Рішення

від 21.09.2020 по справі 497/1958/19

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.09.2020

Справа № 497/1958/19

Провадження № 2/497/193/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2020 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача: Оберемко Н.М. та Веліксара І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" про визнання неправомірними та скасування наказів щодо зміни істотних умов праці,

ВСТАНОВИВ:

21.12.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, яким просить поновити їй строк звернення до суду з позовною вимогою про визнання незаконними та скасування наказу головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Веліксара І.В. за №161 від 22 липня 2019 року, та №81-к від 30 вересня 2019 року в частині зміни істотних умов праці сестри медичної загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_1 , а також просить зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (68702, Одеська область, м.Болград, вул.Інзовська,164, код ЄДРПОУ 38184885) провести розрахунок та виплатити їй, позивачу ОСОБА_1 , різницю в оплаті праці у зв`язку з незаконним переведенням на 0,75 ставки за період роботи з 01 жовтня 2019 року по день набрання судовим рішенням законної сили, з вирахуванням обов`язкових податків та платежів.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що вона працює в амбулаторії загальної практики - сімейної медицини с.Нові Трояни Болградського району Одеської області на посаді медичної сестри.

30 липня 2019 року її було ознайомлено з наказом головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Веліксара І.В. за №161 від 22 липня 2019 року Про зміну істотних умов праці та попередження посадових осіб з 01.10.2019р. У зазначеному наказі вказано: 1. Внести зміни в розміри посадових окладів середнього медичного персоналу підпорядкованих структурних підрозділів у зв`язку з наявністю меншої кількості укладених декларацій від установленої норми (до 900 декларацій на сестру медичну ЗПСМ) з 01 жовтня 2019 року; 2. Встановити посадові оклади в розмірі 0,75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини. При ознайомленні з вказаним наказом вона, позивач виразила свою незгоду з ним, оскільки вважає незаконною зміну істотних умов своєї праці. Про свою незгоду з наказом вона вказала в ньому письмово.

Разом з тим наказом головного лікаря КНП Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Веліксара І.В. за №81-к від 30.09.2019 року вона, позивач ОСОБА_1 , всеж-таки була переведена на режим роботи 0,75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини, але таку зміну оплати її праці вважає незаконною і безпідставною, тому змушена звернутися до суду за захистом свого права.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила задовольнити в повному обсязі, визнати неправомірними та скасувати накази щодо зміни істотних умов її праці, і відновити її право на отримання заробітної плати в повному обсязі за період з 01.10.2019 по дату її звільнення, пояснивши, що вона наразі влаштувалася на роботу до іншого закладу - звільнена у зв`язку з переводом на роботу медсестрою до Болградської ЦРЛ.

Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову, пояснивши 7наступне:

- у зв`язку з поступовою реформою медицини було утворено Національну службу здоров`я України, (далі - НСЗУ) яка є розпорядником державних коштів, які надходять з державного бюджету до КНП Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (далі - КНП Болградський РЦПМСД ) в певному обсязі - згідно кількості декларацій, укладених між усіма лікарями КНП Болградський РЦ ПМСД та громадянами - мешканцями Болградського району. Ця сума кожного місяця корилюється в залежності від кількості декларацій: можуть бути укладені нові декларації, у тому числі щодо новонароджених та новоприбулих до району громадян, а також кількість декларацій може бути зменшена в разі, якщо є особи, які знімаються з реєстрації проживання по Болградському району у зв`язку з переїздом до іншої місцевості або у зв`язку зі смертю. Такі дані є на офіційному сайті НСЗУ, оперативно автоматично змінюються, і від них нараховуються і надходять кошти на медицину з державного бюджету до району, у тому числі - до КНП Болградський РЦПМСД ; ці дані навіть відразу не бачить керівництво КНП Болградський РЦПМСД . Усі кошти справедливо, відповідно до кількості декларацій, розподіляються за лікарями і закріпленими за ними медсестрами - для здійснення медичної допомоги і на оплату праці у відповідності з колективним договором, який увесь час протягом реформи і змін у законодавстві коректується шляхом розгляду певних питань на загальних зборах колективу разом з активною участю профспілок, як це передбачено законодавством. Керівництво від колективу не приховує ані кількість коштів, ані їх розподіл в залежності від умов праці та змін у законодавстві;

- весь колектив обізнаний щодо реформи, декларацій і фінансування від їх залежності, а також щодо розподілу коштів, у т.ч. - щодо преміального фонду з фонду економії заробітної плати, яка утворюється з коштів, які призначаються на оплату праці медичних сестер, на посадах яких є вакансії: так, в селах разом з одним лікарем працює дві медичні сестри, а в місті деякі лікарі, в яких мало декларацій, працюють з однією медсестрою, хоча за штатом має бути дві. З фонду економії заробітної плати преміюються ті працівники, які працюють на більш важких ділянках в селах;

- в амбулаторії села Нові Трояни склалася така ситуація, що залишився працювати лише один лікар, і ті медичні сестри, що були закріплені за ним, підлягали звільненню. Проте, на те місце планувалося оформити на роботу іншого лікаря - молодого спеціаліста, і щоби не втрачати медичних сестер, не звільняти їх, було прийнято рішення перекинути на них частину декларацій, укладених з лікарями, що працюють в місті - у приміщенні самого КНП Болградський РЦПМСД , і на Новотроянську амбулаторію вийшло лише 0,75 ставки, що вираховувалося економістом з суворм дотриманням законодавчих норм і фактично існуючих обставин. Для роз`яснень щодо такого становища медичним сестрам с.Нові Трояни було запропоновано неодноразово прибути до КНП Болградський РЦПМСД - на збори колективу і до керівництва, але вони під різними причинами ігнорували запрошення;

- незважаючи на те, що цих двох медсестер - позивача ОСОБА_1 та другу медичну сестру з Новотроянівської амбулаторії - ОСОБА_3 , яка теж звернулася з аналогічним позовом до суду - перевели працювати на 0,75 ставки, вони заробітну плату разом з премією у сумі отримували набагато більшу, ніж мінімальна - не менше, ніж інші медичні сестри, хоча працювали за графіком менше часу - відповідно до часу, який потрібен на 0,75 ставки - не повний робочий день. Їм телефоном (оскільки вони не приїжджали до центрального офісу - до м.Болград) намагалися пояснити, що це тимчасово, до оформлення нового лікаря, з метою збереження їхніх ставок, але вони ображалися і на контакт не йшли, не приходили до керівництва та до профспілкової організації підприємства. Наразі ситуація виправилася, але, нажаль, ці дві медичні сестри звільнилися - перейшли працювати до підрозділу Болградської ЦРЛ, який виконує таку саму роботу в амбулаторіях в селах - надає первинну медичну допомогу - утворення паралельних підприємств передбачено чинним законодавством для конкуренції і підвищення якості обслуговування населення - щоб громадяни мали вибір, де укладати декларації. І навіть знаючи, що ці дві медсестри звільняються, КНП Болградський РЦПМСД їм виплатило премії за останній відпрацьований ними місяць перед звільненням, оскільки керівництво розуміє, що заробітна плата в медиків і так замала, і її не вистачає на усі родинні проблеми кожного працівника в повному обсязі. Усі прагнення керівництва КНП Болградський РЦПМСД були спрямовані на збереження робочих місць досвідченим спеціалістам, якими є позивач та друга медсестра ОСОБА_3 , а також - на збереження і покращення якості медичної допомоги населенню в складних умовах реформування.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що він працює в КНП Болградський РЦПМСД - виконує роботу кадровика - є старшим інспектором відділу кадрів. Підтвердив, що усі питання щодо декларування - кількості укладених пацієнтами декларацій з лікарями КНП Болградський РЦПМСД і залежність від цього фінансування та розподіл коштів, які надходять з НСЗУ - керівництво колективу постійно роз`яснює на загальних зборах і, за потреби, при особистих зверненнях - усно чи письмово, проте позивач жодного разу не з`явилася на запрошення до КНП Болградський РЦПМСД для врегулювання питання щодо тимчасових умов праці.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що працює бухгалтером, нараховує заробітну плату позивачу відповідно до рапортів, які складала завідуюча амбулаторії Нових Троян - лікар, яка, окрім того, сама зазначала в рапортах, скільки відсотків премії виплатити кожній з медсестер - відповідно від відпрацьованого часу і навантаження, оскільки саме на завідуючого амбулаторією покладено цей обов`язок, на ці рапорти ніхто з медсестер не скаржився.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що працює економістом в КНП Болградський РЦПМСД , їй відомі усі підстави розрахунку заробітних плат. Вона впевнена, що керівництвом нічого не порушувалося, права позивача - також, оскільки в умовах тривалої реформи поступово оплата праці медичних працівників змінювалася і наразі є залежною від кількості укладених з лікарем декларацій. Але, незважаючи на те, що в деяких лікарів кількості декларацій недостатньо для оплати їм і медсестрам, що з ними працюють заробітної плати в повному обсязі, керівництво завжди враховує фактичне навантаження і преміювання у відсотковому співвідношенні оплачується фактично виконана працівниками робота. Оплата праці позивача в розмірі 0,75 ставки, дійсно була економічно обґрунтована, інше рішення від керівництва не залежало - лише від кількості декларацій, укладених з лікарем, а за кожним лікарем за наявності в нього граничної кількості декларацій - закріплюється дві медичні сестри. Перевод двох медсестер на 0,75 ставки була вимушена міра - тимчасова, для того, щоб їх посади тимчасово не скорочувати - до оформлення на роботу нового лікаря. В разі недостатності фінансування є таке положення, коли місцева влада - у даному випадку - сільська рада, яка зацікавлена в належному медичному обслуговуванні населення своєї громади, - має право доплачувати медичним працівникам до заробітної плати. В інших селах вдалося домовитися з головами і громадами сільрад, проте в Н.Троянах голова, попри те, що є чоловіком медсестри ОСОБА_3 , - не погодився підтримати фінансово амбулаторію, з-за чого до них не захотів оформитися опісля й молодий лікар, який опісля оформився в амбулаторію в іншому, сусідньому селі - у с.Городнє. Свідок підтвердила своїми поясненнями пояснення представників відповідача щодо порядку розподілу коштів - відповідно до колективного договору.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що є керівником профспілкової організації КНП Болградський РЦПМСД на добровільних засадах безоплатно, оскільки чисельність профспілки невелика, сама працює медичною сестрою у с.Кринички, тому добре розуміє позивача, їй добре відома ситуація з позивачем і другою медичною сестрою у с.Н.Трояни, оскільки керівництво нічого не приховує, усі питання розподілу фінансування і декларацій пацієнтів, вимоги реформи - обговорюються на загальних зборах колективу працівників, тому вважає, що з боку керівництва КНП Болградський РЦПМСД відсутні порушення прав позивача щодо переведення позивача на інші умови роботи - на 0,75 ставки, виходячи з доцільності та обставин, що фактично склалися. До неї, як представника профспілок, - позивач не зверталася за роз`ясненнями щодо зміни умов праці, але їй, свідку відомо, що позивач ОСОБА_1 та ще одна медична сестра з Н.Троян - ОСОБА_3. - зверталися до облпрофсоюзу в м.Одеса і отримали відповідь з роз`ясненнями; з якими - їй, свідку, не відомо.

Вислухавши позивача, представників відповідача, свідків, вивчивши доводи сторін у судовому засіданні, розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд з`ясував наступне.

Головний оберіг державності та демократії - Конституція наголошує, що людина, її життя та здоров`я, честь та гідність, недоторканість визнаються найвищою соціальною цінністю. Відповідно до Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 Конституції України). Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації. Реалізація права громадянина на працю здійснюється шляхом укладення ним трудового договору і виконання кола обов`язків за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, яка передбачається структурою і штатним розписом підприємства, установи чи організації.

Згідно наданих суду відомостей, позивач станом на оскаржуваний період працювала медичною сестрою КНП Болградський РЦПМСД - в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини с. Нові Трояни Болградського району Одеської області, та на теперішній час є переведеною працювати на аналогічну посаду до іншого підприємства - до іншого медичного закладу.

Проте, відповідно до наказу головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Веліксара І.В. за №161 від 22 липня 2019 року - про зміну істотних умов праці та попередження посадових осіб, вказано наступне: 1. Внести зміни у розміри посадових окладів середнього медичного персоналу підпорядкованих структурних підрозділів у зв`язку з наявністю меншої кількості укладених декларацій від установленої норми (до 900 декларацій на сестру медичну ЗПСМ) - з 01 жовтня 2019 року; 2. Встановити посадові оклади у розмірі 0,75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини з цим наказом позивач була ознайомлена своєчасно - більш, ніж за два місяці до фактичних змін умов її роботи - 26.07.2019р. (а.с.11-13).

Згідно наказу головного лікаря КНП Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Веліксара І.В. за №81-к від 30.09.2019 року, позивачу змінені 01.10.2019р. умови роботи і оплати праці - на 0,75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини (а.с.14).

Відповідно до роз`яснень Одеської обласної організації профспілки працівників охорони здоров`я від 28.10.2019р. на звернення середнього медичного персоналу КНП Болградський РЦПМСД щодо вищезазначених спірних наказів №161 від 22.07.2019 та №81-к від 30.09.2019р., головному лікарю КНП Болградський РЦПМСД було роз`яснено, якщо з новими умовами роботи, які істотно відрізнялися від колишніх, деякі працівники не були згодні, вони, на підставі ст.32п.4 КЗпП України підлягали звільненню керівництвом в разі ненадання згоди продовжувати працювати в нових умовах, оскільки ст.43 Конституції України примусова праця в Україні заборонена.

Щодо примушування позивача до праці в нових умовах проти її волі - такі заяви в матеріалах справи відсутні, а також позивач про це не заявляла в ході судового засідання, не надано суду також іншими особами відомостей і доказів щодо примушування позивача працювати попри її волі після зміни умов її праці.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються суду сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 233 КЗпП України визначає, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або мав дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивач звернулася до суду з даним позовом 21.12.2020р., моментом, з якого позивач дізналася про порушення свого права, суд вважає моментом одержання позивачем заробітної плати у зменшеному розмірі - через 0,5 відпрацьованого місяця після набрання чинності наказом головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Веліксара І.В. за №81-к від 30 вересня 2019 року щодо зміни істотних умов праці сестри медичної загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_1 , тобто, можливо, 16 вересня, що до моменту звернення до суду, можливо й перевищило на чотири дні тримісячний строк звернення позивачем до суду за захистом її права, проте, оскільки суду не надано точної дати, з якої позивач вважає, що її права порушені, позивач просила суд про поновлення цього строку для захисту своїх прав судом, а учасники провадження не заперечували, суд дійшов висновку, що відсутні достатні докази того, що позивачем строк звернення до суду з даним позовом порушено, а тому - відсутні підстави для його поновлення.

Крім того, кодекс законів про працю України встановлює також категорію спорів, з позовом про вирішення яких працівник може звернутися до суду без обмеження будь-яким строком - це спори про стягнення належної працівнику заробітної плати.

Оскільки позивачем заявлено про порушення її права на оплату праці, її звернення до суду з даним позовом не можна вважати таким, що має строк позовної давності.

Щодо обґрунтованості предмету та підстав вимог позову, суд встановив наступне.

Частиною 3 статті 32 КЗпП України регламентовано, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник має бути повідомлений не пізніше, ніж за два місяці .

А статтею 33 КЗпП України регламентовано, що допускається тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором , але лише за його згодою.

Частиною 4 статті 32 КЗпП України регламентовано, що в разі, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Представники відповідача у судовому засіданні довели, що зміна істотних умов праці щодо позивача ОСОБА_1 була обумовлена достатніми та обґрунтованими підставами, - реформуванням медичної галузі в Україні, до якої відноситься й КНП Болградський РЦПМСД , працівником якого була позивач. Щодо вживання керівництвом КНП Болградський РЦПМСД заходів недопущення звільнення позивача у зв`язку з реформами і тимчасовими змінами умов роботи і оплати праці позивача, представники відповідача надали достатні пояснення щодо дотримання прав позивача стосовно збереження її робочого місця і отримання нею заробітної плати у більшому розмірі, ніж визначений чинним законодавством як мінімальний, та вживання заходів щодо роз`яснення позивачу про тимчасовість заходів, направлених на оптимізацію оплати її праці, які підтверджені поясненнями свідків і нічим та ніким не спростовані.

Так, в серпні 2014 року Міністерство охорони здоров`я ініціювало розробку Національноі? стратегіі? реформування системи охорони здоров`я в Украі?ні, та на офіційному сайті МОЗ було опубліковано Національну стратегію реформування системи охорони здоров`я в Україні на період 2015-2020 роки, за допомогою нових стратегічних підходів планувалося підвищення якості та доступності медичної допомоги і зменшення фінансових ризиків для людеи?, було надано поштовху реформі галузі.

Документ мав головні мети: в першу чергу - стимулювати правильні реформи, але водночас продемонструвати тим, хто ухвалює рішення, - що здоров`я та и?ого охорона - потужнии? інструмент в політиці. Стратегія прояснювала обріи? для реформи, надала і?и? структури та демонстрацію потенціалу різних заходів, спрямованих на ефективнии? розвиток послуг охорони здоров`я.

На базі стратегії, Міністрество охорони здоров`я розробило також Концепцію реформування фінансування системи охорони здоров`я та законопроекти, що запустять реформу української медицини.

В результаті реформування було утворено Національну службу здоров`я України (НСЗУ), яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Діяльність НСЗУ спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я.

Основні завдання НСЗУ: реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій); Виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій. Внесення на розгляд Міністра охорони здоров`я пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Нормативно-правові засади діяльності НСЗУ: Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"; План заходів з реалізації Концепції реформи фінансування системи охорони здоров`я на період до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 821-р; та Положення про Національну службу здоров`я України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1101 "Про утворення Національної служби здоров`я України".

Відповідно до Закону України Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення , 1 квітня стартував другий етап медичної реформи. 1769 спеціалізованих медичних закладів подали свої заяви на укладення договору з НСЗУта підписали договори, адже іншого варіанту отримання державного фінансування з 1 квітня не передбачено. 1 квітня Програма медичних гарантій - перелік безоплатних медичних послуг - запрацювала в повному обсязі на забезпечення конституційного права громадян на безоплатну медичну допомогу від держави.

На офіційному сайті НСЗУ розміщено інформацію щодо напрямку державної стратегії реформування медицини. Доцент Національного медичного університету, завідувач відділення ендоскопії та малоінвазивної хірургії клініки Оберіг Владислав Яковенко , зазначив, що Україна стала другою (після Польщі) державою у світі, де ранні високоточні ендоскопічні дослідження включено до безоплатних медичних послуг. В Україні щороку у 20 тисяч пацієнтів виявляють рак кишківника чи шлунку. Цьому можна було б запобігти завдяки ранній діагностиці. Раннє виявлення новоутворень включено до пріоритетних напрямків у Програмі медичних гарантій. Під цю послугу лікарні закуповують новітнє медичне обладнання, ендоскопісти почали працювати згідно з клінічними протоколами. Реформу зупиняти не можна. Вона рятує життя тисячам українців. Якщо її не почати з 1 квітня, іншого часу може не бути. Тяжко буде повернути довіру лікарів та пацієнтів. Ми повинні це зробити , - зазначив Владислав Яковенко . А Виконавчий директор благодійного фонду Пацієнти України Інна Іваненко, посилаючись на дані Світового банку, наголосили, що понад 50 % коштів на медицину в Україні, є тіньовими. Щороку 22 млрд грн пацієнти платять зі своєї кишені за діагностику та лікування хвороб, продаючи квартири та машини. У багатьох пацієнтів немає цього, тому вони просто помирають. Щодня в нашій країні помирають понад 1600 пацієнтів, зокрема, й від тяжких хвороб. Медична реформа з 1 квітня дасть кожному українцю доступ до гарантованого державою пакету безоплатних послуг. Пацієнти втомилися чекати на цю реформу. Відтермінування відкине нас у минуле, ідеальних умов не буде ніколи. Від імені півтора мільйона українських пацієнтів, я закликаю Президента, уряд, народних депутатів не зупиняти медичну реформу , - сказала Інна Іваненко .

На офіційному сайті НСЗУ розміщено оголошення про укладення договорів про перехідне фінансове забезпечення комплексного надання медичних послуг закладами охорони здоров`я. Строк подання пропозицій спливає о 18 годині 00 хвилин за київським часом 30 вересня 2020 року.

Практично всі комунальні медичні заклади (районні, міські, обласні лікарні) отримують кошти за договорами з НСЗУ, і відповідач - не виключення.

Бюджет Національної служби здоров`я планується на наступний рік. Сплачує за рахунками Державна казначейська служба. В МОЗ запевнили, що це найменш корупційна модель, адже всі розрахунки перевіряє Національне агентство з питань запобігання корупції та ревізійна служба. Також ця служба здійснює контроль за використанням перерахованих коштів. НСЗУ повноцінно заплановано було запустити у 2020 році.

Представники відповідачів пояснили, що плани здійснилися, ця схема є вже опрацьованою й діє.

Важливою складовою реформи є те, що лікарні отримали автономію - стали комунальними підприємствами. Тобто де-юре власниками закладів залишаються громади, а медзаклади отримали право самостійно займатися управлінням та розподілом коштів. Роль місцевих бюджетів змінилася - до їх обов`язків входе ремонт обладнання, приміщень, підтримка інфраструктури. Держава ж зобов`язана покривати вартість послуг.

Перші й головні зміни для лікаря, згідно реформи - це оплата праці та відносини з пацієнтами. МОЗ має на увазі зміну ситуації економічними важелями: бюджетні кошти ідуть за пацієнтом, на відміну від принципу усім порівну , який існував донині.

Логіка МОЗу у боротьбі з корупцією проста: в тих, до кого ходять пацієнти, буде достатньо коштів, і подяки їм не будуть потрібні. У тих, до кого не підуть - не буде ані грошей, ані пацієнтів.

Також мають бути прозорими правила функціонування медичного закладу та його фінансування та комфортнішими умови праці для медиків.

На первинній ланці, де працюють сімейні лікарі, оплата за кожного пацієнта здійснюється закладу, в якому працює лікар, що уклав декларацію з пацієнтом. Інший варіант оплати послуги первинки - це оплата лікарю напряму, якщо він працює як ФОП.

Держава у середньому сплачує з розрахунку за кожного пацієнта на рік (ФОПу чи лікарні) в разі повної завантаженості. Як головний лікар лікарні розподілить ці кошти - вже питання домовленості спеціаліста та керівника закладу. Важливо зазначити, що згідно реформи, заощаджувати на пацієнтах у даному випадку неможливо, бо держава сплачує саме за кожного хворого, і якщо пацієнт залишиться незадоволеним та знайде іншого фахівця, гроші вже буде отримувати новий надавач послуг (лікарня або лікар ФОП). Тому така конкуренція серед фахівців має стимулювати якісний сервіс. Тобто, "гроші йдуть за пацієнтом".

Дуже важливою зміною реформи передбачено те, що лікувальні заклади набувають більшої самостійності в питанні розподілу фінансів. Згідно з законопроектом 6327, органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров`я, зокрема оновлювати матеріально-технічну базу, робити капітальний ремонт закладу, підвищувати оплату праці медичних працівників (програми місцевих стимулів ), а також забезпечувати місцеві програми надання населенню медичних послуг, які потребують мешканці . Тобто медичні заклади перетворюються на самостійні установи, які працюють за ринковими правилами.

Стосовно лікарень вторинної ланки, вони є отримувачами бюджету на свої послуги, виходячи з того, скільки цих послуг вони можуть надати. Але, якщо пацієнтів надійде більше, то держава має сплатити різницю. Умовно кажучи, зарплатня лікарів має визначатися керівництвом клініки, завданням якого є вмотивувати своїх підлеглих, щоб працювали, а лікарня - надавала послуги якісно та конкурувати з іншими закладами. Керівники цих установ мають визначатися на конкурсних засадах згідно єдиного положення, розробленого профільним міністерством; обирати керівників має місцева влада. Головна мета реформи - не зекономити на пацієнтах, а надати більш якісну послугу, до того ж збільшити фінансування системи, яка буде працювати на пацієнта, а не на заклад та певних осіб.

Реформа сільської медицини відбувається паралельно з реформою децентралізації. Тому фінансова модель враховує питання, які опиняються тепер у повній відповідальності місцевого самоврядування. Ключовим з них - є нестача медичних кадрів. Реалізація запропонованої моделі на практиці має залучати медичних спеціалістів до сільської місцевості. Вона дозволяє наділити медичного працівника високою заробітною платою та гідними умовами праці.

На сайті НСЗУ опубліковано перелік медичних закладів, які уклали з Національною службою здоров`я договори, серед яких по Болградському району Одеської області значаться: 1. Комунальне некомерційне підприємство "Болградська центральна районна лікарня Болградської районної ради Одеської області, 2. Комунальне некомерційне підприємство "Болградський районний Центр первинної медико-санітарної допомоги" Болградської районної ради Одеської області, та 3. Комунальне некомерційне підприємство "Болградський районний Центр первинної медико-санітарної допомоги" Болградської районної ради Одеської області (з специфікацією).

Тобто, відповідач є підприємством, що фінансується НСЗУ та уклало з ним відповідний договір, згідно умов якого (п.п.8-15) - надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів. Медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору. Умови закупівлі та специфікації, визначенні в оголошенні про укладення цього договору, є невід`ємною частиною цього договору. Медичні послуги надаються відповідно до порядків надання медичної допомоги, затверджених МОЗ, з обов`язковим дотриманням галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я та в місцях надання медичних послуг, що зазначені у додатках до цього договору. Протягом строку дії цього договору кожне місце надання медичних послуг надавача, місце надання медичних послуг підрядників повинне відповідати державним санітарним нормам і правилам, ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з медичної практики, галузевим стандартам у сфері охорони здоров`я, вимогам примірних табелів матеріальнотехнічного оснащення. Надавач несе встановлену законом відповідальність за своєчасність, повноту та якість надання медичних послуг працівниками надавача та підрядниками. Факт порушення встановлених вимог медичного обслуговування населення підтверджується в установленому законодавством порядку. Цей договір є договором на користь третіх осіб - пацієнтів у частині надання їм медичних послуг надавачем. Пацієнт набуває прав на отримання медичних послуг, пов`язаних з первинною медичною допомогою, згідно з договором з моменту подання надавачеві в установленому законодавством порядку декларації. Пацієнт набуває прав на отримання медичних послуг, пов`язаних з іншими видами медичної допомоги, крім первинної медичної допомоги, згідно з договором з моменту звернення до надавача за направленням лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або лікуючого лікаря в порядку, встановленому МОЗ, або без такого направлення, якщо згідно із законодавством направлення лікаря не вимагається.

Договір встановлю також права та обов`язки сторін, а у додатку №1 зазначено адреси, за якими Надавач зобов`язується надавати послуги згідно з договором медичні послуги, пов`язані з первинною медичною допомогою, що визначені в Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженому МОЗ (далі - Порядок), серед яких значиться Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини с. Нові Трояни (68711, вулиця Шкільна, буд.102, село Нові Трояни, Болградский район Одеська область).

Тобто, згідно зазначеного договору відповідач має певні права для організації первинної медичної допомоги мешканцям Болградського району, зокрема, с.Нові Трояни, а також - обов`язки, виконання яких має забезпечуватися шляхом розумної політики керівництва з дотриманням вимог чинного законодавства, у тому числі, встановлених щодо реформування галузі.

Судом не встановлено заборон чинного законодавства щодо прав керівника відповідача здійснювати керівництво на його розсуд виходячи з ефективного розподілу державного бюджету, спрямованого на виконання державної програми з надання медичної допомоги мешканцям Болградського району, в тому числі, й вирішення кадрових питань (утворення чи скорочування робочих місць), виходячи з кількості укладених підприємством з населенням декларацій.

У судовому засіданні представники відповідача і свідки пояснили, що протягом реформи було, нажаль, втрачено багато досвідчених медичних робітників через скорочення чисельності робочих місць; робоче ж місце позивача керівництво КНП "Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" намагалося зберегти шляхом тимчасової зміни умов праці - визначення робочого часу в обсязі 0,75 ставки та, відповідно, зменшення оплати праці пропорційно цього часу, що не вплинуло, на твердження у судовому засіданні представників відповідача, на розмір заробітної плати, і цей факт позивачем не заперечувався.

Виходячи з судової практики та висновків Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів , зокрема, з огляду на п.31 цієї Постанови, якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити працівникові попередні умови праці.

Отже, відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовжені роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розміру оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник має бути повідомлений не пізніше, ніж за два місяці до настання часу цих змін. А тому, зміна істотних умов праці, зокрема зменшення заробітної плати, може бути визнана законною лише в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці, а не лише повідомлення працівника в установлений законом строк (постанова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4.07.2012 р. №6-59 цс/12).

Представники відповідача пояснили суду, що протягом часу вищевказаного реформування медичної галузі керівництвом їхнього КНП Болградський РЦПМСД постійно роз`яснювалося лікарям та медсестрам щодо необхідності роз`яснювальної роботи з населенням, яке фактично проживає на території, яку обслуговують певні працівники (в даному випадку - с.Нові Трояни) - щодо необхідності укладання декларацій, проте у зазначеному селі потенційно було набагато більше осіб, які могли укласти такі декларації, але з причини недостатньої просвітницької роботи медичних працівників того села декларацій було набагато менше, а тому - зменшена кількість коштів, які виділялися НСЗУ на амбулаторію с.Н.Трояни, з яких, у тому числі, могли бути спрямованими кошти на оплату праці медичних працівників, а саме, - позивача.

Таким чином, зміна істотних умов праці позивача, про які йдеться у позові, суд визнає такими, що пов`язані із змінами в організації виробництва і праці, а тому допущені відповідачем зміна істотних умов праці позивача при продовжені нею роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією і посадою - системи та розміру оплати праці та режиму роботи шляхом встановлення неповного робочого часу, - не можна вважати такими, що здійснені незаконно, крім того, відповідачем дотримана вимога законодавства щодо повідомлення позивача не пізніше, ніж за два місяці до настання часу цих змін, а тому зміна істотних умов праці позивача відповідачем, зокрема зменшення заробітної плати, та тривалості робочого часу до 0,75 ставки не може бути визнана у даному випадку судом незаконною, оскільки відповідачем доведена наявність змін в організації виробництва і праці.

Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_12 щодо офіційного тлумачення положень ч.2ст.233 Кодексу законів про працю України, ст.ст.1,12 Закону України "Про оплату праці", під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч.2ст.233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

У судовому засіданні при розгляді даної справи судом встановлено, що позивачу відповідачем нараховувалася і була виплачена уся заробітна плата, на отримання якої позивач мав право згідно з умовами трудового договору та зазначеними в позові Наказами відповідача щодо зміни умов праці позивача, а також вона отримувала заробітну платню відповідно до державних гарантій, оскільки, працюючи, згідно графіку і табелю не повний робочий день - на 0,75 ставки медичної сестри, отримувала фактично заробітну плату, що значно перевищувала мінімальну, гарантовану державою, майже в тому ж обсязі, що й інші працівники, як пояснили представники відповідача і свідки, і ці факти ніким і нічим у судовому засіданні не були спростовані.

Таким чином, суд дійшов висновку, що діями керівника відповідача щодо зміни істотних умов праці позивача - зменшення тимчасово, в умовах реформування галузі часу роботи позивача зі 100% ставки посади, яку обіймала позивач на 0,75 ставки з метою збереження їй робочого місця та уникнення звільнення у зв`язку зі скороченням штатів, не є порушенням прав позивача на роботу та отримання заробітної плати.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відсутні достатні та обґрунтовані підстави вважати незаконними та такими, що підлягають скасуванню накази головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Веліксара І.В. за №161 від 22 липня 2019 року, та №81-к від 30 вересня 2019 року щодо зміни істотних умов праці сестри медичної загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_1 .

Також, враховуючи, що позивачкою не надані належні та допустимі докази позовних вимог щодо порушення її прав відповідачем стосовно незаконної зміни умов праці - зменшення тривалості робочого часу і зменшення оплати праці до 0,75 ставки, - вимоги позову щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок оплати праці позивача у період роботи з 01 жовтня 2019 року по день набрання судовим рішенням законної сили, - також є необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі

Керуючись ст.ст.81,209,247,263-265 ЦПК України, ст.32 КЗпП України, ПП ВСУ №9 від 06.11.1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів , суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" про визнання неправомірними та скасування наказів щодо зміни істотних умов праці.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання ним повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення виготовлено 01.10.2020 року.

Суддя А.В. Кравцова