Ухвала

від 26.12.2019 по справі 497/1958/19

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.12.2019

Справа № 497/1958/19

Провадження № 2/497/1099/19

УХВАЛА

про відкриття провадження

26.12.2019 року суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, ознайомившись у приміщенні суду в м.Болград з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" про визнання неправомірними та скасування наказів щодо зміни істотних умов праці ,

ВСТАНОВИЛА:

21.12.2019 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом та клопотанням про поновлення пропущеного строку, встановленого Законом для звернення до суду за захистом прав і свобод.

Позовна заява подана з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017р.), віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду. Відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, та відмови у поновлення пропущеного строку і відкритті провадження.

Так, відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч.2ст.233 Кодексу законів про працю України, ст.ст.1,12 Закону України "Про оплату праці", під заробітною платою, що належить працівникові, або, за ч.2 ст.233 Кодексу, - належною працівнику заробітною платою, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Відповідно до ч.7ст.43, ч.1ст.55 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю працівник може захистити в суді. Конституційний Суд України в Рішенні від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004 зазначив, що забезпечення прав і свобод потребує законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини). У ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI, статтях 1,3,15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено порядок здійснення судочинства стосовно справедливого розв`язання, зокрема трудових спорів.

Реалізація права на судовий захист невід`ємно пов`язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Основним нормативним актом, що регулює строки звернення до суду про вирішення спорів у порядку цивільного судочинства, є Цивільний кодекс України, який установлює інститут позовної давності і містить положення щодо часових меж, упродовж яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У свою чергу, відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Ст.257 ЦКУ встановлює загальний строк позовної давності - три роки. Проте Кодекс законів про працю України встановлює спеціальну позовну давність для спорів в межах трудових відносин.

Ст.233 КЗпПУ визначає, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Утім, законодавець не може передбачити усіх ситуацій, які можуть виникнути між роботодавцем та працівником. Тому у випадках, в яких не передбачено спеціальної позовної давності, застосовується загальний строк звернення до суду - три роки.

Водночас слід наголосити, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Перебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її особистого права та інтересів. Якщо строки звернення до суду були пропущенні з поважних причин, суд має право їх поновити. Законодавство не передбачає переліку підстав, що дають право суду поновити строк звернення з позовом. Це питання вирішується у кожному окремому випадку з урахуванням усіх причин, які призвели до несвоєчасного звернення за захистом трудового права. Для поновлення строків позовної давності заінтересована особа має право звернутись до суду із відповідним клопотанням.

Відповідно до ч.2ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство в порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження (п.п.4 ч.2 ст.187 ЦПК України).

У порядку підготовки справи до судового розгляду, з метою перевірки доводів позовної заяви підлягають задоволенню клопотання позивача, що містяться у позовній заяві, - про витребування доказів.

Керуючись ст.ст.175-177 ЦПК України, суд

постановив:

Задовольнити клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" про визнання неправомірними та скасування наказів щодо зміни істотних умов праці.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" про визнання неправомірними та скасування наказів щодо зміни істотних умов праці.

Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" про визнання неправомірними та скасування наказів щодо зміни істотних умов праці.

Призначити підготовче судове засідання у приміщенні Болградського районного суду Одеської області на 26.02.2020 року о 14:00 за адресою: вул.25 Серпня,192, м.Болград Одеської області, зала №06.

Копію ухвали надіслати учасникам судового розгляду, а відповідачам - також копії позовної заяви та доданих до неї копій письмових доказів.

Роз`яснити відповідачу , що, відповідно до ч.7ст.178 ЦПК України, він має право у строк - 15 днів з дня отримання ним даної ухвали, надіслати суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, а також усі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (в разі його надання), копію відзиву та доданих до нього документів відповідач обов`язково має надіслати (надати) іншим учасникам справи.

Роз`яснити сторонам, що, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України, у строк для подання відзиву, відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу, відповідно до ч.4 ст.179 ЦПК України, п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.3, 5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду має бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу, відповідно до ч.4 ст.180 ЦПК України, п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч.3,5 ст.178 ЦПК України, та роз`яснити, що його копія одночасно з поданням до суду має бути надіслана самим відповідачем іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть надсилати суду свої письмові пояснення та докази в електронному виді на адресу електронної пошти, що розміщена на сайті Болградського районного суду Одеської області, але усі надіслані суду матеріали будуть, в такому разі, мати юридичну силу лише в разі підписання їх електронним підписом особи, що їх надсилає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/.

Клопотання позивача про витребування доказів - задовольнити.

Зобов`язати керівника Комунального некомерційного підприємства "Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" надати суду у строк до судового засідання - до 25.02.2020 року включно - докази: трудову книжку ОСОБА_1 та колективний договір для дослідження в ході розгляду даної справи .

Ухвала може бути оскаржена лише у зв`язку з порушенням правил підсудності протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.В.Кравцова

Стаття 43. Права та обов`язки учасників справи

1. Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

2. Учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

3. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Стаття 44. Неприпустимість зловживання процесуальними правами

1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами;