Ухвала

від 26.12.2019 по справі 506/679/19

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/679/19

Провадження № 2-о/506/31/19

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

26.12.2019 року смт Окни

Суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Бурдинюк О.С., розглянувши матеріали цивільної справи по заяві ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Держгекадастру в Одеській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В с т а н о в и в:

11.12.2019 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління Держгекадастру в Одеській області та просив встановити юридичний факт, що земельна ділянка ОСОБА_1 з кадастровим номером 5123185200:01:001:0452, право власності на яку посвідчене державним актом на право приватної власності на землю серії РІ №454270, виданим 20 вересня 2002 року має площу 4,1682 га, а площа 4,92 га зазначена в державному акті на право приватної власності на землю є помилковою. Заява обґрунтована тим, що у 2002 році заявником отримано вищевказаний державний акт, в подальшому з метою одержання кадастрового номера було замовлено технічну документацію із землеустрою. В ході обстеження земельної ділянки було встановлено, що розмір, який зазначено у державному акті не відповідає дійсності, що на думку заявника, перешкоджає їй в реалізації права розпорядження своєю власністю.

Ухвалою від 11.12.2019 року дану заяву залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю ст. 318 ЦПК України.

23.12.2019 року заявником, на виконання ухвали від 11.12.2019 року, подано уточнену заяву.

Розглянувши подані матеріали, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України передбачено, що до справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення відносяться справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пленум Верховного Суду України у п.1постанови Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31 березня 1995 року № 5, роз`яснив, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 3 цієї Постанови , у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Встановлення даного факту заявник пов`язує із захистом своїх майнових прав та наміром в подальшому мати можливість розпоряджатися спірною замельною ділянкою.

Так, як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії серії РІ №454270 від 20 вересня 2002 року, який виданий на підставі рішення Красноокнянської районної державної адміністрації ради народних депутатів від 10 липня 2002 року, є власником земельної ділянки площею 4,92 га, яка розташована на території Цеханівської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.12.2016 року, 26.07.2015 року вищевказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5123185200:01:001:0452 і її розмір складає 4, 1682 га, тобто межі даної земельної ділянки дещо різняться.

Згідно ст. 2 Земельного Кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст.79-1 ЗК формування земельної ділянки полягає у визначені земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають реєстрації в Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

За ч. 9,10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.5 Закону України Про Державний земельний кадастр ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону ; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Згідно ст.16 Закону України Про Державний земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Статтею 24 цього Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Стаття 152 ЗК України визначає такі шляхи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Крім того, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

В даному випадку вбачається спір про право, який має розглядатися в порядку позовного провадження, оскільки позивач просить суд встановити факт не належності правовстановлюючого документу ОСОБА_1 (розбіжності у її прізвищі та імені при видачі правовстановлюючого документу з прізвищем у її паспорті), а саме у площі земельної ділянки, що не може бути встановлено в порядку окремого провадження, а тому ОСОБА_2 з відповідним вимогами слід звернутися до суду шляхом пред`явлення позову, при розгляді якого судом має бути дана оцінка зазначеним заявником обставинам.

Тобто, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви вбачається спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Керуючись ст. ст. 10, 13, 260, 261, 293 , 294, 315, 354, ЦПК України ,-

ПОСТАНОВИВ :

У відкритті провадження у справі по заяві ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Держгекадастру в Одеській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що з вказаними вимогами він має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається у порядку визначеному п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ ЦПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Суддя О. С. Бурдинюк