Рішення

від 17.12.2019 по справі 908/2157/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/197/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2019 Справа № 908/2157/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант-ЛТД» (69059 м. Запоріжжя, вул. Олександра Говорухи, буд. 32, ідентифікаційний код юридичної особи 22145555)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Диво-будинок-Запоріжжя» (69059 м. Запоріжжя, вул. Олександра Говорухи, буд. 32, ідентифікаційний код юридичної особи 40664186)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, ідентифікаційний код юридичної особи 40545596)

про стягнення 190 856 грн. 77 коп.

за участю

представника позивача : Атаян А.О., паспорт НОМЕР_1 від 31.10.1995 р. (керівник); Гончаров В.І., ордер 131859 від 21.06.2019 р.

представник відповідача: Панкєєв В.С., протокол № 1 від 18.07.2016 р. (голова ОСББ); Пінаєв В.В., дов. б/н від 25.10.2019 р.

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грант-ЛТД» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Диво-будинок-Запоріжжя» про стягнення 190 856 грн. 77 коп. майнової шкоди.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 15.08.2019 року здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2157/19 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 20.08.2019р. позовну заяву залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Грант-ЛТД» , м. Запоріжжя строк для усунення недоліків - не пізніше 02.09.2019.

28.08.2019р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант-ЛТД» , м. Запоріжжя надійшли докази усунення недоліків позовної заяви, на виконання вимог ухвали суду від 20.08.2019.

Ухвалою суду від 29.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2157/19, присвоєно справі номер провадження 27/197/19 та призначено підготовче засідання на 25.09.2019.

Справа № 908/2157/19 розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.09.2019 до участі у справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, ідентифікаційний код юридичної особи 40545596), згідно зі ст. 177 ГПК України, строк підготовчого засідання продовжено на тридцять днів, відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 04.11.2019.

В підготовчому засіданні 04.11.2019 на підставі ст. 183 ГПК України, оголошено перерву до 19.11.2019, про що судом винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 19.11.2019, відповідно до ст. 185 ГПК України, підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 02.12.2019.

Ухвалою суду від 02.12.2019, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошувалася перерва до 17.12.2019.

У судовому засіданні 17.12.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача, відповідача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просив суд стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Диво-будинок-Запоріжжя» про стягнення 190 856 грн. 77 коп. майнової шкоди, заподіяної внаслідок залиття приміщень, які належать позивачу.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав свої заперечення, викладені у письмовому відзиві (вх. 08-08/19442/19 від 20.09.2019). Просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання 17.12.2019 не з`явився, в матеріалах справи містяться письмові пояснення б/н від 22.10.2019 (вх. № 08-08/22604/19 від 30.10.2019).

В засіданні суду 17.12.2019 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 17.12.2019, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

УСТАНОВИВ:

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Грант ЛТД є власником нежитлових приміщень Va (площею 28,7 кв.м), Vб (площею 265,2 кв.м), Vв (площею 144,1кв.м) та Vr (площею 164,3кв.м), цокольного та підвального поверху літ. А-6 загальною площею 602,3 кв.м, що розташовані в житловому будинку за адресою: 69059, м. Запоріжжя, вул. Олександра Говорухи (колишня Радгоспна) 32 та співвласником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Диво-будинок-Запоріжжя , створеного 2016 році, яке є балансоутримувачем всього будинку.

18.07.2016 співвласниками будинку по вул. Олександра Говорухи (колишня Радгоспна), 32 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Диво-будинок-Запоріжжя» , про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Протоколом установчих зборів № 1 від 03.07.2016 був затверджений Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Диво-Будинок-Запоріжжя» .

Відповідно до п. 1 розділу 1 Статуту ОСББ «Диво-Будинок-Запоріжжя» Об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №32, що розташований за місцезнаходженням: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Олександра Говорухи, відповідно до Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» .

В пункті 1 розділу III Статуту передбачено, що органом управління Об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) Об`єднання.

Як зазначив у позовній заяві позивач одразу ж після створення ОСББ в будинку почали виникати аварійні ситуації. Так, у червні 2017 року виникла аварійна ситуація з водогоном в шахті 3-го під`їзду будинку, мешканці якого більше 3- діб залишались без водопостачання. Позивач пішов назустріч жителям будинку, дозволивши тимчасово провести водогін через гардеробну кафе, належного йому, оскільки голова ОСББ гарантійним листом від 19.06.2017 підтвердив, що відновить водогін відповідно до проектної документації до 1.09.2017 року, однак свої зобов`язання не виконав. В серпні 2017 року ОСББ виконало врізку стоків будинкової каналізації в систему каналізації харчоблоку кафе Грант , внаслідок чого фекальні води у великих обсягах почали протікати через несучу стіну фундаменту підвалу 2-го під`їзду, через каналізаційні стоки харчоблоку в підвальне приміщення підприємства громадського харчування, порушуючи санітарні норми, паралізуючи роботу підприємства та руйнуючи фундаментні стіни житлового будинку.

Каналізаційні стоки харчового блоку кафе Грант знаходяться в стелі підвального приміщення (як і всі інші комунікації будинку, що проходять транзитом через підвальне приміщення їдальні) і під час аварійної ситуації стоки з будинкової каналізації затікають в підвальне приміщення кафе та в моторний відсік витяжної системи харчового блоку, внаслідок чого витяжна система була відключена в зв`язку з загрозою короткого замикання та виникнення пожежі. Так як по санітарним нормам, з`єднання каналізації харчового блоку з будинковою каналізаційною системою не допускається, підприємству доводилось призупиняти роботу харчового блоку (систематичне залиття в підвального приміщення харчового блоку кафе Грант каналізаційними стоками тягне за собою виникнення неприємних запахів).

В липні 2018 року відбулось залиття приміщень, належних Позивачу, із вище розташованих квартир № 2 та № 3 (вих. № 268 від 06.08..2018 року), наслідки якого не відшкодовані.

В липні 2018 року виникла аварійна ситуація з водогіном 1-го під`їзду, внаслідок чого відбулось залиття водою підвалу кафе Грант та підвалу 1-го під`їзду, наслідки якого були усунуті лише 26.08.2018г. та в зв`язку з яким відбулись руйнівні процеси житлового комплексу.

В серпні 2018 року будинок, в якому знаходяться сторони по спору, внаслідок вищевказаних некомпетентних дій та бездіяльності правління ОСББ, почав руйнуватися, в приміщеннях, належних ТОВ Грант ЛТД літера А-6.Vв (цокольне приміщення) площею 144.1кв.м., частково літера А-6 Vб (цокольне приміщення) площею 47.9 кв.м, літера А-6 Vr (підвальне приміщення) площею 164.3 кв.м виникли тріщини стін та інші пошкодження, що призвели до неможливості використання приміщень в комерційних цілях (будь-якого використання приміщень) в обсязі 356.3 кв.м. з 602, 3 кв. м загальної площі приміщень, належних ТОВ Грант ЛТД . (акт № 1 від 12.08.2018 року).

09.10.2018 року комісією під головуванням директора ТОВ Грант ЛТД за участі правління ОСББ Диво-будинок Запоріжжя було складено акт огляду приміщень, яким встановлено пошкодження приміщень, належних Позивачу (копія додається), згідно з яким в приміщеннях, належних Позивачу:

1) Літера А-6 цокольного поверху У-В з боку вулиці Магара (прибудована стіна) вхід в приміщення V-В відійшов від основної стіни на 3-5 см по асфальту, з`явились вертикальні та горизонтальні тріщини шириною від одного до п`яти сантиметрів; всередині коридору по східцях вертикальні та горизонтальні тріщини шириною від двох до п`яти сантиметрів, зруйнована кафельна кладка, розірвана в штукатурці електропроводка, частково руйнована частина входу в районі стелі; у всіх приміщеннях V-В є тріщини різної ширини (від 1 до 5 см), довжини (від 1 до 5 м) по несучих стінах, стелі та підлозі з випаданням міжплиточної штукатурки. Розірвана електропроводка та проводка пожежної сигналізації.

2) Літера А-6 підвального поверху V-Г особливо виділяються тріщини по зовнішній стіні біля входу в приміщення: в технічному приміщенні № 10 тріщини шириною від трьох до п`яти сантиметрів та довжиною до 5метрів, які проходять через підлогу по фундаментній стіні до плити перекриття довжиною до 6-7 метрів; в приміщенні № 8 тріщини шириною від одного до п`яти сантиметрів через підлогу по фундаментній стіні до плити перекриття довжиною до 10 метрів; немає освітлення у всіх приміщеннях (розірвана електропроводка) в штукатурці.

3) Літера А-6 цокольного поверху V-Б через стелю кухні в сторону несучої стіни тріщини продовжуються в бік коридору по стелі та підлозі шириною від двох до десяти сантиметрів з розривом електропроводки, проводу пожежної сигналізації, електричних кабелів (напругою 380 вольт), випаданням міжплиточної штукатурки та руйнуванням кафельної кладки.

Позивач зазначив, що після таких пошкоджень приміщень він був вимушений припинити роботу кафе Грант та втратив орендарів в повному обсязі.

Позивач звернувся до спеціалізованої організації із заявою визначити вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень нежитлових приміщень V-В та V-Г в будинку № 32 по вул. О.Говорухи в м. Запоріжжі.

Згідно з висновком експерта № 2494 від 15.07.2019, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень нежитлових приміщень V-В та V-Г в будинку № 32 по вул. О.Говорухи в м. Запоріжжі, складає 190 856 грн. 77 коп., що як зазначає позивач мають бути стягнені з особи, з вини якої завдана шкода - відповідача. Вартість проведення експертизи склала 8 500 грн. 00 коп.

23.07.2019 позивачем вручена відповідачу (про що свідчить особистий підпис голови правління Панкєєва В.С.) претензія про сплату 199 356 грн. 77 коп. вартості відновлювальних робіт та сплаченої вартості експертизи.

Претензія залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази і пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Як було встановлено судом, а також сторонами не заперечується, що Товариство з обмеженою відповідальністю Грант ЛТД є власником нежитлових приміщеннь Va (площею 28,7 кв.м), Vб (площею 265,2 кв.м), Vв (площею 144,1кв.м) та Vr (площею 164,3кв.м), цокольного та підвального поверху літ. А-6 загальною площею 602,3 кв.м, що розташовані в житловому будинку за адресою: 69059, м. Запоріжжя, вул. Олександра Говорухи (колишня Радгоспна) 32 та співвласником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Диво-будинок-Запоріжжя , створеного 2016 році, яке є балансоутримувачем всього будинку.

Право власності на нежитлове приміщення підтверджено договором № 447, серія та номер: 1078, виданий 05.05.2001 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Лучко Н.Г., реєстраційним посвідчення на об`єкт нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю Грант-ЛТД від 17.05.2001 (записано в реєстрову книгу під № 8 за реєстровим № 1364) та інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності

Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

З аналізу наведених положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв`язку суд вбачає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 2, 3 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправна дія чи бездіяльність, що завдавала шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за неналежне виконання ним зобов`язань у вигляді відшкодування збитків.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Відтак, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи; б) наявність шкоди, під якою необхідно розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі; в) наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; г) вину заподіювача шкоди, за винятком випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Виходячи з викладеного, для настання деліктної відповідальності відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

Обов`язок доведення вказаних обставин покладається на позивача. Також позивач повинен обґрунтувати розмір шкоди, яка заявлена до стягнення з відповідача. Відповідач повинен довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України наявність вини презюмується.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підтвердження факту затоплення нежитлового приміщення, позивач надав акт огляду приміщень № 1 від 09.10.2018, яким зафіксовано факт пошкодження приміщень належних позивачу.

Позивачем також додано до матеріалів справи листи до КП Водоканал про

вжити невідкладних заходів із запобігання руйнуванню житлового будинку по вул.. О. Говорухи, 32, в цокольному приміщенні якого знаходиться підприємство загального харчування - кафе Грант .

Матеріалами справи підтверджено, що 23.08.2018 відбувся прорив магістральної труби водопроводу по вулиці Магара в районі будинку 8.

В результаті витоку водопроводу, що перебуває на балансі КП Водоканал відбулося поширення води теплотрасою в бік частини вулиці О. Говорухи з заповненням теплової камери та замочуванням ґрунтів на прилеглій території біля будинку 32. В результаті чого будинок № 32 по вул. О.Говорухи почав просідати і руйнуватися. З`явилися тріщини від 3 до 10 сантиметрів несучих, міжкімнатних стін і на сходах. Через просідання будинку деформувалися труби опалення і водопроводу. Через що відбулися розриви труб опалення. Всі аварійні ситуації було усунено коштом ОСББ.

За заявою голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Диво-будинок-Запоріжжя» було створено комісію у складі департаменту ЖКГ Запорізької міської ради, директора Запорізького відділення Державного підприємства Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, головного спеціаліста відділу житлово-комунального господарства районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, начальник дільниці цеху № 2 КП Водоканал , начальник лабораторії діагностики деформацій будівельних конструкцій КП Запоріжремсервіс Запорізької міської ради; головного спеціаліста відділу нормативно-методологічного забезпечення розвитку житлового господарства департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради; голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Диво-будинок-Запоріжжя» .

За результатами обстеження було складено протоколи з висновками комісії від 01.10.2018, 08.10.2018, довідка про результати обстеження будинку від 19.10.2018 № 159, висновки комісій від 20.09.2018, 01.10.2018, 08.10.2018, 19.10.2018, 31.10.2018, 07.11.2018, 06.12.2018, висновок від 10.12.2018, звіт про результати технічного обстеження будівельних конструкцій житлового будинку по вулиці О.Говорухи, 32 від 20.04.2019.

Відповідно до акту технічного обстеження водопроводу та акту технічного обстеження каналізаційної мережі від 15.03.2019, складених представниками КП Водоканал та підписаних головою ОСББ Диво-Будинок-Запоріжжя , директор ТОВ Гранд-ЛТД від підпису відмовився, встановлено, що водопровідні колодязі чисті сухі, водопровід з ПЗВ Ш63 мм, запірна арматура перебувати в технічно справному стані, видимих ??витоків не виявлено. Мережі за адресою вул. О. Говорухи, 21 знаходяться в технічно справному стані, частих засмічень не спостерігається , на момент обстеження мережа працює нормально, претензій до роботи мережі каналізації немає.

Також, в матеріалах справи міститься численна переписка позивача та відповідача щодо залиття нежитлового приміщення та шляхів вирішення даного питання.

Крім того, позивач додав до позовної заяви висновок судового експерта Лещенко К.І. ТОВ Регіональне судово-експертне бюро № 2494 від 15.07.2019.

Відповідно до даного висновку, проведеним дослідженням встановлено, що розрахунок вартості відновлювального ремонту нежитлових приміщень № Ув та № Уг будинку № 32 по вул. Олександра Говорухи в м. Запоріжжя, зроблений на підставі візуального огляду нежитлових приміщень та з урахуванням наявних актів огляду та обстеження. Вартість відновлюваного ремонту нежитлових приміщень № Vв та № Vг будинку № 32 по вул. Олександра Говорухи в м. Запоріжжя, визначена станом на час проведення дослідження, складає 190 856 грн. 77 коп., у тому числі ПДВ-20% - 31 809 грн. 46 коп., вартість будівельних матеріалів - 37 303 грн. 85 коп.

Інших доказів на підтвердження того, з якої причини сталося залиття орендованого приміщення не надано, також не було повідомлено відповідача у справі щодо проведення позивачем експертизи.

Суд зауважує, що для встановлення складу цивільного правопорушення, яке може бути підставою для стягнення збитків, необхідно довести, що збитки виникли внаслідок протиправної поведінки відповідача (дії або бездіяльності), тобто встановити наявність причинно-наслідкового зв`язку між завданими збитками та поведінкою відповідача.

Суд зазначає, що складений позивачем акт № 1 від 09.10.2018 року огляду на предмет руйнівних процесів в нежитловому приміщенні позивача та висновок судового експерта Лещенко К.І. ТОВ Регіональне судово-експертне бюро № 2494 від 15.07.2019 не можуть бути належними доказами вини відповідача у спричиненні залиття, оскільки жодною комісію не підтверджено, що будинок по вул. О. Говорухи, 32 знаходиться в руйнівному стані.

Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (частини перша, третя статті 74);

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76);

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 ГПК України);

- достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 ГПК України);

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України );

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів, стаття 86 ГПК України);

- висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта , стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (стаття 98 ГПК України );

- суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (частина перша статті 99 ГПК України);

- учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав (стаття 101 ГПК України);

- висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 ГПК України).

Відповідно до частин першої - третьої статті 69 Господарського процесуального кодексу України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Відповідно до ч. 7 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Частиною 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Якщо, особи чи особа, які проводитимуть судову експертизу, не попередженні про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, то поданий суду висновок може вважатися висновком спеціаліста, але не висновком судового експерта в розумінні частини першої статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, з аналізу вищевикладених положень вбачається, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання у разі неналежного виконання ним своїх обов`язків.

Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що вказаний висновок складений кваліфікованим судовим експертом, до матеріалів справи не надано доказів в підтвердження кваліфікації особи, якою складено висновок, в галузі спеціальних знань, не зазначено, що експерт, який склав даний висновок, обізнаний (попереджений) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Враховуючи викладене вище, суд не приймає до уваги наданий позивачем експертний висновок № 2494 від 15.07.2019, оскільки він не є висновком в розумінні ст. 98 Господарського процесуального кодексу України та не відповідає вимогам до висновку експерта, а отже докази, на підставі яких позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги суд вважає неналежними та недопустимими, з огляду на порушення порядку їх отримання, який встановлено чинним законодавством.

Крім того, розмір майнової шкоди в розмірі 190 856 грн. 77 коп., що встановлений висновком судового експерта Лещенко К.І. ТОВ Регіональне судово-експертне бюро № 2494 від 15.07.2019 не є доказом завдання шкоди позивачу або понесення позивачем будь-яких витрат. В даному висновку визначено тільки вартість відновлювального ремонту нежитлових приміщень № Vв та № Vг будинку № 32 по вул. О.Говорухи з урахуванням будівельних матеріалів, які необхідно провести для приведення приміщення в належний стан. Також позивач не надано доказів на підтвердження того, що визначені у висновку роботи з відновлення приміщення були фактично проведені або оплачені позивачем. Тобто, заявлена позивачем сума 190 856 грн. 77 коп. не була понесена позивачем на ремонт вищезазначених приміщень.

Позивачем не надано доказів на підтвердження сплати коштів у сумі 190 856 грн. 77 коп. на відновлення даних приміщень.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що подія, яка зумовила залиття приміщень, сталася внаслідок протиправних дій саме відповідача.

Отже, правові підстави в силу положень ст. 614 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України для покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню завданих внаслідок залиття приміщень, що зумовило пошкодження майна останнього, відсутні.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

У позовній заяві позивач посилається на Закон України Про житлово-комунальні послуги .

Судом встановлено, що ТОВ «Грант-ЛТД» як власник нежитлового приміщення V, підвалу та цокольного поверху, літ. А-6 за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Олександра Говорухи (колишня Радгоспна), буд. 32, є співвласником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Диво-будинок-Запоріжжя» .

Отже, правовідносини в даному випадку регламентуються Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Закон України Про житлово-комунальні послуги в редакції 2004 року та в редакції 2017 року який набрав чинності в 2019 році визначає будь яку житлово-комунальну послугу, як результат діяльності суб`єкту господарювання (послугу) який створює цю послугу, надає її споживачу та отримує за це плату. Тобто житлово-комунальні-послуги надаються суб`єктами господарювання з метою задоволення потреб споживачів та отримання прибутку.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про житлово-комунальні послуги предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Диво-будинок-Запоріжжя» функціонує на підставі норм визначених статтею 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (шляхом самозабезпечення), тому норми законів України про житлово-комунальні послуги в редакції 2004 та 2017 років на спірні правовідносини не розповсюджуються.

Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Як Конституція України, так і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод направлені на всебічне забезпечення прав та поваги держави до споживача. Реальність будь-якого суб`єктивного майнового чи немайнового права полягає в його гарантованості. В силу статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод проголошує верховенство права як частину спільного спадку договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип пропорційності - "розумного співвідношення", який закріплений усталеною практикою Європейського суду з прав людини та вимагає пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються і метою, яку прагнуть досягнути шляхом такого засобу.

Водночас, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії", навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Крім того, у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов"язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на викладене вбачається, що позивачем не доведено існування таких складових елементів цивільного правопорушення як вина відповідача та причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, господарський суд Запорізької області дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 190 856 грн. 77 коп., позовні вимоги є не обґрунтованими, не доведеними і на час розгляду даної справи відсутні підстави для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант-ЛТД» .

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42,123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант-ЛТД» , м. Запоріжжя до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Диво-будинок-Запоріжжя» , м. Запоріжжя, відмовити .

Рішення оформлено та підписано 27.12.2019.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.