Рішення

від 27.12.2019 по справі 916/3150/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3150/19

За позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул.Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача: Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт-Одеса" (вул.Пішонівська, 22/1, м.Одеса, 65029; код ЄДРПОУ 39179813)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Суть спору: 24 жовтня 2019р. Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія (далі-АТ НАК) «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства (далі-ПП) "Сервісна компанія "Комфорт-Одеса" про стягнення з відповідача пені у сумі 38 646 грн. 28 коп., 3% річних у сумі 10 435 грн. 86 коп. та інфляційних втрат у сумі 19 753 грн. 03 коп. за Договором купівлі-продажу природного газу №8108/1718-ТЕ-23 від 12.09.2017р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2019р. відкрито провадження у справі № 916/3150/19. Прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу: у 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження надати до суду та надіслати позивачу відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують викладені у ньому обставини, та надати докази відправки.

Відповідачу було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі за юридичною адресою відповідно до витягу з ЄДР, але судову кореспонденцію було повернуто поштою із зазначенням „адресат відсутній» . До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Представник відповідача в судові засідання не з`являвся. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем подано не було.

За приписами п.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у справі у позовній заяві зазначає, що 12 вересня 2017 р. між ПАТ НАК Нафтогаз України (Постачальник) та ПП "Сервісна компанія "Комфорт-Одеса" (Споживач) укладено Договір постачання природного газу №8108/1718-ТЕ-23 (далі-Договір).

Розділом 12 Договору передбачено, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017р. до 31.03.2018 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного Договору Постачальник зобов`язався передати Споживачеві у 2017-2018рр. природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно із п.1.2 Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

За умовами п. 1.4. Договору за цим договором постачається газ власного видобутку (видобутий на території України), а у разі його нестачі - імпортований газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України).

Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 2 340 331 грн. 56 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2017р., актом приймання-передачі від 31.12.2017р., актом приймання-передачі від 31.01.2018р., актом приймання-передачі від 28.02.2018р., актом приймання-передачі від 31.03.2018р.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний рахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач зазначив, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не у строк, визначений Договором, чим порушував умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п. 6.1. Договору.

Згідно з п.8.2. Договору у разі у разі прострочення Споживачем оплати згідно п.6.1 цього Договору він зобовязується сплатити Постачальнику пеню у розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

З урахуванням строку прострочення сплати основного боргу за Договором, за розрахунком позивача розмір нарахованої пені за неналежне виконання зобов`язань складає 38 646 грн. 28 коп. При цьому, позивач зазначає, що розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом здійснено у відповідності до вимог ст. 232 Господарського кодексу України та з наступного дня від дня прострочення основного зобов`язання.

Позивач також зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач зазначив, що, оскільки відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу у зазначений строк, він зобов`язаний сплатити на користь позивача 3% річних у розмірі 10 435 грн. 86 коп. та інфляційні втрати у розмірі 19 753 грн. 03 коп.

Позивач в обґрунтування позову посилається на положення п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема ,є договори та інші правочини. Крім того, позивач зазначив, що згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Також позивач зазначив, що в силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ж ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався.

Розглянув матеріали справи, судом встановлено, що 12 вересня 2017 р. між ПАТ НАК Нафтогаз України (Постачальник) та ПП "Сервісна компанія "Комфорт-Одеса" (Споживач) укладено Договір постачання природного газу №8108/1718-ТЕ-23.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, між сторонами за Договором склалися правовідносини щодо поставки товару.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 2 340 331 грн. 56 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2017р., актом приймання-передачі від 31.12.2017р., актом приймання-передачі від 31.01.2018р., актом приймання-передачі від 28.02.2018р., актом приймання-передачі від 31.03.2018р.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний рахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не у строк, визначений Договором, чим порушував умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п. 6.1. Договору.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.

Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п.8.2. Договору у разі прострочення Споживачем оплати згідно п.6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Отже, враховуючи матеріали справи та положення зазначеного пункту Договору, наявні правові підстави для нарахування Споживачу пені за прострочення оплати судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що він є вірним, у зв`язку з чим вимога позивача щодо стягнення з ПП "Сервісна компанія "Комфорт-Одеса" пені у розмірі 38 646 грн. 28 коп. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, наявні правові підстави для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 10 435 грн. 86 коп. та інфляційних втрат у розмірі 19 753 грн. 03 коп.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач доказів належного виконання грошового зобов`язання за Договором постачання природного газу №8108/1718-ТЕ-23 від 12.09.2017р. до суду не надав.

За таких обставин, позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, ст.ст. 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт-Одеса" про стягнення - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт-Одеса" (вул.Пішонівська, 22/1, м.Одеса, 65029; код ЄДРПОУ 39179813) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, б. 6, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 38 646 грн. 28 коп., 3% річних у розмірі 10 435 грн. 86 коп., інфляційні втрати у розмірі 19 753 грн. 03 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 грудня 2019 р.

Суддя Н.В. Рога