Постанова

від 26.12.2019 по справі 1.380.2019.004831

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/13258/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Курильця А. Р., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

представника позивача Галайського О. В.,

представника відповідача Добровольської Ю. Р.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року (рішення ухвалено у м. Львові судом у складі головуючого судді Кравців О. Р., повний текст додаткового рішення виготовлений 25 листопада 2019 року) у справі № 1.380.2019.004831 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Рух до Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник Головне управління ДПС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ТОВ Компанія Рух звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 12.04.2019 № 0037165312, яким до ТОВ Компанія Рух застосовано штраф у розмірі 10166, 67 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що податкова накладна була несвоєчасно зареєстрована через неналежну роботу системи електронної реєстрації податкових накладних.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року, яке ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 12.04.2019 № 0037165312.

Стягнуто на користь ТОВ Компанія Рух за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1921 грн.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року частково задоволено заяву представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу.

Стягнуто на користь ТОВ Компанія Рух за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3842 грн.

Додаткове рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління ДФС у Львівській області, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що додаткове рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, не врахував, що по наданому представником позивача договору від 17.09.2019 № 17/09 про надання правової допомоги не можливо ідентифікувати ні номер справи, ні предмет судового оскарження, а розподіл оплати праці адвоката містить лише загальні визначення, без встановлення будь-яких сум. Тому зазначений договір не є належним доказом в розумінні частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апелянт просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка апеляційну скаргу підтримала, представника позивача, який просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції слід залишити без задоволення з таких підстав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення заявленої представником позивача суми витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача 3842 грн.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу подано такі докази:

1) договір про правову допомогу № 17/09 від 17.09.2019, який укладений між адвокатом Галайським О. В. та ТОВ Компанія Рух ;

2) рахунок 20/09-01 від 20.09.2019 до договору № 17/09 від 17.09.2019 з детальним описом виконаних робіт (зазначено вартість послуг на загальну суму 3750,00 грн);

3) рахунок 04/11-01 від 04.11.2019 до договору № 17/09 від 17.09.2019 з детальним описом виконаних робіт (зазначено вартість послуг на загальну суму 1437,50 грн);

4) акти прийняття виконаних робіт до вказаного договору та рахунків;

5) банківська виписка, що підтверджує перерахунок коштів за послуги надання правової допомоги;

6) довідка від 13.08.2018 на ім`я ОСОБА_1 про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру;

7) повідомлення від 13.08.2018 на ім`я ОСОБА_1 про взяття на облік платника єдиного внеску.

Крім того, судом першої інстанції встановлено зв`язок договору про правову допомогу № 17/09 від 17.09.2019 з рахунками від 20.09.2019 та від 04.11.2019, та актами виконаних робіт від 20.09.2019 й від 04.11.2019.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Частиною третьою та четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України № 5076 -VІ від 05.07.2012 Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 рішення в цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представник відповідача в запереченні на заяву про стягнення судових витрат посилався на неспівмірність суми позову та витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу. Тому, при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу просив суд врахувати нескладність предмета спору, відсутність покликань на репутаційне значення результатів спору для сторони та публічний інтерес, суму оскаржуваного податкового-повідомлення рішення та суму судового збору, що сплачений за подання позовної заяви.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки дана справа є справою незначної складності й відсутні репутаційні ризики для позивача та публічний інтерес до справи, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зменшення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача 3842 грн.

Позивач додаткове рішення суду першої інстанції не оскаржує, і, як видно з відзиву на апеляційну скаргу, з таким рішенням погоджується.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що в договорі про надання правової допомоги неможливо ідентифікувати номер справи та предмет судового оскарження, а розподіл оплати праці адвоката містить лише загальні визначення, без встановлення будь-яких сум, є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені у встановленому процесуальним законом порядку.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Додаткове рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням усіх обставин та належною оцінкою доказів, що мають значення для вирішення питання, тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на законність судового рішення не впливають.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник Головне управління ДПС у Львівській області) залишити без задоволення.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі № 1.380.2019.004831 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. М. Багрій судді А. Р. Курилець Д. М. Старунський Повний текст постанови виготовлений 26.12.2019.