Постанова

від 17.12.2019 по справі 922/5305/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2019 р. Справа № 922/5305/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

органу державної виконавчої служби - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" (вх.№3226 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.09.2019, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Смірновою О.В. за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, час проголошення ухвали - 11:33год., дата складання повного тексту ухвали - 24.09.2019, у справі №922/5305/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , м. Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.07.2016 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" заборгованість за кредитною лінією - 149 952, 08 Євро, що відповідно до курсу, встановленого НБУ станом на день подання позову, складає 3 579 619, 32грн та 53 694, 29грн судового збору.

26.08.2016 Господарським судом Харківської області видано відповідні накази.

15.08.2019 від відповідача до місцевого господарського суду надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якій скаржник просить суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікули В.Ю. по проведенню оцінки майна, а саме, земельної ділянки кадастровий номер: 5310700000:02:057:0008 площею 0, 1653га, що розташована за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Комунарівська, буд. 13/27, та будівлі заводоуправління літ. "А-2" площею 1 385, 8кв.м, в тому числі, складові частини: прибудова "а", прибудова "1,а", прибудова "3,а", крильце "3,а", крильце "4,а", підвал, площею 62, 6кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Антекс";

- визнати протиправною оцінку майна згідно Звіту про оцінку майна № 25/19 від 10.06.2019, а саме, земельної ділянки кадастровий номер: 5310700000:02:057:0008 площею 0, 1653га, що розташована за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Комунарівська, буд. 13/27, та будівлі заводоуправління літ. "А-2" площею 1 385, 8кв.м, в тому числі складові частини: прибудова "а", прибудова "1,а", прибудова "3,а", крильце "3,а", крильце "4,а", підвал, площею 62, 6кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Антекс", виконаного ФОП Решетняк Р.О., ФОП Зіненко О.В.; Жолондковська О.В., керівником-засновником ТОВ "Юридична агенція центру нерухомості та технічної інвентаризації "Нео-Формат" Щербаченко С.О., станом на 10.06.2019;

- визнати незаконною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23.04.2019 у виконавчому провадженні №52429254, що винесена головним державним виконавцем Лубенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Поліщук В.О.

Скарга обґрунтована тим, що боржник вважає звіт незаконним через виконання його оцінювачами, що не попереджені про кримінальну відповідальність, а також порушення процедури проведення оцінки з огляду на те, у звіті не зазначено про особистий вихід на місце та безпосереднє дослідження будинку. Також відповідач вважає, що виконавчі дії здійснені з порушенням Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.09.2019 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області у справі №922/5305/15 відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що дії державного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням частин першої - третьої, п`ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"; залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, державний виконавець діяв відповідно до положень Закону. Суд першої інстанції також дійшов висновку, що звіт оцінювача відповідає стандартам проведення висновку про незалежну оцінку майна і твердження боржника про неналежне повідомлення оцінювача про кримінальну відповідальність є необґрунтованими.

Місцевим господарським судом встановлено, що боржником не надано доказів протиправності дій державного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження №52429254 оцінки нерухомого майна, а тому у задоволенні скарги відмовив.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати і ухвалити нове рішення, яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області у виконавчому провадженні №52429254 задовольнити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 25.07.2017 у виконавчому провадженні №47887410 за ціною 3 028 200, 00грн, що є значно вищою, ніж ціна, вказана в оскаржуваному звіті про оцінку майна. Як зазначає апелянт, виконавче провадження №47887410 закінчено постановою про закінчення виконавчого провадження від 19.08.2017, відтак, вважає, що державним виконавцем не були виконані вимоги пункту 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо передачі виконавчого провадження №52429254 на виконання до органу державної виконавчої служби, в якому виконавче провадження щодо одного й того самого боржника відкрито перше. За таких обставин, вважає, що всі постанови та рішення винесені державними виконавцями відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області у виконавчому провадженні №52429254 є не чинними в силу Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.09.2019 у справі №922/5305/15; встановлено учасникам справи строк до 15.11.2019 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 15.11.2019 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 21.11.2019 об 11:30год.

19.11.2019 (15.11.2019 подано до підприємства поштового зв`язку) від АТ "Сбербанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10893), вважає, що виконавчі провадження не могли бути об`єднані, виконуються/виконувались в різний часовий проміжок та на підставі різних виконавчих документів; до того ж, державним виконавцем Пікулою В.Ю. у виконавчому провадженні №52429254 винесено постанову про опис та арешт нерухомого майна боржника вже після закриття провадження з виконання виконавчого напису. Позивач вважає, що звіт оцінювача відповідає стандартам проведення висновку про незалежну оцінку майна і твердження про неналежне повідомлення оцінювача про кримінальну відповідальність є безпідставними. За таких підстав, просить відмовити ТОВ "Антекс" у задоволенні скарги.

У встановлений судом строк від інших учасників справи відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

20.11.2019 від апелянта до апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх.№10968) про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, юрисконсульт апелянта не зможе взяти участь у судовому засіданні; голова комісії з припинення ТОВ "Антекс" не обізнаний зі справою для здійснення представництва, а часу для пошуку іншого представника апелянту недостатньо.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 після заслуховування представника позивача оголошено перерву у судовому засіданні до 15:00год. 25.11.2019.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2019, у зв`язку з відпусткою судді Шутенко І.А., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д.

До початку судового засідання 25.11.2019 від апелянта до апеляційного господарського суду знову надійшло клопотання (вх.№11117) про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, юрисконсульт апелянта не зможе взяти участь у судовому засіданні, а часу для пошуку іншого представника апелянту недостатньо.

Після перерви у судове засідання 25.11.2019 учасники справи не з`явились; ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 11:30год. 17.12.2019.

16.12.2019 від апелянта до апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх.№11823) про відкладення розгляду справи (втретє), посилаючись на те, юрисконсульт апелянта не зможе взяти участь у судовому засіданні, оскільки не є адвокатом; крім того, представник апелянта до 23.12.2019 перебуває у відрядженні у місті Львів.

До клопотання додані незасвідчені копії наказу іншої юридичної особи ТОВ "Антекс Захід" №19-В від 06.12.2019 про відрядження директора з юридичних питань Короленка Р.А. до міста Львова для вирішення службових питань з 09.12.2019 по 13.12.2019, а також незасвідчена копія наказу ТОВ "Антекс Захід" №20-В від 12.12.2019 про продовження терміну відрядження директора з юридичних питань Короленка Р.А. до міста Львова з 13.12.2019 по 23.12.2019

Після перерви судове засідання об 11:30год. 17.12.2019 продовжено; своїм правом на участь у судовому засіданні 17.12.2019 учасники справи не скористались, уповноважені представники в судове засідання не з`явились, хоча учасники справи були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, про що у матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про завчасне вручення ухвали суду апеляційної інстанції про перерву у судовому засіданні (т.5 а.с.222, 243-244, т.6 а.с.7).

Поштовий конверт з ухвалою суду, що був надісланий на адресу третьої особи ОСОБА_1 , повернувся до суду із зазначенням причини невручення "адресат відсутній".

Судова колегія зазначає, що за змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Судом апеляційної інстанції належним чином та у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України надіслано на адреси учасників справи ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 24.10.2019 та ухвали про перерву у судовому засіданні.

Проте, сам лише факт не отримання третьою особою копій ухвал, які суд, з дотриманням вимог процесуального закону, йому надсилав за належною адресою та які повернулися в суд у зв`язку з їх неотриманням адресатом, причини "адресат відсутній", не спростовує факту належного повідомлення судом третьої особи про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Згідно матеріалів справи, апелянт належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги.

А наведені заявником причини неявки в судове засідання його представника суд не визнає поважними з огляду на те, що апелянт звертаючись до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, проявивши розумну обізнаність, мав завчасно забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого представника з числа як своїх працівників, з урахуванням вимог статті 56 Господарського процесуального кодексу України, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами.

Про це вже неодноразово зазначав суд апеляційної інстанції в ухвалах про оголошення перерви у судовому засіданні, однак, апелянт таким своїм правом щонайменше з 24.10.2019 з не скористався.

Неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 73-74 Господарського процесуального кодексу України), проте, апелянтом суду таких належних доказів не надано. А надані апелянтом незасвідчені копії наказів іншої юридичної особи про відрядження директора з юридичних питань ТОВ "Антекс Захід" Короленка Р.А. суд апеляційної інстанції належними доказами не визнає, оскільки надані апелянтом незасвідчені копії наказів, по-перше, не відповідають вимогам частин 2, 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, і по-друге, не свідчать про неможливість заміни представника апелянта і неможливість розгляду справи без участі представника апелянта.

Апеляційним господарським судом було повідомлено учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Апелянт вже втретє звертається до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи фактично з однаковим обґрунтуванням і не зважаючи на відхилення цих клопотань судом апеляційної інстанції з підстав, зазначених вище, на таке обґрунтування продовжує посилатись.

Такі дії суд апеляційної інстанції розцінює як неналежне користування апелянтом своїми процесуальними правами, спрямованими на затягування розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, а неявка у судове засідання представників учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, про що учасники справи були повідомлені апеляційним господарським судом, виходячи із принципу розумності строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів апеляційного господарського суду відмовляє апелянту у задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги і вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Харківської області від 18.07.2016 у справі №922/5305/15 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" (боржник) на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (стягувач) заборгованість за кредитною лінією - 149 952, 08 Євро, що відповідно до курсу, встановленого НБУ станом на день подання позову складає 3 579 619, 32грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" судовий збір в сумі 53 694, 29грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2016 у справі №922/5305/15 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2016 року у даній справі було видано відповідні накази від 26.08.2016.

30.09.2016 державним виконавцем ВДВС було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/5305/15 про стягнення з боржника заборгованості у розмірі 149 952, 08 Євро, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на день подання позову складало 3 579 619, 32грн.

07.05.2019 державним виконавцем ВДВС винесено постанову про опис майна боржника та постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

23.07.2019 боржник отримав поштою повідомлення за вих.№52429254/7 від 09.07.2019 за підписом державного виконавця ВДВС Пікули В.Ю., яким ВДВС повідомив боржника, що за звітом про оцінку майна №25/9 від 10.06.2019 вартість його майна:

- земельної ділянки кадастровий номер: 5310700000:02:057:0008 площею 0, 1653га, що розташована за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Комунарівська, буд. 13/27, становить 224 081, 00грн;

- будівлі заводоуправління літ. "А-2" площею 1 385, 8кв.м, в тому числі складові частини: прибудова "а", прибудова "1,а", прибудова "З,а", крильце "З,а", крильце "4,а", підвал площею 62, 6кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 27, становить 1 813 019, 00грн (далі - нерухоме майно).

Боржник вважає вищевказаний звіт незаконним, оскільки, на його думку, оцінювачі не були попереджені про кримінальну відповідальність, оцінку було проведено без фактичного ознайомлення з майном (особистого огляду), яке є предметом оцінки, що вважає порушенням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та положень Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

Суд першої інстанції встановив, що дії державного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням частин 1 - 3, 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"; залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, державний виконавець діяв відповідно до положень цього Закону.

Відповідно до пункту 3 постанови державного виконавця від 07.05.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №52429254, ФОП Решетняка Р.О. (суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання) попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

Зі змісту звіту №25/19 про оцінку майна від 10.06.2019 вбачається, що ФОП Решетняк Р.О. виконав оцінку, про що міститься його підпис на висновку про незалежну оцінку майна та відбиток його печатки.

За таких обставин, місцевий господарський суд встановив, що звіт оцінювача відповідає стандартам проведення висновку про незалежну оцінку майна і твердження боржника про неналежне повідомлення оцінювача про кримінальну відповідальність є необґрунтованими.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що виконавче провадження №47887410 відкрите ДВС ГТУЮ у Полтавській області з виконання виконавчого напису нотаріуса №2195 від 22.04.2015 на Іпотечному договорі (звернення стягнення на майно); у свою чергу, виконавче провадження №52429254 відкрите у ВДВС на підставі наказу суду №922/5305/15 від 26.08.2016 щодо стягнення коштів.

За таких обставин, судом констатовано, що боржником не надано доказів протиправності дій державного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна.

Зазначене стало підставами для відмови у задоволенні скарги.

Апеляційним господарським судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Пікулою В.Ю. від 07.05.2019 у ВП №52429254 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП Решетняк Р.О., який має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, видане 01.03.2019 за №169/19 Фондом Державного майна України (строк дії: 01.03.2022).

Постановлено суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання ФОП Решетняк Р.О. надати письмовий звіт про оцінку арештованого нерухомого майна, а саме, земельної ділянки кадастровий номер: 5310700000:02:057:0008 площею 0, 1653га, що розташована за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Комунарівська, буд. 13/27, та будівлі заводоуправління літ. "А-2" площею 1 385, 8кв.м, в тому числі складові частини: прибудова "а", прибудова "1,а", прибудова "З,а", крильце "З,а", крильце "4,а", підвал площею 62, 6кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшої реалізації на електронних торгах.

Попереджено суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання ФОП Решетняк Романа Олександровича в особі Решетняк Р.О., про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

Зазначено, що постанова може бути оскаржена у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Однак, постанова державного виконавця від 07.05.2019 учасниками виконавчого провадження не оскаржувалась.

Як вбачається із виконаного ФОП Решетняк Р.О. звіту №25/19 про оцінку майна боржника від 10.06.2019, ФОП Решетняк Р.О. для проведення оцінки додатково були залучені оцінювачі.

Датою оцінки зазначено 10.06.2019; мета оцінка: встановлення початкової вартості майна для реалізації на публічних торгах (аукціоні); вид вартості: початкова; власник майна: Товариство з обмеженою відповідальністю "Антекс"; загальна площа нежитлової нерухомості: 1 385, 9кв.м, загальна площа земельної ділянки: 0, 1653га (згідно даних Державного акту на землю); застосовані підходи: порівняльний, поєднання методичного підходу, що ґрунтується на зіставленні цін продажу подібних земельних ділянок, із методичних підходом, який базується на врахуванні витрат на земельні поліпшення.

У методичних засадах оцінки зазначено, що метою даної незалежної оцінки є визначення вартості нерухомості. Базою для визначення вартості нерухомого майна, що оцінюється, відповідно до національних та міжнародних засад оцінки є ринкова вартість. Згідно із Національним стандартом №1 ринкова вартість визначається як вартість (ймовірна сума грошей), за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Оцінка майна проводиться з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання.

Правовий статус об`єкту оцінки - будівля заводоуправління літ. "А-2" загальною площею 1 385, 8кв.м з прибудовами, яка розташована на земельній ділянці площею 0, 1653га, кадастровий номер 5310700000:02:057:0008, за адресою: л. Лубни, вул. Комунарівська, буд. 13/27, належить ТОВ "Антекс".

Приміщення являє собою окрему нежитлову будівлю з прибудовами, стіни будівлі - цегла, фундамент - бутовий камінь, перекриття - залізобетонні, покрівля - шифер, підлога в приміщеннях - дерево. Оцінюваний об`єкт обладнаний наступними комунікаціями: електропостачання, водопровід, каналізація.

В цілому технічний стан об`єкту оцінки можна охарактеризувати як "задовільний".

У розділі "база оцінки" звіту зазначено, що оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості, або неринковим видам вартості. Враховуючи мету даного звіту, оцінювач визначає ринкову вартість за допомогою порівняльного підходу.

Щодо нежитлової будівлі оцінювачем була визначена ціна одиниці порівняння - 1 470грн * площу об`єкту, що оцінюється, отже, вартість об`єкту заокруглено складає 2 037 100, 00грн.

Щодо земельної ділянки оцінювачем зазначено, частка землі в ціні продажу земельної ділянки (коефіцієнт визначений емпірично) складає 11%. Пошук об`єктів порівняння, подібних до об`єкта оцінки, проводився на вторинному ринку нерухомості, і оціночна вартість об`єкту оцінки склала заокруглено 2 037 100, 00грн. Отже, варість земельної ділянки несільськогосподарського призначення (землю передано для підприємств іншої промисловості), загальною площею 0, 1653га, кадастровий номер 5310700000:02:057:0008, на якій розташована нежитлова будівля заводоуправління літ. "А-2", загальною площею 1 385, 8кв.м з прибудовами, що визначена для реалізації майна на публічних торгах (аукціоні) складає 2 037 100, 00грн * 11% = 224 081, 00грн, або 135, 56грн за 1кв.м земельної ділянки.

Таким чином, вартість земельних поліпшень у вигляді нежитлової будівлі заводоуправління літ. "А-2", загальною площею 1 385, 8кв.м, з прибудовами складає 2 037 100, 00грн - 224 081, 00грн = 1 813 019, 00грн без ПДВ.

Оцінювачем зазначено, що використані методичні підходи в силу особливостей регіону дають результати більш наближені до ринкової вартості. Отримане значення вартості об`єкта оцінки з застосуванням порівняльного підходу в існуючих економічних умовах достатньо адекватно відбиває реальну ринкову вартість, з огляду на умови місця розташування об`єкта, попит на нерухомість та інші чинники. Тому, на думку оцінювача, найбільш наближеною до ринкової вартості є вартість, визначена з застосуванням порівняльного підходу.

Таким чином, на підставі аналізу результатів обстеження, розрахунків і аналізу кон`юктури ринку, яка склалася на дату оцінки, оцінювач зробив висновок, що ринкова вартість майна, що визначена для реалізації на публічних торгах (аукціоні), на дату оцінки може становити 2 037 100, 00грн.

Звіт підписано суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Решетняк Р.О., оцінювачами Решетняк Р.О., Зіненко О. ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 О.В. та керівником-засновником ТОВ Юридична агенція центру нерухомості та технічної інвентаризації "Нео-Формат".

До звіту додана заява оцінювачів, в якій зазначено, що оцінювачі, базуючись на своїх знаннях і досвіду, стверджують, що оцінювачі особисто не проводили огляд та ідентифікацію оцінюваного майна. Вся інформація про стан майна отримана від замовника; звіт виконаний у відповідності з вимогами нормативно-правових актів по оцінюваному майну; оцінювачі провели аналіз всіх вихідних даних, іншої вихідної інформації, що необхідна і достатня для проведення оцінки; фактичні дані, наведені в звіті, є вірними; оцінювачі не мають специфічних поточних і очікуваних інтересів в оцінюваному об`єкті, особистої зацікавленості в результатах оцінки і будь-якого упередження щодо будь-якої зацікавленої сторони; цей звіт підготовлено у відповідності із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національним стандартом №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", "Методикою оцінки майна", "Нормами професійної діяльності оцінювача", Національним стандартом №2 "Оцінка нерухомого майна"; оцінювачі ознайомлені з пунктом 5 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" та попереджені про те, що "експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження; збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність"; згідно зі статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження" в звіті визначено початкову вартість майна для реалізації на електронних торгах, остаточна вартість буде сформована в ході реалізації на торгах.

До звіту додані припущення і обмежувальні умови, фотографічні зображення об`єкту оцінки, копії договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на земельну ділянку, технічного паспорту на виробничий будинок, технічної документації із землеустрою, оголошень подібних об`єктів (нежилої нерухомості), кваліфікаційних свідоцтв, посвідчень про підвищення кваліфікації оцінювачів, свідоцтв про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів щодо оцінювачів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , а також сертифікату №411/19 від 24.05.2019, виданий ТОВ Юридичній агенції центру нерухомості та технічної інвентаризації "Нео-Формат".

Згідно наданих ТОВ "Антекс" документів, на виконанні у відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області також перебувало виконавче провадження №47887410 з виконання виконавчого напису №2195, виданого 22.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на належні ТОВ "Антекс" земельну ділянку з кадастровим номером: 5310700000:02:057:0008 площею 0, 1653га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та будівлю заводоуправління літ. "А-2" площею 1 385, 8кв.м, в тому числі складові частини: прибудова "а", прибудова "1,а", прибудова "З,а", крильце "З,а", крильце "4,а", підвал площею 62, 6кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку переданого в іпотеку майна, мали бути задоволені вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанк Росії" за кредитним договором, укладеним з ТОВ "Антекс".

Відповідно до звіту №690 від 24.10.2016 про незалежну оцінку майна, яка проводилась у межах виконавчого провадження №47887410, вартість нерухомого майна складала 4 326 000, 00грн.

19.08.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №47887410, у зв`язку із тим, що стягувач - ПАТ "Сбербанк" виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно як погашення боргу згідно виконавчого напису №2195 від 22.04.2015 (реалізація нерухомого майна на електронних торгах не відбулась у зв`язку з відсутністю допущених учасників таких торгів).

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення нотаріальної та реєстраційної дії, а саме, видати свідоцтво про передачу АТ "Сбербанк" нерухомого майна в рахунок погашення боргу та зареєструвати право власності.

Однак, АТ "Сбербанк" було відмовлено у реєстрації права власності у зв`язку із встановленням факту застосування до нього санкцій.

Поряд з цим, постанова про відкриття виконавчого провадження №52429254 була винесена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області з виконання рішення у даній справі 30.09.2016, тобто, під час, коли вчинялись виконавчі дії з виконання виконавчого напису №2195, виданого 22.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на належне ТОВ "Антекс" нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості перед АТ "Сбербанк" за кредитним договором.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що ТОВ "Антекс" не надано суду доказів оскарження постанови про відкриття провадження №52429254 від 30.09.2016.

У межах виконавчого провадження №52429254 державним виконавцем було винесено постанову від про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23.04.2019, відповідно до якої описано та арештовано зазначене вище нерухоме майно боржника.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню судові рішення.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом частин 1-3 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Матеріали справи не містять доказів взаємної згоди сторін виконавчого провадження №52429254 щодо вартості майна, не містять також доказів повідомлення боржником виконавця про оцінку вартості його майна згідно звіту №690 від 24.10.2016 про незалежну оцінку майна, яка проводилась у межах виконавчого провадження №47887410; оцінці підлягало нерухоме майно

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що державний виконавець обґрунтовано прийняв постанову про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

За приписами частини 5 цієї статті, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли внаслідок незгоди боржника із проведеною оцінкою майна; боржник вважає звіт незаконним через виконання його оцінювачами, які не попереджені про кримінальну відповідальність, а також порушення процедури проведення оцінки з огляду на те, у звіті не зазначено про особистий вихід на місце та безпосереднє дослідження будинку

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, вчиняли відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів.

Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавця.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №914/881/17 та від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16.

З огляду на зазначене, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявник має право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, тим паче, що у даному випадку ТОВ "Антекс" оскаржував як оцінку майна в порядку оскарження дій державного виконавця по проведенню оцінки майна, так і просив суд визнати протиправною оцінку майна згідно звіту №25/19 від 10.06.2019.

Однак, зазначене не вплинуло на вірний висновок місцевого господарського суду про те, що дії державного виконавця по залученню суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна відповідали положенням частин першої - третьої, п`ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 20 Закону України "Про виконавче провадження", для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.

Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Для оцінки майна (майнових прав) під час здійснення виконавчого провадження виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. У постанові про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання зазначається вид та характеристика майна, яке необхідно оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій.

У постанові обов`язково зазначається попередження про відповідальність: експерту - за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження; суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання (оцінювачу) - за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна; перекладачу - за здійснення завідомо неправильного перекладу під час виконавчого провадження, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час виконавчого провадження (пункт 8 розділу 2 Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5).

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до статті 3 цього Закону, оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

А частиною 4 статті 3 цього Закону визначено, що процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Так, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом.

Статтею 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною 2 якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Як вбачається із матеріалів справи і зазначено вище, державний виконавець під час вчинення дій з виконання виконавчого документа в силу положень статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" може залучати суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання за певних встановлених законом підстав.

У спірних правовідносинах такі підстави наявні: матеріали справи не містять доказів взаємної згоди сторін виконавчого провадження щодо вартості майна, не містять також доказів повідомлення боржником виконавця про іншу оцінку вартості його майна; предметом оцінки є нерухоме майно.

Як того вимагає закон, пунктом 3 постанови державного виконавця від 07.05.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, ФОП Решетняка Р.О. (суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання) попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

Поряд з цим, відповідно до положень статті 30 "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", суб`єкт оціночної діяльності має право залучати додатково у разі необхідності до участі у проведенні оцінки майна інших оцінювачів або інших фахівців, а також суб`єктів підприємницької діяльності.

Як вбачається із оскаржуваного звіту про оцінку майна, суб`єктом оціночної діяльності ФОП Решетняком Р.О. були залучені додатково до участі у проведенні оцінки майна інших оцінювачів, які у звіті зазначили про те, що вони ознайомлені з пунктом 5 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" та попереджені про те, що "експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження; збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність".

Звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (згідно із пунктом 59 Національного стандарту № 1). Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (абзац третій пункту 60 Національного стандарту № 1).

Оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна згідно із законодавством (абзац перший пункту 55 Національного стандарту № 1).

Згідно наявного у матеріалах справи оскаржуваного звіту, він підписаний оцінювачем, який був залучений постановою державного виконавця, Решетняком Р.О., а також залученими ним оцінювачами і керівником суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційни іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону.

А статтею 5 цього Закону визначено, що суб`єктами оціночної діяльності є суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Матеріали справи містять належні у розумінні зазначених статей документи на підтвердження кваліфікації оцінювачів, які підписали звіт про оцінку майна, та суб`єкта оціночної діяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження боржника про неналежне повідомлення оцінювача про кримінальну відповідальність є необґрунтованими і не є підставою для визнання оцінки майна протиправної.

Крім того, судова колегія зазначає, що об`єктивність та достовірність звітів та висновків оцінювача не визначається попередженням виконавцем про кримінальну відповідальність оцінювача. Тоді всі звіти були б апріорі об`єктивними та достовірними на підставі лише попередження. Об`єктивність оцінки майна та здійснення її у відповідності до вимог чинного законодавства як обов`язок оцінювача передбачений статтею 31 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" без прив`язки до повідомлення його про відповідальність. Отже, відсутні підстави стверджувати про необ`єктивність оцінювача через те, що він не був повідомлений про відповідальність.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 у справі №711/650/13-ц.

Щодо доводів скаржника про порушення процедури проведення оцінки з огляду на те, у звіті не зазначено про особистий вихід оцінювачів на місце та безпосереднє дослідження будинку, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (частина 1 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Національний стандарт №1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності (згідно із пунктом 1 Національного стандарту №1).

Національний стандарт №1 передбачає розділ, яким визначено загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна, зокрема, передбачено необхідність ознайомлення оцінювачем з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки. Також слід зазначити, що пунктом 52 Національного стандарту №1 визначено, що оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки.

Відповідно до пункту 56 Національного стандарту №1, у звіті про оцінку майна повинно бути зазначено про результати особистого огляду оцінювачем об`єкта оцінки. У разі неможливості особистого огляду оцінювач надає у звіті про оцінку майна відповідні застереження і припущення щодо використання результатів такої оцінки. Ознайомлення з об`єктом оцінки в такому випадку здійснюється на підставі вихідних даних про об`єкт, документів, які містять характеристики об`єкта оцінки.

Як вбачається із оскаржуваного звіту про оцінку майна, він містить відповідне застереження, що оцінювачі, базуючись на своїх знаннях і досвіду, стверджують, що вони особисто не проводили огляд та ідентифікацію оцінюваного майна. Вся інформація про стан майна отримана від замовника.

Відповідно до пункту 3 Національного стандарту №1, вихідними даними є документи, в яких містяться характеристики об`єкта оцінки.

Згідно з пунктом 8 Національного стандарту №2, вихідними даними про фізичні характеристики земельних поліпшень можуть бути: документи бюро технічної інвентаризації; проектно-кошторисна документація будівництва об`єкта оцінки у разі, коли під час ідентифікації цього об`єкта не виявлено розбіжностей між його фактичними фізичними характеристиками та такою документацією; документи натурних обмірів об`єкта оцінки та документи, що підтверджують фізичний (технічний) стан поліпшень, проведених спеціалізованими організаціями, які відповідно до законодавства мають право виконувати такі роботи.

Зазначені вихідні дані додаються до звіту про оцінку майна.

Необхідні вихідні дані щодо проведення оцінки нерухомого майна боржника додані до оскаржуваного звіту про оцінку майна.

Також у звіті міститься застереження про те, що оцінювачі провели аналіз всіх вихідних даних, іншої вихідної інформації, що необхідна і достатня для проведення оцінки.

При цьому, судова колегія зазначає, що оцінювачами був застосований, зокрема, порівняльний підхід, який згідно з пунктом 19 Національного стандарту №2 передбачає таку послідовність оціночних процедур: збирання і проведення аналізу інформації про продаж або пропонування подібного нерухомого майна та визначення об`єктів порівняння; вибір методу розрахунку вартості об`єкта оцінки з урахуванням обсягу та достовірності наявної інформації; зіставлення об`єкта оцінки з об`єктами порівняння з наступним коригуванням ціни продажу або ціни пропонування об`єктів порівняння; визначення вартості об`єкта оцінки шляхом урахування величини коригуючих поправок до вартості об`єктів порівняння узгодження отриманих результатів розрахунку.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що звіт оцінювача відповідає стандартам проведення висновку про оцінку майна.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до положень Національного стандарту №1 необ`єктивною оцінкою є оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки (абзац чотирнадцятий пункту 3 Національного стандарту № 1).

Неякісною (недостовірною) оцінкою є оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування (абзац п`ятнадцятий пункту 3 Національного стандарту № 1).

Непрофесійною оцінкою є оцінка, проведена з порушенням кваліфікаційних вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність (абзац шістнадцятий пункту 3 Національного стандарту № 1).

Однак, ТОВ "Антекс" не надано суду належних і допустимих доказів, що проведена оцінка майна є необ`єктивною, неякісною або непрофесійною, а зазначені ним доводи обгрунтовано відхилені місцевим господарським судом як такі, що не можуть бути підставою для визнання оцінки майна протиправною.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що в акті про передачу майна стягувача у рахунок погашення боргу від 25.06.2017 у виконавчому провадженні №47887410 зазначено про його оцінку у розмірі 3 028 200, 00грн, що є вищою, ніж ціна, вказана в оскаржуваному звіті про оцінку майна, оскільки, сам апелянт, володіючи такою інформацією, не надав державному виконавцю відомості щодо вартості майна, оцінка якого проводилась у виконавчому провадженні №47887410. Апелянт не надав суду доказів щодо неправдивості вихідних даних, на яких ґрунтується оскаржуваний звіт про оцінку.

До того ж, оцінка у виконавчому провадженні №47887410 проводилась ще у 2016 році, тобто, майже три роки тому, що очевидно не могло не вплинути на вартість об`єкта нерухомості станом на червень 2019 року.

Щодо вимоги апелянта про визнання незаконною та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23.04.2019 у виконавчому провадженні №52429254, що винесена головним державним виконавцем Лубенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Поліщук В.О., колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Такі вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем не були виконані вимоги Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо передачі виконавчого провадження на виконання до органу державної виконавчої служби, в якому виконавче провадження щодо одного й того самого боржника відкрито перше.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 вказаного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Поряд з цим, судова колегія вважає обґрунтованими доводи апелянта, що частиною 1 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до абзацу пункту 3.8. розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (у редакції, що діяла станом на дату відкриття виконавчого провадження №52429254), у разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження.

Виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, копія якої зберігається у зведеному виконавчому провадженні. Виконавчі провадження щодо одного боржника об`єднуються у зведене виконавче провадження або приєднуються до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання (пункт 3.8.1. розділу ІІІ Інструкції).

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що вимоги Інструкції державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження №52429254 за наявності іншого відкритого виконавчого провадження - №47887410 дотримані не були.

Однак, при цьому, судова колегія зазначає, що ТОВ "Антекс" не оскаржував постанову про відкриття виконавчого провадження №52429254, і за наявності вже відкритого виконавчого провадження з 30.09.2016 державним виконавцем вчинялись дії щодо виконання рішення у даній справі.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Порядок виконання судових рішень визначений Законом України "Про виконавче провадження".

Оскаржувана постанова державного виконавця від 23.04.2019 про опис та арешт майна (коштів) боржника прийнята у відповідності до положень статей 18, 56 Закону України "Про виконавче провадження" на виконання виконавчого документа; на момент її прийняття виконавче провадження №47887410 вже було закрито.

При цьому, судова колегія не вбачає порушення прав апелянта оскаржуваною постановою про опис та арешт майна боржника від 23.04.2019, оскільки у будь-якому випадку рішення суду, яке набрало законної сили і є обов`язковим, підлягає виконанню, і апелянт не навів суду обґрунтованих підстав, які б свідчили про те, що постанова державного виконавця від 23.04.2019 про опис та арешт майна (коштів) боржника у межах виконавчого провадження №52429254 порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Твердження боржника про те, що всі постанови та рішення винесені державними виконавцями ВДВС у виконавчому провадженні №52429254 є не чинними в силу закону, суд апеляційної інстанції відхиляє, по-перше, з огляду на те, що предметом розгляду даної скарги не є всі постанови та рішення винесені державними виконавцями ВДВС у виконавчому провадженні №52429254; і по-друге, є вільним тлумаченням норм закону на свою користь, оскільки чинне законодавство не містить такої норми, яка дозволяє за наведених апелянтом обставин автоматично вважати постанови і дії державного виконавця не чинними.

В цілому, суд апеляційної інстанції розцінює такі доводи апелянта як такі, що спрямовані на ухилення від виконання судового рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає хибним висновок суду першої інстанції, що виконавчі провадження №47887410 та №52429254 не могли бути об`єднані, однак, погоджується з місцевим господарським судом, що боржником не надано доказів протиправності дій державного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження №52429254 оцінки нерухомого майна.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апелянтом не наведено суду апеляційної інстанції підстав для скасування оскаржуваної ухвали, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 20.09.2019 у справі №922/5305/15 слід залишити без змін з підстав, зазначених вище.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 255-256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.09.2019 у справі №922/5305/15 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.12.2019

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Т.Д. Геза