Рішення

від 23.12.2019 по справі 903/729/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 грудня 2019 р. Справа № 903/729/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В. М., за участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРДИНАНД ГРУПП»

про стягнення 133390 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Хлабистін Д.М. довіреність №1145 від 06.09.2019;

від відповідача: не прибув;

Встановив: Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРДИНАНД ГРУПП» про стягнення 133390 грн. штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду по суті на 07.10.2019 .

Ухвалами суду від 07.10.2019, 11.11.2019 розгляд справи відкладався.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, у відзиві на позовну заяву за вх.№01-57/11029/19 від 04.10.2019 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та, у разі застосування штрафних санкцій до ТзОВ «Фердинанд Групп» зменшити штраф до розміру однієї провізної плати, а саме до суми 26 678,00 грн.

Крім того, через відділ діловодства суду подав клопотання за вх.№ 01-57/14423/19 від 23.12.2019 про розгляд справи без його участі, та долучив до матеріалів справи лист за вх.№ 20/12-2019 від 20.12.2019, та відповідь на лист за №ДС-138 від 23.12.2019.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що вимога Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фердинанд Групп» про стягнення 133390 грн. штрафу підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Як вбачається з накладної № 37582095 від 06.03.2019 товариство з обмеженою відповідальністю «Фердинанд Групп» відправило на станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці вантаж (лом чорних металів) (а.с. 9); номер вагону - 66119322; маса нетто вантажу визначена відправником - 59000 кг; спосіб визначення ваги: на вагонних вагах 150 т; вантаж завантажено вантажовідправником.

Згідно зі ст.6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

12.03.2019 на станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці працівниками залізниці було складено комерційний акт №450003/43.(а.с. 10)

Згідно з комерційним актом №450003/43 від 12.03.2019 під час контрольного переважування вагону №66119322 в статичному режимі з повною зупинкою та розчепленням, у присутності заступника начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Клюєва А.С., агент з розшуку вантажів та багажу Плітченко, прийомоздавальника ОСОБА_1 , на справних вагонних 150-тонних електронно- тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ - Вузол, заводський №032, що пройшли державну повірку 28.12.2018, виявлено, що вага брутто - 78800кг, тара за документом - 22200 кг, вага нетто - 56600 кг, що менше ваги, вказаної в залізничній накладній, на 2400 кг. Навантаження рівномірне нижче бортів на 20 см. Вантаж вкрито листами заліза, марковано. Листове покриття та маркування не порушено. Вагон без дверей розвантажувальні люки з обох сторін закритті та укручені. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.

Як визначено у пункті 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію .

У пункті 5 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 року № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Пунктами 2.1.,2.3. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 року № 442 передбачено, що засоби ваговимірювальної техніки (далі за текстом "ЗВВТ"), які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці, підлягають обліку залізницями.

Електронно-тензометричні ваги, на яких визначалась маса вантажу при перевірці, пройшли повірку 28.12.2018, що підтверджується копією технічного паспорта № 14 засобу ваговимірювальної техніки (зввт) «Вагонні ваги» , заводський № 032, станція Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці.

Відповідно до приписів статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району, завідувач (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Як встановлено судом комерційний акт №450003/43 від 12.03.2019 складений відповідно до вищевикладених правил його заповнення та підписаний уповноваженими особами: заступником начальника станції Клюєвою А.С., агентом з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_2 , прийомоздавальником ОСОБА_1 .

Наказом начальника станції від 03.01.2019 № 8 у зв`язку з відсутністю в штатному розкладі станції посади начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи на підписання комерційних актів, замість вищевказаних осіб, було уповноважено приймальника поїздів Рогозіну А.Л.

Доказом того, що до трудових обов`язків агента з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_2 входить обов`язок здійснювати зважування вагонів є п.2 ч. 1 та п. 15 ч. 2 її робочої інструкції.

Згідно ст. 24 Статуту залізниць України відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній несуть вантожовідправники. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За приписами частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 231 ГК законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами Статуту залізниць України прямо передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з пунктом 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити: чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступінь виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

У контексті зазначеного, зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Отже, за змістом положень статтей 6, 118, 122, 129 Статуту залізниць України допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем в розумінні частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Як втсанволено, комерційний акт №450003/43 від 12.03.2019 відповідає вимогам щодо його оформлення, визначеним в пункті 10 Правил складання актів, а тому є належним та допустимим доказом на підтвердження факту допущеного відповідачем порушення - неправильне зазначення маси вантажу.

За допомогою повірених вагонних ваг вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Залізниця не зобов`язана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, які зазначені у накладній , при прийнятті вантажу до перевезення. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Як роз`яснив Пленум Вищого господарського суду України в п. п. 6.1., 6.2. постанови № 04-5/601 від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" стаття 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, установ, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка за неправильне зазначення маси вантажу передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф за невірно зазначену масу вантажу підлягає стягненню у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивачем правильно розраховано величину штрафу у розмірі 133 390,00 грн. (26678,00 грн. х 5 = 133 390,00 грн.).

Однак, відповідач звернувся до суду із заявою про зменшення штрафу до розміру провізної плати, що складає 26 678,00 грн.

Надаючи правову оцінку правовим підставам щодо наявності обставин для її задоволення суд виходив із такого.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити: чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступінь виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

У контексті зазначеного, зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 04.12.2018 по справі №916/65/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Проте у певних випадках, ст. 218 ГК України учасник господарських відносин може бути звільнений від відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, а саме якщо він доведе, що:

1)ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення;

2)належне виконання зобов`язання виявилося неможливим унаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за таких умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Застосування цієї підстави звільнення від господарсько-правової відповідальності є можливим тільки у разі, коли інше не передбачено законом або договором.

Матеріалами справи підтверджено наявність обставин про те, що відповідачем - ТзОВ Фердинанд Груп вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, як це визначено ч. 1 ст.218 ГК України.

Зокрема, як слідує, із відповіді ПАТ Українська залізниця регіональна філія Львівська залізниця виробничий структурний підрозділ Львівська дирекція залізничних перевезень станція Червоноград за № ДС-138 від 23.12.2019, та листа відповідача №20/12-2019 від 20.12.2019 станційні тензометричні вагонні ваги ВТВ -1 СД зав. №011 були закритті для зважування з 19.12.2018 по 21.06.2019, в зв`язку з передачею вагопроцесора на станцію Красне, а тому зважування вагону № 66119322 здійснювались на повірених залізничних вагах, що підтверджується копією технічного паспорта засобу ваговимірювальної техніки (зввт) «мензометрична вагонна вага» , заводський № 097, які розташовані на під`їзній колії ВП ВТУ ДП Львіввугілля , та останні взяті на облік залізничною станцією Червоноград на період відсутності ваг залізничної станції.

Факт правомірності визначення маси відвантаженого вантажу підтверджуються довідкою про переваження вагонів на електронній вазі по шахті Червоноградська 06.03.2019 завантажених ТзОВ Фердинанд Групп (а.с. 51) вантаж вагону № 66119322, тн. 69,0, така кг.22200, маса вантажу 59 000 гк. , при відправленні, внесені відомостей до залізничної накладної, яка складена в присутності начальника служби вантажної та експлуатаційної роботи О. ОСОБА_3 , менеджера ТзОВ Фердинанд Групп Н.Р. Кілик та завірена штемпелем залізничної станції Червоноград відправника 06.03.2019.

Не може залишитись поза увагою суду та обставина, що ваги на яких зважувався вагон № 66119322, є повіреними відповідно до вимог та стандартів України, і у суду не викликає сумнів щодо їх справності та точності.

На думку суду, дана обставина свідчить про те, що ТзОВ Фердинанд Груп не бажала вчинення такого порушення, діяла добросовісно вжила усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а несправність ваг на станції відправлення є винятковими обставинами, що дають підстави зменшення штрафу за внесення недостовірних відомостей до залізничної дорожньої накладної, (а саме: ваги вантажу) в контексті ст. 74 ГПК України та ст. 233 ГК України.

Крім того, згідно п.п 3.4. Порядку оформлення, розслідування та обліку незбережених перевезень вантажів визначено, що у комерційному акті вказуються відомості з накладної про те, чиїми засобами був завантажений вантаж у вагон (відправника, залізниці або порта), а також яким способом визначалася маса вантажу при відправленні - за стандартом, трафаретом, обміром, умовно, а якщо шляхом зважування - на яких вагах (вагонних, товарних, елеваторних, електронних тощо).

Однак, в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують фактичну кількість отриманого вантажу вантожоодержувачем та в комерційному акті відсутній підпис останнього.

Доводи позивача про те, що заявлені до стягнення штрафні санкції визначені законом, а не договором, а відтак штраф не може бути зменшений для стягнення за рішенням суду, оскільки на підставі ст. 233 ГК України може бути зменшено до стягнення лише штрафні санкції, які передбачені договором на думку суду є помилковими.

За приписами ст. 233 ГК України штрафна санкція не кваліфікується на договірну та таку, що передбачена законом.

Отже, враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що відповідач не мав прямого умислу щодо ухилення виконання належним чином даного зобов`язання за яке позивач просить стягнути штраф, та ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення ( п.1 ст. 218 ГК України).

За таких обставин, заява відповідача про зменшення штрафних санкцій за вх.№01-57/11029/19 від 04.10.2019 підлягає до задоволення, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу слід задоволити частково в розмірі однієї провізної плати, що складає 26 678,00 грн., в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача та відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України, Статутом залізниць України, ст. 129, ст. ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фердинанд Групп» (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 2Б, код ЄДРПОУ 42105406) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, п/р НОМЕР_1 , в АТ «Ощадбанк» МФО 300465, код ЄДРПОУ 40081279, отримувач: філія «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» ) 26 678,00 грн. та 384,20 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 27.12.2019.

Суддя В. М. Дем`як