Рішення

від 24.12.2019 по справі 908/2982/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/175/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2019 Справа № 908/2982/19

м.Запоріжжя

За позовом Фізичної особи-підприємця Баштанник Анастасії Сергіївни ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжглавпостач» (69009, м. Запоріжжя, вул. Ринкова,2)

про стягнення суми 293252,14 грн.,

Суддя Колодій Н.А.

Без участі представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ

24.10.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Баштанник Анастасії Сергіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжглавпостач» про стягнення суми 293252,14 грн., з яких: сума 276780 грн. - основний борг за договором на закупівлю № 11/07 від 18.07.2019, сума 1101,31 грн. - інфляційні втрати, сума 14096,83 грн. - пеня, сума 1274 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 25.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Будь-яких процесуальних заяв або клопотань від сторін не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Станом на 24.12.2019 суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. На викання умов договору 11/07 від 18.07.2019 позивач поставив відповідачу товар на суму 276780 грн. Відповідач, в свою чергу, оплату за отриманий товар не здійснив. У зв`язку з чим, позивач, на підставі ст.ст. 6, 509, 549, 550, 551, 552, 625, 629, 638, 639, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 180, 181, 193 ГК України, просить стягнути з відповідача суму 276780 грн. основного боргу, суму 1101,31 грн. інфляційних втрат, суму 14096,83 грн. пені, суму 1274 грн. - 3% річних.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 25.10.2019 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Ухвала суду направлена на адресу, вказану в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69009, м. Запоріжжя, вул. Ринкова,2. Суд також направив ухвалу суду на адресу відповідача, яка міститься в матеріалах справи, а саме: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 78. Ухвала направлена на юридичну адресу відповідача повернута Укрпоштою з відміткою на конверті адресат відсутній , відомості про отримання ухвали суду, направленої на адресу місцезнаходження відповідача станом на час розгляду справи у суду відсутні. Таким чином, у відповідності до ст. 242 ГПК України відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

18.07.2019 між Фізичною особою-підприємцем Баштанник Анастасією Сергіївною (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжглавпостач» (замовник, відповідач) був укладений договір на закупівлю № 11/07, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується поставити замовнику товар, а замовник - прийняти і оплатити його (п. 1.1).

Кількість товару, найменування та технічні характеристики товару мають відповідати характеристикам, визначений в додатку № 1 до договору (п. 1.2).

За умовами п. 4.3 договору, замовник протягом 30 календарних днів після фактичної поставки товару та підписаної сторонами накладної на фактично поставлений товар перераховує на поточний рахунок постачальника 100 %ціни фактично поставленого товару.

Згідно з п. 5.1 договору, термін поставки товару до 18.08.2019.

Відповідно до п. 10.1 договору, він набирає чинності з моменту підписання сторонами цього договору та скріплення його печатками сторін та діє до 31.12.2019.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 26.08.2019 позивач поставив відповідачу товар на суму 276780 грн. Факт поставки підтверджується видатковою накладною № 1238 від 23.07.2019, підписаною та скріпленою печатками обох сторін.

Відповідач, в свою чергу, договірних зобов`язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар не здійснив.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар в розмірі 276780 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 276780 грн. заборгованості є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 14096,83 грн. за загальний період з 26.08.2019 по 21.10.2019.

Пунктом 7.4 договору сторонами визначено, що у разі затримки оплати товару або оплати в неповному обсязі, відповідач сплачує штрафну неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день порушення.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунок пені вважає за необхідне його скоригувати в частині визначення періоду з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Скоригувавши період розрахунку, суд встановив, що нарахування пені повинно бути здійснено за період з 27.08.2019 по 21.10.2019, сума пені при цьому становить 14089,24 грн.

Таким чином, до стягнення пеня в розмірі 14089,24 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 1274грн. - 3% річних за період з 26.08.2019 по 21.10.2019 та суму 1101,31 грн. інфляційних втрат за період з серпня по вересень 2019.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунок річних, суд також його коригує в частині періоду з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України. Так, за період з 27.08.2019 по 21.10.2019 - 3% річних становить 1273,95 грн.

При здійсненні нарахування інфляційних втрат суд враховує положення п. 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань яким визначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

З урахування викладеного, інфляційні повинні нараховуватися за вересень 2019. При цьому, згідно з п.1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14, суд не виходить за межі визначеного позивачем максимального розміру інфляційних нарахувань.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 1273,95 грн. - 3% річних та сума 1101,31 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов`язані з оплатою професійної правової допомоги в розмірі 10000 грн..

За приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту ст. 126 ГПК України вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Склад, розмір та оплата витрат, пов`язаних з надання правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, в тому числі доказів їх сплати адвокату, є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

На підтвердження таких витрат позивачем надано: договір про надання правничою допомоги № 1477 від 16.10.2019, укладений між позивачем та адвокатом Бут Н.В.; додаткову угоду № 1 від 16.10.2019, в якій визначна вартість послуг адвоката в розмірі 10000 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордера № 1 від 22.10.2019 на суму 10000 грн.

Суд дослідивши надані позивачем документи встановив наступне. Додатковою угодою № 1 від 16.10.2019 до договору про надання правничої допомоги № 14 сторонами визначено послуги адвоката та вартість таких послуг, а саме: послуга адвоката з ознайомлення з матеріалами справи, консультації щодо справи, підготовка до позову та збирання доказів, написання позовної заяви та інших процесуальних документів коштує 5000 грн., послуга адвоката з представництва інтересів у суді першої інстанції коштує 5000 грн.

Враховуючи те, що справа № 908/2982/19 розглянута у спрощеному позовному провадженні, то підстави для стягнення з відповідача суми 5000 грн. за представництво інтересів у суді першої інстанції - вістуні.

Що стосується витрат позивача на послуги адвоката пов`язані з ознайомленням з матеріалами справи, консультації щодо справи, підготовкою до позову, написання позовної заяви в розмірі 5000 грн., суд визнає обґрунтованою та співрозмірною суму з наданими адвокатом послугами.

Разом з тим, згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 4398 грн. 66 коп. судового збору, суму 4999 грн. 87 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжглавпостач» (69009, м. Запоріжжя, вул. Ринкова,2; код ЄДРПОУ 43026378) на користь Фізичної особи-підприємця Баштанник Анастасії Сергіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму 276780 (двісті сімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят) грн. основного боргу, суму 14089 (чотирнадцять тисяч вісімдесят дев`ять) грн. 24 коп. пені, суму 1273 (одну тисячу двісті сімдесят три) грн. 95 коп. - 3% річних, суму 1101 (одну тисячу сто одну) грн. 31 коп. інфляційних втрат, суму 4398 (чотири тисячі триста дев`яносто вісім) грн. 66 коп. судового збору, суму 4999 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 87 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.12.2019.

Суддя Н.А. Колодій