Постанова

від 07.08.2007 по справі 30/404-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

07 серпня 2007 р.                                                                                  

№ 30/404-06 

Вищий господарський  суд 

України у складі колегії суддів :

головуючого судді

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Приватного підприємства “Юсмалос”

на постанову

від 02.04.07 Дніпропетровського

апеляційного господарського суду

у справі

№ 30/404-06 господарського суду

Дніпропетровської області

за позовом

Дніпропетровського міжрайонного

природоохоронного прокурора в інт. держави в особі Дніпропетровської міської

ради

до

Приватного підприємства “Юсмалос”

3-тя особа, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні позивача:

Управління з контролю за

використанням та охороною земель в Дніпропетровській області

про

зобов'язання повернути земельну

ділянку та привести її у придатних для використання стан

у

справі взяли участь представники

Дніпр.

міжрайонна природоохоронна прокуратура Барчук А.В. посв.№173 від 09.08.04

позивача:

не з'явилися

відповідача:

Переймивовк Б.В., довір. №2 від 04.12.06.

3-ої

особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від 12.01.2007 (суддя Н. Євстигнєєва), залишеним без

змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

02.04.2007 (колегія суддів: П. Павловський, А. Логвиненко, О. Чус), позовні

вимоги задоволено. Зобов'язано відповідача повернути земельну ділянку зеленої

зони на розі вулиць Вітчизняній та Грудневій в Амур-Нижньодніпровському районі

у м. Дніпропетровську ориєнтовною площею 1,5 на державі в особі

Дніпропетровської міської ради, земельну ділянку привести в  придатний для використання стан, шляхом

знесення незаконно встановлених скульптурних композицій  та самовільно збудованої  споруди органного залу. Судові акти

мотивовані тим, що відповідач використовує земельну ділянку без

правовстановлюючих документів, а рішення виконкому № 222 від 16.07.2007

відмінено рішенням виконкому № 393 від 15.12.2006р. на підставі подання

прокурора від 31.10.2006.

Відповідач в поданій касаційній

скарзі просить скасувати прийняті у справі судові акти та в позові відмовити.

Скарга мотивована неправильним застосуванням статті 212 Земельного кодексу

України, а саме не доведена вина відповідача у, начебто, самовільному зайнятті

спірної земельної ділянки; ст. 53 цього ж кодексу, оскільки на місті скверу ім.

Г. Андрусенко знаходився цвинтар, на якому було розстріляно та поховано багато

військовополонених різних національностей (євреїв, циган, поляків, українців).

Судом порушені права відповідача, передбачені ст. ст. 22, 27 Господарського

процесуального кодексу України. Судом необгрунтовано відхилено клопотання

залучити до участі у справі Дніпропетровську єврейську релігійну общину.

Ознайомившись з матеріалами та

обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями

належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм

процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна

скарга   підлягає частковому

задоволенню   з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117

Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному

порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних

обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм

матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права

встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у

рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання

про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій

встановлено наступне.

13 жовтня 2006 року державним

інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у

Дніпропетровській області Козирем В.Ф за участю помічника Дніпропетровської

міжрайонної природоохоронної прокуратури Барчук А.Б., спеціаліста міського

управління культури Модинської Є.П., представника міського

Архітектурно-будівельного контролю Хоменка О.М. у присутності директора

приватного підприємства „Юсмалос" Кузнецової Р.І. проведена перевірка

дотримання вимог земельного законодавства, про що складено Акт від 13.10.2006

року.

В результаті перевірки встановлено,

що: земельна ділянка площею 1,5га розташована на розі вул. Вітчизняна - вул.

Крилова, використовується під розміщення комплексу , скульптурних споруд

відкритого кінозалу та інших споруд. На час перевірки правоустановчі документи

не надані, що є порушенням статті 211 Земельного кодексу України.

13 жовтня 2006 року заступником

начальника інспекції Державного архітектурно- будівельного контролю Тепленко

А.Н. складено припис №364 стосовно приватного підприємства „Юсмалос"

(Кузнецова Р.І.) з приводу реконструкції літнього кінотеатру, будівництва

органного залу. Станом на день перевірки встановлена наявність зведених стін

органного залу, частково виконано каркас перекриття органного залу та

реконструкція літнього кінотеатру. Припис отримано Кузнецовою Р.І., від підпису

відмовилась, про що зроблена відмітка у приписі.

01.07.2004 року та 06.07.2004 року

(вих. К-67) виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради було

повідомлено відповідача про те, що виконком районної ради не заперечує про

передачу парка по вул. Вітчизняній під благоустрій фірмі „Юсмалос".

16.07.2004 року виконавчим

комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради прийнято рішення №222 „Про

благоустрій скверу по вул. Вітчизняній приватному підприємству „Юсмалос”.

Згідно цього рішення відповідачу

дозволено благоустрій та озеленення території скверу по вул. Вітчизняній

передано шефство над сквером та зобов'язано приватне підприємство

„Юсмалос" замовити проект благоустрою та озеленення території (п.3.1),

погодити проект з головним архітектором району (п.3.2), на території, яка

підлягає благоустрою не проводити будівництва капітальних та тимчасових споруд

(п.3.3), не використовувати територію у комерційних цілях (п.3.4), утримувати

сквер в належному санітарному стані (п.3.5 рішення).

Листом від 20.07.2004 року за вих.

№К-67 Кузнецову Р.І. та виконавчий комітет міської ради повідомлено про те, що

виконавчий комітет районної ради не заперечує проти шефства Приватного

підприємства „Юсмалос" над сквером з проведення робіт по благоустрою,

санітарному прибиранню, озелененню та про те, що рішення з цього питання буде

прийнято на черговому засіданні виконавчого комітету районної ради (а.с.31).

26.07.2004 року відповідач

звернувся з листом (вих. №11) до міського голови, яким просив закріпити за

фірмою „Юсмалос" земельну ділянку на території парку по вул. Вітчизняній

на 20 років на підставі відповідей районної ради №К-67 від 01.07.2004 року та

№К-67 від 06.07.2004 року (а.с32). Однак рішення про надання відповідачу

спірної земельної ділянки у користування позивачем не приймалось. Договір

оренди земельної ділянки не укладався.

15.12.2006 року виконавчий комітет

Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради прийняв рішення

№393 „Про відміну рішення виконкому районної ради №222 від 16.07.2004 року „Про

благоустрій скверу по вул. Вітчизняній приватному підприємству „Юсмалос".

Зазначене рішення прийнято на підставі подання Дніпропетровської міжрайонної

природоохоронної прокуратури №25/115 від 31.10.2006 року та в зв'язку з

невиконанням відповідачем пунктів 3.1,3.2,3-3 рішення виконкому районної ради

№222 від 16.07.2004 року".

Згідно листа Дніпропетровського

міського управління земельних ресурсів від 27.12.2006 року №14547-10 зелена

зона на розі вул. Вітчизняної та вул. Грудневої за рішенням міської ради від

08.12.2004 року №41/22 входить до переліку територій, які не підлягають

забудові. Межі зазначеної території станом на 25.12.2006 року не встановлені в

натурі (на місцевості) та належним чином у Державному земельному кадастрі не

зареєстровані. Приватне підприємство „Юсмалос" у Державному земельному

кадастрі міста не зареєстроване.

На підставі вказаних документів та

з посиланням на ст. ст. 125, 212 Земельного Кодексу України, ст. ст. 5, 18, 22

Закону України “Про основи містобудування”, суди дійшли висновку, що відповідач

самовільно зайняв спірну земельну ділянку.

Колегія  суддів вважає такий висновок помилковим з

огляду на наступне.

Відповідно до Закону України “Про

місцеве самоврядування в Україні” до повноважень виконавчих органів місцевих

рад належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на

договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних

ресурсів підприємств незалежно від форми власності, а також населення;

здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації

озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку

громадян.

Судами попередніх інстанцій

встановлено, що виконком міської ради погодився передати парк відпочинку для

благоустрою та озеленення на умовах, зазначених в рішенні виконкому № 222 від

16.07.2004 (обмін сторін листами).

Самовільним зайняттям землі є

заволодіння земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з

порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, здійснюється без

відведення землі в натурі й одержання документа, що посвідчує право на землю.

З обставин, встановлених судами

слідує, що парк був наданий відповідачу для здійснення певного виду робіт.

Якщо відповідач неналежним чином

виконує обумовлені роботи -благоустрій та озеленення, то позивачу та судам

попередніх інстанцій необхідно уточнити позовні вимоги та з'ясувати

правовідносини, що виникли у сторін. У даному випадку судами не встановлена

протиправна поведінка відповідача, що характеризує самовільне зайняття

земельної ділянки.

Що стосується самовільного

будівництва споруд відповідачем у парку, то ці правовідносини регулюються ст.

376 Цивільного кодексу України.

З огляду на зазначене, колегія

суддів дійшла висновку, що в порушення вимог ст. 43 Господарського

процесуального кодексу України суди попередніх інстанцій неповно дослідили

обставини справи, що призвело до неправильної юридичної оцінки правовідносин,

що виникли у сторін.

На підставі викладеного колегія

суддів дійшла висновку, що рішення та постанову в даній справі не можна вважати

законними та обґрунтованими, вони підлягають скасуванню, а справа  - направленню на новий розгляд.

При повторному розгляді справи

необхідно усунути вказані недоліки з дотриманням вимог ч.4 ст. 22

Господарського процесуального кодексу України, повно і об'єктивно дослідити

обставини справи, встановити правовідносини, що виникли у сторін і правильно

застосувати до них норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117 -11112 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного

підприємства “Юсмалос” задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 02.04.2007 та рішення господарського суду

Дніпропетровської області від 12.01.2007 у справі № 30/404-06 -скасувати.

Справу направити на новий розгляд

до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий, суддя                     В.Овечкін

Судді                   

Є.Чернов

                    В.Цвігун