Рішення

від 26.12.2019 по справі 920/1103/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.2019 Справа № 920/1103/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши матеріали справи №920/1103/19

за позовом: Державної екологічної інспекції у Сумській області (40035, м. Суми, вул. Першотравнева, 29, код ЄДРПОУ 37970834),

до відповідача: Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 31, код ЄДРПОУ 03352716)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1.Вирівська сільська рада (41630, Сумська область, Конотопський район, с.Вирівка, вул. Центральна, 36, код ЄДРПОУ 04391003),

2.Сумська обласна рада (40000, м. Суми, вул. Незалежності, буд. 108, 40021, код ЄДРПОУ 39765885),

про стягнення 60 473 грн. 28 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Матюха Д.М., довіреність №04/10 від 02.01.2019;

від відповідача: Кандюков Г.Г., довіреність від 01.08.2019, ордер серії СМ №13/19 від 24.12.2019, свідоцтво серії СМ №000427 від 15.07.2015;

від третіх осіб: 1., 2. не з`явились;

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 31.10.2019 провадження у справі №920/1103/19 відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано термін 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 11.11.2019 у справі №920/1103/19 задоволено клопотання відповідача, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.12.2019 з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 05.12.2019 у справі №920/1103/19 розгляд справи по суті відкладено на 24.12.2019.

В судовому засіданні 24.12.2019 оголошено перерву до 26.12.2019.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України в сумі 60 473 грн. 28 коп., з яких: 18 141 грн. 98 коп. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 12 094 грн. 66 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 30 236 грн. 64 коп. - до спеціального фонду місцевого бюджету Вирівської сільської ради, а також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачем подано заяву №654 від 08.11.2019 (вх. №3466к від 11.11.2019) про застосування судом позовної давності, в якій зазначив про те, що починаючи з грудня 2015 року (проведення планової перевірки з 01.12.2015 по 21.12.2015 року) позивачу було відомо про можливе порушення відповідачем природоохоронного законодавства, проте з позовом він звернувся лише 31.10.2019, а отже ним подано позов з після спливу строків позовної давності у зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивачем подано письмові заперечення №4049/12-13 від 19.11.2019 на заяву про застосування судом позовної давності.

Представник третьої особи 1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від Вирівської сільської ради надійшла заява №587 від 18.12.2019 (вх. №10563 від 23.12.2019) про розгляд справи за відсутності її представника. У письмовому відзиві №534 від 18.11.2019 (вх. №9567 від 21.11.2019) просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи 2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В письмових поясненнях №01-24/1544від 11.11.2019 підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем подано клопотання про долучення доказів для додаткового обґрунтування заяви про застосування строків позовної давності (вх. №10632 від 26.12.2019).

Позивачем подано додаткові пояснення (вх. №10627, №10631 від 26.12.2019).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив:

З 09.10.2017 по 19.10.2017 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Сумській області на підставі наказу від №322-П від 05.10.2017 та направлення №346/03-16 від 05.10.2017 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складений акт.

З акту вбачається, що під час державного нагляду (контролю) було виявлено порушення ст.ст. 44, 49,70, 95 Водного кодексу України, зокрема фстановлення факт скиду відповідачем зворотних вод після очисних споруд з перевищенням нормативів граничнодопустимого скиду (ГДС) по випуску №1 в річку Єзуч та по випуску №2 в річку Куколка за період 2016-2017 року, що призвело до їх забруднення БСК5 та азотом амонійним.

Дозвіл на спеціальне водокористування УКР 0165 СУМ відповідачем отриманий 19.12.2014.

Дозвіл на спеціальне водокористування №72/СМ/49д-17 відповідачем отриманий 28.11.2017.

Внаслідок вказаного порушення на підставі матеріалів перевірки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області здійснено розрахунок збитків, обумовлений забрудненням поверхневих вод за період з 09.10.2017 по 19.10.2017, згідно з яким збитки становлять 60473 грн. 28 коп.

У зв`язку з несплатою відповідачем збитків у загальній сумі 60473 грн. 28 коп. позивач звернувся із даним позовом до господарського суду.

Відповідно до приписів частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України).

Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Стаття 3 Водного кодексу України передбачає, що усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

Стаття 6 Водного кодексу України передбачає, що води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Частина 3 ст. 44 Водного кодексу України передбачає, що водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Стаття 95 Водного кодексу України передбачає, що усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Частина 1 ст. 110 Водного кодексу України передбачає, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно- правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Частиною 3 ст. 110 Водного кодексу України встановлено, що відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Спірні правовідносини регулюються Водним кодексом України, який встановлює особливі правила користування водними ресурсами, раціональне їх використання та екологічно спрямованого захисту. Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприяє формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання (вступна частина Водного кодексу України).

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно з приписами статті 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 у справі № 917/717/17.

Судом встановлено, що факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства зафіксований в акті планової перевірки від 09.10-19.10.2017 року, який є належним та допустимим доказом у справі. Акт підписаний представником відповідача без зауважень. Доказів скасування чи оспорювання відповідачем зазначеного акта матеріали справи не містять.

Крім того, приписом № 84/03-16 від 19.10.2017 року,актом позапланової перевірки контролю стану виконання наданого припису від 05.06.-11.06.2018 року, звітом про використання води Комунальним підприємством виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства по формі № 2-ТП (водгосп) за 2016 рік, звітом про використання води Комунальним підприємством виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства по формі № 2-ТП (водгосп) за 2017 рік, матеріалами адміністративної справи № 009207 від 18.10.2017 року, дозволом на спеціальне водокористування № УКР 0165 СУМ від 19.12.2014 року, дозволом на спеціальне водокористування № 72/СМ/49д-17 від 28.11.2017 року.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 № 389.

Розрахунок збитків здійснено позивачем відповідно до п. 7.1. Методики, згідно з яким розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн., здійснюється за формулою (12): З = Ккат х Кр х k 3 [(Mi l х Yi 1 ) + (Мі 2 х уі2 ) +...+ (М mі х уіт )]; де Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкту, (дод.2 Методики) - 1,0 господарсько-побутовий (у разі скиду у водний об`єкт, який знаходиться у межах населеного пункту, коефіцієнт збільшується в 1,2 раза - скид в р. Єзуч в межах населеного пункту);

Кр - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод (дод. 3 Методики) -1,10;

k 3 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми - 1,5;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

Mi - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т;

уі - визначається за формулою 13.

Згідно з даними звіту про використання води за 2016 рік по формі 2-тп (водгосп) та нормативів, встановлених в дозволі на спеціальне водокористування розраховано масу наднормативного скиду по азоту амонійному та БСК5, що надійшли в р.Єзуч за період 2016 рік за формулою (2):

Мі = Міф - Міл, де:

Мі - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т;

Міф - фактичний скид і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт за розрахунковий період (відповідно за квартал або за рік) за даними державної звітності, т;

Міл - ліміт скиду і-ї забруднюючої речовини, встановлений у дозволі на спеціальне водокористування (відповідно на квартал або на рік), т.

Крім того, позивачем розраховано уі - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тони умовної забруднюючої речовини, грн./т, який визначається за формулою (13):

уі = у х Аі ;

де у проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, у 2016 році грн./т, розрахований по формулі (14):

у = у n х 1/100, де:

у n - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т;

І - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, %;

Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї речовини, який визначається із співвідношення за формулою (15):

Аі = 1/ГДКі ;

де: ГДКі - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДКі забруднюючої речовини у воді водного об`єкта відповідної категорії. (ГДКі відповідно до Нормативів ГДС речовин із зворотними водами КП ВУВКГ, м. Конотоп, затверджені в дозволі на спеціальне водокористування УКР0165СУМ від 19.12.2014 з терміном дії 19.12.2017 р.

А(аз.амон) = 1/ 2 = 0,5

А(бск5) = 1/ 4,5 = 0,22

Крім того, позивачем розраховано питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тони фосфатів, грн./т, за формулою (13):

уі (аз.амон) = 1440,15 х 0,5 = 720,075

уі (бск5) = 1440,15 х 0,22 = 316,83

Розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС зі зворотними водами КП ВУВКГ, м. Конотоп в р. Єзуч становить 45 122 грн. 58 коп.

За аналогічними формулами розраховано розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС зі зворотними водами КП ВУВКГ, м. Конотоп в р. Куколка, який становить 15 350 грн. 70 коп.

Таким чином, обґрунтованим та правомірним є загальний розмір відшкодування збитків в сумі 60 473 грн. 28 коп..

Судом встановлено наявність елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у забрудненні споверхневих вод в період 2016-2017; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди. Відповідач відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені в заяві про застосування судом позовної давності від 08.11.2019 року № 655, в якій він зазначив, що на його думку, позивачем був пропущений загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України, оскільки позивачу починаючи з грудня 2015 року (проведення планової перевірки з 01.12.2015 по 21.12.2015 року) було відомо про факт здійснення відповідачем скиду недостатньо очищених зворотних вод в річки Єзуч та Куколка, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. І

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачається, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 1.9. Роз`яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/744 від 27 червня 2001 року зі змінами та доповненнями Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища визначено, що перебіг строку позовної давності у спорах, пов`язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається з дня складання акта про відповідне порушення, а у разі несвоєчасного складання акта - з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений.

Актом планової перевірки Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства від 09.10.-19.10.2017 року встановлено, що вказане підприємство здійснює скид зворотних вод після очисних споруд з перевищенням нормативів ГДС, випуск № 1 : завислі речовини, амоній сольовий, БСК 5 , фосфати, ХСК по випуску № 2 : нітрати, ХСК, БСК 5 .

Тобто, перебіг строку позовної давності про стягнення збитків завданих вище зазначеним порушенням вимог природоохоронного законодавства розпочинається з 19.10.2017 року та відповідно закінчується - 19.10.2020 року, позовну заяву подано позивачем 30.10.2019 року - в межах сроку визначеного ст. 257 Цивільного кодексу України, що спростовує доводи відповідача про зворотнє.

Крім того, судом встановлено, що акт планової перевірки Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства від 01.12.-21.12.2015 року, яким був встановлений факт здійснення скиду зворотних вод після очисних споруд з перевищенням нормативів ГДС в період з липня 2014 року по 04.12.2015 року на підставі якого позивач звернувся до суду та був предметом дослідження по справі №920/1210/16 за позовом позивача до відповідача про стягнення збитків завданих навколишньому природному середовищу в сумі - 191 737 грн. 55 коп. Рішення по вказаній справі набрало законної сили - 26.04.2017 року на підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду, що знов таки спростовує доводи відповідача про зворотнє.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 60 473 грн. 28 коп. збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 18 141 грн. 98 коп. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 12 094 грн. 66 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 30 236 грн. 64 коп. - до спеціального фонду місцевого бюджету Вирівської сільської ради.

При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, суд враховує приписи статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимоги пункту 7 частини третьої статті 29, пункту 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до п. 9 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 31, код ЄДРПОУ 03352716) 60 473 грн. 28 коп. збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 18 141 грн. 98 коп. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 12 094 грн. 66 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 30 236 грн. 64 коп. - до спеціального фонду місцевого бюджету Вирівської сільської ради з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Вирівської сільської ради, код бюджетного призначення платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства), р/р 33116331018145, ОКРО 37784555, Державне казначейство України, МФО 899998.

3. Стягнути з Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 31, код ЄДРПОУ 03352716) на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області (40035, м. Суми, вул. Першотравнева, 29, код ЄДРПОУ 37970834) 1921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 27.12.2019.

Суддя О.Ю. Соп`яненко