Рішення

від 20.12.2019 по справі 620/2752/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 року Чернігів Справа № 620/2752/19

Чернігівський окружний адміністративний суд :

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника позивача Крищенко Л.В.,

представника відповідача, третьої особи Качанка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Калина'' до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління ДПС України у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Калина (далі також - ТОВ Калина ) до Державної податкової служби України (далі також - ДПС України, відповідач) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Чернігівській області (далі також - ГУДПС в Чернігівській області, третя особа) про визнання протиправною бездіяльність ДПС України, що полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку ТОВ Калина має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 4030689,00 грн. та зобов`язання ДПС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку ТОВ Калина має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 4030689,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у зв`язку із реорганізацією підприємств, які вказані у позові, ТОВ Калина стало правонаступником їх майнових прав, тому у складі податкової декларації з податку на додану вартість за останній (звітний) період до податкового органу подав заяву про використання узгодженої суми, а саме 4030689,00 грн. під час обрахунку, обчисленої відповідно до положень п.200-1.3 ст. 200-1 ПК України. Однак на даний час податковим органом не вчинено жодних дій щодо збільшення у системі електронного адміністрування суми податку на додану вартість, на яку ТОВ Калина має право, у зв`язку з чим позивач позбавлений права на використання такого показника. Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, тому просить суд задовольнити позовні вимоги у спосіб, визначений у прохальній частині позову.

Ухвалою суду від 18.09.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання зави про залучення третьої особи відповідно до вимог ч.4 ст.49 КАС України та ст.167 КАС України.

03.10.2019 позивачем виконано ухвалу суду від 18.09.2019.

Ухвалою суду від 04.10.2019 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

19.11.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представником відповідача суду надано відзив на позовну заяву та зазначено, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до положень ст. 200-1 ПК України, і не допускає ручного втручання в її роботу, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Представник третьої особи надав письмові пояснення, в яких зазначив, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на рівні Держаної податкової служби України, а відтак на цьому ж рівні відбуваються усі дії, пов`язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули, зафіксованої п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України та п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, посилаючись на мотиви, наведені у позовній заяві та у додаткових поясненнях.

Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на доводи, вказані у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Також зазначив, що спосіб захисту прав повинен не суперечить закону, однак чинним законодавством не передбачено такого способу, який визначений позивачем у позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ТОВ Калина є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.07.2019 № 246670265 , та зареєстроване 19.04.2000 (а.с. 16-18 т.1).

Як видно з матеріалів справи, ТОВ Калина є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-123 код ЄДРПОУ 34072125, Приватного підприємства Буринські аграрні інвестиції код ЄДРПОУ 35555529, Приватного підприємства Куликівські аграрні інвестиції код ЄДРПОУ 35493447, Приватного підприємства Горівське код ЄДРПОУ 33197748, Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Гамма , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Селянська спілка ім. Шевченка код ЄДРПОУ 03770494, що підтверджується протоколами загальних зборів та передавальними актами. Так, з передавальних актів видно, що все майно та всі права і зобов`язання, в тому числі ті, що оспорюються, переходять до правонаступника, а саме ТОВ Калина (т.с.1).

За результатами документальної перевірки задекларовані показники (?Накл) реорганізованих платників податків та складені відповідні акти перевірки:

- Приватного підприємства Горівське , - акт перевірки ГУ ДФС у Сумській області від 07.02.2018 № 785/18-28-1405/33197748/23;

- Товариств з обмеженою відповідальністю Лан-123 - акт перевірки ГУ ДФС у Сумській області від 02.02.2018 № 673/18-28-14-05/34072125/17;

- Приватного підприємства Буринські аграрні інвестиції - акт перевірки ГУ ДФС у Сумській області від 02.02.2018 № 692/18-28-14-05/35555529/18;

- Приватного підприємства Куликівські аграрні інвестиції - акт перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області від 07.03.2018 № 182/14/35493447;

- Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Гамма - акт перевірки ГУ ДФС у Сумській області від 05.04.2018 № 2051/18-28-14-04-20/34071603/49;

- Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Селянська спілка ім. Шевченка - акт перевірки ГУ ДФС у Полтавській області м. Полтава від 22.12.2017 № 1740/16-31-14-03-14/03770494.

Реєстраційна сума на використання показників вказаних підприємств складає 4030689,00 грн, що підтверджується актами документальної перевірки, додатками до акту перевірки, передавальними актами, які містіться у матеріалах справи (а.с. 33-67, 77-94,101-131,136-163,170-202,212-235 т.1).

У зв`язку з реорганізацією вказаних підприємств, ТОВ Калина до податкового органу, у складі податкової декларації з податку на додану вартість за останній (звітний) період реєстрації платником податку, подано заяву про використання під час обрахунку вказаної реєстраційної суми як правонаступника відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України. Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку ТОВ Калина має право, містяться в матеріалах справи та не заперечуються відповідачем.

Проте, не зважаючи на подану ТОВ Калина заяву платника податку, що є правонаступником платників податку, яких реорганізовано, що детально описано вище, а також той факт, що всі реорганізовані підприємства були припинені, реєстраційні суми (?Накл) реорганізованих підприємств, правонаступником яких є ТОВ Калина , станом на дату подачі цієї позовної заяви не враховано в реєстраційній сумі (?Накл) ТОВ Калина в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

21.02.2019 ТОВ Калина звернулося до Головного управління ДФС у Чернігівській області з заявою на отримання податкової консультації за № 32 про надання роз`яснень щодо порядку, термінів та способів відображення, а також документального підтвердження такого відображення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість відповідних реєстраційних сум (SНакл ) платників податку, яких реорганізовано в реєстраційній сумі (SНакл ) , як правонаступника, передбаченого пунктом 200-1.3 статті 200-1ПКУ( а.с.19 т.1).

У відповідь на вказану заяву отримало відповідь ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.03.2019 №3881/10/25-01-12-01-04, в якій зазначено, що сума податку на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційний ліміт SНакл ) автоматично обчислюються ДФС України (а.с.20 т.1).

Листом ГУ ДФС у Чернігівській області від 29.03.2019 № 1344 позивачу надано податкову консультацію, в якій посилається на положення п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України та зазначає, що заява платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано, подається ним у складі додатка 4 до податкової декларації з ПДВ, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 за N 159/28289, лише після узгодження реєстраційної суми за результатами документальної перевірки контролюючим органом. Зазначені зміни до Кодексу набрали чинності з 01.01.2017. Відповідно до статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку сум податку (а.с. 20 зворот-21 т.1).

Листом від 05.06.2019 № 25796/6/99-99-12-03-09-15 Державна фіскальна служба України повідомила, що наразі проводяться роботи по доопрацюванню системи електронного адміністрування податку на додану вартість в частині обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, з метою реалізації вимог пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України. Після доопрацювання зазначеного механізму відповідна інформація буде опублікована на офіційному веб-порталі ДФС ( а.с.22 т.1).

На лист Ради бізнес - омбудсмена від 22.07.2019 № 20056 Державною фіскальною службою України позивачу надано відповідь від 09.08.2019 № 38295/6/99-99-15-03-01-15, в якому викладена аналогічна відповідь, як і в попередніх листах ( а.с.23 т.1).

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не вчиненні жодних дій щодо збільшення показника (SНакл ) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та порушує його права , що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Розпорядження Уряду від 21 серпня 2019 р. № 682-р про початок роботи Державної податкової служби України оприлюднено на Урядовому порталі. Кабінет Міністрів України передав Державній податковій службі функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема положеннями Податкового кодексу України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Предметом спору у цій справі є бездіяльність ДПС України, які призвели до не використання під час обрахунку реєстраційної суми правонаступника реорганізованих підприємств.

Положеннями ст.200 Податкового кодексу України встановлюється єдиний порядок сплати узгоджених сум з податку на додану вартість. Податковий кодекс України не містить інших норм, які б встановлювати обмеження та особливості використання показників узгоджених сум реорганізованих підприємств їх правонаступником.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено ст.200-1.1 розділу V Податкового кодексу України, якою визначено, що порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість , із змінами і доповненнями (далі - Порядок №569).

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Відповідно до п. 10, 13 Порядку № 569, зареєстрованим платникам податку значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується ДФС. Також, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст. 200-1.1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Згідно з п. 200-1.2 ст.200-1 Податкового кодексу України визначено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст.87 цього Кодексу.

Відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;

де:

?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

?Mhth - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес- перевізником;

?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу. ?НаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

?Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку.

Згідно приписів п. 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, за наявності у платника податку, який реорганізується, суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 1 розділу V Кодексу (?Накл), такий платник податку має право подати заяву про використання такої суми під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (?Накл), правонаступника (таблиця 5 додатка 4). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку. У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (?Накл), правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (?Накл), реорганізованого платника податку (таблиця б додатка 4) під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (?Накл), такого правонаступника.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ?НаклОтр та ?НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми ?Накл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку.

Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Отже, згідно положень податкового законодавства система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні Державної податкової служби України, а відтак на цьому ж рівні відбувається і усі дії пов`язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто на Державну податкову службу України покладається обов`язок щодо забезпечення збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на реєстраційну суму.

Судом встановлено, що ТОВ Калина , яке є правонаступником вказаних підприємств, подано заяву про використання під час обрахунку реєстраційної суми 4030689,00 грн (т.с.1, а.с.24-25).

У Таблиці 6 Додатку 4 до декларації ТОВ Калина задекларована реєстраційна сума SНакл у розмірі 4030689,00 грн, яка сформована на момент державної реєстрації припинення юридичних осіб платників податку, яких реорганізовано (індивідуальний податкові номери: 340716018137, 331977418139, 037704916281, 354934425113, 355555218023, 340721218099).

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи щодо наявності права у позивача на використання показника SНакл у сумі 4030689,00 грн, що також не заперечувалось відповідачем.

Однак докази на підтвердження вчинення відповідних дій, відповідачем суду не надано.

Відповідач посилається лише на те, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ст. 200-1 ПК України, і не допускає ручного втручання в її роботу, тому підстави для проведення вказаних позивачем дій відсутні.

Проте суд з такими доводами не погоджується, оскільки відсутність програмного забезпечення не може слугувати підставою для неможливості використання ТОВ Калина реєстраційної суми 4030689,00 грн. та порушувати його права як суб`єкта господарювання.

Така бездіяльність відповідача фактично призвела до негативного впливу на господарську діяльність позивача, оскільки ним зупинено виконання певних зобов`язань, тобто орган доходів і зборів обмежив його у реалізації наданих прав.

Отже, бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку ТОВ Калина має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 4030689,00 грн, є протиправною.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку ТОВ Калина має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 4030689,00 грн, суд виходить із такого.

Зі змісту п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України слідує, що суд у разі задоволення позову може прийняти рішення та встановити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Такий спосіб захисту порушеного права, як зазначає позивач, не є формою втручання у дискреційні повноваження відповідача та є належним і ефективним способом відновлення порушених прав позивача, що виключають необхідність повторного звернення до суду.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Суд зазначає, що дискреційні функції Державної податкової служби України як суб`єкта владних повноважень під час обрахунку реєстраційної суми визначені на законодавчому рівні.

Оскільки під час розгляду справи позивачем доведено надання ним податковому органу документів, які є достатніми для використання під час обрахунку реєстраційної суми 4030689,00 грн., суд вважає, що, у даному випадку, у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання ДПС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку ТОВ Калина має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 4030689,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina . Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку ТОВ Калина має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 4030689,00 грн, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Отже, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку ТОВ Калина має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 4030689,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову до суду в сумі 3842,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Калина (код ЄДРПОУ 30915028) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 4 030 689,00грн (чотири мільйони тридцять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять гривень).

Зобов`язати Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Калина (код ЄДРПОУ 30915028) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 4 030 689,00грн (чотири мільйони тридцять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Калина судовий збір у розмірі 3 842,00грн ( три тисячі вісімсот сорок дві грн), сплачений відповідно до платіжного доручення від 10.09.2019 № 5486.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Калина'', вул.Комарова,59, смт.Варва, Варвинський район, Чернігівська область,17600, код ЄДРПОУ 30915028.

Відповідач: Державна податкова служба України, Львівська площа,8, м.Київ,04655, код ЄДРПОУ 39292197.

Третя особа : Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Реміснича,11, м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 43143966.

Повний текст рішення виготовлено 26 грудня 2019 року.

Суддя І.І. Соломко