.
Відповідач 2 відзив на позовну заяву у встановлений строк подано не було. Пояснень щодо поважних причин його неподання - до суду не подано.
З огляду на наведене неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин судом кваліфіковано як визнання позову (ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвалою суду від 3 вересня 2019 року позовну заяву залишено без рух /а.с.8-9/.
Позивачем у встановлений судом строк усунуто недоліки позовної заяви/а.с.12-33/.
Ухвалою суду від 7 жовтня 2019 року судом відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 23 жовтня 2019 року /а.с.1/
22 жовтня 2019 року відповідачем 1 через відділ діловодства та документообігу суду засобами електронного зв`язку надано відзив на позову заяву із додатками /а.с.38-56/.
23 жовтня 2019 року позивачем засобами електронного зв`язку через відділ діловодства та документообіг суду надано заяву про розгляд справи без його участі /а.с.57-58/ та клопотання про заміну відповідача та уточнення позовних вимог /а.с.59-61/.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2019 року Сєвєродонецьке управління Головного управління ДФС у Луганській області замінено Головним управлінням ДПС у Миколаївській області/а.с.63/.
23 жовтня 2019 року судом відкладено попереднє судове засідання до 11 листопада 2019 року для надання належним відповідачем відзиву на позовну заяву.
У зв`язку із ненаданням відзиву на позов ,11 листопада 2019 року судом відкладено попереднє судове засідання до 02 грудня 2019 року.
25 жовтня 2019 року відповідачем 1 засобами електронного зв`язку через відділ діловодства та документообігу суду надано відзив на позовну заяву /а.с.75-87/.
02 жовтня 2019 року ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 16 грудня 2019 року.
6 грудня 2019 року позивачем через відділ документообігу суду та діловодства суду засобами електронного зв`язку надано пояснення/а.с.140-141/.
Представник позивача, у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження/а.с.142-143/.
Представник відповідача 1, у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі/а.с.142-143/.
Представник відповідача 2, у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.
Щодо порядку розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Письмове провадження, відповідно до положень пункту 10 частини першої статті 4 КАС України - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 192 КАС України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Нормами частини третьої статті 194 КАС України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Нормами частини четвертої статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду наведеного, розгляд справи здійснюватиметься в письмовому провадженні.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю СІЛЬХОЗМЕРИДІАН , зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 39349468, є виробником сільськогосподарської продукції.
Відповідачі - Головне управління ДПС у Миколаївській області, Державна фіскальна служба України є юридичними особами, органами державної влади. Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.
5 жовтня 2016 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області відповідно до вимог підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість/а.с.47-48/.
При реєстрації податкової накладної, виданої позивачем, останньому стало відомо про існування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Спірне рішення позивач не отримував. Доказів отримання позивачем спірного рішення, відповідачем суду не надано.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №1 від 5 жовтня 2016 року, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до п.5.5 Положення про реєстрацію платників податків ПДВ, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.11.2014 №1130, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).
Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).
Відповідно до п.п. г п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
З аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для анулювання реєстрації як платника ПДВ, є неподання платником ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подання такої декларації (податкового розрахунку), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
Вказаний висновок закріплений в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 у справі №820/1504/18.
Згідно п.184.10 ст.184 ПК України, про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Згідно п. 5.10 розд. 5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 ПК України або до суду.
Судом встановлено, що контролюючий орган керуючись положеннями п.п. г п. 184.1 ст. 184 ПК України, при прийнятті оскаржуваного рішення, визнав, що ТОВ СІЛЬХОЗМЕРИДІАН протягом вересня 2015 року - січня 2016 року надавав до контролюючих органів декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, зокрема:
- декларація з ПДВ (загальна) за вересень 2015 року № 9214994667 від 19.10.2015, надана до Долинської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Бобринецьке відділення);
- декларація з ПДВ (спеціальна) за вересень 2015 року № 9214994644 від 19.10.2015, надана до Долинської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Бобринецьке відділення);
- декларація з ПДВ (загальна) за жовтень 2015 року № 9237256179 від 19.11.2015, надана до Долинської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Бобринецьке відділення);
- декларація з ПДВ (спеціальна) за жовтень 2015 року № 9237186657 від 19.11.2015, надана до Долинської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Бобринецьке відділення);
- декларація з ПДВ (загальна) за листопад 2015 року № 9250914102 від 11.12.2015, надана до Долинської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Бобринецьке відділення);
- декларація з ПДВ (спеціальна) за листопад 2015 року №925091400 від 11.12.2015, надана до Долинської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Бобринецьке відділення);
- декларація з ПДВ (загальна) за грудень 2015 року № 9271553487 від 13.01.2016, надана до Криворізькій Північній ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (Саксаганський р-н м. Кривий Ріг);
- декларація з ПДВ (спеціальна) за грудень 2015 року № 9271553414 від 13.01.2016, надана до Криворізькій Північній ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (Саксаганський р-н м. Кривий Ріг);
- декларація з ПДВ (загальна) за січень 2016 року № 9017840089 від 16.02.2016, надана до Криворізькій Північній ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (Саксаганський р-н м. Кривий Ріг);
- декларація з ПДВ (спеціальна) за січень 2016 року № 9018090022 від 16.02.20160 надана до Криворізькій Північній ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (Саксаганський р-н м. Кривий Ріг).
За лютий - серпень 2016 року згідно з наявними базами даних ІС Податковий блок звітність з ПДВ позивачем не надавалась.
Вказані податковим органом, у відзиві на позовну заяву, обставини не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку(п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України).
П.49.3 ст.49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідач у своєму відзиві зазначає, що за лютий - серпень 2016 року відповідно до інформації, що міститься в ІС Податковий блок звітність з ПДВ позивачем не надавалась.
Вказане твердження відповідача не відповідає дійсності.
Так, в матеріалах справи міститься податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 18 березня 2016 року /а.с.122-125/, яка була подана в паперовому вигляді до Криворізької Північної ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про що свідчить поштове повідомлення про отримання податковою 26 березня 2016 року даної декларації /а.с.121/.
Податкова декларація з ПДВ за лютий 2016 року містить про наявність обсягів постачання на суму 12 630грн, у тому числі сума податку на додану вартість становить 2526грн/а.с.122-125/.
Відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (пп.49.9.1 п.49.9 ст.49 ПКУ);
у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (пп.49.9.2 п.49.9 ст.49 ПКУ).
Відповідно до п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.
Пунктом 49.11 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання (пп.49.11.1 п.49.11. ст.49 ПКУ);
у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (пп.49.11.2 п.49.11. ст.49 ПКУ).
Отже, враховуючи вищезазначені положення законодавства, суд дійшов висновку про те, що стаття 49 Податкового кодексу України передбачає вичерпний перелік дій, які зобов`язаний вчинити податковий орган у разі подання платником податків податкової декларації з ПДВ, а саме прийняти або відмовити у прийнятті податкової звітності.
При цьому, податковий орган не має повноважень щодо надання платнику податків будь-яких роз`яснень стосовно поданої ним податкової звітності з ПДВ.
Так, зокрема, податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 ПК України, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу.
При цьому, підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, згідно з п. 49.11 ст. 49 ПК України, є виключно допущення платником податків порушень вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу при її заповненні, тобто відсутність в ній обов`язкових реквізитів.
Суд наголошує, що стаття 49 Податкового кодексу України не містить норму про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість в разі анулювання реєстрації платником ПДВ.
Враховуючи наведені положення податкового законодавства, суд вважає, що відповідачем неправомірно зазначено, що позивач не надав податкову декларацію з ПДВ за лютий.
З матеріалів справи не вбачається, а суб`єктом владних повноважень на якого законом покладено обов`язок довести правомірність свого рішення, не доведено, що ТОВ " СІЛЬХОЗМЕРИДІАН " протягом вересня 2015 року - січня 2016 року надавав до контролюючих органів декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, а за лютий-серпень 2016 року декларації з ПДВ не подано.
При цьому, суд виходить з того, що п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України резюмує правомірність рішень платника податку, тобто, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Враховуючи наведене, а також відсутність обставин, з якими норма підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України пов`язує можливість анулювання реєстрації платника ПДВ, суд дійшов висновку, що у відповідача не було законних підстав для прийняття спірного рішення від 05 жовтня 2016 року у зв`язку з чим, вимоги позовної заяви є обґрунтованими.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДФС України поновити реєстрацію платника ПДВ шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання платника податку на додану вартість від 05.10.2016 до Реєстру платників ПДВ суд зазначає наступне. то такі задоволенню також не підлягають з огляду на наступне.
За змістом пункту 5.5 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість №1130 затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).
Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
За змістом пункту 5.10 Положення №1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене до суду. Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили, про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.
У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням особливостей, визначених Положенням.
Тобто підставою для внесення до Реєстру відомостей щодо скасування анулювання реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, у зв`язку з чим позовна вимога позивача про зобов`язання ДФС вчинити відповідні дії спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час звернення до суду і розгляду справи не були порушені, відповідно, така вимога є заявленою передчасно.
З огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене суд задовольняє позовні вимоги позивача частково.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Квитанцією від 02.10.2019 за подання даного позову сплачено 5763грн /а.с.30/.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на що суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір в розмірі 3842грн.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільхозмередіан» (вул. Вокзальна,25, м. Слов`янськ, 84122, ЄДРПОУ 39349468) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул.Лягіна,6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729), Державної фіскальної служби України (пл. Львівська,8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення від 05 жовтня 2016 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05 жовтня 2016 року №1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 393494611019 від 01 листопада 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю СІЛЬХОЗМЕРИДІАН (код ЄДРПОУ 39349468).
Зобов`язати Державну фіскальної служби України відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 45 525 779,17 грн., станом на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ СІЛЬХОЗМЕРИДІАН (код ЄДРПОУ 39349468).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільхозмередіан» (вул. Вокзальна,25, м. Слов`янськ, 84122, ЄДРПОУ 39349468) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул.Лягіна,6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) судовий збір в розмірі 3842грн.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку позовного провадження 26 грудня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Зеленов
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2019 |
Оприлюднено | 28.12.2019 |
Номер документу | 86631692 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні