Ухвала

від 27.12.2019 по справі 910/15185/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у тимчасовому обмеженні у праві виїзду за межі України

м. Київ

27.12.2019Справа № 910/15185/13

Господарський суд міста Київ у складі судді Коткова О.В., розглянувши без виклику представників сторін подання № 2103 від 21.12.2019 року Про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України - керівника приватного підприємства Скіф Плюс без вилучення паспортного документа приватного виконавця Овчаренка Миколи Олександровича

у справі № 910/15185/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк"

до Приватного підприємства "Скіф Плюс"

про стягнення 8 628 805,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Скіф Плюс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Договором кредитної лінії № 26 від 18.05.2007 всього в сумі 8 567 081,75 грн., з яких: 6 200 000 грн. заборгованості по кредиту, 796 587,47 грн. заборгованості по процентам, 151 687,67 грн. пені по кредиту, 19 489,11 пені по процентам, 1 240 000 штрафу по кредиту та 159 317,49 грн. штрафу по процентам.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 року у справі № 910/15185/13 позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства "Скіф Плюс" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" 6 200 000 грн. заборгованості за кредитом, 796 587 грн. 47 коп. заборгованості за процентами, 206 383 грн. 56 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 26 516 грн. 54 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 1 240 000 грн. штрафу за несвоєчасне повернення кредиту, 159 317 грн. 49 коп. штрафу за несвоєчасну сплату процентів та 68 820 грн. судового збору.

02.10.2013 року на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідний наказ.

24.12.2019 року через відділ діловодства суду від приватного виконавця Овчаренка Миколи Олександровича надійшло подання № 2103 від 21.12.2019 року Про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України - керівника приватного підприємства Скіф Плюс без вилучення паспортного документа , в якому приватний виконавець просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилученню паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівнику боржника - громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 до виконання покладених на Приватне підприємство Скіф Плюс наказом №910/15185/13 виданим 02.10.2013 року Господарським судом міста Києва.

В обґрунтування подання приватний виконавець посилається на наявність у його провадженні виконавчого провадження, відкритого постановою від 17.04.2019 року про стягнення з Приватного підприємства "Скіф Плюс" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" 8 567 081,75 грн. боргу та 68 820 грн. судового збору, яке станом на момент звернення до суду з даним поданням не виконано.

Заявник вказує, що в процесі примусового виконання рішення виконавцем було встановлено:

- виконавчий документ чотири рази перебував на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби України, всі рази був повернутий стягувачу за відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

- згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, боржник зареєстрований в Голосіївському районі міста Києва за адресою: 03150, м. Київ, вул. Боженко, 86-Д, з метою перевірки майнового стану, приватним виконавцем було здійснено вихід за юридичним адресом боржника, але самого боржника за цим адресом не знайдено, про що складено відповідний акт;

- згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - нерухоме майно за боржником не зареєстроване; додатково з довідки вбачається, що на все нерухоме майно боржника двічі було накладено арешти органами Державної виконавчої служби України; заявником накладено арешт на все нерухоме майно боржника та зроблено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; накладено арешт на все рухоме майно боржника, що підлягає державній реєстрації та зроблено відповідний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- згідно відповіді № 31/26-925 від 10.05.2019 року Територіального сервісного центру №8046 Регіонального сервісного центру в м. Києві транспортні засоби за боржником не зареєстровані;

- відповідно до інформації з Державної фіскальної служби України боржник має лише один відкритий поточний рахунок; рахунок відкрито у стягувача; інших рахунків за час виконавчого провадження боржник не відкривалося;

- згідно відповіді № 75976/0/26-15-12-03-19 від 26.06.2019 року Державної фіскальної служби України станом на 26.06.2019 року, ПП Скіф Плюс не подавало фінансову та податкову звітність за останні 5 років; встановити ідентифікаційний код керівника боржника не вдалось;

- в реєстрі цивільних повітряних суден України, що розміщено на сайті Державної авіаційної служби України, інформації щодо боржника не знайдено;

- на сайтах Державної служби України з безпеки на транспорті та Державного агентства рибного господарства України інформацію що власності боржника не знайдено;

- виходи за місцем реєстрації не дали результатів;

- від стягувача отримано ідентифікаційні данні керівника боржника - громадянина ОСОБА_2 ;

- від Державної інформаційної служби України отримано інформацію, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 ;

- від Державної прикордонної служби України отримано інформацію, що громадянин ОСОБА_1 неодноразово перетинав Державний кордон України; при цьому це відбувалось після прийняття судового рішення по справі № 910/15185/13 та під час декількох виконавчих проваджень.

Розглянувши подання № 2103 від 21.12.2019 року Про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України - керівника приватного підприємства Скіф Плюс без вилучення паспортного документа приватного виконавця Овчаренка Миколи Олександровича, дослідивши подані разом з ним докази в цілому, суд дійшов висновку про відмову в його задоволені з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Закон України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

За приписами ст. 6 вказаного Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, означає такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики від 01.02.2013 року щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

З метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Лише самостійне невиконання боржником зобов`язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

В даному випадку, подані приватним виконавцем матеріали не містять доказів факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань.

Верховний Суд України звертає увагу судів, що особа, яка має невиконані зобов`язання за судовим рішенням, не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України) (Лист, Верховний Суд України, від 01.01.2017 року, Узагальнення судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , з метою захисту інтересів стягувача, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; вимагати від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ст. 48 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно ст. 48 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Приватним виконавцем Овчаренком Миколою Олександровичем не надано суду належних та допустимих доказів вчинення боржником свідомих діянь, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення по цій справі.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Статтею 313 Цивільного кодексу України врегульовано, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269 Цивільного кодексу України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

При цьому, суд зазначає, що громадянин ОСОБА_1 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон якого просить заявник у своєму поданні, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є керівником Приватного підприємства Скіф Плюс .

Разом з тим, стаття 337 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість застосування господарським судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України тільки для фізичної особи, яка є боржником , і відповідно не передбачає можливості застосування господарським судом такого тимчасового обмеження для керівника боржника - юридичної особи .

В даному випадку, подання приватного виконавця стосується застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не фізичної особи-боржника, а керівника юридичної особи - Приватного підприємства Скіф Плюс Пачевського І.С., яке (тимчасове обмеження) господарський суд не вправі застосовувати.

За таких обставин, нормами ст. 337 Господарського процесуального кодексу України не передбачено застосування господарським судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України для керівника боржника - юридичної особи .

Підсумовуючи вищевикладене, з огляду на те, що фізична особа ОСОБА_1 не є боржником за наказом Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року у справі № 910/15185/13 та приватним виконавцем не надано доказів про те, що ОСОБА_1 , як фізична особа може відповідати належним йому майном за зобов`язаннями юридичної особи - Приватного підприємства Скіф Плюс , тому згідно положень ст. 337 Господарського процесуального кодексу України у суду відсутні правові підстави для задоволення подання приватного виконавця за викладених в ньому обставин та доводів.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні подання № 2103 від 21.12.2019 року Про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України - керівника приватного підприємства Скіф Плюс без вилучення паспортного документа приватного виконавця Овчаренка Миколи Олександровича у справі № 910/15185/13 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилученню паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівнику боржника - громадянину ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання № 2103 від 21.12.2019 року Про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України - керівника приватного підприємства Скіф Плюс без вилучення паспортного документа приватного виконавця Овчаренка Миколи Олександровича у справі № 910/15185/13 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали 27 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Котков