Постанова від 20.12.2019 по справі 914/777/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2019 р. Справа№ 914/777/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі судового засідання : Нікітенко А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кошлак В.П.- директор, Микита Т.В. - адвокат за дов. б/н від 10.05.2019 року;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: не прибув;

від третьої особи-1: не прибув;

від третьої особи-2: не прибув;

від третьої осоюи-3: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

про припинення договору іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №914/777/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" та товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" про визнання припиненим договору іпотеки від 11.11.2011 року №010/6.2.1.4.0/11577/1, укладеного між ПАТ "Ерсте Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти", посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., за реєстровим №5854, та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження щодо предмету іпотеки, а саме: будівлі та споруди майнового комплексу, загальною площею 3 705,8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлових приміщень, загальною площею 494,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлових приміщень, загальною площею 297,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані в реєстрі за №№ 5855, 5856, 5857.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.11.2011 року між ПАТ "Ерсте Банк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" було укладено генеральну кредитну угоду №010/6.2.1.4.0/11577, в рамках якої були укладено кредитні договори №№ 012/6.2.1.4.0/11578, 011/6.2.1.4.0/11579, 011/6.2.1.4.0/11580. На забезпечення виконання умов генеральної кредитної угоди №010/6.2.1.4.0/11577 11.11.2011 між ПАТ "Ерсте Банк" (іпотекодержателем) і Товариством з оьбмженою відповідальністю "Львівморепродукти" (іпотекодавцем) було укладено договір іпотеки нерухомого майна, яке належить на праві власності позивачу. За договором відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" перейшло право вимоги за вказаними кредитними договорами, а також всі інші права, що існували на момент такого переходу. Між сторонами було досягнуто згоди щодо можливості врегулювання заборгованості за кредитними договорами №№ 012/6.2.1.4.0/11578, 011/6.2.1.4.0/11579, 011/6.2.1.4.0/11580 на відповідних умовах із подальшим прощенням залишку боргу та припиненням зобов`язань згідно з ст. 605 Цивільного кодексу України, про що свідчить лист - пропозиція відповідача №718 від 26.04.2016 року. За кредитними договорами №№ 012/6.2.1.4.0/11578, 011/6.2.1.4.0/11579 графік внесення коштів не був дотриманий (кошти внесені в повному обсязі), однак відповідачем таке прострочення боржника було прийнято та схвалено як належне виконання позивачем своїх зобов`язань, що підтверджується довідками відповідача про припинення зобов`язання. Враховуючи вимоги ст.ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку", а також те, що зобов`язання за укладеними кредитними договорами №012/6.2.1.4.0/11578, №011/6.2.1.4.0/11579, №011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 року є припиненими, то припиненим є і договір іпотеки №010/6.2.1.4.0/11577/1 від 11.11.2011 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 15.08.2018 року рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2018 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 року у справі за №914/777/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" та товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" про припинення договору іпотеки відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 18.02.2019 року у справі №914/777/17 та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" задовольнити повністю: визнати припиненим договір іпотеки від 11.11.2011 року № 010/6.2.1.4.0/11577/1, укладений між ПАТ "Ерсте Банк" та ТОВ "Львівморепродукти" посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., за реєстровим № 5854 та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження щодо предмету іпотеки, а саме: будівлі та споруди майнового комплексу, загальною площею 3705,8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення, загальною площею 494,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення, загальною площею 297,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані в реєстрі за № 5855, № 5856, № 5857.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, зокрема ст. ст. 202, 205, 207, 545, 605, 638, 642 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України.

Також, скаржник вказав, що судом першої інстанції не було враховано висновків та вказівок Верховного Суду викладених у постанові від 15.08.2018 року у даній справі, зокрема, недосліджено та не надано належної правової оцінки листу № 718 від 26.04.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю Фінанс Траст Груп , платіжним дорученням про сплату ТОВ Львівморепродукти коштів ТОВ Фінанс Траст Груп згідно з листом № 718 від 26.04.2016 року, довідкам відповідача про припинення зобов`язань.

Так, за твердженням скаржника, зазначені докази, підтверджують укладення між позивачем та відповідачем-1 письмового правочину про припинення зобов`язання прощенням боргу. Даний правочин був укладений у належній письмовій формі, був виконаний позивачем, а його виконання було прийнято відповідачем - 1. Прийняття такого виконання, посвідчується довідками, які виданні відповідно до вимог ст. 545 Цивільного кодексу України, як розписки кредитора на підтвердження припинення зобов`язання.

При цьому, скаржник вказав, що всупереч вказівкам Верховного Суду, місцевим судом невірно застосовано до спірних правовідносин положення норм ст. 604 Цивільного кодексу України про новацію боргу, а також, норми ст. 638 Цивільного кодексу України щодо визнання договору неукладеним.

Крім того, скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що між сторонами не було укладено договір про прощення боргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі № 914/777/17 та призначено справу до розгляду на 14.05.2019 у складі колегії суддів : головуючий суддя Руденко М.А., судді Сулім В.В., Дідиченко М.А.

23.04.2019 року через відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу документів (канцелярія ) від представника третьої особи 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін. Крім того, представник третьої особи 1 у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що позивачем не доведено , а матеріалами справи не підтверджено , що правовідносини сторін за іпотечним договором з визначених у позові підстав (за наслідками припинення правовідносин за кредитними договорами у зв`язку з прощенням боргу позивача) припинилися, а відтак - відсутні і правові підстави для задоволення його вимог щодо визнання іпотечного договору припиненим чи виключення з цих підстав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяжень спірного предмету іпотеки.

Також за твердженням відповідача 1, зобов`язання між сторонами не припинились у зв`язку з неналежним виконанням позивачем умов, визначених листом від 26.04.2016 року № 718, що підтверджується відсутністю окремих договорів про врегулювання заборгованості за окремими кредитними договорами. Вказав, що за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 року, укладено договір про прощення боргу, який оформлено одним документом, в той же час, за двома іншими кредитними договорами № № 012/6.2.1.4.0/11578 та № 011/6.2.1.4.0/11579, не укладено договір про прощення боргу одним документом, що прямо суперечить ст. 181 Господарського кодексу України, в якій передбачено, що господарський договір за загальним правилом укладається одним документом. Також, зазначив, що в листі від 26.04.2016 року № 718 не визначено суми прощення боргу та дати прощення боргу, а довідки видані відповідачем, в яких відсутні істотні умови, в розумінні цивільного та господарського законодавства не можуть замінити договір про прощення боргу, такі довідки не створюють правових наслідків та не можуть припиняти зобов`язань як за основним договором так і за похідним від нього договором іпотеки та не змінюють порядок виконання умов кредитних договорів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 року відкладено розгляд справи до 23.05.2019 року.

23.04.2019 року через відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу документів (канцелярія ) від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін. Крім того, представник відповідача 1 у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що оскільки наслідком повної та вчасної сплати коштів згідно листа №718 від 26.04.2016 року було б припинення зобов`язань за кредитними договорами та генеральною кредитною угодою, виникнення зобов`язання щодо зняття з вилучення записів про іпотеку із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, то такий лист містить ознаки саме новації боргу, а не його прощення як такого, що і було констатовано судом першої інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2019 року, у зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею - доповідачем, на навчанні, сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Руденко М.А., Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 року прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у справі №914/777/17 до провадження у визначеному складі суддів.

В подальшому розгляд справи було відкладено.

05.06.2019 року через відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу документів (канцелярія ) від позивача до суду надійшли письмові пояснення за результатами судового засідання від 23.05.2019 року в яких було, зокрема зазначено про відкриття кримінального провадження за фактом фізичного захоплення представниками ОСОБА_1 29.12.2017 року майнового комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю Львівморепродукти , спірного предмета іпотеки.

Крім того, 06.06.2019 року через відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу документів (канцелярія ) від позивача до суду надійшли письмові пояснення.

27.06.2019 року через відділ документального забезпечення суду від представника ОСОБА_3 надійшла заява про відвід колегії суддів: головуючого судді Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 визнано заяву ОСОБА_3 необґрунтованою. Провадження у справі № 914/777/17 зупинено. Передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2019 року заяву ОСОБА_3 про відвід колегії суддів: головуючого судді Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Смірнова Л.Г., суддів: Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2019 року, у зв`язку з перебування судді Смірнової Л.Г. на лікарняному, заяву передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), судді - Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. від розгляду справи №914/777/17. Справу повернуто колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), судді - Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 року поновлено апеляційне провадження у справі № 914/777/17, порушене за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року.

У судовому засіданні 10.09.2019 року головуючий суддя повідомив, що 27.06.2019 року через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів: головуючого судді Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 визнано заяву ОСОБА_1 необґрунтованою. Провадження у справі № 914/777/17 зупинено. Передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2019 року заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: головуючого судді Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. передана на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий), судді Ткаченко Б.О., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), судді - Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. від розгляду справи №914/777/17. Справу повернуто колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), судді - Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 року поновлено апеляційне провадження у справі №914/777/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року.

В судовому засіданні 07.10.2019 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Транс Груп" повідомив про заяву про відвід колегії Північного апеляційного господарського суду у складі судді - головуючого Руденко М.А., суддів Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.

Суддею Руденко М.А. в судовому засіданні 07.10.2019 було заявлено самовідвід від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2019 року у справі №914/777/17, з метою уникнення в подальшому можливих сумнівів сторін в об`єктивності та неупередженості суду.

Північний апеляційний господарський суд заяву про самовідвід судді Руденко М.А. (головуючий суддя) від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у справі №914/777/17 задовольнив, матеріали справи № 914/777/17 передав на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду своєю ухвалою від 07.10.2019 року.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2019 року, справу № 914/777/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Пономаренко Є.Ю.

Північний апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у справі №914/777/17 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Пономаренко Є.Ю., своєю ухвалою від 15.10.2019 року.

14.11.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" до суду надійшла заява про відвід судді - учасника колегії Пономаренка Є.Ю.

Північний апеляційний господарський суд визнав необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" про відвід судді Пономаренка Є.Ю., та передав справу № 914/777/17 для визначення складу суду в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України своєю ухвалою від 19.11.2019 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2019 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" про відвід судді Пономаренка Є.Ю. передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В., судді: Корсака В.А., Демидовой А.М.

25.11.2019 року суддею Демидовою А.М. подано заяву про самовідвід.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 року у справі № 914/777/17 задоволено заяву судді Демидової А.М. про самовідвід від розгляду справи № 914/777/17.

Матеріали справи №914/777/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019 року визначено склад колегії суддів головуючий суддя Владимиренко С.В., судді: Корсак В.А., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд відмовив в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" про відвід судді Пономаренка Є.Ю. у справі № 914/777/17 своєю ухвалою 26.11.2019 року.

Північний апеляційний господарський суд поновив провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у справі №914/777/17 та призначив розгляд справи на 17.12.2019 року своєю ухвалою від 02.12.2019 року.

Північний апеляційний господарський суд оголосив перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у справі №914/777/17 до 20.12.2019 року.

20.12.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Оптимум фактор до суду надійшла заява про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Суліма В.В., суддів Майданевича А.Г., Пономаренка Є.Ю. від участі у розгляді апеляційної скарги у справі № 914/777/17.

Північний апеляційний господарський суд заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Суліма В.В., суддів Майданевича А.Г., Пономаренка Є.Ю. - залишив без розгляду своєю ухвалою від 20.12.2019 року.

У судовому засіданні 20.12.2019 року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольни рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року скасувати.

Представники відповідачів та третіх осіб у судове засідання 20.12.2019 року не з`явились. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників відповідачів та третіх осіб, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду мста Києва від 18.02.2019 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти"- задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 11.11.2011 року між ПАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ТОВ "Львівморепродукти" було укладено генеральну кредитну угоду №010/6.2.1.4.0/11577 із подальшим укладенням в її рамках кредитних договорів: №012/6.2.1.4.0/11578 від 11.11.2011 року на суму 4 500 000,00 грн із кінцевим строком повернення кредитних коштів до 10.11.2016 року (далі - кредитний договір 1); №011/6.2.1.4.0/11579 від 11.11.2011 року на суму 3 000 000,00 грн із кінцевим строком повернення кредитних коштів до 09.11.2012 року (продовжено до 30.12.2013 року згідно додаткової угоди №4 від 13.06.2013 року) (далі - кредитний договір 2); №011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 року на суму 2 500 000,00 грн із кінцевим строком повернення кредитних коштів до 09.11.2012 року (продовжено до 30.12.2013 року згідно додаткової угоди №4 від 13.06.2013 року) (далі - кредитний договір 3).

В якості забезпечення виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами, між позивачем (іпотекодавець) та ПАТ "Ерсте Банк" (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір №010/6.2.1.4.0/11577/1 від 11.11.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. та зареєстрований за №5854, (далі - іпотечний договір), у відповідності до умов якого, з урахуванням договору про внесення змін №2 до іпотечного договору від 13.06.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. та зареєстрованого за №2565, було погоджено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з генеральної кредитної угоди №010/6.2.1.4.0/11577 від 11.11.2011 року, всіх кредитних договорів та/або інших договорів, укладених, чи таких, що можуть бути укладені в подальшому в рамках Генеральної угоди (з урахуванням всіх додаткових угод до генеральної угоди і до кредитних та/або інших договорів) в т.ч.: кредитного договору 1, кредитного договору 2, кредитного договору 3.

Відповідно до п.п. 1.2.1 - 1.2.3 Іпотечного договору предметом іпотеки є: будівлі та споруди майнового комплексу, загальною площею 3 705,8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 буд . 5; нежитлові приміщення, загальною площею 494,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення, загальною площею 297,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Львівська обл АДРЕСА_1 .

Згідно п. 1.3. іпотечного договору загальна заставна вартість предмету іпотеки становить 10 525 995,00 грн.

Відповідно до п. 6.2. іпотечного договору право іпотеки, та відповідно і цей договір, припиняє чинність у разі: припинення основного зобов`язання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не замінив або не відновив предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; розірвання цього договору за угодою сторін, яка посвідчується нотаріально; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Листом №ИСХ9-1-5/4838 від 20.08.2014 року ПАТ "Фідобанк" (як правонаступник ПАТ "Ерсте Банк") було направлено на адресу ТОВ "Львівморепродукти" повідомлення про відступлення прав вимог, у відповідності до якого вказувало на те, що права вимоги за Кредитними договорами та Іпотечним договором відступлені ТОВ "Фінансова компанія "Вендор" на підставі договору про відступлення права вимоги №4 від 31.07.2014.

ТОВ "Фінансова компанія "Вендор" відступило право вимоги за вказаними кредитними договорами на користь ТОВ "Фінанс Траст Груп", про що свідчить повідомлення про відступлення прав вимог від 02.06.2015 року (а.с. 68-69, т. 1).

Листом № 1021 від 01.06.2016 року відповідач 1 повідомив позивачеві банківські реквізити, на які необхідно здійснювати перерахування заборгованості за кредитними договорами.

ТОВ "Фінанс Траст Груп" листом № 718 від 26.04.2016 року повідомило позивача про можливість врегулювання зобов`язань за кредитними договорами у разі внесення:

- за договором № 011/6.2.1.4.0/11580 у строк до 29.04.2016 року включно грошових коштів у розмірі 2 000 000,00 грн з наступним прощенням (анулюванням) залишку боргу за цим договором згідно з ст. 605 Цивільного кодексу України;

- за договором № 011/6.2.1.4.0/11579 грошових коштів у розмірі 1 100 000,00 грн за графіком: 550 000,00 грн у строк до 30.09.2016 року включно і 550 000,00 грн у строк до 31.10.2016 року включно з наступним прощенням (анулюванням) залишку боргу за цим договором згідно з ст. 605 Цивільного кодексу України;

- за договором № 012/6.2.1.4.0 /11578 грошових коштів у розмірі 1 100 000,00 грн за графіком: 550 000,00 грн у строк до 30.11.2016 року включно і 550 000,00 грн у строк до 30.12.2016 року включно з наступним прощенням (анулюванням) залишку боргу за цим договором в порядку ст. 605 Цивільного кодексу України.

Так, у вказаному листі було зазначено, що при виконанні ТОВ "Львівморепродукти" у повному обсязі та у зазначені строки п. п. 1, 2, 3 листа зобов`язання перед товариством за генеральною кредитною угодою № 010/6.2.1.4.0/11577 від 11.11.2011 року припиняються повністю з подальшим вилученням з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та записів про обтяження іпотечного майна (а.с. 71-72, т. 1).

Позивачем сплачено заборгованість за кредитними договорами: 28.04.2016 року у розмірі 2 000 000,00 грн згідно платіжного доручення №442 від 28.04.2016 року в якості погашення заборгованості за кредитним договором 3; 30.09.2016 року у розмірі 550 000,00 грн згідно платіжного доручення №627 від 30.09.2016 року в якості погашення заборгованості за кредитним договором 2; 28.10.2016 року у розмірі 275 000,00 грн згідно платіжного доручення №659 від 28.10.2016 року в якості погашення заборгованості за кредитним договором 2; 30.11.2016 року у розмірі 275 000,00 грн згідно платіжного доручення №691 від 30.11.2016 року в якості погашення заборгованості за кредитним договором 2; 30.11.2016 року у розмірі 275 000,00 грн згідно платіжного доручення №692 від 30.11.2016 року в якості погашення заборгованості за кредитним договором 1; 29.12.2016 року у розмірі 550 000,00 грн згідно платіжного доручення №724 від 29.12.2016 року в якості погашення заборгованості за кредитним договором 1; 31.01.2017 року у розмірі 100 000,00 грн згідно платіжного доручення №749 від 31.01.2017 року в якості погашення заборгованості за кредитним договором 1; 31.01.2017 року у розмірі 175 000,00 грн згідно платіжного доручення №751 від 31.01.2017 року в якості погашення заборгованості за кредитним договором 1 (наявні в матеріалах справи).

27.04.2016 року за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11580 між позивачем та ТОВ "Фінанс Траст Груп" було укладено договір про врегулювання заборгованості.

28.04.2016 року відповідачем 1 було видано позивачу довідку №732 про те, що зобов`язання за кредитним договором 3 (№ 011/6.2.1.4.0/11580) припинені та ТОВ "Фінанс Траст Груп" до ТОВ "Львівморепродукти" претензій за вказаним кредитним договором не має.

17.01.2017 року відповідачем 1 повторно було видано позивачу довідку №41 про те, що зобов`язання за кредитним договором 3 (№ 011/6.2.1.4.0/11580) припинені та ТОВ "Фінанс Траст Груп" до ТОВ "Львівморепродукти" претензій за вказаним кредитним договором не має.

17.01.2017 року відповідачем 1 було видано позивачу довідку №40 про те, що зобов`язання за кредитним договором 2 (№ 011/6.2.1.4.0/11579) припинені та ТОВ "Фінанс Траст Груп" до ТОВ "Львівморепродукти" претензій не має.

02.02.2017 року відповідачем 1 було видано позивачу довідку №148 про те, що зобов`язання за кредитним договором 1 (№ 011/6.2.1.4.0/11578) припинені та ТОВ "Фінанс Траст Груп" до ТОВ "Львівморепродукти" претензій не має.

14.02.2017 Позивач звернувся до відповідача-1 з листом № 01-468/868 з вимогою про вилучення з Державного реєстру прав на нерухоме майно записів про іпотеку та записів про обтяження та вилучення записів про обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідач 1 листом №691 від 17.03.2017 року повідомив позивача про те, що враховуючи виконання обов`язків в повному обсязі по внесенню грошових коштів в обумовлені строки за кредитним договором 3 з ТОВ "Львівморепродукти" був укладений відповідний договір про врегулювання заборгованості за вказаним кредитним договором з прощенням залишку боргу, однак за кредитними договорами 1, 2 графік внесення коштів не був дотриманий, у зв`язку з чим з ТОВ "Львівморепродукти" не було укладено договорів про врегулювання заборгованості за вказаними кредитними договорами з прощенням залишку боргу, а тому відсутні підстави вважати, що зобов`язання перед відповідачем 1 виконані в повному обсязі, а саме: станом на дату складання такого листа залишок боргу за кредитним договором 1 становив 3 381 212,93 грн, за кредитним договором 2 становив 2 271 179,39 грн. На підставі викладено просив довідки №40 від 17.01.2017 року та №148 від 02.02.2017 року вважати недійсними (а.с. 82-83. т. 1).

20.04.2017 року між ТОВ "Фінанс Траст Груп" (клієнтом) та ТОВ "Оптимум Фактор" (фактором) було укладено договір про відступлення права вимоги № 172, відповідно до умов якого відповідачем - 1 передано відповідачеві - 2 права вимоги до позивача, що виникли з генеральної кредитної угоди, кредитних договорів № 012/6.2.1.4.0/11578, № 011/6.2.1.4.0/11579. Загальна сума прав вимоги станом на дату укладення цього договору склала 5 652 392, 32 грн.

25.04.2017 року між ТОВ "Фінанс Траст Груп" та ТОВ "Оптимум Фактор" було укладено договір про відступлення прав за Іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. та зареєстрований в реєстрі за №3171, у відповідності до якого у зв`язку із укладенням договору про відступлення права вимоги (факторингу) №172 від 20.04.2017 року ТОВ "Фінанс Траст Груп" відступило на користь ТОВ "Оптимум Фактор" прав вимоги за Іпотечним договором.

25.04.2017 року між ТОВ "Оптимум Фактор" та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення прав за Іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. та зареєстрований в реєстрі за №3173, у відповідності до якого у зв`язку із укладенням договору про відступлення права вимоги від 25.04.2017 року ТОВ "Оптимум Фактор" відступило на користь ОСОБА_1 прав вимоги за Іпотечним договором.

17.06.2017 року ОСОБА_4 зареєстрував за собою право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 297,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 44069546101), на нежитлові приміщення, №№ 36-40,40а, 41-50, загальною площею 494,1 кв.м., що знаходяться за адресою: Львівська АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 37606646101) та на будівлі та споруди майнового комплексу, загальною площею 3705,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31173546101), які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Львівморепродукти .

23.06.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки за № 1912, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б., згідно з яким ОСОБА_1 передав в заставу ОСОБА_2 нежитлові приміщення, №№ 36-40,40а, 41-50, загальною площею 494,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 для забезпечення зобов`язань в розмірі 5000,00 грн за договором позики від 23.06.2017 року (номер запису про іпотеку 21085589 та номер запису про обтяження 21085265).

23.06.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки за № 1910, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б., згідно з яким ОСОБА_1 передав в заставу ОСОБА_2 будівлі та споруди майнового комплексу, загальною площею 3705,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 для забезпечення зобов`язань в розмірі 10 000,00 грн за договором позики від 23.06.2017 року (номер запису про іпотеку 21083907 та номер запису про обтяження 21083284).

Так, аналізуючи встановлені у вказаній справі обставини та враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 15.08.2018 року, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір виник щодо укладення та виконання сторонами правочину у господарській діяльності, а саме, укладення та виконання договору про прощення боргу та за його наслідками, встановлення припинення зобов`язань за кредитними договорами та договором іпотеки, як зобов`язання, яким такі кредитні договори були забезпеченні.

У зв`язку з цим, місцевому господарському суду необхідно було надати, належну правову оцінку доказам, з метою, щоб відповідним чином встановити наявність чи відсутність підстави для задоволення позову.

Проте, колегія суддів не може погодитися із висновками до яких прийшов суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Так, зокрема, Верховний Суд в постанові від 15.08.2018 року надав вказівку дослідити та надати правову оцінку наступним доказам: листу № 718 від 26.04.2016 року ТОВ Фінанс Траст Груп ; платіжним дорученням про сплату ТОВ Львівморепродукти коштів ТОВ Фінанс Траст Груп згідно з листом № 718 від 26.04.2016 року; довідкам відповідача про припинення зобов`язань.

На підставі досліджених доказів, Верховний Суд вказав встановити чи було сторонами досягнуто згоди щодо врегулювання заборгованостей за кредитними договорами; чи було виконано позивачем своє зобов`язання за кредитними договорами (з урахуванням листа № 718 від 26.04.2016 року); чи було таке виконання прийнято відповідачем -1 і його наслідки, а також чи було сторонами досягнуто згоди щодо прощення боргу.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ст. 205 Цивільного кодексу України сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі. В Цивільному кодексі України не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення кредитного договору, а тому правочин щодо прощення боргу за кредитним договором може бути укладено у письмовій формі в спрощений спосіб.

З огляду на викладене, колегія судді не приймає як належні доводи відповідачів, що договір про прощення боргу, відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, може бути укладено виключно у формі єдиного письмового документа.

Крім цього, ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом першої інстанції 26.04.2016 року за вих. № 718 на адресу позивача надійшов лист відповідача1 про можливість врегулювання виконання зобов`язань за кредитними договорами.

Так, у вказаному листі було зазначено про можливість врегулювання існуючих заборгованостей за кредитними договорами шляхом внесення у певні строки певних грошових сум з можливістю прощення залишку боргу в порядку ст. 605 Цивільного кодексу України.

В зазначеному листі відповідач1 зазначив, що при виконані ТОВ Львівморепродукти у повному обсязі та в зазначені строки п.п. № 1, 2, 3 даного листа зобов`язання перед відповідачем 1 за Генеральною кредитної угодою № 010/6.2Л.4.0/11577 від 11.11.2011року припиняються повністю.

Тобто, лист відповідача-1 від 26.04.2016 року № 718 є офертою від відповідача-1 щодо можливості припинення зобов`язань за кредитними договорами, оскільки, в даному листі відповідачем зазначено необхідні умови договору про врегулювання заборгованості із наступним прощенням боргу, зокрема, визначено, що: сторони правочину, якими є ТОВ Фінанс Траст Груп та ТОВ Львівморепродукти ; предмет правочину, яким є прощення заборгованості за кредитними договорами із зазначенням реквізитів усіх трьох кредитних договорів, ціну правочину, якою є суми платежів, які повинен сплатити боржник для припинення зобов`язання, а саме: по кредитному договору 3 - 2 000 000 грн, кредитному договору 2 - 1 100 000 грн та кредитному договору 1 - 1 100 000 грн; строк виконання, в листі зазначено терміни до яких повинні бути сплачені обумовлені платежі; сума прощення боргу в порядку ст. 605 Цивільного кодексу України - залишок боргу за кожним із трьох кредитних договорів, строк з якого зобов`язання вважається припиненим - з моменту внесення позивачем сум зазначених в листі від 26.04.2016 року № 718.

При цьому, колегія суддів приймає як належне твердження скаржника, що відповідач1 в листі від 26.04.2016 року № 718 в безальтернативній формі вказав про прощення боргу, а не про можливість його прощення і необхідність укладення окремого договору, викладеного у формі одного документа.

Щодо платіжних доручень про сплату ТОВ Львівморепродукти коштів ТОВ Фінанс Траст Груп згідно з листом № 718 від 26.04.2016 року, колегія суддів відзначає наступне.

Після отримання ТОВ Львівморепродукти від ТОВ Фінанс Траст Груп листа № 718 від 26.04.2016 року з пропозицією врегулювання заборгованості із прощенням решти суми заборгованості, позивачем здійснювалися оплати по кожному з кредитних договорів.

Зокрема, по кредитному договору № 011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 року вся сума заборгованості сплачена у розмірі і в строк визначені в листі № 718 від 26.04.2016 року.

За кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11579 від 11.11.2011 року ТОВ Львівморепродукти вносило кошти за наступним графіком: - 550 000,00 грн - 30.09.2016 року (платіжне доручення від 30.09.2016 року № 627), (т.1 а.с. 73); - 275 000,00 грн - 28.10.2016 року (платіжне доручення від 28.10.2016 року № 659), (т.1 а.с. 74);- 275 000,00 грн - 30.11.2016 року (платіжне доручення від 30.11.2016 року № 691), (т.1 а.с. 74) - прострочено на 32 календарні дні.

Таким чином, сума зазначена в листі ТОВ Фінанс Траст Груп від 26.04.2016 року за вих. № 718 за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11579 від 11.11.2011 року - в розмірі 1 100 000,00 грн сплачена в повному обсязі, з яких 825 000,00 грн сплачена у встановлений строк, а решта суми в розмірі 275 000,00 грн - прострочена на 32 календарні дні.

За кредитним договором № 012/6.2.1.4.0/11578 від 11.11.2011 року ТОВ Львівморепродукти сплатило ТОВ Фінанс Траст Груп за наступним графіком: - 275 000,00 грн - 30.11.2016 року (платіжне доручення від 30.11.2016 року № 692), (т.1 а.с. 73); - 550 000,00 грн - 29.12.2016 року (платіжне доручення від 29.12.2016 року № 724), (т.1 а.с. 75); - 100 000,00 грн - 31.01.2017 року (платіжне доручення від 31.01.2017 року № 749), (т.1 а.с.76) - прострочено на 31 календарний день; - 175 000,00 грн - 31.01.2017 року (платіжне доручення від 31.01.2017 року № 751), (т.1 а.с. 76) - прострочено на 31 календарний день.

Таким чином, сума зазначена в листі-пропозиції ТОВ Фінанс Траст Груп від 26.04.2016 року за вих. № 718 за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11578 від 11.11.2011 року - в розмірі 1100 000,00 грн сплачена в повному обсязі, з яких 825 000,00 грн сплачена у встановлений строк, а решта суми в розмірі 275 000,00 грн - прострочена на 32 календарні дні.

Оцінюючи вказані докази, колегія суддів враховує норми матеріального права на необхідність застосування яких вказав Верховний Суд у постанові від 15.08.2018 року щодо укладення між позивачем та відповідачем 1 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Тобто, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суду першої інстанції дійшов невірного висновку, що дії позивача по договорам де було частково прострочено зобов`язання не можна вважати акцептом умов викладених в листі від 26.04.2016 року за вих. № 718, оскільки, із досліджених судом платіжних доручень (т.1 арк. спр. 73-76), встановлено, що позивач хоча і прострочив частину виплат по кредитному договору № 012/6.2.1.4.0/11578 та кредитному договору № 011/6.2.1.4.0/11579, проте початок платежів по кожному із вказаних договорів здійснив у графік передбачений листом ТОВ Фінанс Траст Груп від 26.04.2016 року № 718, тобто здійснив дії (акцепт) на виконання умов запропонованих ТОВ Фінанс Траст Груп , у строки визначені цим листом.

Отже, колегія суддів вважає, що з моменту здійснення ТОВ Львівморепродукти перших проплат за кредитними договорами 1,2,3 за графіком, визначеним у листі ТОВ Фінанс Траст Груп від 26.04.2016 року № 718, відповідно до ст. 202, 205, ч.ч.1,2 ст. 207, ч.1 ст. 638, ч.ч.1,2 ст. 640 та ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, між сторонами було укладено договір про врегулювання заборгованості з наступним прощенням боргу в порядку ст. 605 Цивільного кодексу України на умовах визначених відповідачем 1 у листі від 26.04.2016 року № 718.

Щодо довідки про припинення зобов`язання за кредитними договорами, колегія суддів відзначає наступне.

Як уже встановлено судом, ТОВ Фінанс Траст Груп надало ТОВ Львівморепродукти : довідку від 28.04.2016 року за № 732, в якому вказало, що зобов`язання за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 року припинені та ТОВ Фінанс Траст Груп до ТОВ Львівморепродукти претензій за вказаними кредитним договором не має; довідку від 17.01.2017 року за № 40, в якому вказало, що зобов`язання за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11579 від 11.11.2011 року припинені та ТОВ Фінанс Траст Груп до ТОВ Львівморепродукти претензій за вказаними кредитним договором не має; довідку від 17.01.2017 року за № 41, в якому підтвердило, що зобов`язання за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 року припинені та ТОВ Фінанс Траст Груп до ТОВ Львівморепродукти претензій за вказаними кредитним договором не має; довідку від 02.02.2017 року за № 148, в якому підтвердило, що зобов`язання за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11578 від 11.11.2011 року припинені та ТОВ Фінанс Траст Груп до ТОВ Львівморепродукти претензій за вказаними кредитним договором не має.

Так, дані довідки, були видані відповідачем 1 уже після того, як позивачем було сплачено усі суми зазначені в листі від 26.04.2016 року № 718 (довідки від 28.04.2016 року № 732 та від 17.01.2017 року № 41, видані за договором № 011/6.2.1.4.0/11580 згідно з яким уся сума заборгованості сплачена 28.04.2016 року; довідка від 17.01.2017 року № 40, видана за договором № 011/6.2.1.4.0/11579, згідно з яким остаточна сума заборгованості сплачена 30.11.2016 року; довідка від 02.02.2017 року № 148, видана за договором № 011/6.2.1.4.0/11578, згідно з яким остаточна сума заборгованості сплачена 31.01.2017 року), тобто, відповідач 1 прийняв таке прострочення боржника та повністю схвалив його як належне виконання боржником свого зобов`язання.

Кожна із таких довідок адресована ТОВ Львівморепродукти , вказує на конкретний кредитний договір із зазначенням його номеру та дати укладення, повідомлення позивача про припинення зобов`язання та відсутність у відповідача 1 претензій (по кожному з договорів, в тому числі, тих оплату за якими було прострочено).

Відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 545 Цивільного кодексу України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Отже, зазначене, свідчить про припинення зобов`язань між позивачем та відповідачем 1, що підтверджується розписками виданими відповідачем 1 у формі довідок від 28.04.2016 року № 732, від 17.01.2017 року № 41, від 17.01.2017 року № 40, від 02.02.2017 року № 148, відповідно до положень норм ч.1, 3 ст. 545 Цивільного кодексу України, про застосування яких вказав Верховний Суд у Постанові від 15.08.2018 року в даній справі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що у виданих відповідачем-1 довідках відсутні істотні умови договору, та в розумінні цивільного та господарського законодавства вони не можуть замінити договір про прощення боргу, з тих підстав, що видані відповідачем-1 довідки від 28.04.2016 року № 732, від 17.01.2017 року № 41, від 17.01.2017 року № 40, від 02.02.2017 року № 148 самі по собі, не є правочином про прощення боргу, а лише розписками, які відповідно до ст. 545 Цивільного кодексу України підтверджують виконання правочину щодо врегулювання заборгованості із прощенням решти суми заборгованості відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України, істотні умови якого зафіксовано у листі відповідача 1 № 718.

Так, на виконання постанови Верховного Суду від 15.08.2018 року, колегією суду було встановлено, що сторонами було досягнуто згоди щодо врегулювання заборгованостей за кредитними договорами.

Відповідно до ст.ст. 202, 205, ч.ч.1,2 ст. 207, ч.1 ст. 638, ч.ч.1,2 ст. 640 та ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, між сторонами було досягнуто домовленостей про врегулювання заборгованостей по кредитних договорах № 012/6.2.1.4.0/11578 від 11.11.2011 року, № 011/6.2.1.4.0/11579 від 11.11.2011 року, № 011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 року, що підтверджується, зокрема, пропозицією-листом ТОВ Фінанс Транс Груп від 26.04.2016 року № 718 (про можливість врегулювання кредитної заборгованості із наступним припиненням зобов`язань), в якому було зазначено усі істотні умови: предмет договору (припинення зобов`язань за кредитними договорами), ціну договору (суми платежів, які повинен сплатити боржник для припинення зобов`язання), строки виконання (терміни до яких повинні бути сплачені обумовлені платежі), прощення решти суми заборгованості за договорами в порядку ст. 605 Цивільного кодексу України; платіжними дорученнями, якими підтверджується прийняття та виконання позивачем пропозиції відповідача 1 про припинення зобов`язань та сплатою визначених у листі ТОВ Фінанс Транс Груп від 26.04.2016 року № 718 сум для дострокового припинення зобов`язань із прощенням решти суми заборгованості.

Позивачем виконано своє зобов`язання за кредитними договорами, а саме: сплачено усі суми за кредитними договорами у повному розмірі - 4 200 000,00 грн (з урахуванням листа № 718 від 26.04.2016 року), однак, з простроченням 2-х останніх платежів строком на 32 календарних днів на суму в 500 000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 605, 545 Цивільного кодексу України, відповідач 1 прийняв таке прострочення виконання боржника та повністю схвалив його, як належне виконання позивачем своїх зобов`язань (з урахуванням листа № 718 від 26.04.2016 року), що підтверджується виданими відповідачем довідками про припинення зобов`язання, в яких відповідач вже після сплати позивачем остаточної суми заборгованості за кредитними договорами в загальній сумі 4 200 000,00 грн (з урахуванням листа № 718 від 26.04.2016 року) підтвердив припинення зобов`язань за кредитними договорами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що з аналізу листа №718 від 26.04.2016 року та довідок №732 від 28.04.2016 року, №41 від 17.01.2017 року, №40 від 17.01.2017 року, №148 від 02.02.2017 року вбачається неможливість визначити обсягів (суми) прощеного зобов`язання як і відповідної дати вчинення такого прощення.

Так, як вбачається з матеріалів справи, дата прощення боргу є дата видачі відповідачем-1 довідок позивачу про припинення зобов`язань, які в розумінні ст. 545 Цивільного кодексу України є розписками кредитора про виконання. Таким чином, датами вчинення прощення боргу (залишку суми) є:

- 28.04.2016 року за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 року (довідки від 28.04.2016 року № 732 та від 17.01.2017 № 41);

- 17.01.2017 року за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11579 від 11.11.2011 року (довідка від 17.01.2017 року № 40);

- 02.02.2017 року за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11578 від 11.11.2011 року (довідка від 02.02.2017 року № 148).

Щодо визначення суми прощення боргу, колегія суддів колегія суддів приймає як належне твердження скаржника, що така зафіксована в листі відповідача 1 від 26.04.2016 року № 718, а саме, залишок боргу за кожним із трьох договорів, при цьому, вираження суми залишку боргу в чітко визначеному цифровому еквіваленті, на думку суду, не може бути істотною умовою договору про прощення боргу у даній справі, оскільки, не має жодного правового значення для сторін.

При цьому, колегія суддів відзначає, що посилання відповідача на норми Податкового кодексу України, як на підставу необхідності визначення таких сум є необґрунтованими, оскільки, спірні правовідносини (щодо укладення договору, його істотних умов) не регулюються положеннями Податкового кодексу України.

Також, колегія суддів відхиляє висновки суду першої інстанції про не укладення договору про прощення боргу, у зв`язку із тим, що 17.03.2017 року листом №691 відповідач 1 визнав недійсними довідки №732 від 28.04.2016 року, №41 від 17.01.2017 року, №40 від 17.01.2017 року, №148 від 02.02.2017 року про припинення зобов`язань, оскільки, як уже встановлено вище, зобов`язання ТОВ Львівморепродукти за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 року припинено 28.04.2016 року, за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11579 від 11.11.2011 року - 17.01.2017 року та за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11578 від 11.11.2011 року - 02.02.2017 року. В той же час, лист відповідача 1 від 17.03.2017 року №691 датований після припинення зобов`язань за кредитними договорами 1,2,3, а відповідно до ст. 214 Цивільного кодексу України особи, які вчинили дво - або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Отже, одностороння відмова від зобов`язань за кредитними договорами, які станом на 17.03.2017 року були припинені не допускається.

При цьому, колегія зазначає, що на застосуванні даної норми Цивільного кодексу України наголосив Верховний Суд, як на таку, яка залишилася поза увагою господарських судів першої та апеляційної інстанцій при відмові в позові.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06.12.2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Дії відповідач 1, який видав позивачеві довідки №732 від 28.04.2016, №41 від 17.01.2017, №40 від 17.01.2017 року, №148 від 02.02.2017 року про припинення зобов`язань, а згодом заявив про недійсність таких довідок та відступив право вимоги за кредитними договорами та договором іпотеки, суперечать його попередній поведінці (прощення боргу) і є недобросовісними.

Крім цього, колегія суддів, не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення ст. 604 ЦК України про новацію, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Згідно з частиною 4 зазначеної статті новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором.

Отже, особливим видом припинення зобов`язання за домовленістю сторін є новація. Новація - це угода про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж самими сторонами. Юридичною підставою для зобов`язання, що виникає при новації, є домовленість сторін попередньої угоди про припинення первісного зобов`язання та про виникнення нового, яке за своїм змістом відрізняється від попереднього.

Проте лист №718 від 26.04.2016 року та довідки №732 від 28.04.2016 року, №41 від 17.01.2017 року, №40 від 17.01.2017 року, №148 від 02.02.2017 року не є новацією, адже сторонами лише змінено порядок виконання частини зобов`язання та його строків, при цьому Сторонами не змінено характеру самого зобов`язання на нове та підстави його виникнення. Іншу ж частину зобов`язання Сторони домовилися врегулювати із застосуванням окремої підстави припинення зобов`язання передбаченої ст. 605 Цивільного кодексу України (прощення боргу).

Тому зміна порядку виконання зобов`язання або зміна строку його виконання, встановлення порядку погашення заборгованості не може вважатися новацією в розумінні ст. 604 Цивільного кодексу України, тим більше якщо це стосується частини зобов`язання.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі № 921/412/17-г/7.

Щодо припинення іпотеки, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 3, 17 Закону України Про іпотеку іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Враховуючи те, що зобов`язання по кредитних договорах № 012/6.2.1.4.0/11578 від 11.11.2011 року, № 011/6.2.1.4.0/11579 від 11.11.2011 року, № 011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 року укладеними між сторонами припинені, іпотечний договір, як зобов`язання на забезпечення кредитних договорів також припинив свою дію.

Крім цього, як уже було встановлено вище, 28.04.2016 року припинені зобов`язання ТОВ Львівморепродукти за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 року; 17.01.2017 - за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11579 від 11.11.2011 року, а 02.02.2017 року - за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11578 від 11.11.2011 року.

Отже, відповідно до ст. 17 Закону України Про іпотеку , договір іпотеки від 11.11.2011 року № 010/6.2.1.4.0/11577/1, укладений між ПАТ Ерсте Банк та ТОВ Львівморепродукти посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., за реєстровим № 5854 припинений з 02.02.2017 року.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження представника третіх осіб про те, що ОСОБА_1 придбав право вимоги у ТОВ Оптимум Фактор за договором від 25.04.2017 року, який нотаріально посвідчений та не оспорений, оскільки, станом на дату підписання договорів про відступлення права вимоги (25.04.2017 року) між ТОВ Фінанс Траст Груп та ТОВ Оптимум Фактор та 25.04.2017 року між ТОВ Оптимум Фактор та ОСОБА_1 правовідносини за кредитними договорами № 012/6.2.1.4.0/11578 від 11.11.2011 року, № 011/6.2.1.4.0/11579 від 11.11.2011 року, № 011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 року та договором іпотеки від 11.11.2011 року - були припиненні, а отже, ТОВ Фінанс Траст Груп продало права вимоги за договорами, які станом на 25.04.2017 року були припинені, тому ОСОБА_1 не набув право вимоги за кредитними договорами № 011/6.2.1.4.0/11579 та № 011/6.2.1.4.0/11578 від 11.11.2011 року та іпотечним договорами від 11.11.2011 року № 010/6.2.1.4.0/11577/1, предметом якого є нежитлові будівлі та приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

З цих же підстав, колегія суддів приходить до висновку, що всі наступні реєстраційні дії, вчинені на підставі договору іпотеки від 11.11.2011 року № 010/6.2.1.4.0/11577/1 щодо нежитлових будівель та приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , 5 після 02.02.2017 року є незаконними.

Так, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав задоволення позову, наведені в оскаржуваному рішенні, а тому наявні підстави для скасування рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2019 року у справі № 914/777/17.

Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року підлягає скасуванню, з підстав неповного з`ясування обставин справи, в порядку п. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" - задоволенню.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2019 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у справі №914/777/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати припиненим договору іпотеки від 11.11.2011 року №010/6.2.1.4.0/11577/1, укладеного між ПАТ "Ерсте Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти", посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., за реєстровим №5854, та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження щодо предмету іпотеки, а саме: будівлі та споруди майнового комплексу, загальною площею 3 705,8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлових приміщень, загальною площею 494,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлових приміщень, загальною площею 297,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані в реєстрі за №№ 5855, 5856, 5857.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, офіс 301, код ЄДРПОУ 39440451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" (79035, м. Львів, вул. Липова Алея, буд. 5, код ЄДРПОУ 25236666) 800,00 грн (вісімсот гривен 00 копійок) судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 11, оф. 27, код ЄДРПОУ 37194782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" (79035, м. Львів, вул. Липова Алея, буд. 5, код ЄДРПОУ 25236666) 800,00 грн (вісімсот гривен 00 копійок) судового збору.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на відповідачів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, офіс 301, код ЄДРПОУ 39440451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" (79035, м. Львів, вул. Липова Алея, буд. 5, код ЄДРПОУ 25236666) 2400,00 грн (дві тисячі чотириста гривен 00 копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 11, оф. 27, код ЄДРПОУ 37194782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" (79035, м. Львів, вул. Липова Алея, буд. 5, код ЄДРПОУ 25236666) 2400,00 грн (дві тисячі чотириста гривен 00 копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №914/777/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

Є.Ю. Пономаренко

Дата складенння повного тексту 27.12.2019 року.