ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3198/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.
при секретарі судового засідання Ловга І.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи - підприємця Колесник Володимира Івановича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-МАРКЕТ про стягнення 26032,00грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець Колесник Володимир Іванович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-МАРКЕТ про стягнення 26032,00грн.
В обґрунтування позовних вимог Фізична особа - підприємець Колесник Володимир Іванович посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-МАРКЕТ умов укладеного між сторонами договору про надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом №5/6 від 10.07.2019р. щодо оплати наданих послуг перевезення.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2019р. відкрито провадження у справі №916/3198/19, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.11.2019р. о 10:40.
У зв`язку із неявкою у судове засідання представників сторін, ухвалою суду від 26.11.2019р. було відкладено розгляд справи на 10.12.2019р. о 11:40 та викликано учасників справи у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2019р. відкладено розгляд справи на 26.11.2019р. о 10:40 та викликано учасників справи у судове засідання.
Враховуючи неявку представників сторін у судові засідання, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні від 26.12.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/3198/19.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
10.07.2019р. між Фізичною особою - підприємцем Колесник Володимиром Івановичем (позивач, Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-МАРКЕТ (відповідач, Замовник) було укладено договір на надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом №5/6 (далі договір) відповідно до умов якого Експедитор за дорученням і за рахунок Замовника приймає на себе зобов`язання по організації перевезення та експедирування вантажів Замовника, шляхом залучення транспортного засобу у третьої особи (далі Перевізник), здійснює безпосередньо перевезення вантажів по території України, а також країн ближнього і далекого зарубіжжя. Послуги за цим Договором надаються протягом усього терміну дії договору на підставі заявки Замовника, яка надається Експедитору. Заявка Замовника повинна бути підписана його уповноваженим представником, який відповідно до установчих документів або довіреністю має право діяти від імені цієї юридичної особи, з проставленням печатки Замовника. Організація перевезень вантажів здійснюється Експедитором на підставі письмових заявок Замовника, які направляються Експедитору факсом. Всі заявки на вантажоперевезення, оформлені у відповідності з умовами даного договору, є додатком до договору.
Відповідно до 4.2 договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора або готівковим розрахунком через касу Замовника. Термін оплати за виконані послуги - протягом 1-2 днів після вивантаження, якщо інше не обумовлено у заявці.
Згідно п.10.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019р.
Як вказує позивач у позовній заяві, він повністю виконав прийняті зобов`язання та організував перевезення на замовлення відповідача, залучивши виконавця - ТОВ "АВТОТРАНС-ЄВРО", що підтверджується товарно-транспортною накладною CMR № 0137538 від 12.07.2019р. Загальна вартість наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг у відповідності до заявки складає 1200,00дол.США та оплачується протягом двох банківських днів з моменту вивантаження. Як вбачається з товарно-транспортної накладної CMR № 0137538 від 12.07.2019р. автомобіль вивантажився 18.07.2019р. 12.08.2019р. відповідачем було сплачено 5000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №147 від 12.08.2019р.
Щодо розрахунку ціни позову позивач зазначає, що загальна вартість транспортних послуг 1200,00дол.США - вартість транспортно-експедиційних послуг відповідно до заявки №5/6 на завантаження а/м СВ9907АР/СВ0044ХР від 11.07.2019р, що складає 31032,00 гривень за курсом НБУ на дату вивантаження (18.07.2019р.). Частка вартості транспортно-експедиційних послуг, що була оплачена відповідачем 5000,00грн. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг: 31032,00 - 5000,00 = 26032,00грн.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 26032,00грн. заборгованості за надані послуги.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2019р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом №5/6 відповідно до умов якого Позивач за дорученням і за рахунок відповідача приймає на себе зобов`язання по організації перевезення та експедирування вантажів відповідача, шляхом залучення транспортного засобу у третьої особи, здійснює безпосередньо перевезення вантажів по території України, а також країн ближнього і далекого зарубіжжя. Послуги за цим договором надаються протягом усього терміну дії договору на підставі заявки відповідача, яка надається позивачу. Організація перевезень вантажів здійснюється позивачем на підставі письмових заявок відповідача. Всі заявки на вантажоперевезення, оформлені у відповідності з умовами даного договору, є додатком до договору.
Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач, згідно товарно-транспортної накладної CMR № 0137538 від 12.07.2019р. із залученням перевізника ТОВ Автотранс-Євро надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги за маршрутом м. Натахарі (Грузія) - м. Чорноморськ (Україна), м. Чорноморськ (Україна) - м. Одеса (Україна).
Загальна вартість послуг склала 1200,00дол.США, що складає 31032,00 гривень за курсом НБУ на дату вивантаження (18.07.2019р.) .
Статтею 931 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Відповідач за надані послуги розрахувався частково у сумі 5000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №147 від 12.08.2019р.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Станом на день розгляду справи відповідач доказів оплати наданих позивачем послуг не надав, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача залишку заборгованості у сумі 26032,00грн. є обґрунтованими.
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Колесник Володимира Івановича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-МАРКЕТ про стягнення 26032,00грн., обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00грн. покладаються на відповідача відповідно до ст.129
Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надана копія договору про надання правової допомоги від 20.06.2019р., копія акту про витрати адвоката від 12.11.2019р., копія акту №2 приймання-передачі наданих послуг, копія прибуткового касового ордеру серія 01АААС 00053 на суму 6000,00грн., копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КВ №002448
Враховуючи надання доказів в підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, стягненню з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу у сумі 6000,00грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 123, 126, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Фізичної особи - підприємця Колесник Володимира Івановича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-МАРКЕТ про стягнення 26032,00грн. - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-МАРКЕТ (65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонвіська, 88/1, код ЄДРПОУ 41231276) на користь Фізичної особи - підприємця Колесник Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) 26032,00грн. основного боргу, 1921,00грн. судового збору, 6000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повне рішення складено 27 грудня 2019р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Степанова
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2019 |
Оприлюднено | 28.12.2019 |
Номер документу | 86660299 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Степанова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні