РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2019 року справа № 580/2962/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом громадської організації Правозахисна Народна опора до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області в особі головного інспектора Ільченко Ірини Сергіївна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання протиправними дій та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Громадська організація Правозахисна Народна опора звернулась до суду з позовною заявою до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, в якій, з урахуванням нової редакції позовної заяви, просить:
- визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. щодо проведення позапланової перевірки про дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, відносно видачі паспорта прив`язки на тимчасову споруду для провадження господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 А-2, м. Умань, Черкаська обл. від 30.05.2019 №432 виданий на громадську організацію Правозахисна Народна опора ;
- скасувати рішення № 315 від 22.08.2019 Про скасування дії паспорта прив`язки тимчасової споруди від 30.05.2019 № 432 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно скасував дію паспорта прив`язки тимчасової споруди від 30.05.2019 №432, оскільки паспорт прив`язки тимчасової споруди оформлений, відповідно до встановленої форми та містить всі належні його складові, в т.ч. схема розміщення тимчасової споруди, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, схема благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів тимчасової споруди у кольорі М 1:50 (для стаціонарних тимчасових споруд); технічні умови щодо інженерного забезпечення тимчасової споруди, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б. адреса, контактна інформація), а тому при його оформлені були дотриманні всі вимоги передбачені Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011.
Крім того, позивач звернув увагу, що технічних умов газопостачання не отримував, оскільки в своїй діяльності не користується газом.
Будинковий газопровід знаходиться глибоко під землею, а тимчасова споруда розміщена над землею в стороні, тому жодним чином не може пошкодити газопровід, не обмежує доступ до нього. Позивач не проводить земляних робіт та іншого. Тому тимчасова споруда не може спричиняти будь-якої можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж газопроводу.
Червоні лінії вулиць генеральним планом міста Умань не передбачено, оскільки не прийнятий новий генеральний план міста Умань, а старий втратив актуальність. Детальними планами територій в м. Умань, затвердженими Уманською міською радою, червоні лінії доріг встановлено на відстані 5 метрів від кромки(бордюру) дороги.
Тимчасова споруда розміщена на відстані більш ніж 6 метрів від бордюру дороги вул. Пушкіна, тому посилання головного інспектора Ільченко І.С. у рішенні № 315 на ч. 2 ст. 18 ЗУ Про автомобільні дороги , як на підставу скасування паспорту прив`язки тимчасової споруди є помилковим.
Також позивач наголосив на відсутності повноважень у головного інспектора Ільченко І.С. на скасування чи припинення дій паспорта прив`язки тимчасової споруди.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи - відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, в особі начальника відділу Корніюк О.В.
Вирішуючи дане клопотання суд виходить з того, що згідно вимог ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
В контексті наведеного позивач не зазначив як рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки третьої особи, оскільки рішення суду у справі не створює додаткових обов`язків та не впливає на інтереси відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, в особі начальника відділу Корніюк О.В.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов просила у його задоволенні відмовити повністю, посилаючись на те, що паспорт прив`язки тимчасової споруди, виданий позивачу з порушенням Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, тому у відповідності до норм містобудівного законодавства України головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Ільченко І.С. правомірно було винесено оскаржуване рішення. Зокрема відповідач зазначила, що підставою для скасування паспорта прив`язки стало те, що: в пакеті документів були відсутні технічні умови щодо інженерного забезпечення; відсутня схема розміщення ТС виконана на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500; тимчасову споруду розміщено на відстані від житлового будинку менше 10 м (а саме: 4,03 м); згідно схеми розміщення ТС, яка входить до складу виданих паспортів прив`язки на тимчасову споруду по вул. Пушкіна, 38А-2, тимчасова споруда розміщена по червоній лінії; один із кутів вищезазначеної тимчасової споруди розміщено на газопроводі низького тиску, інший - на відстані 0,5 м від газопроводу низького тиску.
Також відповідач наголосила, що має достатній обсяг повноважень, визначених законодавством для скасування паспорту прив`язки тимчасової споруди.
Третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, подала до суду відзив проти позову, в якому заперечила проти задоволення позову з аналогічних мотивів, що і відповідач у відзиві на адміністративний позов.
Третя особа - відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради пояснень щодо позову не подав, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
У відповіді на відзив позивач вказав на безпідставність тверджень відзиву та наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач подав заперечення на відповідь та зазначив про необґрунтованість викладених у відповіді зауважень.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 30.05.2019 відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради позивачу оформлено паспорт прив`язки тимчасової споруди, по вул. Пушкіна, 38А -2 в м. Умань Черкаської області , реєстраційний номер 432.
22.08.2019 уповноваженими особами управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 06.08.2019 та направлення від 19.08.2019 №27 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради містобудівної діяльності, а саме: видача паспорту прив`язки тимчасової споруди від 30.05.2019 №432.
За результатами перевірки складено акт від 22.08.2019, згідно висновків якого паспорт прив`язки тимчасової споруди від 30.05.2019 №432 виданий з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:
- в пакеті документів відсутні технічні умови щодо інженерного забезпечення, отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж, чим порушено п.2.6 та п.2.11 розділу II Порядку №244;
- відсутня схема розміщення ТС виконана на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500 згідно додатку 1 до Порядку №244, що порушує п. 2.11 розділу II та додаток 1 Порядку №244;
- тимчасову споруду розміщено на відстані від житлового будинку менше 10 м (а саме: 4,03 м), чим порушено вимоги п.5.4 ДБН В.2.2-23-2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі ;
- згідно схеми розміщення ТС, яка входить до складу виданих паспортів прив`язки на тимчасову споруду по вул. Пушкіна, 38А-2, тимчасова споруда розміщена по червоній лінії, чим порушено ч.2 ст.18 Закону України Про автомобільні дороги , п. 10.7.7 ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій , а саме: розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах червоних ліній вулиці не допускається;
- в додатках листа-скарги від 19.07.2019 (від депутата Уманської міської ради Алексєєва С.Ю. за зверненням мешканців будинку АДРЕСА_1 ) був лист ПрАТ Уманьгаз від 20.05.2019 за №691 в якому зазначалося, що вищезазначена тимчасова споруда встановлена з порушенням п.1.12 розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання . Управлінням направлено запит до ПрАТ Уманьгаз : чи потрапляє тимчасова споруда по вул. Пушкіна, 38А-2 в м. Умані в охоронну зону газопроводу, чи можливо вона розташована безпосередньо на газопроводі. На запитувану інформацію надійшов лист ПрАТ Уманьгаз від 01.08.2019 за №954 в якому зазначено, що один із кутів вищезазначеної тимчасової споруди розміщено на газопроводі низького тиску, інший - на відстані 0,5 м від газопроводу низького тиску, чим порушено вимоги п.1.12 розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання , розділ 4 глави III Кодексу газорозподільних систем (з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових).
Також під час перевірки відсутня заява за формою наведеною у додатку 2 до Порядку № 244, у якій зазначається, що замовник виконав вимоги паспорта прив`язки (п.2.23 розділу II Порядку № 244).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято рішення №432 від 22.08.2019 про скасування дії паспорта прив`язки тимчасової споруди від 30.05.2019 №432.
Згідно з положеннями частини першої статті 41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Частиною другою статті 41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
Відповідно до частини четвертої статті 41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 (далі - Порядок №698)
Відповідно до пункту 2 Порядку №698 нагляд здійснюється ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
Пунктом 32 Порядку № 698 передбачено, що якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду, в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, входить проведення позапланових перевірок об`єктів нагляду на предмет відповідності їх рішень вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та, у разі виявлення порушень об`єктами нагляду цих вимог, скасовувати чи зупиняти дію прийнятих ними рішень.
Паспорт прив`язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації (пункт 2.12 Порядку № 244). Зі змісту наведених правових норм вбачається, що оформлення паспорту прив`язки ТС здійснюється, зокрема, органом з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету міськради та підписується керівником цього органу. Отже, необгрунтованими є доводи позивача стосовно того, що паспорт прив`язки ТС не може вважатися рішенням, органу містобудування та архітектури та бути скасованим у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду, визначеному статтею 41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пунктом 32 Порядку № 698.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі №823/687/18.
За відсутності можливості внести виправлення до паспорту прив`язки тимчасової споруди щодо місця розташування ТС відповідач може прийняти рішення про скасування паспорту прив`язки, що відповідає його повноваженням, визначеним статтею 41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пунктом 3 Порядку №698.
Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №813/2797/17, від 12.02.2019 у справі № 823/1089/18, від 03.10.2019 у справі № 823/2149/18.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, підставою для проведення позапланового заходу слугувало звернення депутата уманської міської ради Алексєєва С.Ю. з проханням вирішити питання щодо правомірності видачі паспорту прив`язки тимчасової споруди біля будинку по АДРЕСА_1 , отже позаплановий захід правомірно проведено за наявності для цього достатніх правових підстав.
Звертаючись до суті встановлених в ході позапланового заходу обставин, суд враховує, що відповідно до статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначає Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 (далі - Порядок №244).
Відповідно до п. 1.3 Порядку №244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Пересувна ТС це споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності. Відповідно до п. 2.1 Порядку №244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС.
Порядок отримання паспорта прив`язки ТС, визначений розділом ІІ Порядку №244, зокрема, замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (п. 2.2 Порядку №244).
До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація) (п. 2.3 Порядку №244).
Відповідно до п. 2.3 Порядку №244 цей перелік документів є вичерпним.
Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю. У такому випадку строк розгляду заяви становить п`ятнадцять робочих днів.
Згідно п. 2.5 Порядку №244 про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом трьох робочих днів з дня такого визначення відповідності намірів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.
Згідно п. 2.6 Порядку №244 для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат; схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів України ; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.
Відповідно до п. 2.7 Порядку № 244 паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Пунктами 2.10 та 2.11. Порядку №244 передбачено, що паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (п.2.10).
Паспорт прив`язки включає:
схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території;
ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС);
технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж;
реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація).
Цей перелік документів є вичерпним (п. 2.11).
Згідно п. 2.13 Порядку № 244 при оформлені паспорта прив`язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, не передбачених законом та цим Порядком. Згідно п. 2.14 паспорт прив`язки ТС не надається за умов: подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку. Ненадання паспорта прив`язки з інших підстав не допускається.
При цьому, відповідно до п. 2.27 Порядку № 224 дія паспорта прив`язки ТС анулюється за таких умов: недотримання вимог паспорта прив`язки при її встановленні; невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки; надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив`язки ТС.
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що підставою для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - ТС) є паспорт прив`язки ТС, а підставою для його видачі є відповідне звернення замовника до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС. При цьому, паспорт прив`язки ТС повинен відповідати вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яке регулює питання розміщення тимчасових споруд.
Судом встановлено, замовником (позивачем) подано схему розміщення ТС, що не відповідає формі додатку 1 до Порядку №244, а також відсутні технічні умови щодо інженерного забезпечення (у пакеті документів поданому разом з заявою), чим порушено вимоги п.2.6 Порядку №244.
Підставою скасування паспорта прив`язки стало розміщення ТС на відстані менше 10 м до будинків та інших споруд.
Згідно з розділом 1 Державного класифікатора будівель та споруд, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507 (надалі - ДК 018-2000) споруда - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно - монтажних робіт.
Крім цього, відповідно до розділу 3 ДБН В.2.2-23:2009 Підприємства торгівлі (далі ДБН В.2.2-23:2009) кіоск - торговельний об`єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місце, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщення запасу товарів. Малі архітектурні форми - павільйони, кіоски, торговельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або пергони), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно- прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо).
Положення ДБН В.2.2-23:2009 поширюються на проектування нових, реконструкцію і розширення існуючих будинків та окремих приміщень підприємств роздрібної торгівлі (магазинів, ринків), за винятком будинків оптової (гуртової) торгівлі, магазинів із продажу автомобілів (автосалонів) і запчастин до них, магазинів зброї, магазинів-складів будівельних матеріалів, магазинів виробничих фірм, а також магазинів тимчасового функціонування.
Тобто до ТС застосовуються ДБН В.2.2-23:2009.
Пунктом 5.4 ДБН В.2.2-23:2009 передбачено, що тимчасові споруди сезонної торгівлі, павільйони, кіоски тощо повинні розміщуватися до будинків та інших споруд на відстані, яку слід приймати залежно від ступеня їх вогнестійкості згідно з ДБН 360, але не менше 10 м. Допускається розташовувати вказані споруди біля зовнішніх стін будинків та інших споруд, якщо такі стіни не мають отворів (прорізів) і відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін та за умови забезпечення проїзду для пожежних машин згідно з вимогами нормативних документів.
Враховуючи, що відстань від будинку по АДРЕСА_1 до ТС становить 4,03 м, а не встановлені 10 м, відповідач правомірно врахував дану обставину, як підставу для скасування паспорту прив`язки тимчасової споруди. Крім того, не забезпечено дотримання умов встановлених пунктом 5.4 ДБН В.2.2-23:2009, а саме стіни будинків не мають отворів (прорізів) не відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін та за умови забезпечення проїзду для пожежних машин згідно з вимогами нормативних документів.
Відповідно ч.2 ст. 18 Закону України Про автомобільні дороги складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування. Межі вулиці за її шириною визначаються червоними лініями . Розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах червоних ліній вулиці не допускається.
Відповідно п.10.7.7 ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій в межах червоних ліній транспортних розв`язок в одному чи різних рівнях забороняється розміщення будь-яких будівель та споруд, крім відповідних елементів поперечного перерізу та інженерних комунікацій. Поперечний переріз бульвару в межах червоних ліній включає проїзну частину, пішохідні тротуари, озеленену територію, велосипедні доріжки та територію розміщення інженерних мереж.
Відповідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
Генеральний план м. Умань затверджений у 2002 році. Відповідно ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.
Згідно схеми розміщення ТС, яка входить до складу виданих паспортів прив`язки на тимчасову споруду по вул. Пушкіна, 38А-2, розроблена та підписана начальником відділу Корніюком О.В., більша частина тимчасової споруди розміщена в межах червоних ліній.
Твердження позивача, що генеральний план м. Умань втратив свою актуальність, судом відхиляється, оскільки суперечать вимогам ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .
Доводи позивача про відсутність необхідності дотримання під час оформлення паспорта прив`язки ТС правил газопостачання спростовується наступним.
Відповідно п. 1.2 розділу 1 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року №285 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за №674/27119 (далі - Правила №285), ці Правила встановлюють вимоги безпеки до систем газопостачання для забезпечення споживачів природним газом з надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, а також зрідженим вуглеводневим газом з надлишковим тиском не більше 1,6 МПа, а саме: розподільні зовнішні газопроводи, що забезпечують подачу природного газу від газорозподільних станцій до газорегуляторних, пунктів міських і сільських поселень, територій дачних та садових поселень, газопроводи-вводи, газопроводи до підприємств, теплових електростанцій, котелень.
Відповідно розділу 4 глави III Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1379/27824, визначено, що межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285.
Згідно п. 1.12 Правил №285 з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових.
Тобто з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони не допускаються улаштування будь-яких споруд, в тому числі і тимчасових для всіх фізичних та юридичних осіб.
Як вбачається з листа ПрАТ Уманьгаз від 01.08.2019 за №954, один із кутів вищезазначеної тимчасової споруди по вул. Пушкіна, 38А-2 в м. Умань розміщено на газопроводі низького тиску, інший - на відстані 0,5 м від газопроводу низького тиску, чим порушено вимоги п.1.12 Правил №285.
Підсумовуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки твердження про допущені порушення під час оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди по вул. Пушкіна, 38А-2 в м. Умань дійсно мають місце.
При цьому, твердження позивача щодо відсутності необхідності отримання погодження від ПрАТ Уманьгаз через невикористання газу, суперечить Правилам №285, дія яких поширюється на розміщення тимчасових споруд, а не використання газу.
Щодо твердження позивача про неправомірність перегляду паспорту прив`язки тимчасової споруди після його видачі, суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 31 травня 2019 року у справі №823/687/18 індивідуальне право (інтерес), яке виражається у гарантованому частиною першою статті 42 Конституції України права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, протиставляється публічному інтересу, який виражається у дотриманні правил благоустрою населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку про правомірність винесення оскаржуваного рішення, при його винесенні відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Сплачену суму судових витрат залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя В.В. Гаращенко
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2019 |
Оприлюднено | 27.12.2019 |
Номер документу | 86633265 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
В.В. Гаращенко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні