Постанова

від 16.12.2019 по справі 300/1259/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11587/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Коваля Р.Й., Шинкар Т.І.

за участі секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

позивач: не з`явився

відповідач:з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у справі № 300/1259/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АС ТІМ до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

суддя в 1-й інстанції - Грицюк П.П.,

час ухвалення рішення - 11 год. 11 хв.,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 01.10.2019,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю АС ТІМ (далі ТзОВ АС ТІМ ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області у якому просило: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 25.02.2019 року №0001221404, відповідно до якого ТзОВ АС ТІМ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію Україні товарів у розмірі 1842,40 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 1473,92 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 368,48 грн; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 25.02.2019 року №0001231404, відповідно до якого ТзОВ АС ТІМ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 9211,98 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 7369,58 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1842,4 грн; 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 02.05.2019 року №0003661404, відповідно до якого ТзОВ АС ТІМ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію Україні товарів у розмірі 1149,17 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 766,11 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 383,06; 4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 02.05.2019 року №0003671404, відповідно до якого ТзОВ АС ТІМ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 5745,95 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 3830,63 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1915,32 грн; 5) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 01.04.2019 року 13888-55 на загальну суму податкового боргу в розмірі 12118,12 грн.

На обґрунтування позовних вимог ТзОВ АС ТІМ зазначає, що відповідачем протиправно в порушення вимог Податкового кодексу України та Митного кодексу України винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу. Вказав, що за результатами проведених податковим органом невиїзних документальних перевірок, відповідачем зроблено висновок про неправильну класифікацію ТзОВ АС ТІМ імпортованого товару. Зазначив, що оскільки орган ДФС прийняв вантажні митні декларації та пропустив товар на митну територію України, то в подальшому у відповідача відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань з ввізного мита та ПДВ. Позивач стверджує, що дії відповідача є необґрунтованими, а висновки Актів безпідставними, незаконними та такими, що не відповідають нормам податкового та митного законодавства та фактичним обставинам справи.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 25.02.2019 року №0001221404, №001231404 та від 02.05.2019 року №0003661404, №0003671404. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 01.04.2019 року №13888-55. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АС ТІМ сплачений судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп. та 8334 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не надано належної оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначає, що за результатами перевірки позивача встановлено факт невірної класифікації товарів, імпортованих за рядом митних декларацій, що призвело до заниження митних платежів, чим порушено вимоги підпункту 218.1 статті 218 Податкового кодексу України. Оскільки позивачем невірно класифіковано товари, описані в актах документальних позапланових перевірок, наслідком чого стало порушення податкового та митного законодавства, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, у межах та у спосіб передбачений законом.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року позивачем ввезено на митну територію України та відповідно оформлено 35 декларації в режимі імпорту товарів за кодом УКТ ЗЕД 8419812090 (ставка мита 0%), Електрокип`ятильники для промислового або комерційного використання у ресторанах або подібних закладах, з нержавіючої сталі .

Таклж встановлено, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області з 31.01.2019 року по 07.02.2019 року проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ АС ТІМ з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за кодом УКТ ЗЕД 8419812090 в період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року.

При цьому, підставою для проведення перевірки була інформація службової записки управління аудиту ГУ ДФС в Івано-Франківській області, щодо невірної класифікації товарів за кодом УКТ ЗЕД 8419812090 Кип`ятильник настільний, електричний, наливного типу (т.3 а.с. 58-66).

За результатами даної перевірки складено акт №5/09-19-14-04/38712654 від 08.02.2019 року в якому зафіксовані порушення таких вимог законодавства:

1) ч. 4 ст. 69 МКУ, Закону України Про Митний тариф України , правил 1-6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Закону України Про Митний тариф України , в результаті чого Товариством занижено ставку ввізного мита, що призвело до заниження ввізного мита на суму 7369,58 грн;

2) пп.54.3.6 п.54.3 ст.54, пп.в п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.18, п.190.1 ст.190 ПКУ, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1473,92 грн (т.1 а.с. 20-29).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення рішення від 25.02.2019 року:

- за №0001231404, відповідно до якого ТзОВ АС ТІМ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 9211,98 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 7369,58 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1842,4 грн (т.1 а.с. 33);

- за №0001221404, відповідно до якого ТзОВ АС ТІМ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію Україні товарів у розмірі 1842,40 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 1473,92 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 368,48 грн (т.1 а.с. 32).

У зв`язку з наявністю боргу за зобов`язаннями, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0001231404, №0001221404 від 25.02.2019 року .відповідачем винесено податкову вимогву від 01.04.2019 року №13888-55.

Крім цього встановлено, що в період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року позивачем ввезено на митну територію України та відповідно оформлено 24 декларації в режимі імпорту товарів за кодами УКТ ЗЕД8422400010 (3 декларації), 7323930000 (14 декларацій), 7323990000 (7 декларацій).

Також встановлено, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області з 08.04.2019 року по 10.04.2019 року проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ АС ТІМ з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за кодами УКТ ЗЕД8422400010, 7323930000, 7323990000 в період з 01.04.2016 року по 31.03.2019 року.

При цьому, підставою для проведення перевірки була інформація службової записки управління аудиту ГУ ДФС в Івано-Франківській області, щодо невірної класифікації товарів за кодом УКТ ЗЕД8422400010, 7323930000, 7323990000 (т.3 а.с. 67-71).

За результатами даної перевірки складено акт №10/09-19-14-04/38712654 від 12.04.2019 року в якому зафіксовані порушення таких вимог законодавства:

1) ч. 4 ст. 69 МКУ, Закону України Про Митний тариф України , правил 1-6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Закону України Про Митний тариф України , в результаті чого Товариством занижено ставку ввізного мита, що призвело до заниження ввізного мита на суму 3830,63 грн;

2) пп.54.3.6 п.54.3 ст.54, пп.в п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.18, п.190.1 ст.190 ПКУ, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 766,11 грн (т.1 а.с. 35-47).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення рішення від 02.05.2019 року:

- за №0003671404, відповідно до якого ТзОВ АС ТІМ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 5745,95 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 3830,63 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1915,32 грн (том 1 а.с. 50);

- за №0003661404, відповідно до якого ТзОВ АС ТІМ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію Україні товарів у розмірі 1149,17 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 766,11 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 383,06 (том 1 а.с. 51).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваний податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, оскільки донарахування сум податкових зобов`язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформації під час митного оформлення. Водночас, відповідачем не надано будь-яких доказів, щодо подання недостовірних документів позивачем посадовим особам Івано-Франківської митниці ДФС під час здійснення митного контролю та митного оформлення.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 23, 24, 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України), митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 5 ст. 255 МК України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно зі ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних угрупувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

За приписами п. 3 ч. 3 ст. 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Відповідно до ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

У ч. 2 ст. 351 МК України визначено дві підстави, за наявності яких може бути проведена документальна невиїзна перевірка. Зокрема, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Аналіз змісту вищенаведених норм МК України дає підстави для висновку, що проведення митного контролю після завершення митного оформлення можливе лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України підприємством було допущено порушення законодавства України.

Водночас наказ про призначення документальної невиїзної перевірки обов`язково має містити визначені ч. 2 ст. 351 МК України підстави для її проведення, які зі змісту такого наказу можливо було чітко ідентифікувати.

Однак, ні накази Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 28.01.2019 №65 та від 02.04.2019 №509 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ АС ТІМ , ні акти перевірки №5/09-19-14-04/38712654 від 08.02.2019 та №10/09-19-14-04/38712654 від 12.04.2019 року, складені за наслідками проведення документальної невиїзної перевірки, не містять жодних фактів про виявлення контролюючим органом ознак, що свідчать про можливе порушення позивачем законодавства України з питань державної митної справи та в чому саме вони полягають. Також у вказаних документах відсутні відомості про отримання інформації про такі порушення підприємства від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів або ж із висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.08.2018 (справа №808/2133/17).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 (справа №809/911/17), лише дотримання встановлених законодавством умов та порядку проведення перевірок може бути підставою для висновку про законність перевірки. Невиконання процедурних вимог щодо призначення та (або) проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірок (незалежно від їх виду) незаконними та відсутності правових наслідків таких.

Також суд першої інстанції правильно вказав, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження податкового органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №П/811/849/17 (К/9901/11284/18).

У даному ж випадку, визначення суми грошових зобов`язань позивачу згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відбулось за відсутності результатів митного контролю.

Більше того, імпортований позивачем товар, щодо правильності декларування кодів якого стосувалась документальна невиїзна перевірка, пройшов митне оформлення. Подані до митного оформлення МД були прийняті митним органом, а імпортований товар випущено у вільний обіг.

При цьому, якщо митні органи внесли товар до певного коду номенклатури та пропустили товар, то в подальшому вони не мали підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень у зв`язку з виявленням помилки у класифікації товарів.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач при проведенні перевірки не витребовував жодних документів щодо спірних товарів, як-от технічної документації, і не проводив досліджень конкретного товару, а послався лише на подану товариством інформацію при здійсненні декларування.

Слід зазначити, що згідно матеріалів справи, відповідачем не було прийнято обов`язкового рішення щодо класифікації Товару для митних цілей, передбаченого ч. 7 ст. 69 МК України, за кодами товарних позицій 8419812090, 8422400010, 7323930000, 7323990000.

Отже, відповідач діяв неправомірно донараховавши податкові зобов`язання без прийняття рішення про зміну коду, виключно на підставі акту документальної перевірки.

Згідно з правовою позицією, висловленою в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України , принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Принцип правової визначеності є необхідним елементом принципу верховенства права. В свою чергу, вимоги державного органу, які адресовані суб`єкту господарювання під час проходження тих чи інших адміністративних процедур, мають бути аналогічними із практикою застосування таких процедур і в інших аналогічних умовах.

Отже, відповідач прийняв рішення про донарахування податкових зобов`язань без повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в комплексі, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у справі № 300/1259/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. Й. Коваль Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 26.12.2019.