ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2962/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Земляної Г.В., Костюк Л.О.,
за участю секретаря: Кондрат Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, Громадської організації "Правозахисна Народна опора" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі за позовом Громадської організації "Правозахисна Народна опора" до управління державного архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області в особі головного інспектора Ільченко Ірини Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Громадська організація "Правозахисна Народна опора" звернулась до суду з позовною заявою до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, в якій, з урахуванням нової редакції позовної заяви, просить:
- визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. щодо проведення позапланової перевірки про дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, відносно видачі паспорта прив`язки на тимчасову споруду для провадження господарської діяльності за адресою: вул. Пушкіна, 38А-2, м. Умань, Черкаська обл. від 30.05.2019 №432 виданого на громадську організацію "Правозахисна Народна опора";
- скасувати рішення № 315 від 22.08.2019 "Про скасування дії паспорта прив`язки тимчасової споруди від 30.05.2019 № 432".
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради та Громадська організація "Правозахисна Народна опора" подали апеляційні скарги, в яких скаржники просять скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянти мотивують свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 травня 2019 року відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради позивачу оформлено паспорт прив`язки тимчасової споруди, по вул. Пушкіна, 38А-2 в м. Умань Черкаської області, реєстраційний номер 432.
22.08.2019 року уповноваженими особами управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 06.08.2019 та направлення від 19.08.2019 №27 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради містобудівної діяльності, а саме: видачі паспорту прив`язки тимчасової споруди від 30.05.2019 №432.
За результатами перевірки складено акт від 22.08.2019, згідно висновків якого паспорт прив`язки тимчасової споруди від 30.05.2019 №432 виданий з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:
- в пакеті документів відсутні технічні умови щодо інженерного забезпечення, отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж, чим порушено п.2.6 та п.2.11 розділу II Порядку №244;
- відсутня схема розміщення ТС виконана на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500 згідно додатку 1 до Порядку №244, що порушує п. 2.11 розділу II та додаток 1 Порядку №244;
- тимчасову споруду розміщено на відстані від житлового будинку менше 10 м (а саме: 4,03 м), чим порушено вимоги п.5.4 ДБН В.2.2-23-2009 "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі";
- згідно схеми розміщення ТС, яка входить до складу виданих паспортів прив`язки на тимчасову споруду по вул. Пушкіна, 38А-2, тимчасова споруда розміщена по червоній лінії, чим порушено ч.2 ст.18 Закону України "Про автомобільні дороги", п. 10.7.7 ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", а саме: розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається;
- в додатках листа-скарги від 19.07.2019 (від депутата Уманської міської ради Алексєєва С.Ю. за зверненням мешканців будинку АДРЕСА_1 ) був лист ПрАТ "Уманьгаз" від 20.05.2019 за №691 в якому зазначалося, що вищезазначена тимчасова споруда встановлена з порушенням п.1.12 розділу 5 "Правил безпеки систем газопостачання". Управлінням направлено запит до ПрАТ "Уманьгаз": чи потрапляє тимчасова споруда по вул. Пушкіна, 38А-2 в м. Умані в охоронну зону газопроводу, чи можливо вона розташована безпосередньо на газопроводі. На запитувану інформацію надійшов лист ПрАТ "Уманьгаз" від 01.08.2019 за №954 в якому зазначено, що один із кутів вищезазначеної тимчасової споруди розміщено на газопроводі низького тиску, інший - на відстані 0,5 м від газопроводу низького тиску, чим порушено вимоги п.1.12 розділу 5 "Правил безпеки систем газопостачання", розділ 4 глави III Кодексу газорозподільних систем (з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових).
Також під час перевірки відсутня заява за формою наведеною у додатку 2 до Порядку № 244, у якій зазначається, що замовник виконав вимоги паспорта прив`язки (п.2.23 розділу II Порядку № 244).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 432 від 22.08.2019 року про скасування дії паспорта прив`язки тимчасової споруди від 30.05.2019 № 432.
Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянтів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
Відповідно до частини четвертої статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 (далі - Порядок №698)
Відповідно до пункту 2 Порядку №698 нагляд здійснюється ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
Щодо твердження позивача під час судового засідання, що відповідачем не надано жодного доказу про компетенцію, повноваження та права стосовно скасовування паспорта прив`язки тимчасової споруди, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 32 Порядку № 698 передбачено, що якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.
Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду, в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, входить проведення позапланових перевірок об`єктів нагляду на предмет відповідності їх рішень вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та, у разі виявлення порушень об`єктами нагляду цих вимог, скасовувати чи зупиняти дію прийнятих ними рішень.
Відповідно до пункт 2.12 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, паспорт прив`язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що оформлення паспорту прив`язки ТС здійснюється, зокрема, органом з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету міськради та підписується керівником цього органу.
Отже, необгрунтованими є доводи позивача стосовно того, що паспорт прив`язки ТС не може вважатися рішенням, органу містобудування та архітектури та бути скасованим у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду, визначеному статтею 41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пунктом 32 Порядку № 698.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі №823/687/18.
За відсутності можливості внести виправлення до паспорту прив`язки тимчасової споруди щодо місця розташування ТС відповідач може прийняти рішення про скасування паспорту прив`язки, що відповідає його повноваженням, визначеним статтею 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пунктом 3 Порядку №698.
Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №813/2797/17, від 12.02.2019 у справі № 823/1089/18, від 03.10.2019 у справі № 823/2149/18.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначає Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 (далі - Порядок №244).
Відповідно до п. 1.3 Порядку №244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Пересувна ТС це споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності. Відповідно до п. 2.1 Порядку №244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС.
Порядок отримання паспорта прив`язки ТС, визначений розділом ІІ Порядку №244, зокрема, замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (п. 2.2 Порядку №244).
До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація) (п. 2.3 Порядку №244).
Відповідно до п. 2.3 Порядку №244 цей перелік документів є вичерпним.
Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю. У такому випадку строк розгляду заяви становить п`ятнадцять робочих днів.
Згідно п. 2.5 Порядку №244 про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом трьох робочих днів з дня такого визначення відповідності намірів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.
Згідно п. 2.6 Порядку №244 для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат; схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.
Відповідно до п. 2.7 Порядку № 244 паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Пунктами 2.10 та 2.11. Порядку №244 передбачено, що паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (п.2.10).
Паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація).
Цей перелік документів є вичерпним (п. 2.11).
Згідно п. 2.13 Порядку № 244 при оформлені паспорта прив`язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, не передбачених законом та цим Порядком. Згідно п. 2.14 паспорт прив`язки ТС не надається за умов: подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку. Ненадання паспорта прив`язки з інших підстав не допускається.
При цьому, відповідно до п. 2.27 Порядку № 224 дія паспорта прив`язки ТС анулюється за таких умов: недотримання вимог паспорта прив`язки при її встановленні; невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки; надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив`язки ТС.
Таким чином, підставою для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - ТС) є паспорт прив`язки ТС, а підставою для його видачі є відповідне звернення замовника до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС. При цьому, паспорт прив`язки ТС повинен відповідати вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яке регулює питання розміщення тимчасових споруд.
Судом першої інстанції встановлено, що також було підтверджено у суді апеляційної інстанції, що замовником (позивачем) подано схему розміщення ТС, що не відповідає формі додатку 1 до Порядку №244, а також відсутні технічні умови щодо інженерного забезпечення (у пакеті документів поданому разом з заявою), чим порушено вимоги п.2.6 Порядку №244.
Пунктом 5.4 ДБН В.2.2-23:2009 передбачено, що тимчасові споруди сезонної торгівлі, павільйони, кіоски тощо повинні розміщуватися до будинків та інших споруд на відстані, яку слід приймати залежно від ступеня їх вогнестійкості згідно з ДБН 360, але не менше 10 м. Допускається розташовувати вказані споруди біля зовнішніх стін будинків та інших споруд, якщо такі стіни не мають отворів (прорізів) і відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін та за умови забезпечення проїзду для пожежних машин згідно з вимогами нормативних документів.
Враховуючи, що відстань від будинку по АДРЕСА_1 до ТС становить 4,03 м, а не встановлені 10 м, відповідач правомірно врахував дану обставину, як підставу для скасування паспорту прив`язки тимчасової споруди. Крім того, не забезпечено дотримання умов встановлених пунктом 5.4 ДБН В.2.2-23:2009, а саме стіни будинків не мають отворів (прорізів) не відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін та за умови забезпечення проїзду для пожежних машин згідно з вимогами нормативних документів.
Відповідно ч.2 ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги" складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування. Межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.
Відповідно п.10.7.7 ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" в межах червоних ліній транспортних розв`язок в одному чи різних рівнях забороняється розміщення будь-яких будівель та споруд, крім відповідних елементів поперечного перерізу та інженерних комунікацій. Поперечний переріз бульвару в межах червоних ліній включає проїзну частину, пішохідні тротуари, озеленену територію, велосипедні доріжки та територію розміщення інженерних мереж.
Відповідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
Твердження позивача, що генеральний план м. Умань втратив свою актуальність, колегією суддів не приймається як договір, оскільки Генеральний план м. Умань затверджений у 2002 році та відповідно ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.
Згідно схеми розміщення ТС, яка входить до складу виданих паспортів прив`язки на тимчасову споруду по вул. Пушкіна, 38А-2, розроблена та підписана начальником відділу Корніюком О.В., більша частина тимчасової споруди розміщена в межах червоних ліній.
Відповідно п. 1.2 розділу 1 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року №285 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за №674/27119 (далі - Правила №285), ці Правила встановлюють вимоги безпеки до систем газопостачання для забезпечення споживачів природним газом з надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, а також зрідженим вуглеводневим газом з надлишковим тиском не більше 1,6 МПа, а саме: розподільні зовнішні газопроводи, що забезпечують подачу природного газу від газорозподільних станцій до газорегуляторних, пунктів міських і сільських поселень, територій дачних та садових поселень, газопроводи-вводи, газопроводи до підприємств, теплових електростанцій, котелень.
Відповідно розділу 4 глави III Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1379/27824, визначено, що межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285.
Згідно п. 1.12 Правил №285 з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових.
Тобто з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони не допускаються улаштування будь-яких споруд, в тому числі і тимчасових для всіх фізичних та юридичних осіб.
Під час судового засідання суду апеляційної інстанції було досліджено копію погоджень розташування тимчасової споруди (а.с. 94,96), відповідно до якої зазначено: Начальник ВТВ ПАТ "Уманьгаз": "Погоджено. Проект погодити додатково".
Матеріали справи не містять доказів, що проект було погоджено додатково. Також на вимогу суду апеляційної інстанції позивачем також не надано доказі погодження проекту доадтково.
Як вбачається з листа ПрАТ "Уманьгаз" від 01.08.2019 за №954, один із кутів вищезазначеної тимчасової споруди по вул. Пушкіна, 38А-2 в м. Умань розміщено на газопроводі низького тиску, інший - на відстані 0,5 м від газопроводу низького тиску, чим порушено вимоги п.1.12 Правил №285.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені в акті перевірки твердження про допущені порушення під час оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди по вул. Пушкіна, 38А-2 в м. Умань дійсно мають місце.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути у вагу на те, що Відділом архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради не було оскаржено рішення № 315 від 22.08.2019 року "Про скасування дії паспорта прив`язки тимчасової споруди від 30.05.2019 № 432" самостійно, саме як органом, щодо якого здійснювались заходи архітектурно-будівельного нагляду.
Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що при здійсненні заходів архітектурно-будівельного нагляду посадовими особами Держархбудінспекції України виконувались повноваження визначені чинним містобудівним законодавством та у спосіб, встановлений вищезазначеними нормативними актами.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Всі наведені апелянтами доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, Громадської організації Правозахисна Народна опора - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Земляна Г.В.
Суддя Костюк Л.О.
Повний текст постанови виготовлено - 13 липня 2020 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2020 |
Оприлюднено | 15.07.2020 |
Номер документу | 90366432 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні