Рішення

від 17.12.2019 по справі 909/1228/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1228/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром"

вул.Ботанічна,2, м.Івано-Франківськ ,76011

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Іфкомсервіс"

вул. Міцкевича, 10, м.Івано-Франківськ,76018;

про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення в сумі 213 452 грн 97 коп.

представники сторін не з"явилися

ВСТАНОВИВ: КП "Івано-Франківськводоекотехпром" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Іфкомсервіс" про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення в сумі 213 452 грн 97 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення договірних зобов"язань, відповідач не розрахувався за надані позивачем послуги централізованого водопостачання і водовідведення в повному обсязі, у зв"язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 231 452 грн 97 коп.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2019, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення; судовий розгляд справи по суті призначив на 17.12.2019.

13.12.2019 до Господарського суду Івано-Франківської області від КП "Івано-Франківськводоекотехпром" надійшла заява про забезпечення позову №75.2.4.1/1790 від 09.12.2019 (вх.№24714/19 від 13.12.2019), в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти та активи ТОВ " Іфкомсервіс" на суму 213452 грн 97 коп.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2019, суд відмовив у задоволенні заяви КП "Івано-Франківськводоекотехпром" про забезпечення позову.

Сторони не скористалися передбаченим Господарським процесуальним кодексом України правом на участь представників у судовому засіданні, хоча, у відповідності до ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи.

Направлена за юридичною адресою ухвала суду від 18.11.2019 вручена представнику позивача за довіреністю 24.11.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Направлена за юридичною адресою відповідача ухвала суду від 18.11.2019 повернулася до суду 28.11.2019 з відміткою відділення поштового зв"язку 26.11.2019 "за терміном зберігання".

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, вбачається, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з приписами ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

За приписами ч. 1ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін до суду не надходило.

У суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

З огляду на викладене, суд, відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10.06.2013 між КП "Івано-Франківськводоекотехпром" та ТОВ "Іфкомсервіс" укладено договір №3797 про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення, згідно якого виробник зобов"язався надавати споживачу послуги централізованого водопостачання і водовідведення в обсягах зазначених в додатку 1 до договору, а споживач - своєчасно оплачувати спожиті послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах договору.

Згідно п. 3.2.4 договору споживач зобов"язався щомісячно в 10-й день місяця направляти представника у відділ обліку та реалізації послуг виробника для подання додатку №4 - Звіт про обсяги переданої споживачу питної води і прийнятих від нього стічних вод та одержання відповідних рахунків на оплату.

У відповідності до п.3.2.5 договору споживач зобов"язався здійснювати оплату послуг в 3-х денний термін з моменту отримання рахунку.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2013 та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо протягом останнього місяця терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення або перегляд умов.

Відповідно до актів про обсяги переданої води і прийнятих стічних вод відповідачу надано послуги з водопостачання та водовідведення протягом таких розрахункових періодів: з 12.04.2018 по 12.05.2018, з 12.05.2018 по 12.06.2018, з 12.06.2018 по 12.07.2018, з 12.07.2018 по 12.08.2018, 12.08.2018 по 12.09.2018, з 12.09.2018 по 12.10.2018, з 12.10.2018 по 12.11.2018, з 12.11.2018 по 12.12.2018, з 12.12.2018 по 12.01.2019, з 12.01.2019 по 12.02.2019, з 12.02.2019 по 12.03.2019, з 12.03.2019 по 12.05.2019, з 12.05.2019 по 12.06.2019, з 12.06.2019 по 12.07.2019. Акти підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені печаткою підприємства-відповідача.

На оплату наданих послуг згідно вказаних вище актів за договором №3797 від 10.06.2013 про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення, позивачем виписано рахунки-фактури: №3797/В від 15.05.2018 на суму 109021 грн 60 коп; № 3797/К від 15.05.2018 на суму 119 635 грн 25 коп, № 3797/В від 14.06.2018 на суму 108 541 грн 12 коп, №3797/К від 14.06.2018 на суму 121 713 грн 37 коп, №3797/В від 17.06.2018 на суму 98380 грн 82 коп, №3797/К від 17.07.2018 на суму 110 243 грн 93 коп, №3797/В від 15.08.2018 на суму 80076 грн 04 коп, №3797/К від 15.08.2018 на суму 113822 грн 69 коп, №3797/В від 18.09.2018 на суму 79666 грн 52 коп, № 3797/К від 18.09.2018 на суму 105220 грн 99 коп, №3797/В від 22.10.2018 на суму 80422 грн 32 коп, №3797/к від 22.10.2018 на суму 97930 грн 54 коп, №3797/В від 22.11.2018 на суму 82329 грн 40 коп, №3797/К від 22.11.2018 на суму 93 128 грн 53 коп, №3797/В від 20.12.2018 на суму 72843 грн 02 коп, №3797/К від 20.12.2018 на суму 96687 грн 89 коп, 3797/В від 23.01.2019 на суму 61196 грн 58 коп, №3797/К від 23.01.2019 на суму 94633 грн 04 коп, №3797/В від 28.02.2019 на суму 71270 грн 28 коп, №3797/К від 28.02.2019 на суму 108546 грн 79 коп, №3797/В від 27.03.2019 на суму 70626 грн 34 коп, №3797/К від 27.03.2019 на суму 120605 грн 95 коп, №3797/В від 29.05.2019 на суму 91230 грн 04 коп, №3797/К від 29.05.2019 на суму 145881 грн 77 коп, №3797/В від 27.06.2019 на суму 71513 грн 22 коп, №3797/К від 27.06.2019 на суму 120909 грн 54 коп, №3797/В від 16.07.2019 на суму 80933 грн 15 коп, №3797/К від 16.07.2019 на суму 132519 грн 82 коп.

Крім того, 14.05.2018 між сторонами укладено договір розстрочення боргу №3797, згідно п.1.1 якого предметом договору є те, що боржник визнає за собою заборгованість перед кредитором, що склалася на 14.05.2018 внаслідок не оплати за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення згідно договору №3797 від 10.06.2013 в сумі 206641 грн 87 коп.

Згідно п.1.2 договору кредитор надає боржнику на 12 місяців розстрочку оплати заборгованості, що починається від 14.05.2018 та закінчується 30.04.2019, а боржник зобов"язується її сплатити згідно поданого в п.1.2 договору графіка.

Боржник зобов"язався перед кредитором сплатити розстрочену суму боргу згідно умов п.1.2 цього договору,(п.2.2. договору).

Згідно розрахунку заборгованості за договором про надання послуг №3797 від 10.06.2013 за період з 01.05.2018 по 01.09.2019, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 144 652 грн 97 коп.; за договором про розстрочення боргу №3797 від 14.05.2018 за період з 14.05.2018 по 30.04.2019 - 68800 грн; всього заборгованість складає 213 452 грн 97 коп.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901ЦК України).

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до наведеного, договір укладений між позивачем і відповідачем, є договором надання послуг.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін)

його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Факт порушення відповідачем зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати у строки, встановлені договорами №3797 від 10.06.2013 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення та №3797 від 14.05.2018 про розстрочення боргу, підтверджується матеріалами справи.

Доказів виконання зобов"язань за вказаними договорами відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обгрунтованими та належать до задоволення.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФкомсервіс" (вул.Міцкевича, 10, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 36733578) на користь Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" (вул. Ботанічна, 2, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 32360815) 231 452 (двісті тридцять одну тисячу чотириста п"ятдесят дві) гривні 97 коп заборгованості та 3201 (три тисячі двісті одну) гривню 78 коп судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.12.2019

Суддя О.В. Рочняк