Постанова від 10.06.2020 по справі 914/777/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 914/777/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" та ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 (головуючий суддя Сулім В.В., судді Майданевич А.Г., Пономаренко Є.Ю.) у справі № 914/777/17 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3

про припинення договору іпотеки

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Транс Груп" (далі - відповідач 1) про визнання припиненим договору іпотеки № 010/6.2.1.4.0/11577/1, укладеного 11.11.2011 між ПАТ "Ерсте Банк" та ТОВ "Львівморепродукти", посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., за реєстровим № 5854. Також позивачем заявлено вимогу вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження щодо предмету іпотеки, а саме: будівлі та споруди майнового комплексу, загальною площею 3 705,8 кв.м, розташовані за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Опришківська, буд. 5; нежитлові приміщення, загальною площею 494,1 кв. м, що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Опришківська, буд. 5 та нежитлові приміщення, загальною площею 297,5 кв. м, що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Опришківська, буд. 5, зареєстровані в реєстрі за № № 5855, 5856, 5857.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.11.2011 між ПАТ "Ерсте Банк" і ТОВ "Львівморепродукти" укладено Генеральну кредитну угоду № 010/6.2.1.4.0/11577, в рамках якої укладено кредитні договори №№ 012/6.2.1.4.0/11578, 011/6.2.1.4.0/11579, 011/6.2.1.4.0/11580. На забезпечення виконання умов Генеральної кредитної угоди № 010/6.2.1.4.0/11577, 11.11.2011 між ПАТ "Ерсте Банк" (іпотекодержателем) і ТОВ "Львівморепродукти" (іпотекодавцем) укладено договір іпотеки нерухомого майна, яке належить на праві власності позивачу. За договором відступлення права вимоги до ТОВ "Фінанс Траст Груп" перейшло право вимоги за вказаними кредитними договорами, а також всі інші права, що існували на момент такого переходу. Між сторонами було досягнуто згоди щодо можливості врегулювання заборгованості за кредитними договорами на умовах часткової сплати боргу із подальшим прощенням залишку боргу та припиненням зобов`язань згідно з ст. 605 ЦК України, про що свідчить лист - пропозиція відповідача № 718 від 26.04.2016. За кредитними договорами №№ 012/6.2.1.4.0/11578, 011/6.2.1.4.0/11579 графік внесення коштів не був дотриманий (кошти внесені в повному обсязі), однак відповідачем таке прострочення боржника було прийнято та схвалено як належне виконання позивачем своїх зобов`язань, що підтверджується довідками відповідача про припинення зобов`язання. Враховуючи вимоги ст. ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку", а також те, що зобов`язання за укладеними кредитними договорами № 012/6.2.1.4.0/11578, № 011/6.2.1.4.0/11579, № 011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 є припиненими, то припиненим є і договір іпотеки № 010/6.2.1.4.0/11577/1 від 11.11.2011.

1.2. Господарським судом Львівської області матеріали справи надіслано до Господарського суду міста Києва за встановленою підсудністю.

1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 до участі у справі у якості відповідача 2 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор".

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018, у задоволенні позову відмовлено.

3. Вказані судові рішення скасовано постановою Верховного Суду від 15.08.2018, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.1. Скасовуючи судові рішення у даній справі, суд касаційної інстанції вказав, що господарськими судами не було належним чином досліджено наявні в матеріалах справи докази, не взято до уваги доводи позивача; належним чином не встановлено факт виконання чи невиконання останнім зобов`язань за кредитними договорами згідно з запропонованою відповідачем - 1 ТОВ "Фінанс Траст Груп" пропозицією. Крім того, помилковим є застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин положень Податкового кодексу України, оскільки спірні правовідносини (щодо укладення договору, його істотних умов) регулюються саме нормами цивільного та господарського законодавства, а не податкового.

Короткий зміст оскаржуваних рішень

4. За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у задоволенні позову відмовлено.

4.1. Обґрунтовуючи рішення у даній справі, суд першої інстанції вказав, що з урахуванням положень статей 626, 628 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України необхідно враховувати, що істотними умовами договору про припинення зобов`язання внаслідок прощення боргу є, зокрема, сума прощення, конкретний договір за яким відбувається прощення, сторони цього договору та строк, з якого зобов`язання вважається припиненим.

В той же час, системний аналіз листа №718 від 26.04.2016 та довідок №732 від 28.04.2016, №41 від 17.01.2017, №40 від 17.01.2017, №148 від 02.02.2017 не дає можливості дійти висновку про укладення шляхом вчинення відповідачем 1 таких документів договору прощення боргу за Кредитними договорами 1, 2, оскільки такі документи не дають можливості визначити обсягів (суми) прощеного зобов`язання, як і відповідної дати вчинення такого прощення. Відтак, суд визнав посилання позивача на те, що між сторонами в розумінні ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України в письмові формі було укладено договір про прощення боргу шляхом обміну листами, вчиненням оплати та видачею довідок необґрунтованими та такими, що не підтверджуються дійсними обставинами спірних правовідносин, оскільки такі документи не дають можливості дійти висновку про суму прощеного боргу, а відтак, і припиненого зобов`язання.

Також суд вказав, що з простроченням позивачем визначеного листом № 718 від 26.04.2016 графіку погашення заборгованості за Кредитними договорами 1, 2, а саме: кінцевого строку внесення коштів за Кредитним договором 2 до 31.10.2016 та Кредитним договором 1 до 30.12.2016, оформлена листом №718 від 26.04.2016 домовленість втратила свою силу в частині Кредитного договору 2 - 31.10.2016, а Кредитного договору 1 - 30.12.2016.

Враховуючи, що позивачем не дотримано графіку платежів, який викладено в листі №718 від 26.04.2016, вважати його дії такими, що підтверджують здійснення ним акцепту є неможливим, адже не має місце прийняття пропозиції внести на рахунок відповідача 1 кошти у визначені розміри та строки відносно зобов`язань за Кредитними договорами 1, 2.

При цьому, видані в послідуючому довідки про відсутність заборгованості за Кредитними договорами жодним чином не спростовують факту відсутності будь-яких діючих на момент їх видання правовідносин сторін щодо припинення Кредитних договорів 1, 2, адже такі довідки не можуть замінювати собою вчинення у відповідності до приписів статей 604-605 Цивільного кодексу України правочин припинення зобов`язань.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правові підстави для висновку про припинення зобов`язань позивача в рамках генеральної кредитної угоди №010/6.2.1.4.0/11577 від 11.11.2011 за Кредитним договорами 1, 2 з визначених в позові ТОВ "Львівморепродукти" правових підстав - шляхом прощення відповідачем 1 залишку боргу, відсутні.

З урахуванням положень ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", статей 73-75 ГПК України, суд першої інстанції вказав, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що правовідносини сторін за Іпотечним договором з визначених у позові підстав (за наслідками припинення правовідносин за Кредитними договорами 1, 2 у зв`язку із прощенням відповідачем 1 боргу позивача) припинилися, а відтак, і відсутні правові підстави для задоволення його вимог щодо визнання Іпотечного договору припиненим чи виключення з цих підстав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяжень спірного предмету іпотеки.

Поряд із цим, суд першої інстанції зазначив, що заявлений позов по суті є позовом про встановлення факту припинення Іпотечного договору та зауважив, що діючим законодавством не передбачено встановлення певних фактів у порядку господарського судочинства як способу захисту прав. Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне (господарське). Тобто його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

4.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано припиненим договір іпотеки від 11.11.2011 №010/6.2.1.4.0/11577/1, укладений між ПАТ "Ерсте Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти", посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., за реєстровим №5854, та вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження щодо предмету іпотеки, а саме: будівлі та споруди майнового комплексу, загальною площею 3 705,8 кв.м, розташовані за адресою: Львівська обл, м. Львів, вул. Опришківська, буд. 5; нежитлові приміщення, загальною площею 494,1 кв.м, що знаходяться за адресою: Львівська обл, м. Львів, вул. Опришківська, буд. 5, та нежитлові приміщення, загальною площею 297,5 кв.м, що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Опришківська, буд. 5, зареєстровані в реєстрі за №№ 5855, 5856, 5857.

4.3. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції вказав на помилковість висновків суду, що дії позивача по договорам, де було частково прострочено зобов`язання не можна вважати акцептом умов, викладених у листі від 26.04.2016 №718 в розумінні статті 642 Цивільного кодексу України, оскільки, із досліджених судом платіжних доручень, установлено, що позивач хоча і прострочив частину виплат по кредитним договорам 1 та 2, проте початок платежів по кожному із вказаних договорів здійснив у графік, передбачений листом ТОВ "Фінанс Траст Груп" від 26.04.2016 № 718, тобто здійснив дії (акцепт) на виконання умов запропонованих ТОВ "Фінанс Траст Груп", у строки визначені цим листом.

Апеляційний суд вказав, що з моменту здійснення ТОВ "Львівморепродукти" перших проплат за кредитними договорами 1, 2, 3 за графіком, визначеним у листі ТОВ "Фінанс Траст Груп" від 26.04.2016 № 718, відповідно до статей 202, 205, частин 1 та 2 статті 207, частини 1 статті 638, частин 1 та 2 статті 640 та частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України, між сторонами було укладено договір про врегулювання заборгованості з наступним прощенням боргу в порядку статті 605 Цивільного кодексу України на умовах визначених відповідачем 1 у листі від 26.04.2016 № 718.

Також судом надано оцінку довідкам, виданим ТОВ "Фінанс Трас Груп" про припинення зобов`язань позивача за кредитними договорами 1, 2, 3 та зроблено висновок, що дані довідки видані відповідачем 1 уже після того, як позивачем було сплачено усі суми, зазначені в листі від 26.04.2016 № 718, в тому числі з простроченням, тобто, відповідач 1 прийняв таке прострочення боржника та повністю схвалив його як належне виконання боржником свого зобов`язання. З огляду на наведене, з урахуванням положень статті 605 та частини 1, 3 статті 545 Цивільного кодексу України, апеляційний суд вказав, що зазначене свідчить про припинення зобов`язань між позивачем та відповідачем 1, що підтверджується розписками виданими відповідачем 1 у формі довідок від 28.04.2016 № 732, від 17.01.2017 № 41, від 17.01.2017 № 40, від 02.02.2017 № 148.

Установивши, що зобов`язання по кредитних договорах № 012/6.2.1.4.0/11578 від 11.11.2011, № 011/6.2.1.4.0/11579 від 11.11.2011, № 011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011, укладеними між сторонами, припинено, апеляційний господарський суд, посилаючись на приписи статей 3, 17 Закону України "Про іпотеку", вказав, що іпотечний договір, як зобов`язання на забезпечення кредитних договорів, також припинив свою дію з 02.02.2017.

Оцінюючи доводи третьої особи 1 про те, що ОСОБА_1 придбав право вимоги у ТОВ "Оптимум Фактор" за договором від 25.04.2017, який нотаріально посвідчений та не оспорений, апеляційний суд вказав, що, оскільки станом на дату підписання договорів про відступлення права вимоги (25.04.2017) між ТОВ "Фінанс Траст Груп" та ТОВ "Оптимум Фактор" та 25.04.2017 між ТОВ "Оптимум Фактор" та ОСОБА_1 правовідносини за кредитними договорами № 012/6.2.1.4.0/11578 від 11.11.2011, № 011/6.2.1.4.0/11579 від 11.11.2011, № 011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 та договором іпотеки від 11.11.2011 були припинені, ТОВ "Фінанс Траст Груп" продало права вимоги за договорами, які станом на 25.04.2017 були припинені, тому ОСОБА_1 не набув право вимоги за кредитними договорами та спірним іпотечним договором від 11.11.2011 № 010/6.2.1.4.0/11577/1, предметом якого є нежитлові будівлі та приміщення за адресою: м. Львів, вул. Опришківська, 5.

Також апеляційний суд дійшов висновку, що всі наступні реєстраційні дії, вчинені на підставі договору іпотеки від 11.11.2011 № 010/6.2.1.4.0/11577/1 щодо нежитлових будівель та приміщення за адресою: м. Львів, вул. Опришківська, 5 після 02.02.2017 є незаконними.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційних скарг

5. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач 1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019.

Доводи відповідача - 1, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

5.1. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване рішення є немотивованим, незаконним та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

5.2. Судом застосовано Закон України "Про іпотеку", який не підлягає застосуванню у даній справі, однак, не застосовано норми закону, які підлягали застосуванню - ч. 6 ст. 193 та ч. 1 ст. 202 ГК України, а також неправильно розтлумачено статтю 605 Цивільного кодексу України.

5.3. Суд, установивши факт прострочення взятих на себе зобов`язань згідно листа №718 від 26.04.2016, не застосував норму матеріального права, а саме частини 1 та 3 статті 615 Цивільного кодексу України щодо права відповідача 1 відмовитися від прийняття неналежно виконаного зобов`язання позивача, встановленого умовами листів.

5.4. Також скаржник вказує про порушення норм процесуального права, яке виявилося у недослідженні доказів у справі.

5.5. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції порушено норми статті 5 ГПК України, оскільки позивачем заявлено вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення, що не передбачено нормами процесуального закону.

5.6. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги в частині порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод під час здійснення судового розгляду, в тому числі стосовно самовідводів членів колегій, скаржник зазначає, що порушення судом під час розгляду справи призвели до подачі учасниками справи мотивованих відводів як певним членам колегії, так і всієї колегії, які були відхилені судом апеляційної інстанції.

6. Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, третя особа 1 також подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи третьої особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

6.1. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, є немотивованою та незаконною.

6.2. На думку скаржника, під час розгляду даної справи апеляційний суд фактично визнав недійсними договори про відступлення вимоги від 25.04.2017, укладені між ТОВ "Фінанс Траст Груп" та ТОВ "Оптимум Фактор" та між ТОВ "Оптимум Фактор" і ОСОБА_1 , які не є предметом даного спору.

6.3. Апеляційним судом не досліджено докази у їх сукупності, які входять до предмета доказування та підтверджують відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, зокрема, п.6.2 іпотечного договору від 11.11.2011 №010/6.2.1.4.0/11577/1, умовами якого визначено припинення чинності іпотеки у разі набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством та договором права власності на предмет іпотеки. Третя особа зазначає, що за ним зареєстровано право власності на підставі іпотечного договору від 11.11.2011 №010/6.2.1.4.0/11577/1, про що було відомо під час апеляційного перегляду справи, однак не досліджено судом. З огляду на це, скаржник вказує, що на час апеляційного перегляду справи предмет спору був відсутній, так як іпотечний договір був припинений.

6.4. Судом апеляційної інстанції проігноровано вимоги ГПК України щодо належного відповідача, оскільки не взято до уваги набуття права власності на предмет іпотеки за спірним договором третьою особою.

6.5. Задовольняючи позовні вимоги щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження щодо предмету іпотеки, апеляційний господарський суд не врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №823/2042/16 від 04.09.2018 щодо належного відповідача - власника майна на момент розгляду спору. Окрім того зауважує, що після набуття ОСОБА_1 права власності на предмет іпотечного договору, обтяження щодо предмета іпотеки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вже були вилучені.

6.6. Північним апеляційним судом при ухваленні оскаржуваної постанови неправильно розтлумачено статті 3, 17 Закону України "Про іпотеку" до правовідносин сторін у справі та припинено дію договору іпотеки при невиконаних, діючих кредитних зобов`язаннях ТОВ "Львівморепродукти", при цьому застосовано вказані норми права, які не підлягали застосуванню.

6.7. Також скаржник вказує про незастосування норм права, які підлягали застосуванню у даному спорі - ч. 6 ст. 193 ГК України та ч. 1 ст. 202 ЦК України.

7. Від позивача, відповідача 2, третіх осіб 2 та 3 відзивів на касаційні скарги не надходило, що у відповідності до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

8. 20.05.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача 1 до касаційної скарги.

9. 09.06.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

10. Як установлено господарськими судами попередніх інстанцій, 11.11.2011 між ПАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ТОВ "Львівморепродукти" укладено генеральну кредитну угоду №010/6.2.1.4.0/11577 із подальшим укладенням в її рамках кредитних договорів: №012/6.2.1.4.0/11578 від 11.11.2011 на суму 4 500 000,00 грн із кінцевим строком повернення кредитних коштів до 10.11.2016 (далі - кредитний договір 1); №011/6.2.1.4.0/11579 від 11.11.2011 на суму 3 000 000,00 грн із кінцевим строком повернення кредитних коштів до 09.11.2012 (продовжено до 30.12.2013 згідно із додатковою угодою №4 від 13.06.2013) (далі - кредитний договір 2); №011/6.2.1.4.0/11580 від 11.11.2011 на суму 2 500 000,00 грн із кінцевим строком повернення кредитних коштів до 09.11.2012 (продовжено до 30.12.2013 згідно із додатковою угодою №4 від 13.06.2013) (далі - кредитний договір 3).

11. В якості забезпечення виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами, між позивачем (іпотекодавець) та ПАТ "Ерсте Банк" (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір №010/6.2.1.4.0/11577/1 від 11.11.2011, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. та зареєстрований за №5854, (далі - іпотечний договір), у відповідності до умов якого, з урахуванням договору про внесення змін №2 до іпотечного договору від 13.06.2013, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. та зареєстрованого за №2565, було погоджено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з генеральної кредитної угоди №010/6.2.1.4.0/11577 від 11.11.2011, всіх кредитних договорів та/або інших договорів, укладених, чи таких, що можуть бути укладені в подальшому в рамках Генеральної угоди (з урахуванням всіх додаткових угод до генеральної угоди і до кредитних та/або інших договорів) в т.ч.: кредитного договору 1, кредитного договору 2, кредитного договору 3.

Відповідно до п.п. 1.2.1 - 1.2.3 Іпотечного договору предметом іпотеки є: будівлі та споруди майнового комплексу, загальною площею 3 705,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Львів, вул. Опришківська, 5; нежитлові приміщення, загальною площею 494,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Опришківська, 5; нежитлові приміщення, загальною площею 297,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Опришківська, 5. Заставна вартість предмету іпотеки становить 10 525 995,00 грн (п.1.3 договору).

Відповідно до п. 6.2 іпотечного договору право іпотеки та, відповідно і цей договір припиняє чинність у разі: припинення основного зобов`язання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не замінив або не відновив предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; розірвання цього договору за угодою сторін, яка посвідчується нотаріально; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

12. Листом №ИСХ9-1-5/4838 від 20.08.2014 ПАТ "Фідобанк" (як правонаступник ПАТ "Ерсте Банк") направлено на адресу ТОВ "Львівморепродукти" повідомлення про відступлення права вимоги, у відповідності до якого вказувало на те, що права вимоги за Кредитними договорами та Іпотечним договором відступлені ТОВ "Фінансова компанія "Вендор" на підставі договору про відступлення права вимоги №4 від 31.07.2014.

13. ТОВ "Фінансова компанія "Вендор" відступило право вимоги за вказаними кредитними договорами на користь ТОВ "Фінанс Траст Груп", про що свідчить повідомлення про відступлення права вимоги від 02.06.2015.

14. Листом № 1021 від 01.06.2016 відповідач 1 повідомив позивачеві банківські реквізити, на які необхідно здійснювати перерахування заборгованості за кредитними договорами.

15. ТОВ "Фінанс Траст Груп" листом № 718 від 26.04.2016 повідомило позивача про можливість врегулювання зобов`язань за кредитними договорами у разі внесення:

- за договором № 011/6.2.1.4.0/11580 у строк до 29.04.2016 включно грошових коштів у розмірі 2 000 000,00 грн з наступним прощенням (анулюванням) залишку боргу за цим договором згідно із статтею 605 ЦК України;

- за договором № 011/6.2.1.4.0/11579 грошових коштів у розмірі 1 100 000,00 грн за графіком: 550 000,00 грн у строк до 30.09.2016 включно і 550 000,00 грн у строк до 31.10.2016 включно з наступним прощенням (анулюванням) залишку боргу за цим договором згідно із статтею 605 ЦК України;

- за договором № 012/6.2.1.4.0 /11578 грошових коштів у розмірі 1 100 000,00 грн за графіком: 550 000,00 грн у строк до 30.11.2016 включно і 550 000,00 грн у строк до 30.12.2016 включно з наступним прощенням (анулюванням) залишку боргу за цим договором в порядку статті 605 ЦК України.

В листі також зазначено, що при виконанні ТОВ "Львівморепродукти" у повному обсязі та у зазначені строки п.п. 1, 2, 3 листа зобов`язання перед товариством за генеральною кредитною угодою № 010/6.2.1.4.0/11577 від 11.11.2011 припиняються повністю з подальшим вилученням з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та записів про обтяження іпотечного майна.

16 . Судами установлено, що позивачем сплачено заборгованість за кредитними договорами, на підтвердження чого в матеріали справи надано платіжні доручення.

17 . 27.04.2016 за кредитним договором № 011/6.2.1.4.0/11580 між позивачем та ТОВ "Фінанс Траст Груп" було укладено договір про врегулювання заборгованості.

18 . 28.04.2016 та 17.01.2017 відповідачем 1 було видано позивачу довідки №732 та № 41 про те, що зобов`язання за кредитним договором 3 (№ 011/6.2.1.4.0/11580) припинені та ТОВ "Фінанс Траст Груп" до ТОВ "Львівморепродукти" претензій за вказаним кредитним договором не має.

19 . 17.01.2017 відповідачем 1 було видано позивачу довідку №40 про те, що зобов`язання за кредитним договором 2 (№ 011/6.2.1.4.0/11579) припинені та ТОВ "Фінанс Траст Груп" до ТОВ "Львівморепродукти" претензій не має.

20 . 02.02.2017 відповідачем 1 було видано позивачу довідку №148 про те, що зобов`язання за кредитним договором 1 (№011/6.2.1.4.0/11578) припинені та ТОВ "Фінанс Траст Груп" до ТОВ "Львівморепродукти" претензій не має.

21 . 14.02.2017 позивач звернувся до відповідача-1 з листом № 01-468/868 з вимогою про вилучення з Державного реєстру прав на нерухоме майно записів про іпотеку та записів про обтяження та вилучення записів про обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

22 . Відповідач 1 листом №691 від 17.03.2017 повідомив позивача про те, що, враховуючи виконання обов`язків в повному обсязі по внесенню грошових коштів в обумовлені строки за кредитним договором 3 з ТОВ "Львівморепродукти" був укладений відповідний договір про врегулювання заборгованості за вказаним кредитним договором з прощенням залишку боргу, однак, за кредитними договорами 1, 2 графік внесення коштів не був дотриманий, у зв`язку з чим з ТОВ "Львівморепродукти" не було укладено договорів про врегулювання заборгованості за вказаними кредитними договорами з прощенням залишку боргу, а тому відсутні підстави вважати, що зобов`язання перед відповідачем 1 виконані в повному обсязі, а саме: станом на дату складання такого листа залишок боргу за кредитним договором 1 становив 3 381 212,93 грн, за кредитним договором 2 становив 2 271 179,39 грн. На підставі викладеного просив довідки №40 від 17.01.2017 та №148 від 02.02.2017 вважати недійсними.

23 . 20.04.2017 між ТОВ "Фінанс Траст Груп" (відповідач 1) та ТОВ "Оптимум Фактор" (відповідач 2) укладено договір про відступлення права вимоги № 172, відповідно до умов якого відповідачем - 1 передано відповідачеві - 2 права вимоги до позивача, що виникли з генеральної кредитної угоди, кредитних договорів № 012/6.2.1.4.0/11578, № 011/6.2.1.4.0/11579. Загальна сума права вимоги станом на дату укладення цього договору склала 5 652 392, 32 грн.

24 . 25.04.2017 між ТОВ "Фінанс Траст Груп" та ТОВ "Оптимум Фактор" укладено договір про відступлення прав за Іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. та зареєстрований в реєстрі за №3171, у відповідності до якого у зв`язку із укладенням договору про відступлення права вимоги (факторингу) №172 від 20.04.2017 ТОВ "Фінанс Траст Груп" відступило на користь ТОВ "Оптимум Фактор" право вимоги за Іпотечним договором №010/6.2.1.4.0/11577/1 від 11.11.2011.

25 . 25.04.2017 між ТОВ "Оптимум Фактор" та громадянином ОСОБА_1 укладено договір про відступлення прав за Іпотечним договором №010/6.2.1.4.0/11577/1 від 11.11.2011, у відповідності до якого у зв`язку із укладенням договору про відступлення права вимоги від 25.04.2017 ТОВ "Оптимум Фактор" відступило на користь ОСОБА_1 право вимоги за Іпотечним договором.

26 . 17.06.2017 ОСОБА_1 зареєстрував за собою право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 297,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м . Львів, вул. Опришківська, 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 44069546101), на нежитлові приміщення, №№ 36-40, 40а, 41-50, загальною площею 494,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Опришківська, 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 37606646101) та на будівлі та споруди майнового комплексу, загальною площею 3705,8 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Опришківська, 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31173546101).

27 . 23.06.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки за № 1912, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б., згідно з яким ОСОБА_1 передав в заставу ОСОБА_2 нежитлові приміщення, №№ 36-40,40а, 41-50, загальною площею 494,1 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Опришківська, 5 для забезпечення зобов`язань в розмірі 5 000,00 грн за договором позики від 23.06.2017 (номер запису про іпотеку 21085589 та номер запису про обтяження 21085265).

28 . 23.06.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки за № 1910, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б., згідно з яким ОСОБА_1 передав в заставу ОСОБА_3 будівлі та споруди майнового комплексу, загальною площею 3705,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Опришківська, 5 для забезпечення зобов`язань в розмірі 10 000,00 грн за договором позики від 23.06.2017 (номер запису про іпотеку 21083907 та номер запису про обтяження 21083284).

29 . За змістом частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

30. У відповідності до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

31. В силу приписів частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

32. Відповідно до частин 2 та 3 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Аналогічні за змістом положення сформульовані у статті 21 ГПК України (в редакції до 15.12.2017, яка була чинною на час подання позову).

33. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Процесуальним законом саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

Звертаючись до суду з позовом, заявник повинен чітко зазначити спосіб захисту, якого він вимагає, та яке право він вважає порушеним, невизнаним чи оспорюваним, чітко вказати ким порушені його права та в чому полягає порушення.

34. У даному спорі позивач обрав спосіб захисту - припинення договору іпотеки, тобто, припинення господарських правовідносин (стаття 20 Господарського кодексу України). Належним відповідачем у такому спорі є інша сторона спірного правовідношення.

35. Позов про визнання припиненим договору іпотеки та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження щодо предмету іпотеки позивачем заявлено до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" з підстав, визначених статтею 17 Закону України "Про іпотеку" - припинення основного зобов`язання за кредитними договорами, на забезпечення яких укладався спірний іпотечний договір, у зв`язку із прощенням боргу в силу приписів статті 605 Цивільного кодексу України.

36. На час пред`явлення позову позивачем (іпотекодавцем) було зазначено в позові в якості відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" (іпотекодержателя), як сторону спірного правовідношення.

37. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що до відповідача перейшли права вимоги за кредитними договорами, а також всі інші пов`язані з ними права в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав у зв`язку з відступленням прав вимоги ПАТ "Фідобанк" (іпотекодержателем).

38. За клопотанням позивача, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 до участі у справі у якості відповідача 2 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" з тих підстав, що за договором про відступлення права вимоги №172 від 20.04.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" було відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" право вимоги за кредитними договорами 1 та 2 та Іпотечним договором №010/6.2.1.4.0/11577/1 від 11.11.2011.

39 . Так, судом апеляційної інстанції установлено, що 25.04.2017 між ТОВ "Оптимум Фактор" та громадянином ОСОБА_1 укладено договір про відступлення прав за Іпотечним договором №010/6.2.1.4.0/11577/1 від 11.11.2011, у відповідності до якого у зв`язку із укладенням договору про відступлення права вимоги від 25.04.2017 ТОВ "Оптимум Фактор" відступило на користь ОСОБА_1 право вимоги за Іпотечним договором.

40. З наведеного вище слід дійти висновку, що після відкриття провадження у даній справі (03.05.2017) та до ухвалення рішення судом першої інстанції, відповідач 1 та відповідач 2 вже не були стороною спірного правовідношення.

41. Крім того, право власності на майно, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором №010/6.2.1.4.0/11577/1 від 11.11.2011, було 17.06.2017 зареєстровано за ОСОБА_1 , про що також вказав суд апеляційної інстанції.

42. Проте, суди попередніх інстанції не звернули на це уваги і вирішили спір з вимогами про припинення договору іпотеки до осіб, які на час ухвалення рішення вже не були стороною спірного правовідношення, а отже, і не є належними відповідачами у даному спорі.

43. Також, слід зауважити, що за змістом статей 3, 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

44 . Таким чином, розглядаючи спір про припинення зобов`язання, забезпеченого іпотекою, суд апеляційної інстанції, виходячи із предмету і підстав заявленого позову, суб`єктного складу сторін спору, установивши перехід права вимоги за Іпотечним договором №010/6.2.1.4.0/11577/1 від 11.11.2011 до відкриття провадження у справі та набуття у подальшому права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором ОСОБА_1 , до якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" не заявлено позовних вимог, та якого не залучено судом першої інстанції у якості відповідача у даній справі, не врахував, що ТОВ "Фінанс Траст Груп" та ТОВ "Оптимум Фактор" на час прийняття рішення судом першої інстанції вибули зі спірного правовідношення, а набуття права власності на предмет іпотеки змінює зміст спірних правовідносин з огляду на положення статті 17 Закону України "Про іпотеку".

45 . Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц, від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц).

46. При цьому, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача.

47 . Таким чином, дослідивши докази, надані сторонами спору в розрізі наявності чи відсутності підстав для припинення основного зобов`язання з урахуванням положень статей 202, 205, ч.ч. 1, 2 ст. 207, ч. 1 ст. 638, ч.ч. 1, 2 ст. 640 та ч. 2 ст. 642, 605 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанції вирішили спір, заявлений до неналежного відповідача.

48 . З огляду на викладене, враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" позовні вимоги про визнання припиненим договору іпотеки № 010/6.2.1.4.0/11577/1, укладеного 11.11.2011 та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження щодо предмету іпотеки, як власником обтяженого іпотекою майна, заявлено не до тієї особи, яка є іпотекодержателем такого майна, з урахуванням переходу права вимоги та права власності на таке майно до іншої особи на час вирішення спору, і позивач правом на звернення до суду першої інстанції з клопотанням про залучення до участі у справі належного співвідповідача не скористався, колегія суддів зазначає про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у даному спорі.

49. Така позиція узгоджується з численною практикою Великої Палати Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, відповідно до якої встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

50 . Водночас, колегія суддів наголошує, що статтею 269 ГПК України визначено межі перегляду судом апеляційної інстанції, та зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

51 . Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України).

Згідно із процесуальним законом, на стадії апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості визначити суб`єктний склад учасників справи, залучати на стадії апеляційного перегляду справи відповідачів та/або співвідповідачів.

52. З огляду на наведене, слід дійти висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення наведених вище норм, оскільки не з`ясував правовідносин сторін спору, не перевірив суб`єктний склад сторін, а тому дійшов невірного висновку про можливість задоволення позовних вимог, заявлених до неналежних відповідачів, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

53. Також колегія суддів зазначає, що зробивши висновок про те, що за укладеним між ТОВ "Оптимум Фактор" та ОСОБА_1 договором від 25.04.2017 про відступлення права вимоги, останній не набув право вимоги за кредитними договорами та спірним іпотечним договором від 11.11.2011 № 010/6.2.1.4.0/11577/1, предметом якого є нежитлові будівлі та приміщення за адресою: м. Львів, вул. Опришківська, 5, оскільки правовідносини за вказаними договорами були припинені, суд апеляційної інстанції не врахував презумпцію правомірності правочину, обумовлену нормами статті 204 Цивільного кодексу України та не взяв до уваги, що доказування неправомірності таких правочинів здійснюється в окремому судовому процесі.

54. Аргументи касаційної скарги третьої особи 1, які стосуються порушення норм ГПК щодо неналежного відповідача знайшли підтвердження під час касаційного перегляду спору, з огляду на що визнаються судом обґрунтованими.

55. Водночас, інші доводи касаційних скарг відповідача 1 та третьої особи 1, які стосуються суті спору, вирішеного за вимогами до неналежних відповідачів, не розглядаються з огляду на підстави для відмови у позові, викладені в тексті даної постанови.

56. При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча суд першої інстанції й допустив порушення процесуального права в частині визначення суб`єктного складу сторін та вирішив даний спір за вимогами до неналежних відповідачів, однак, це не вплинуло на правильність висновків суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Однак, в позові слід відмовити з інших підстав.

57. За таких обставин, рішення суду першої інстанції необхідно змінити шляхом зміни мотивувальної частини судового рішення з урахуванням висновків, наведених у даній постанові щодо вирішення спору за вимогами до неналежних відповідачів.

58. З урахуванням наведеного доводи касаційних скарг визнаються судом частково обґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

60. В силу положень статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права, однак, за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення неправильного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

61 . З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційних скарг, скасувавши постанову апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.

Щодо судових витрат

62. З огляду на приписи статті 129 ГПК України підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 315 ГПК України (в редакції, чинній до 08.02.2020), суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" та ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у справі №914/777/17 - скасувати.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі №914/777/17 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.