Постанова

від 18.12.2019 по справі 192/3236/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/437/19 Справа № 192/3236/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Щербина Н.О. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.,

при секретарі - Кошара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2016 року до Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою.

В квітні 2017 року до Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс про розірвання договору оренди землі.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року позов товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс (52420, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Новомар`ївка, ЄДРПОУ 31071612) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю - задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс в користуванні земельною ділянкою площею 8,40 га кадастровий номер 1225084500:01:030:0003, яка розташована на території Новомар`ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс (52420, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Новомар`ївка, ЄДРПОУ 31071612) судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс про розірвання договору оренди землі в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року у справі №192/3236/16-ц та ухвалити нове рішення по суті позовни вимог, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ Мрія-Сервіс до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою - відмовити. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ Мрія-Сервіс про розірвання договору оренди землі - задовольнити в повному обсязі. Розірвани договір оренди землі укладений 14 серпня 2006 року між ОСОБА_2 та Товарисьвам з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс .

Відзивів на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року від інших учасників справи до суду не надходило.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 14 серпня 2006 року між ТОВ Мрія-Сервіс та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі №280, відповідно до умов якого, в оренду передавалась земельна ділянка загальною площею 8,40 га, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області строком на 5 років (а.с.15-16), яка належала орендодавцю згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП №079887, виданого 13 березня 2003 року Солонянською районною державною адміністрацією та 12 листопада 2007 року відповідно до умов чинного законодавства, яке діяло на час укладання договору, було зареєстровано у Солонянському відділі ДРФ ЦДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис за №040713201602.

Відповідно до Акту приймання - передачі земельної ділянки в оренду від 14 серпня 2006 рок вбачається, що земельну ділянку передано в оренду орендареві (а.с.13).

20 серпня 2010 року між сторонами по справі було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі, згідно умов якої строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2022 року, а також змінено умови виплати орендної плати (а.с.14).

Відповідно до копії Свідоцтва про правона спадщину за заповітом від 05 листопада 2013 року вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та 05 листопада 2013 року ОСОБА_1 отримала це свідоцтво, згідно якого успадкувала спірну земельну ділянку (а.с.15).

Згідно із ч.1 ст.7 Закону України Про оренду землі право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що п. 39 договору оренди передбачено, що право на орендовану земельну ділянку в разі смерті фізичної особи-орендодавця переходить до спадкоємців (а.с.12 зворот).

Відтак до ОСОБА_1 перейшло право на оренду спірної земельної ділянки відповідно до умов укладеного договору.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ще до отримання свідоцтва про право на спадщину зверталася до ТОВ Мрія-Сервіс з листами, в яких просила не обробляти спірну земельну ділянку у зв`язку з тим, що бажає обробляти її самостійно (а.с.16,17,19).

Листом ТОВ Мрія-Сервіс Вих. №48 від 22.09.2015 року ОСОБА_1 було повідомлено, що вирішення даного питання можливо після закінчення строку оренди (а.с.18).

04 червня 2016 року було складено Акт обстеження орендованої земельної ділянки НОМЕР_2 з якого вбачається, що на земельній ділянці, яка отримана в оренду згідно договору №280 від 14 серпня 2006 року, проводяться сільськогосподарські роботи невідомими особами (а.с.20).

В судових засіданнях суду першої інстанції ОСОБА_1 та її представник не заперечували факт самостійного проведення сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці та не заперечували, що ТОВ Мрія-Сервіс позбавлений можливості з 2016 року виконувати будь-які роботи на вказаній ділянці.

Відповідно до ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

Відтак, задовольняючи позовні вимоги ТОВ Мрія-Сервіс про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що встановлено факт самостійної обробки ОСОБА_1 земельної ділянки, яка згідно договору оренди № 280 була передана строком до 31 грудня 2022 року в оренду ТОВ Мрія-Сервіс і це не заперечувалося самою ОСОБА_1 , тому суд зобов`язав ОСОБА_1 усунути перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю Мрія-Сервіс в користуванні земельною ділянкою площею 8,40 га кадастровий номер 1225084500:01:030:0003, яка розташована на території Новомар`ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі.

З матеріалів справи вбачається, що в обгрунтування заявлених зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 зазначено дві підстави для розірвання договору, а саме: відсутність істотних умов, передбачених Законом України Про оренду землі та систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ст.15 Закону України Про оренду землі передбачєно істотні умови договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Вказана норма Закону передбачає, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, та передбачає невід`ємні складові частини договору оренди землі.

Згідно із ст.ст. 31, 32 ЦК України передбачено підстави припинення договору оренди землі, в тому числі шляхом його розірвання.

Відповідно до ч.3 ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відтак, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов не може бути підставою для його розірвання.

Згідно із пунктом д ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс1.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Мрія-Сервіс здійснювало розрахунки з орендної плати, що не заперечувалося представником відповідачки (а.с.113-121) в натуральній формі, а за 2016 рік орендна плата не виплачувалася саме з підстав самовільного зайняття спірної земельної ділянки ОСОБА_1 .

Окрім того, 04 грудня 2018 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2019 року було призначено по справі почеркознавчу експертизи для вирішення питання: Чи підписані документи "накладні", а саме: накладна №3133 від 21.08.2015 року; накладна №3399 від 20.11.2014 року; накладна №3328 від 20.12.2014 року; накладна №3050 від 22.10.2014 року; накладна №2803 від 04.10.2014 року; накладна №357 від 10.12.2014 року; накладна №3398 від 20.12.2013 року; накладна №б/н від 19.11.2013 року щодо отримання орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 14 серпня 2006 року саме ОСОБА_1 чи іншою людиною?

Із Експертного висновку № 2648-19 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі №192/3236/16-ц, провадження №22-ц/803/437/19 від 24.07.2019 року вбачається, що чотири підписи від імені ОСОБА_1 в оригіналах наданих документів: Накладна № б/н від 19.11.2013 року - в графі Прийняв (одержав) ; Накладна № 357 від 10.12.2014 року - в графі Прийняв (одержав) ; Накладная № 3328 від 11.11.2014 року - в правому нижньому куті аркушу документу; Накладна № 3399 від 20.11.2014 року - в графі Прийняв (одержав) - виконані саме

ОСОБА_1. А відповісти на питання чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 в оригіналі наданих документів: Накладная № 3398 від 20.11.2014 - у правому нижньому куті документу; Накладна № 2803 від 04.10.2014 - В графі Прийняв (одержав) ; Накладная № 3050 від 22.10.2014 - в правому нижньому куті документу; Накладна № 3133 від 21.08.2015 року - в графі Прийняв (одержав) - ОСОБА_1 чи іншою особою - не надається можливим у звязку з тим, що не виключена можливість того, що частина ознак розміжності могла виникнути в результаті навмисного спотворення почерку, тому та сукупність ознак, яка не підпадає сумніву не достатня для диференціації підписних почерків.

Таким чином не було встановлено двох та більше випадків систематичної несплати ТОВ Мрія-Сервіс оренди, оскільки за всі періоди оренди ТОВ Мрія-Сервіс виплачувалася орендна плата в натуральній формі, а позов про стягнення заборгованості за орендною платою в грошовій формі ОСОБА_1 не подавався.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов не може бути підставою для його розірвання, а також не було встановлено факту щодо двох та більше випадків систематичної несплати ТОВ Мрія-Сервіс оренди, оскільки за всі періоди оренди ТОВ Мрія-Сервіс виплачувалася орендна плата в натуральній формі.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта, що ТОВ Мрія-Сервіс умови щодо сплати орендної плати за землю, систематично не виконуються, а в 2014-2015 роках не отримувала орендної плати в натурі, в 2013 році оплата здійснена лише частково, а саме отримала зерно та соняшник, колегія суддів вважає необгрунтованими з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Мрія-Сервіс здійснювало розрахунки з орендної плати, що не заперечувалося представником відповідачки (а.с.113-121) в натуральній формі та на підтвердження цього факту надано докази. За 2016 рік орендна плата не виплачувалася саме з підстав самовільного зайняття спірної земельної ділянки ОСОБА_1 .

Таким чином, вищезазначений довід спростовується матеріалами справи.

Щодо доводів апелянта, що вона взагалі ніколи не отримувала орендної плати в грошовій формі, колегія суддів ставиться критично, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

А з позовом про стягнення заборгованості за орендною платою в грошовій формі ОСОБА_1 на час розгляду справи до суду не зверталась.

Щодо доводів апелянта, що накладні надані ТОВ Мрія-Сервіс в підтвердження оплати оренди у натуральній формі вона не підписувала, а підпис виконано іншою особою, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки даний довід спростовується Експертним висновком № 2648-19 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі №192/3236/16-ц, провадження №22-ц/803/437/19 від 24.07.2019 року.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С.Городнича