Постанова

від 07.04.2020 по справі 920/1103/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2020 р. Справа№ 920/1103/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства

на рішення

Господарського суду Сумської області

від 26.12.2019 (повний текст підписано 27.12.2019)

у справі № 920/1103/19 (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області

до Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Вирівська сільська рада, Сумська обласна рада

про стягнення 60 473, 28 грн ,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року Державна екологічна інспекція у Сумській області звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом до Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства про стягнення збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України в сумі 60 473 грн. 28 коп., з яких: 18 141 грн. 98 коп. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 12 094 грн. 66 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 30 236 грн. 64 коп. - до спеціального фонду місцевого бюджету Вирівської сільської ради, а також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок проведеної державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Сумській області перевірки встановлено факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства України, у зв`язку з чим на підставі відповідної методики було нараховано збитки, які відповідачем не сплачені.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.12.2019 у справі № 920/1103/19 позов задоволено повністю.

На підставі рішення суду з Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства підлягає стягненню 60 473,28 грн. збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 18 141, 98 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 12 094,66 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 30 236, 64 грн. - до спеціального фонду місцевого бюджету Вирівської сільської ради з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Вирівської сільської ради.

На підставі рішення суду з Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства підлягає стягненню на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судом встановлено наявність елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у забрудненні поверхневих вод в період 2016-2017; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства звернулося до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без розгляду, мотивуючи свої вимоги тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого суд дійшов неправильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апелянта зводяться до того, що розрахунок збитків, заподіяних скиданням підприємством зворотних вод протягом 2016 та 2017 роках не має під собою правових підстав.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивачем подано відзив, у якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Так, позивач зазначає, що факт забруднення поверхневих вод наднормативними скидами забруднюючих речовин у зворотних (стічних) водах підтверджується матеріалами справи (актами планових а позапланових перевірок, статистичною звітністю по формі №2-ТП (водгосп), лімітами встановлених дозволом на спеціальне водокористування) і розрахунок здійснений позивачем на підставі вище перерахованих пунктів методики.

Вирвинською сільською радою також подано відзив на апеляційну скаргу, у якому тертя особа-2 визнає повністю позовні вимоги та просить їх задовольнити.

З апеляційною скаргою також не погодилась і Сумська обласна рада, у своєму відзиві третя особа-2 посилається на те, що судом першої інстанції встановлено наявність елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, яка виявилась у забрудненні поверхневих вод в період 2016-2017; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 відкрито за апеляційною скаргою Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Сумської області від 26.12.2019 у справі № 920/1103/19; ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строк для надання можливості скористатися наданими ст. 267 Господарського процесуального кодексу України правами протягом семи днів з дня отримання даної ухвали.

Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, з 09.10.2017 по 19.10.2017 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Сумській області на підставі наказу від №322-П від 05.10.2017 та направлення №346/03-16 від 05.10.2017 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складений акт.

З акту вбачається, що під час державного нагляду (контролю) було виявлено порушення ст.ст. 44, 49,70, 95 Водного кодексу України, зокрема встановлення факту скиду відповідачем зворотних вод після очисних споруд з перевищенням нормативів граничнодопустимого скиду (ГДС) по випуску №1 в річку Єзуч та по випуску №2 в річку Куколка за період 2016-2017 року, що призвело до їх забруднення БСК5 та азотом амонійним.

Дозвіл на спеціальне водокористування УКР 0165 СУМ відповідачем отриманий 19.12.2014.

Дозвіл на спеціальне водокористування №72/СМ/49д-17 відповідачем отриманий 28.11.2017.

Внаслідок вказаного порушення на підставі матеріалів перевірки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області здійснено розрахунок збитків, обумовлений забрудненням поверхневих вод за період з 09.10.2017 по 19.10.2017, згідно з яким збитки становлять 60473 грн. 28 коп.

Водночас, відповідачем збитки у загальній сумі 60473,28 грн. не сплачені, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України).

Згідно зі статтями 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Спірні правовідносини регулюються Водним кодексом України, який встановлює особливі правила користування водними ресурсами, раціональне їх використання та екологічно спрямованого захисту. Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприяє формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання (вступна частина Водного кодексу України).

Так, водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Стаття 3 Водного кодексу України передбачає, що усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

Стаття 6 Водного кодексу України передбачає, що води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Частина 3 статті 44 Водного кодексу України передбачає, що водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Відповідно до статті 95 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Згідно з частинами 1, 3 статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 у справі № 917/717/17.

Судом першої інстанції встановлено факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, який зафіксований в акті планової перевірки від 09.10-19.10.2017, що є належним та допустимим доказом у справі. Акт підписаний представником відповідача без зауважень. Доказів скасування чи оспорювання відповідачем зазначеного акта матеріали справи не містять.

Крім того, приписом № 84/03-16 від 19.10.2017, актом позапланової перевірки контролю стану виконання наданого припису від 05.06.-11.06.2018 року, звітом про використання води Комунальним підприємством виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства по формі № 2-ТП (водгосп) за 2016 рік, звітом про використання води Комунальним підприємством виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства по формі № 2-ТП (водгосп) за 2017 рік, матеріалами адміністративної справи № 009207 від 18.10.2017 року, дозволом на спеціальне водокористування № УКР 0165 СУМ від 19.12.2014 року, дозволом на спеціальне водокористування № 72/СМ/49д-17 від 28.11.2017 року.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 № 389.

Розрахунок збитків здійснено позивачем відповідно до п. 7.1. Методики, згідно з яким розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн., здійснюється за формулою (12): З = Ккат х Кр х k3 [(Mil х Yi1 ) + (Мі2 х уі2) +...+ (Мmі х уіт )]; де Ккат- коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкту, (дод.2 Методики) - 1,0 господарсько-побутовий (у разі скиду у водний об`єкт, який знаходиться у межах населеного пункту, коефіцієнт збільшується в 1,2 раза - скид в р. Єзуч в межах населеного пункту);

Кр - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод (дод. 3 Методики) -1,10;

k3 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми - 1,5;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

Mi - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т;

уі - визначається за формулою 13.

Згідно з даними звіту про використання води за 2016 рік по формі 2-тп (водгосп) та нормативів, встановлених в дозволі на спеціальне водокористування розраховано масу наднормативного скиду по азоту амонійному та БСК5, що надійшли в р.Єзуч за період 2016 рік за формулою (2):

Мі = Міф - Міл, де:

Мі - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т;

Міф - фактичний скид і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт за розрахунковий період (відповідно за квартал або за рік) за даними державної звітності, т;

Міл - ліміт скиду і-ї забруднюючої речовини, встановлений у дозволі на спеціальне водокористування (відповідно на квартал або на рік), т.

Крім того, позивачем розраховано уі - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тони умовної забруднюючої речовини, грн./т, який визначається за формулою (13):

уі = у х Аі;

де у проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, у 2016 році грн./т, розрахований по формулі (14):

у = уn х 1/100, де:

уn - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т;

І - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, %;

Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї речовини, який визначається із співвідношення за формулою (15):

Аі = 1/ГДКі;

де: ГДКі - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДКі забруднюючої речовини у воді водного об`єкта відповідної категорії. (ГДКі відповідно до Нормативів ГДС речовин із зворотними водами КП ВУВКГ, м. Конотоп, затверджені в дозволі на спеціальне водокористування УКР0165СУМ від 19.12.2014 з терміном дії 19.12.2017 р.

А(аз.амон) = 1/ 2 = 0,5

А(бск5) = 1/ 4,5 = 0,22

Крім того, позивачем розраховано питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тони фосфатів, грн./т, за формулою (13):

уі (аз.амон)= 1440,15 х 0,5 = 720,075

уі (бск5)= 1440,15 х 0,22 = 316,83

З огляду на викладене, розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС зі зворотними водами КП ВУВКГ, м. Конотоп в р. Єзуч становить 45 122, 58грн.

За аналогічними формулами розраховано розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС зі зворотними водами КП ВУВКГ, м. Конотоп в р. Куколка, який становить 15 350,70 грн.

Таким чином, загальний розмір відшкодування збитків в сумі 60 473, 28 грн. є обґрунтованим та правомірним.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено наявність елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у забрудненні поверхневих вод в період 2016-2017; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди. Відповідач відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

Водночас, Комунальним підприємством виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства заявлено про застування позовної давності, так за доводами відповідача, позивачем був пропущений загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України, оскільки позивачу починаючи з грудня 2015 року (проведення планової перевірки з 01.12.2015 по 21.12.2015 року) було відомо про факт здійснення відповідачем скиду недостатньо очищених зворотних вод в річки Єзуч та Куколка.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості таких доводів, з огляду на таке.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачається, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За загальним правилом, перебіг строку позовної давності у спорах, пов`язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається з дня складання акта про відповідне порушення, а у разі несвоєчасного складання акта - з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений.

Актом планової перевірки Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства від 09.10.-19.10.2017 року встановлено, що вказане підприємство здійснює скид зворотних вод після очисних споруд з перевищенням нормативів ГДС, випуск № 1 : завислі речовини, амоній сольовий, БСК5, фосфати, ХСК по випуску № 2 : нітрати, ХСК, БСК5.

Тобто, перебіг строку позовної давності про стягнення збитків завданих вище зазначеним порушенням вимог природоохоронного законодавства розпочинається з 19.10.2017 року та відповідно закінчується - 19.10.2020 року, позовну заяву подано позивачем 30.10.2019 року - в межах строку визначеного статтею 257 Цивільного кодексу України.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що акт планової перевірки Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства від 01.12.-21.12.2015, яким був встановлений факт здійснення скиду зворотних вод після очисних споруд з перевищенням нормативів ГДС в період з липня 2014 року по 04.12.2015 на підставі якого позивач звернувся до суду та був предметом дослідження по справі №920/1210/16 за позовом позивача до відповідача про стягнення збитків завданих навколишньому природному середовищу в сумі - 191 737 грн. 55 коп. Рішення по вказаній справі набрало законної сили - 26.04.2017 року на підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду, що також спростовує доводи відповідача про зворотнє.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, суд враховує приписи статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимоги пункту 7 частини третьої статті 29, пункту 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 60 473,28 грн. збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 18 141 грн. 98 коп. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 12 094 грн. 66 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 30 236 грн. 64 коп. - до спеціального фонду місцевого бюджету Вирівської сільської ради.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Сумської області від 26.12.2019 у справі № 920/1103/19 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281- 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства виробничого управління водопровідного-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Сумської області від 26.12.2019 у справі № 920/1103/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 26.12.2019 у справі № 920/1103/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 920/1103/19 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська