Номер справи 623/2626/17
Номер провадження 2/623/18/2019
РІШЕННЯ
іменем України
20 грудня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді: Герцова О.М.
за участю
секретаря судового засідання: Рзаєвої І.С.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Корнієнко Г.В.
ОСОБА_3 .
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства "Золота нива-1" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -
у с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди від 25.10.2007 року земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,8678 га, кадастровий номер 6322886000:04:000:0037 , укладений між ним і Приватним підприємством Золота нива-1.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в його власності знаходиться земельна ділянка, розміром 5,8678 га, кадастровий номер 6322886000:04:000:0037, яка належить йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ХР №096957 від 03.10.2006 року. За мовчазною згодою земельною ділянкою користувалося ПП Золота нива , але договір не укладався. Оскільки підпис у договорі оренди від 25.10.2007 року є підробленим просив визнати його не дійсним.
Представник відповідача надав до суду заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 , де просив у позові відмовити повністю, через його безпідставність та необґрунтованість. Також надав заяву про застосування позовної давності та відмови у задоволенні позову з підстав пропуску позовної давності.
За клопотанням представника позивача по справі була призначена судово- почеркознавча експертиза.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, з підстав, вказаних у позові. Позивач стверджує, що договору оренди від 25 жовтня 2007 року строком на 49 років, він не підписував, а підпис під вказаним документом не його.
Представники відповідача позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити, оскільки договір укладено та проведено його державну реєстрацію у повній відповідності до вимог чинного на той час законодавства.
Суд, вислухавши сторони, їх представників, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході розгляду справи, судом було встановлено, що відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серія ХР №096957 від 03 жовтня 2006 року ОСОБА_1 на лежить на праві власності земельна ділянка площею 5,8678 га кадастровий номер № 6322886000:04:000:0037 (а.с.5 том 1).
З копії договору оренди земельної ділянки від 25.10.2007 року вбачається, що між ОСОБА_1 та ПП Золота нива-1 укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 49 років, починаючи з дати його реєстрації. Договір зареєстрований 25.02.2007 року за №040867200051 у Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах (а.с.7 том 1).
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 25 січня 2018 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському НДІСЕ ім. засл.проф. М.С.Бокаріуса.
02 травня 2018 року на адресу суду судовим експертом Абросимовою В.Г. було надіслано повідомлення по цивільній справі №623/2626/17 про неможливість надання висновку та повернення матеріалів без виконання, оскільки клопотання експерта не виконано, справу не повернуто, рахунок вартості робіт по проведенню експертизи сплачено.(а.с.136-137 том 1).
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 04 травня 2018 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському НДІСЕ ім. засл.проф. М.С.Бокаріуса.
25 вересня 2019 року на адресу суду надійшов висновок експертизи, проведеної експертами Абросимовою В.Г. та Гайдамакіною Д.І., де зазначено наступне: підписи від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі від 25.10.2007 року(документ №1) в Реквізити сторін Орендодавець , в договорі оренди землі від 25.10.2007 року (документ №2) в Реквізити сторін Орендодавець , - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 .(а.с.141-144 том 1).
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 12 листопада 2018 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_5 та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського НДЕКС МВС України.
22 лютого 2019 року на адресу суду судовим експертом Зубцовою Л.С. було надіслано повідомлення по цивільній справі №623/2626/17 про неможливість надання висновку та повернення матеріалів без виконання, оскільки клопотання експерта не виконано.(а.с.210-212 том 1).
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 23 травня 2019 року та 05 серпня 2019 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 та призначено у справі повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського НДЕКС МВС України.
03 вересня 2019 року на адресу суду судовим експертом Хлівняк О.М. було надіслано повідомлення по цивільній справі №623/2626/17 про неможливість надання висновку та повернення матеріалів без виконання, оскільки клопотання експерта в повному обсязі не виконано.(а.с.63-66 том 2).
Після дослідження висновку експертизи від 08.08.2018 року, позивач ОСОБА_1 також підтвердив даний факт, що він вказаний договір не підписував.
Таким чином, судом встановлено, що підпис у спірному договорі оренди земельної ділянки від 25.10.2007 року позивачеві не належать, про що останній і зазначав в своєму позові. Будь-яких доручень іншій особі з повноваженнями на підписання даного договору від його імені, він нікому не надавав і не надано таких відповідачем.
Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , Законом України Про оренду землі (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди земельної ділянки.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За правилами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі від 06 жовтня 1998 року №161-XIV .
Згідно зі ст.13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Згідно із ч. 2 ст.15 Закону України Про оренду землі відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6 , 11 , 17 , 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
На підставі ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі.
За змістом ст.ст. 18 , 20 Закону України Про оренду землі укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
Згідно з положеннями ч.1 ст.203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до вимог ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору, а вільне волевиявлення особи на вчинення правочину є обов`язковою умовою його дійсності. Набрання чинності договором оренди законодавець пов`язує із виникненням у орендаря права оренди після державної реєстрації такого договору в установленому законом порядку.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)(ст.215 ЦК України ). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України ).
В п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст.236 ЦК України ).
Отже, позивач вищевказаний договір оренди земельної ділянки від 25.10.2007 року не підписував і відповідно не було проявлено його вільного волевиявлення на укладення цього договору, що також підтверджено висновками почеркознавчої експертизи.
Щодо твердження представників відповідача щодо пропущення позивачем строків позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України ).
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України ).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
В той час, враховуючи, що позивач не підписував договір оренди земельної ділянки від 25.10.2007 року строком на 49 років, що підтверджено висновками експертизи, суд не може вважати, що позивачу було відомо про умови вищевказаного договору оренди, в тому числі і про строк дії договору оренди, а отже він не знав порушення його прав і інтересів.
Суд вважає, що не підписання позивачем договору оренди земельної ділянки позбавило його можливості дізнатися про порушення свого права на земельну ділянку, оскільки перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з часу укладення договору оренди чи отримання орендної плати, а з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права або особу що його порушила, бо саме по собі отримання плати не є свідченням обізнаності позивача з порушення його права.
Зміст правочину становлять права та обов`язки, а оскільки особа договір не підписувала і, відповідно, не знала про такі права і обов`язки по договору, строк позовної давності слід рахувати з моменту коли особа довідалася про порушення свого права, а саме у липні 2017 року коли він отримав витяг з Державного земельного кадастру.
Статтями 12 , 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч.2,3 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати до суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
На підставі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що наявні усі підстави для визнання договору оренди земельної ділянки від 25.10.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП Золота нива-1 недійсним.
Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно вимог до ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону , до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
У відповідності до приписів п.п.1 та 9 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації та рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Отже, зі змісту вище зазначених положень закону вбачається, що записи до державного реєстру вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення суду про визнання недійсним договору оренди землі є самостійною підставою для скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі та при отриманні державним реєстратором рішення суду, що набрало законної сили, він зобов`язаний скасувати відповідний запис про державну реєстрацію прав.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
За таких обставин понесені позивачем судові витрати необхідно стягнути з відповідача, а саме судовий збір в розмірі 640,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2 , 12 , 76-82 , 141 , 259 , 263-265 ЦПК України , суд,
в и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства "Золота нива-1" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6322886000:04:000:0037, розміром - 5,8678 га, ділянка № НОМЕР_1 із земель приватної власності, розташована на території Куньєвської сільради Ізюмського району Харківської області, який було зареєстровано 25 лютого 2008 року в Ізюмському міськрайонному віддлі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центр ДЗК при ДКЗР під №040867200051.
Стягнути з приватного підприємства Золота нива 1 (місце знаходження: 64333 Харківська область Ізюмський район село Забавне вулиця Харківська, будинок 1 Б , код ЄДРПОУ 33897138 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце мешкання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 640 гривень 00 копійок.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: О.М.Герцов
Повний текст рішення виготовлено 26 грудня 2019 року.
Суд | Ізюмський міськрайонний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2019 |
Оприлюднено | 27.12.2019 |
Номер документу | 86637043 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
Герцов О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні