Рішення

від 26.12.2019 по справі 824/1190/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1190/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства "Оазис Плюс" до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство "Оазис Плюс" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків або органом Пенсійного фонду від 28.05.2019 року №30.

І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.06.2019 року отримав оскаржуване рішення, згідно якого на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до нього застосовано штраф у сумі 3817,67 грн, та нарахована пеня в розмірі 113478,88 грн за період з 20.07.2005 року до 19.04.2017 року.

Вважає зазначене рішення незаконним, та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

На думку позивача, застосування штрафних санкцій та нарахування пені мало б здійснюватися починаючи з 2013 року, а не з 2005 року, оскільки станом на 2013 рік сума боргу була узгодженою. При цьому, посилаючись на норми Цивільного Кодексу України зауважив, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а отже нарахування суми пені за період, який перевищує 1 рік, суперечить вимогам закону. Крім того вважає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Позивач також звертав увагу суду на те, що 12 червня 2019 року ним подано скаргу до Пенсійного фонду України на оскаржуване рішення № 30 від 28.05.2019 року, за результати розгляду якої відповідачем відмовлено в скасуванні зазначено рішення.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого зазначив, що підставою для застосування фінансових санкцій та пені до позивача слугувала наявна станом на 20.01.2011 року заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 38176,45 грн (нараховані зобов`язання на підставі, поданих страхувальником розрахунків сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1-5%, 33,2%).

Вказав, що заборгованість в сумі 38176,45 грн підтверджується постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року в справі №2а/2470/1945/11, залишеною без змін за наслідками апеляційного та касаційного оскарження.

Окрім іншого зауважив, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів в спірних правовідносинах не застосовується, посилаючись при цьому на ч. 15 ст. 106 Закону № 1058-1V.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. 25.10.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Мале приватне підприємство "Оазис Плюс" зареєстровано за адресою: вул. Героїв Майдану,63 м.Чернівці, код ЄДРПОУ: 31822605, Код КВЕД 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (основний); Код КВЕД 31.02 Виробництво кухонних меблів; Код КВЕД 31.09 Виробництво інших меблів; Код КВЕД 46.65 Оптова торгівля офісними меблями; Код КВЕД 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

2. 28.05.2019 року Головним управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області винесено рішення № 30 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відповідно до якого застосовано штраф в розмірі 3817,67 грн (10%) та нарахована пеня в розмірі 113478,88 грн, за період з 20.07.2005 року до 19.04.2017 рік (загальна сума 117296,55 грн). (а.с. 8)

3. 12 червня 2019 року позивачем подано скаргу до Пенсійного фонду України на рішення № 30 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 28.05.2019 року. Пенсійним фондом України розглянуто скаргу позивача, та надано відповідь від 25.06.2019 року про відмову в скасуванні зазначено рішення (лист № 19323/0640 від 25.06.2019 р.). (а.с.20-22)

4. Відповідно до матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 25 по 29 вересня 2006 року, та за період з 20.01.2010 року по 29.01.2010 рік (повторно), за результатами яких складено акти перевірки та винесено вимоги про сплату боргу і рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування ) страхувальникам страхових внесків.

При цьому, позивач не погоджуючись з висновками актів перевірки та вимогами про сплату боргу неодноразово подавав скарги до органу Пенсійного фонду про скасування зазначених вище вимог та рішень.

За результати розгляду скарг посадовими особами відповідача виносились відповідні рішення про результати розгляду скарги, зокрема: рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 22.12.2006 року № 6951/07. (а.с.9-12); рішення Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці від 25.02.2010 року № 1234/03. (а.с.13); рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 28.05.2013 року № 5071/09 (а.с. 14-15); рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 02.01.2013 року № 7318/09. (а.с.16-18)

5. Заборгованість позивача в сумі 38176,45 грн підтверджується постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.03.2013 по справі № 2а/2470/1945/11, залишеною без змін за наслідками апеляційного та касаційного оскарження, що вбачається згідно відомостей з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

7. Також, в матеріалах справи наявний розрахунок фінансових санкцій та пені по особовому рахунку позивача, станом з 20.07.2005 року по 19.04.2017 року. (а.с.47-49)

V. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1.Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

2. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі Закон № 1058) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі Інструкція № 21-1).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 закону № 1058-IV (в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058), загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 визначено, що страхувальник зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно із частиною 3 статті 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно із частиною 2 статті 106 Закону № 1058 (в редакції до 01.01.2011) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058-ІV передбачено застосування органами ПФУ до страхувальників фінансових санкцій, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, та накладення штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Із набранням чинності з 01 січня 2011 року Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ) наведені вище норми Закону № 1058-ІV виключені.

Відповідно до положень абзацу 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, після набрання чинності Законом № 2464-VІ за органами Пенсійного фонду України збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 року.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується ( ч. 15 ст. 106 Закону № 1058-1V).

Судом встановлено, що підставою для застосування фінансових санкцій та пені до позивача слугувала наявна заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 38176,45 грн станом на 20.01.2011 року (нараховані зобов`язання на підставі, поданих страхувальником Розрахунків сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1-5%, 33,2%).

Крім того, заборгованість в сумі 38176,45 грн підтверджується постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року справі №2а/2470/1945/11, залишеною без змін за наслідками апеляційного та касаційного оскарження.

Слід зазначити й те, що розрахунок фінансової санкції здійснювався на підставі даних картки особового рахунку платника, та становить 10% своєчасно несплачених сум, тобто 3817,67 грн.

Водночас суд звертає увагу на те, що відповідно до п.п. 9.1 розділу 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) до страхувальників, за порушення норм законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків, а відтак у даному випадку штрафні санкції і пеня за весь період , має бути стягнута і після 1 січня 2011 року, оскільки недоїмка зі сплати страхових внесків, а також підстави для подання звітності виникли до 01 січня 2011 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно абз. 4 п.п. 9.3.2. п. 9.3. розділу 9 Інструкції № 21-1 при застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Відтак, штраф до позивача може бути застосований відповідачем тільки після погашення заборгованості по сплаті страхових внесків у повному обсязі, тобто після 19.04.2019 (19.04.2019 - день повного погашення заборгованості).

Строки давності щодо стягнення штрафів не застосовуються (п. 9.1 1 розділу 9 Інструкції).

Порядок нарахування та погашення пені визначений розділом 10 зазначеної вище Інструкції.

Так, відповідно до абз. 3 п. 10.1 розділу 10 Інструкції № 21-1 нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.

В даному випадку, днем настання строку сплати відповідного платежу є 20.07.2005 року, а днем фактичної сплати 19.04.2019 року. З огляду на наведене, суд відхиляє доводи позивача з приводу того, що нарахування пені мало б здійснюватися починаючи з 2013 року, оскільки такі аргументи суперечать вимогам Закону № 1058 та Інструкції - 21-1.

Слід також зауважити, що строк давності щодо стягнення пені не застосовується (п. 10.9 розділу 10 Інструкції № 21-1),

Підсумовуючи наведе вище, в призмі вказаних норм законодавства суд вважає, що за допущене порушення строків нарахування та сплати страхових внесків, відповідачем правомірно винесене спірне рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 19.09.2019 року справа № 805/1452/16-а, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд враховує до спірних правовідносин.

4. Звертаючись до суду, позивач в обґрунтування правової позиції посилався на норми статей 258 та 551 Цивільного Кодексу України. Суд відхиляє вказані доводи позивача з даного приводу, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-ІV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на такі відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Норми ст.ст. 258, 551 Цивільного кодексу України на які посилається позивач є відмінними від норм Закону № 1058-ІV, та регулюють по своїй суті інший склад правовідносин.

5. Слід зазначити й те, що рішення органів Пенсійного фонду, на які також посилається позивач при зверненні до суду, оскаржувалися позивачем раніше та визнані неправомірними, у розрахунок даної фінансової санкції та пені не включені, відтак не містять інформацію щодо предмета оскарження та є неналежними доказами і аргументами у розумінні ст. 73 КАС України.

6. Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

7. З`ясувавши обставини в справі, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності власного рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. З урахуванням вимог статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат, оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства "Оазис Плюс" до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Мале приватне підприємство "Оазис Плюс" ( юридична адреса м.Чернівці вул Героїв Майдану, 63, 58000,код ЄДРПОУ: 31822605).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, 3, м. Чернівці, 58022, код ЄДРПОУ: 40329345).

Суддя О.В. Боднарюк