Постанова

від 23.12.2019 по справі 922/1639/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2019 р. Справа №922/1639/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Склярук О.І.,

при секретарі судового засідання Тимошенко А.А.,

представники учасників справи:

позивача - Федосенко Н.А., адвокат, свідоцтво №538 від 04.03.2011, довіреність від 27.05.2019,

відповідача - Основіна О.О., адвокат , ордер АХ №1006234 від 19.12.2019, свідоцтво ХВ №000457 від 25.10.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Альфа-Банк (вх.№3352Х/1 від 05.11.2019) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2019 у справі №922/1639/19 (м. Харків, суддя Аюпова Р.М., повний текст рішення складено 08.10.2019),

за позовом Приватного підприємства Віталія-Плюс , м. Харків,

до Акціонерного товариства Альфа-Банк , м. Харків,

про визнання договору припиненим, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Приватне підприємство Віталія-Плюс , м. Харків, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк , м. Харків, в якому просить суд:

1. Визнати наказ Господарського суду Харківської області від 23.11.2011 по справі № 66/260-10 про звернення стягнення на предмет іпотеки таким, що не підлягає виконанню.

2. Визнати договір іпотеки № 834/19-27/35/8-251, укладений між ПП Віталія-Плюс та АКБ Укрсоцбанк , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яковлєвою К.Б. за реєстраційним номером 1722 від 02.10.2008 - припиненим.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.09.2019 у задоволенні позову відмовлено частково. Визнано договір іпотеки №834/19-27/35/8-251, укладений між Приватним підприємством Віталія-Плюс та Акціонерним комерційним банком Укрсоцбанк , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яковлєвою К.Б. за реєстраційним номером 1722 від 02.10.2008 - припиненим. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк на користь Приватного підприємства Віталія-Плюс 1921,00 грн. судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства та невірне встановлення обставин справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2019, постановити нове рішення, яким відмовити ПП Віталія-Плюс в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції по справі, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що ст. 38 Закону України Про іпотеку передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки та рішенням Господарського суду Харківської області від 26.09.2011 у справі №66/260-10 суд надав АТ Укрсоцбанк таке право. Але на сьогоднішній день іпотечне майно не було реалізовано у зв`язку з відсутністю покупців. Також судом першої інстанції не враховано, що п. 6.3. Іпотечного договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення Основного зобов`язання. Дія цього Договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України Про іпотеку .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу до розгляду на 26.11.2019.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11077 від 22.11.2019), в якому просить рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2019 по справі №922/1639/19 - залишити в силі, апеляційну скаргу - залишити без задоволення. Позивач вказує на те, що банк самостійно обрав спосіб захисту свого порушеного права шляхом продажу предмету іпотеки від власного імені третім особам, однак, значною мірою зловживає щодо часових проміжків виконання судового рішення, порушуючи в свою чергу цілком законні права позивача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 оголошено перерву до 05.12.2019.

Від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№11502 від 05.12.2019), які долучено до матеріалів справи. Зокрема, позивач зазначає, що відповідач відмовився реалізувати надані йому права та обов`язки та не застосував усі можливі, передбачені законом заходи, необхідні для досягнення позитивного результату - виконання судового наказу. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 та пункт мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 по справі №11-рп/2012).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 20.12.2019.

Від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів у справі (вх.№11710 від 11.12.2019), а саме копії матеріалів справи №66/260-10.

20.12.2019 від представника АТ Альфа-Банк надійшла заява-повідомлення (вх.№11986), в якій зазначено, що АТ Укрсоцбанк припинив свою діяльність як юридична особа і приєднався за спрощеною процедурою до АТ Альфа-Банк , у зв`язку з чим просить винести ухвалу щодо заміни відповідача та перенести розгляд справи на іншу дату. Також надано додаткові документи щодо правонаступництва АТ Альфа-Банк (вх.№12006).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 замінено відповідача по справі №922/1639/19 з Акціонерного товариства Укрсоцбанк на його правонаступника - Акціонерне товариство Альфа-Банк . Оголошено перерву у розгляді справи №922/1639/19 до 23.12.2019. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце судового засідання. Попереджено учасників процесу, що у разі неявки представників з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Від АТ Альфа-Банк надійшли додаткові пояснення (вх.№12036 від 21.12.2019), в яких просить рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2019 по справі №922/1639/19 скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати. Представник позивача проти скарги заперечував, просив оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційні скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2008 між АКБ Укрсоцбанк та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 834/18-27/35/8-286. Згідно цього договору АКБ Укрсоцбанк надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти з досягненням максимального ліміту заборгованості у сумі 400 000,00 доларів США, зі сплатою 15 відсотків річних за кредитом та комісій.

В забезпечення виконання ОСОБА_1 за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №834/18-27/35/8-286, між Приватним підприємством Віталія-Плюс та АКБ Укрсоцбанк укладений іпотечний договір №834/19-27/35/8-251, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яковлевою К.Б. за реєстраційним номером 1722 від 02.10.2008 року.

Відповідно до умов іпотечного договору ПП Віталія-Плюс , як майновий поручитель (іпотекодавець), передає в іпотеку АКБ Укрсоцбанк (іпотекодержателю) у якості забезпечення виконання зобов`язань позичальником за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № №834/18-27/35/8-286 від 02.10.2008 нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху №1-7, 9-21 площею 443,4 кв.м., другого поверху №1-11, площею 435,5 кв.м., третього поверху №1-17, площею 435,9 кв.м. в літері А-3 , що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Костичева, буд. 25-В та належать ПП Віталія-плюс на праві власності на підставі рішення господарського суду Харківської області від 08 липня 2008 року, справа № 29/330-08, зареєстрованого Комунальним підприємством Харківське міське бюро технічної інвентаризації 12.08.2008 року на підставі Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20426687 за реєстраційним номером 24325293, номер запису: 8387 в книзі :1.

Пунктом 4.5 іпотечного договору №834/19-27/35/8-251 від 02.10.2008 передбачено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду; або на підставі виконавчого напису нотаріуса; або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України Про іпотеку ; або шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України Про іпотеку ; або шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст. 6 Закону України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати .

В вересні 2010 року ПАТ Укрсоцбанк в особі Харківської обласної філії ПАТ Укрсоцбанк м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПП ВІТАЛІЯ-Плюс , за участю третьої особи ОСОБА_1 , та просив за укладеним договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 834/18-27/35/8-286 від 02.10.2010 року, укладеним з ОСОБА_1 , у розмірі 2 579 186,57грн. (два мільйони п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят шість гривень 57коп.), звернути стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.09.2011 у справі №66/260-10 (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги задоволено. На задоволення вимог ПАТ Укрсоцбанк в особі ХОФ ПАТ Укрсоцбанк за договором невідновлювальної кредитної лінії № 834/18-27/35/8-286 від 02.10.2008, укладеним з ОСОБА_1 , у розмірі 2 579 186,57 грн., звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення першого поверху №1-7, 9-21 площею 443,4 кв.м., другого поверху №1-11, площею 435,5 кв.м., третього поверху №1-17, площею 435,9 кв.м. в літері А-3 загальною площею 1314,8 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Харків, вул. Костичева, буд.25-В та належать Приватному підприємству ВІТАЛІЯ-Плюс на праві власності на підставі рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2008, справа №29/330-08, зареєстрованого Комунальним підприємством Харківське міське бюро технічної інвентаризації 12.08.2008 на підставі Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20426687 за реєстраційним номером 24325293, номер запису: 8387 в книзі:1. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки за вартістю не нижчою від ринкової вартості у розмірі 8594642 грн., встановленої згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №2261 від 16.06.2011, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону Про іпотеку , надано ПАТ Укрсоцбанк в особі ХОФ ПАТ Укрсоцбанк (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код 09351014) - іпотекодержателю право на продаж: предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, а також: право проведення усіх дій, пов`язаних із збереженням та реалізацією предмета іпотеки. Зобов`язано Приватне підприємство ВІТАЛІЯ Плюс звільнити займані приміщення, передати ПАТ Укрсоцбанк в особі ХОФ ПАТ Укрсоцбанк одночасно з Актом приймання-передачі нежитлової будівлі, ключі від предмету іпотеки, та податкову накладну. Надано ПАТ Укрсоцбанк в особі ХОФ ПАТ Укрсоцбанк до моменту продажу предмету іпотеки право на господарське управління предметом іпотеки, з правом укладання у якості Орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами, та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором. З метою збереження предмету іпотеки до його реалізації надано ПАТ Укрсоцбанк в особі ХОФ ПАТ Укрсоцбанк право обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.

Отже, як вказує позивач, відповідачем було задоволено свої вимоги за кредитним договором у розмірі 2579186,57 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки через реалізацію предмета іпотеки за вартістю не нижчою від ринкової вартості у розмірі 8594642 грн., вищенаведене свідчить, що вимоги банку повністю задоволені за рахунок вартості іпотечного майна.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, позивач зазначає, що не бажання банку зареєструвати за собою право власності на іпотечне майно, на підставі рішення суду та не проведення реалізації іпотечного майна, що надало б можливість погасити існуючу заборгованість за рахунок отримання іпотеки, порушує принцип рівності прав та обов`язків кредитора і боржника і поручителя та штучно призводить до невиконання зобов`язань. Виконання зобов`язання не може залежати від тривалості реалізації іпотечного майна. На час прийняття судового рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки її вартість складала 8 594 642 грн., що значно перевищувала заборгованість за кредитом. Позивач цілком законно розраховував на погашення боргу в повному обсязі за рахунок предмету іпотеки, однак банк не виконав свого обов`язку щодо виконання судового рішення, що призвело до грубого порушення прав боржника за іпотечним договором, у зв`язку з чим договір підлягає припиненню.

Зазначені вище обставини і стали підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області.

Суд першої інстанції визнав позовні вимоги позивача про визнання договору іпотеки №834/19-27/35/8-251, укладеного між Приватним підприємством Віталія-Плюс та Акціонерним комерційним банком Укрсоцбанк припиненим - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України Про іпотеку встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України Про іпотеку ).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі: 1) припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; 2) реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; 3) набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; 4) визнання іпотечного договору недійсним; 5) знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; 6) з інших підстав, передбачених цим Законом. Тобто, названою нормою закону визначені підстави, за яких іпотека припиняється у силу закону.

Статтею 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 26.09.2011 у справі №66/260-10 звернено стягнення на предмет іпотеки, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону Про іпотеку , надано ПАТ Укрсоцбанк в особі ХОФ ПАТ Укрсоцбанк - іпотекодержателю право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Таким чином, відповідач реалізував своє право іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в період, коли зобов`язання забезпечене іпотекою, належним чином не виконувалося.

Щодо доводів позивача про припинення договору іпотеки у зв`язку з невчасним використанням відповідачем права на задоволення своїх вимог за рахунок продажу предмета іпотеки під час виконавчого провадження, суд зазначає, що звернення стягувача до виконавчої служби з метою задоволення своїх вимог у порядку Закону України Про виконавче провадження є правом стягувача (банку), а не його обов`язком.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в п. 4.6. іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України Про іпотеку , надати ПАТ Укрсоцбанк в особі ХОФ ПАТ Укрсоцбанк - іпотекодержателю право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, а також право проведення усіх дій, пов`язаних із збереженням та реалізацією предмета іпотеки.

При цьому, ч.5 ст. 35 Закону України Про іпотеку встановлює, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюється іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Таким чином, продаж предмету іпотеки відповідач має право здійснювати самостійно, а не через виконавчу службу, а тому доводи позивача про порушення відповідачем строків пред`явлення наказів до виконання є безпідставними.

Більше того, стаття 17 Закону Про іпотеку (спеціального Закону у даних спірних правовідносинах) не визначає такої підстави для припинення іпотеки, як несвоєчасне використання іпотекодержателем свого права на продаж предмета іпотеки.

Також, з пояснень відповідача та загальнодоступних відомостей, а саме процесуальних рішень, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що до 2018 року мали місце наступні судові процеси, що затягували питання реалізації іпотечного майна. Зокрема:

1. Рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2011 по справі №66/260-10 позивачем було оскаржено в апеляційну інстанцію, але у задоволенні апеляцінйої скарги було відмовлено (постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 у справі №66/260-10);

2. Позивачем оскаржувались дії державного виконавця, але відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 24.04.2013 у справі №66/260-10 зазначена скарга була залишена без розгляду через неявку до судового засідання;

3. Протягом 2015-2015 р.р. ОСОБА_1 , яка уклала договір про надання невідновлювальної кредитної лінії з відповідачем, і за який позивач по цій справі передав в іпотеку нерухоме майно, здійснювала дії щодо поділу майна, що є предметом іпотеки, але у задоволенні позовних вимог було відмовлено (справа №641/534/13-ц);

4. ОСОБА_1 через суд визнавався недійсним кредитний договір недійсним, однак позивачу в задоволенні позовних вимог було відмовлено (справа №2018/2-2493/11);

5. ОСОБА_1 протягом 2016-2018 в судовому порядку визнавала іпотечний договір, укладений між позивачем та відповідачем недійсним, однак у позові було відмовлено (справа №641/3277/16-ц).

Отже, викладені в позовній заяві доводи, що мотиви і мета поведінки відповідача - затягнути процес реалізації майна, що належить позивачу - є такими, що спростовуються обставинами справи.

Відповідно до ст.ст.73, 74, 76-79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатні докази - які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У даному спорі позивач не надав суду належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність передбачених Законом України Про іпотеку обставин, з настанням яких закон пов`язує припинення іпотеки.

Отже, з урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову про визнання припиненим договору іпотеки.

За змістом п. 3 ч. 1, ч.2 ст. 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково є невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. що мають значення для справи.

Таким чином, апеляційна скарга Банку підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2019 у справі №922/1639/19 скасуванню в частині задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 240, 269, п.2, ч.1 ст. 275, 276, п.п.3, 4 ч.1 ст. 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Альфа-Банк задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2019 у справі №922/1639/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 27.12.2019.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал

Суддя О.І. Склярук