Постанова

від 03.08.2007 по справі 14/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА 

03 серпня 2007 р.                                                            

Справа  № 14/174

За адміністративним  позовом

 Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах

держави в особі Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції,                       м. Ужгород

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю

"ВЕП - Трейд", с. Минай Ужгородського району  

до

   Приватного підприємця ОСОБА_1,  м. Ужгород 

про  визнання недійсною

угоди  - договору  від ІНФОРМАЦІЯ_1року про надання послуг з

розповсюдження товарів,

Суддя                                 

В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від прокурора: Костак В.В. - прокурор відділу

Закарпатської облпрокуратури 

представництва інтересів держави та громадян у судах

від позивача: Руденко Я.Г. - головний державний податковий

інспектор юридичного відділу за дов. від 16.06.2007р. №8370/9/10 

від відповідача 1:  ОСОБА_3. -представник за дов. від

ІНФОРМАЦІЯ_2.

від відповідача 2:  ОСОБА_2. 

-представник за дов. від ІНФОРМАЦІЯ_3. 

      Суть спору:

Ужгородський  міжрайонний прокурор

звернувся до суду в інтересах держави в особі Ужгородської міжрайонної державної

податкової інспекції, м. Ужгород 

(далі-  позивач) з

адміністративним позовом до 

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕП - Трейд", с.

Минай Ужгородського району   (далі

-відповідач 1) та до Приватного підприємця ОСОБА_1,  м. Ужгород  

(далі -відповідач 2) про визнання недійсною угоди  - договору 

від ІНФОРМАЦІЯ_1року про надання послуг з розповсюдження товарів,

укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „ВЕП-Трейд” та

приватним підприємцем ОСОБА_1.

Прокурор, як  у позовній

заяві (а.с.2-5), так і представники прокурора та позивача в судових засіданнях

по розгляду справи  в обґрунтування

позовних вимог наводять слідуючі обставини:

Проведеною перевіркою було встановлено, що відповідач 2 не

виконувала вказані у п.1.1 договору послуги, а відповідач 1 не сплатив кошти в

рахунок оплати наданих послуг. В ході проведення даної перевірки було отримано

пояснення та відповіді фізичних та юридичних осіб, які мали

фінансово-господарські відносини з відповідачем 1 та в яких  було зазначено про те, що з відповідачем 2

вони не працювали та не знайомі. За таких обставин, на думку позивача,

оспорюваний договір слід вважати недійсним та таким, що укладений без наміру

створити будь-які юридичні наслідки, тобто фіктивним. Крім того,  позивач вважає, що оспорюваний договір було

укладено сторонами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та

суспільства, оскільки він був направлений на ухилення від сплати податку, що

підтверджується, на думку позивача тією обставиною, що відповідач 1 включив

вартість послуг до складу валових витрат, тим самим  зменшив свій оподатковуваний прибуток.

Відповідач 1 та представник відповідача 1 в судових

засіданнях  по розгляду справи

заперечують проти позову з підстав, наведених у запереченні на позов

(а.с.53-56), зокрема вказують на те, що оспорюваний договір був спрямований на

реальне настання правових наслідків та які настали в процесі його виконання.

Факт надання послуг за договором підтверджується актом виконаних робіт, який є

первинним документом, що підтверджує факт здійснення господарської операції та

вказують на те, що надання послуг за договором підтверджується звітом про

продаж товарів за 4 кв.2005 року, який є додатком до акту виконаних робіт.

Додатково фактичне надання послуг за договором підтверджується довідками підприємців

-контрагентів відповідача 1, які підтверджують, що відповідач 2 здійснювала

діяльність, передбачену договором від ІНФОРМАЦІЯ_1року.  Також відповідач 1 вказує на те, що правовим

наслідком оспорюваного договору є виникнення грошового зобов'язання перед

відповідачем 2, та дана обставина  також

підтверджується пред'явленою відповідачем 2 претензією від 29.06.2007 року, в

якій заявлено вимогу про погашення заборгованості за договором. Відповідачем 1

проведено частково розрахунки за договором, що підтверджено наданим до

матеріалів справи платіжним документом. Той факт, що окремі працівники

деяких  контрагентів відповідача 1  не знайомі особисто з відповідачем 2 не має

жодного правового значення, оскільки посадовими особами органу податкової

служби опитано незначну частину контрагентів, що жодним чином не спростовує

виконання договору стосовно більшості покупців продукції. Крім того, відповідач

2 безпосередніх господарських операцій з третіми особами від свого імені не

проводила і договори з ними не укладала, оскільки за умовами договору вона мала

розповсюджувати рекламну продукцію і приймати замовлення, а реалізацію товарів

здійснював безпосередньо відповідач 1 від власного імені, тому працівники

контрагентів -покупців продукції могли бути не обізнані з прізвищем, ім'ям та

по-батькові відповідача-2 та з його правовим статусом у відповідних

правовідносинах. Також відповідач 1 зазначає, що значна частина листів, наданих

позивачем, як доказ фіктивності договору, не спростовує факт надання послуг за

оспорюваним договором. Крім того, на думку відповідача 1, позивачем не доведено

наявність мети на укладення угоди, що за відомо суперечить інтересам держави та

суспільства, а також наявність умислу сторін на укладення такої угоди. За

вищенаведених обставин вважають, що поведінка сторін не є протиправною, ними не

допущено порушень податкового законодавства, перевіркою таких порушень не

встановлено, послуги, отримані відповідачем 1 за оспорюваним договором

безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю і їх вартість

правомірно віднесено до складу валових витрат виробництва і обігу відповідно до

п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідач 2 та представник відповідача 2 в судових засіданнях по

розгляду справи заперечують проти позову з підстав, наведених у запереченні на

позов (а.с.51), зокрема вказують на те, що оспорюваний договір не може

вважатися фіктивним правочином, оскільки при його укладенні сторони мали намір

на настання правових наслідків, обумовлених даним правочином. Вказана обставина

підтверджується тим, що з  боку

відповідача 2 зобов'язання за договором від ІНФОРМАЦІЯ_1року виконувалися

належним чином, тобто вчинення оспорюваного правочину потягло за собою

виникнення правових наслідків -надання послуг, обумовлених договором. Доказом

вказаного є акт виконаних робіт від 31.12.2005 р. Крім того, за твердженням

відповідача 2, правовим наслідком укладення даного договору є виникнення у

відповідача 1 зобов'язання щодо сплати 

винагороди за договором у сумі 48108,07 грн. Відповідач 1 на день

розгляду справи дійсно не виконав своїх зобов'язань перед відповідачем 2 за

договором від ІНФОРМАЦІЯ_1року в повному обсязі, а тільки частково на суму

5000грн.,  однак, на  думку відповідача 2, вказана обставина не

може свідчити про укладення фіктивного правочину, оскільки вказане питання

стосується внутрішніх господарських відносин сторін договору.       

           У судове

засідання 30.07.2007р. по розгляду справи представником відповідача 1 було  подано письмове заперечення проти позову від

27.07.2007р. з доданими до  нього

документами (а.с. 53-71) такими, як:

- платіжне доручення НОМЕР_1., як доказ у підтвердження

часткового  виконання на суму 5000грн.

зобов”язання перед відповідачем 2  за

наданні останнім послуги згідно договору 

від ІНФОРМАЦІЯ_1року та на підставі акту виконаних робіт;

-   звіт про продаж товарів

за 4 кв. 2005р., як додаток до акту виконаних робіт  від ІНФОРМАЦІЯ_7. на виконання договору  від ІНФОРМАЦІЯ_1року  та як доказ у підтвердження обсягу

товарообороту за 4 кв. 2005р. на загальну суму 874692грн.;

-  довідки приватних

підприємців ОСОБА_4. від ІНФОРМАЦІЯ_4року, ОСОБА_5. від ІНФОРМАЦІЯ_5р.,

ОСОБА_6. від ІНФОРМАЦІЯ_6року, як докази у 

підтвердження того, що відповідач 2 дійсно здійснювала діяльність щодо

поширення інформації про продукцію, що реалізовувалась відповідачем 1 та

здійснювала збір замовлень у періоді 4 кв. 2005р.;

-  перелік споживачів

продукції,  в кількості 309  суб”єктів господарювання,  що реалізовувалася ТОВ „ВЕП - Трейд” у 4 кв.

2005р.  Один примірник вищезазначеного

заперечення проти позову з доданими до нього документами було отримано  представником позивача у судовому засіданні

30.07.2007р.  та також один примірник

вищезазначеного заперечення проти позову - 

представником прокурора.

У судовому засіданні 

30.07.2007р. оголошувалась перерва відповідно до вимог ст.150 КАС

України для надання можливості 

представникові позивача від імені позивача викласти свою

письмово-обгрунтовану позицію щодо обставин, зазначених відповідачем 1 у  письмовому запереченні проти позову  та щодо долучених до нього документів, які

зазначено вище.

Представником позивача у судове засідання 03.08.2007р. подано до

матеріалів справи письмове клопотання від 03.08.2007р., яким просить суд

зупинити провадження у справі з тих підстав, що, як зазначено у даному

клопотанні - проаналізувавши заперечення відповідача 1 проти позову та надані

до нього  документи, у позивача

-Ужгородської МДПІ    виникла необхідність

проведення заходів з метою підтвердження фактів викладених у даному запереченні.

Враховуючи ту обставину,  що

в акті перевірки від 19.01.2007р. №НОМЕР_2 „Про результати виїзної планової

перевірки  ТОВ „ВЕП - Трейд”,  код 33760860 з питань дотримання вимог

податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.09.2005р. по

30.09.2006р.”  зазначено тільки обставину

щодо укладення ТОВ „ВЕП - Трейд”” з ПП ОСОБА_1. договору  від ІНФОРМАЦІЯ_1року про надання послуг з

розповсюдження товарів  з посиланням на

акт виконаних робіт  від

ІНФОРМАЦІЯ_7.  за 4кв.2005р. на суму

винагороди 48108,07грн., без проведення аналізу та без надання оцінки всім

господарським операціям ТОВ „ВЕП - Трейд” за вищезазначеним договором, в тому

числі і по контрагентам, яким реалізовувалася продукція у 4кв.2005р. на

загальну суму 874692грн. на підставі бухгалтерських документів, які були в

наявності у ТОВ „ВЕП - Трейд” на момент проведення  вищезазначеної перевірки, та в межах

виконання даного договору,  суд не

знаходить підстав для зупинення провадження у даній справі з тих підстав, які

зазначені представником позивача у даному клопотанні та не вважає їх поважними

причинами з підстав наведених вище.

У судове засідання 03.08.2007р. по розгляду справи

представником              відповідача

2  супровідним листом від 03.08.2007р.

подано до матеріалів справи виписку з банківського рахунку ПП ОСОБА_1. від

26.07.2007р., як доказ у підтвердження надходження коштів у сумі 5000грн. від

ТОВ „ВЕП - Трейд”, як часткова  оплата

винагороди за договором  від

ІНФОРМАЦІЯ_1року  та актом виконаних

робіт від ІНФОРМАЦІЯ_7. (а.с.74-75).

У судовому засіданні 03.08.2007р. проголошено вступну та

резолютивну частини постанови відповідно до вимог п.3 ст. 160 КАС України.

Вивчивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив що:

ІНФОРМАЦІЯ_1року між відповідачами по справі - ТОВ „ВЕП - Трейд”

та             ПП ОСОБА_1.  -  було

укладено договір про надання послуг з розповсюдження товарів від ІНФОРМАЦІЯ_1року.

Відповідно до вказаного договору, відповідач 2 /Виконавець/ брав на себе

зобов'язання надати відповідачу 1 /Замовнику/ такі послуги: розповсюдження

інформації і рекламної продукції щодо товару, який продається Замовником, збір

замовлень на товар і своєчасна передача вказаної інформації Замовнику,

інформування потенційних клієнтів Замовника про переваги товару, який

продається замовником, про місцезнаходження офісних  і складських приміщень Замовника, формування

маршрутів поставки товарів клієнтам, які не мають змоги забирати товар

Замовника шляхом само вивозу та інші заходи які стимулюють зростання товарообігу

Замовника. Відповідно до п.2.1 вказаного договору за надані послуги Замовник

сплачує виконавцеві винагороду у розмірі 5,5% від товарообороту (включаючи

податок на додану вартість) підприємства за звітний квартал за умови виконання

товарообороту.

Проаналізувавши подані по адміністративній

справі доказові матеріали щодо спірного питання та аналізуючи доводи та

заперечення сторін, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні

адміністративного позову,  виходячи з

наступного:

Відповідно до ч.1. ст.202 Цивільного кодексу України правочином є

дія особи, спрямована на набуття,  зміну

або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч.5.ст.203 Цивільного

кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових

наслідків, що обумовлені ним.

Як передбачено ч.1 ст.173 Господарського кодексу України

господарським  визнається  зобов'язання, 

що  виникає  між суб'єктом 

господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері

господарювання з підстав,  передбачених  цим 

Кодексом,  в силу  якого 

один  суб'єкт  (зобов'язана 

сторона,  у  тому 

числі боржник)  зобов'язаний  вчинити 

певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру 

на користь іншого суб'єкта (виконати 

роботу,  передати   майно,  

сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від

зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ст.174

Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з

господарського  договору  та 

інших  угод,   передбачених законом,  а також з угод, не передбачених законом, але

таких,  які йому не суперечать.

У даному випадку суд приходить до висновку, що правовим наслідком

укладення договору від ІНФОРМАЦІЯ_1року про надання послуг з розповсюдження

товарів є виникнення господарського зобов'язання, в силу якого відповідач 2

зобов'язувався вчинити дії господарського характеру, обумовлені п.1.1 договору,

а відповідач 1 прийняв на себе обов'язок 

оплатити вартість наданих йому послуг в порядку і строки, обумовлені

договором.

Із змісту ст.234 Цивільного кодексу випливає, що фіктивний

правочин вчиняється без наміру настання правових наслідків, які обумовлюються

цим правочином. У такому випадку сторони фактично не вчиняють ніяких дій по

вчиненню фіктивного договору.

В той же час в ході розгляду даної справи відповідачі, які є

сторонами оспорюваного договору, підтверджують  

його виконання з боку відповідача 2 та часткове виконання з боку відповідача

1. Факт надання послуг за договором від ІНФОРМАЦІЯ_1року підтверджується актом

виконаних робіт від ІНФОРМАЦІЯ_7., підписаним уповноваженими представниками

сторін та який скріплений їх печатками (а.с.19). Крім того, відповідачем 2, як

виконавцем за договором подано звіт про продаж товарів за 4 кв. 2005 року

(а.с.58-61), який є додатком до акту виконаних робіт, в якому вказано обсяг

реалізованих відповідачем 1 товарів контрагентам за відповідний період

(4кв.2005р.) на загальну суму 874692грн. 

Акт виконаних робіт у даному випадку є первинним документом, що

відповідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову

звітність в Україні” підтверджує факт здійснення господарської операції.

Оскільки акт виконаних робіт містить всі необхідні передбачені реквізити, це

надає йому юридичної сили і доказовості.

З іншого боку, у відповідача 1 виникло грошове зобов'язання

сплатити відповідачу 2 вартість наданих 

за договором від ІНФОРМАЦІЯ_1року послуг. Підтвердженням того, що

відповідні правові наслідки договору настали, а сторони вчинили відповідні дії

для їх фактичного втілення є та обставина, що 29.06.2007 року відповідач 2

пред'явив відповідачу 1 претензію, в якій вимагає погашення заборгованості за

договором від ІНФОРМАЦІЯ_1року в сумі 48108,07 р. (а.с.65). В свою чергу,

відповідачем 1 згідно платіжного доручення № НОМЕР_3р. проведено часткову

оплату за договором в сумі 5000грн. (а.с.57), що є безпосереднім правовим

наслідком вчинення оспорюваного правочину і повністю спростовує його

фіктивність.

Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження позовних

вимог, суд дійшов висновку, що вони не доводять факт укладення фіктивного

правочину та/або такого, що суперечить інтересам держави і суспільства. 

Так, відповідач 2 у письмовому запереченні та його уповноважений

представник у судовому засіданні спростовують зміст письмових пояснень,

відібраних у відповідача 2 працівниками перевірки, вказують на те, що зміст

пояснень не відповідає дійсності. Даючи оцінку зібраним по справі доказам у

сукупності, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору слід прийняти до

уваги пояснення відповідача 2, надані в ході судового розгляду справи, зокрема

ті, які також наведені   в запереченні

проти позову із зазначенням того, що 

ним  фактично були виконані

зобов'язання за договором від ІНФОРМАЦІЯ_1року 

перед відповідачем 1 і відповідні послуги фактично надавались, оскільки

ці обставини підтверджуються також наявними у матеріалах справи  письмовими доказами, зокрема, як було

зазначено вище - актом виконаних робіт від 31.12.2005 року, звітом про продаж

товарів за 4 кв. 2005 року, претензією від 29.06.2007 року, платіжним

дорученням № НОМЕР_3р. та іншими документами, які є у матеріалах справи.

Крім того, факт надання послуг, передбачених оспорюваним

договором  доводиться також наявними у

матеріалах справи довідками приватних підприємців ОСОБА_4. від

ІНФОРМАЦІЯ_4року, ОСОБА_5. від ІНФОРМАЦІЯ_5р., ОСОБА_6. від ІНФОРМАЦІЯ_6року

(а.с.62-64), якими  підтверджується та

обставина, що відповідач 2 дійсно здійснювала діяльність щодо поширення

інформації про продукцію, що реалізовувалась відповідачем 1 та здійснювала збір

замовлень.

Що стосується пояснень працівників підприємств, яким відповідач 1

реалізовував свою продукцію, а також письмових відповідей на запити окремих

юридичних осіб, суд приймає до уваги те, що у наданих позивачем листах ТОВ

„Сільпо-70”, Полянського сільського споживчого товариства від НОМЕР_4.

Середнянського сільського споживчого товариства від НОМЕР_5, приватного

підприємця ОСОБА_7. взагалі не спростовується факт виконання відповідачем 2

послуг за договором від ІНФОРМАЦІЯ_1року, а зокрема, як вбачається з  листа СП „Лантіп” відНОМЕР_6, господарські

відносини між вказаним підприємством та ТОВ „ВЕП - Трейд” тривали з 13.03.06р

по 22.08.06р., тоді як послуги  за

договором від ІНФОРМАЦІЯ_1року відповідачем 2 надавались на протязі 4 кв.2005

року (а.с.34-41).

Суд погоджується з доводами відповідачів про те, що за умовами

оспорюваного договору  відповідач 2 не

вступала з третіми особами - покупцями у безпосередні договірні відносини від

свого імені, а лише на виконання договору від ІНФОРМАЦІЯ_1року розповсюджувала

рекламну продукцію, що реалізується відповідачем 1, здійснювала збір замовлень

для нього, тощо, тобто споживачі могли бути і необізнані про прізвище, ім'я та

по-батькові відповідача 2, а також про її правовий статус. Тому пояснення

окремих працівників підприємств не можуть вважатися належними та допустимими

доказами фіктивності правочину. Також суд приймає до уваги, що на протязі дії

договору від ІНФОРМАЦІЯ_1року, тобто у 4 кв. 2005 року покупцями продукції, що

реалізовувалась відповідачем 1 було понад триста суб'єктів господарської

діяльності, тому пояснення працівників окремих підприємств, що складають

незначну частину від загальної кількості контрагентів, не можуть спростовувати

факт виконання відповідачем 2 зобов'язань за договором від ІНФОРМАЦІЯ_1року в

цілому.

Та обставина, що відповідачем 1 не проведено у повному обсязі

оплату за надані послуги відповідно до договору від ІНФОРМАЦІЯ_1року не може

бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки неналежне виконання

зобов'язань за договором, не є підставою для визнання договору недійсним. У

разі порушення господарських зобов'язань сторона вправі застосувати встановлені

законом або договором господарські санкції.

Позивачем по справі не доведено, що оспорюваний договір укладений

відповідачами з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, не надано

доказів порушення вимог податкового законодавства при укладенні і виконанні

спірного договору. Суд констатує, що 

послуги, надані відповідачем 2 на виконання умов укладеного договору,

безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю відповідача 1, тому витрати

на придбання таких послуг останнім правомірно віднесено до складу валових

витрат виробництва і обігу відповідно до вимог 

п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що

також не  спростовано матеріалами акту

від 19.01.2007р. №НОМЕР_2 „Про результати виїзної планової перевірки  ТОВ „ВЕП - Трейд”,  код 33760860 з питань дотримання вимог

податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.09.2005р. по

30.09.2006р.” (а.с.8-17) та яким не встановлено відповідних порушень.

Правомірна поведінка платника податку не може суперечити інтересам держави і

суспільства, а за таких обставин,  суд

дійшов висновку про відсутність умислу у сторін на укладення такої угоди.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.    

З огляду на  викладене,

керуючись   ст. ст.  2, 7-12, 51, 70, 71, 86, 111, 121, 122, 150,

159-163, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу

адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          У задоволенні

позову відмовити.

2. Постанова  суду набирає

законної сили в  порядку, передбаченому

ст.254 КАС України.

3. Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до

Львівського апеляційного адміністративного суду у відповідності до вимог ст.186

КАС України протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі,  шляхом подання  заяви про намір апеляційного оскарження або

шляхом подання безпосередньо апеляційної скарги.

Суддя                                                                        

В.І. Карпинець

Постанову

суду виготовлено в повному обсязі  та

підписано 09.08.2007р.