Ухвала

від 26.12.2019 по справі 910/18358/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

26.12.2019Справа № 910/18358/19

За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код: 04633423)

До Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ ДВІР" 03040, м. Київ, проспект Голосіївський, будинок 87; ідентифікаційний код: 31626962)

Про стягнення заборгованості за договором пайової участі у створенні розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 28.02.2003 № 1387

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ ДВІР" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором пайової участі у створенні розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 28.02.2003 № 1387.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначає, що 28 лютого 2003 року між Головним управлінням економіки та розвитку міста Київською міською державною адміністрацією (перейменовано у Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю Слов`янський двір укладено договір пайової участі (внесків) на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва № 1387 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору, предметом цього Договору є сплата Забудовником пайової участі (внесків) на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв`язку з реконструкцією з розширенням нежитлового будинку під ресторан на вулиці 40-річчя Жовтня , 87-А , у Голосіївському районі м. Києва загальною площею 1000,0 кв.м.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, розмір пайового внеску становить 143,66 тис. грн (без ПДВ) згідно з розрахунком, що наданий в Додатку 1 і є невід`ємною частиною Договору, та підлягає уточненню після затвердження у встановленому порядку проектно- кошторисної документації.

Пунктом 2.1.2. Договору, пайовий внесок сплачується Забудовником в строк до 26.03.2003 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов та строків сплати пайових внесків, у зв`язку з чим згідно пункту 3.1. Договору виникла заборгованість станом на 12.12.2019 р. по сплаті основної суми боргу за решту пайового внеску.

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача пайовий внесок в сумі 650 585,51 грн, в тому числі пеня 23 094, грн та інфляція 500 598, 33 грн. також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у сумі 9 758, 78 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви, Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Пунктом 3 частини 3 вказаної статті визначено, що позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Так, позивач надав розрахунок пені та інфляційних нарахувань, які на думку позивача підлягають стягненню з відповідача.

Суд зазначає, що наданий розрахунок не може вважатись обґрунтованим з огляду на наступне.

З прохальної частини позовної заяви вбачається те, що позивач просить стягнути не тільки суму пайового внеску, а й суму інфляційних втрат та пені, у зв`язку з чим є необхідність виокремити підстави стягнення інфляційних втрат та пені відповідно. Також судом встановлено, що сума пайового внеску розраховувалась з урахуванням інфляційної складової.

Відповідно, позивачу необхідно надати детальний обґрунтований розрахунок пені та інфляційних втрат із зазначенням, на яку суму здійснювалося нарахування (основного боргу), дати початку та закінчення розрахунку.

Відповідно до частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Як встановлено судом, дану позовну заяву підписано представником позивача - заступником начальника управління-начальника відділу нормативно-правової роботи управління правового забезпечення Свербиус М.Е., на підтвердження повноважень якої була надана копія довіреності № 050/14-7496 від 12.12.2019, що засвідчена самим представником.

Згідно положень частин 1, 3 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи, в тому числі повноваження щодо підписання заяв, клопотань, тощо мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи . Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно частини 7 статті 60 Господарського процесуального кодексу України оригінали (1) документів (довіреність фізичної або юридичної особи, свідоцтво про народження дитини, рішення про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна), копії з них, засвідчені суддею (2), або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку (3), приєднуються до матеріалів справи.

Таким чином копія довіреності представника вважається належно засвідченою, якщо її засвідчено відповідно до вимог закону.

Підпунктом 2.2 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів (пп. 2.2 п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011)

Згідно з приписами Господарського процесуального кодексу України доказом, що підтверджує повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер. Крім того, в разі виникнення в суду сумнівів щодо відповідності копії довіреності оригіналу, останній може бути витребуваний у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, копія довіреності не може бути посвідчена самим представником, оскільки стаття 60 Господарського процесуального кодексу України не передбачає такого способу засвідчення копії довіреності, а інші закони України не містять положень, які б внормовували, що копія довіреності на представництво в суді може бути засвідчена самим представником, за наявності у нього відповідних повноважень.

Отже, положеннями статті 60 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що документом, який підтверджує повноваження представника є оригінал довіреності. Проте, до позовної заяви в якості документу, який підтверджує повноваження представника було додано копію довіреності № 050/14-7496 від 12.12.2019.

Тобто до позовної заяви всупереч вимогам частини 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України не було додано документа, що підтверджує повноваження представника.

Згідно з частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) без руху.

2. Встановити позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:

- надати оригінал або належним чином засвідчену копію довіреності № 050/14-7496 від 12.12.2019;

- надати детальний обґрунтований розрахунок пені та інфляційних втрат із зазначенням на яку суму здійснювалося нарахування (основного боргу), дати початку та закінчення розрахунку, та з врахуванням того, що сума пайового внеску розраховувалась з урахуванням інфляційної складової.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 26.12.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко