Справа № 647/908/19
№ провадження 2/647/351/2019
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Миргород В.С.
при секретарі Салєховій О.Ю.
за участю в режимі відеоконференції з Херсонським міським
Херсонської області
представника позивача - адвоката Лодиги М.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Берислав Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу №647/908/19 за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Южна Еліта про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати,
за участю представників сторін:
від позивача - представник за договором адвокат Лодига М.Т.,
від відповідача - представник не з`явився, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Бериславського районного суду Херсонської області з позовною заявою до Селянського фермерського господарства Южна Еліта про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати. В своїй позовній заяві посилається на те, що, у грудні 2010 року був прийнятий на роботу до СФГ Южна Еліта , трактористом-водієм. За час його роботи на фермерському господарстві йому не виплачувалась заробітна плата, не була вона виплачена йому і при фактичному припинені трудових відносин. У зв`язку з цими обставинами ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2018 року яке було залишено в силі судом апеляційної інстанції позов було частково задоволено та стягнуто заробітну плату за період з 01.01.2011 року по 31.01.2013 року та за березень 2013 року, у розмірі 22 337 гривень. Таким чином судовим рішенням встановлено, що він працював на СФГ Южна Еліта у період з 01.01.2011 року по 31.01.2013 року, та те, в йому за час роботи не здійснювалась виплата заробітної плати не була вона виплачена і у березні 2013 року коли він, ОСОБА_1 фактично припинив працювати у СФГ Южна Еліта , що є грубим порушенням норми ст. 116 КЗпП. При цьому судом не було вирішено питання стягнення з відповідача сум середнього заробітку за час затримки розрахунку із позивачем. У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок із позивачем, та враховуючи те, що з моменту припинення роботи позивача у відповідача до моменту звернення до суду пройшло 1443 робочих дні, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який на момент звернення до суду складає 80 880, 15 грн. Просить стягнути з Селянського фермерського господарства Южна Еліта , на його користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку у розмірі 80 880, 15 гривень та стягнути з відповідача понесені ОСОБА_1 судові витрати.
Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 25 квітня 2019 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи в суді були повідомлені завчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення. Від представника відповідача адвоката Курієць І.В. до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позов не визнають.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та його представника, які належним чином повідомлені про день, місце та час розгляду справи, подали до суду заяву.
Позивач в судове засіданні не з`явився, представник позивача ОСОБА_2 в режимі відеоконференції з Херсонським міським судом Херсонської області., позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити, стягнути з Селянського фермерського господарства Южна Еліта , на користь позивача середній заробіток за весь період затримки розрахунку у розмірі 80 880, 15 гривень та понесені судові витрати.
Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом та доступ до правосуддя.
Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини є здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права
Заслухавши учасників, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За змістом частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Відповідно до частини першої статті 94 КЗпПУкраїни, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі статтею 1 Конвенції про захист заробітної плати № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття заробітна плата і оплата праці , які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України Про оплату праці , за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 ч.1 КЗпП України).
Статті 21, 22 Закону України Про оплату праці передбачають, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Таким чином, обов`язок із виплати заборгованості із заробітної плати покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану виплату.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
23.10.2018 року Бериславським районним судом Херсонської області, яке набрало законної сили по справі №647/2671/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Южна Еліта про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати було винесено рішення. Позов задоволено частково, а саме стягнуто з Селянського фермерського господарства Южна Еліта на користь ОСОБА_1 нараховану але не виплачену заробітну плату за період з 01.01.2011 року по 31.01.2013 року та за березень 2013 року у розмірі 22 337 грн. (а.с. 27-32).
Станом на час звернення до суду з позовом, відповідач не провів розрахунки по заробітній платі з позивачем.
Частиною 2 ст. 117 КЗпП України, передбачено при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, в якості відшкодування в - тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Відповідно до ст. 34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Статтею 27 цього Закону встановлено, що середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 року №100, відповідно до якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включається: основна заробітна плата; доплати і надбавки; виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Нарахування виплат при обчисленні середньої заробітної плати, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадку, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (п.2,3,4,8 Порядку) .
Згідно довідки форми ОК-5 про індивідуальні відомості застрахованої особи заробітна плата за два відпрацьованих місяця, що передували припиненню трудових відносин, а саме: січень та березень 2013 року склала 2298-00 грн., тобто середня заробітна плата склала суму 2298-41 грн. З часу припинення трудових відносин з відповідачем та до часу звернення позивача до суду пройшло 1443 робочих дні, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку склав 80 880-15 грн. (56, 05 грн. середньоденна заробітна плата х 1143 робочих дні за час затримки розрахунку) (а.с. 24).
Конституційний Суд України у рішенні від 22.02.2012р. № 4рп-2012 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ст.233 КЗпП України у взаємозв`язку із положеннями ст.ст. 117, 237-1 цього Кодексу, роз`яснив, що за ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, встановлені ст. 116 Кодексу, а саме - в день звільнення, а бо не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченою ст. 117 цього Кодексу, виплати працівникові середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини.
Натомість відповідач не провів розрахунку з позивачем, не надав суду доказів про відсутність вини з невиплати розрахунку позивачу. Тому підстав для зменшення розміру середнього заробітку не вбачається, його розмір визначено з урахуванням обставин виникнення заборгованості, її несплати після звернення до суду позивача, з урахуванням розумності та справедливості.
При цьому, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, оскільки позивач вказав середньоденну заробітну плату саме в розмірі 56,06 грн., просив стягнути заробіток за час затримки розрахунку відповідно до положень ст. 117 КЗпП України, її розрахунок здійснений на час подання позовної заяви.
В зв`язку з викладеним позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надано витяг з угоди про надання правової допомоги від 10.01.2019 року, акт про надання правової допомоги до договору від 26.03.2019 року, сплату гонорару в сумі 1 000, 00 гривень, ордер тому дані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Оскільки відповідно до п. 1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, суд, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн. покласти на відповідача.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
На підставі викладеного, в межах заявлених вимог, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з Селянського фермерського господарства Южна Еліта на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку, а саме з 01.04.2013 року по 03.04.2019 року у сумі 80 880, 15 (вісімдесят тисяч вісімсот вісімдесят грн.. п`ятнадцять коп.) грн.
Стягнути з Селянського фермерського господарства Южна Еліта на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 000, 00 (одна тисяча гривень) грн.
Стягнути з Селянського фермерського господарства Южна Еліта на користь держави судовий збір у розмірі 768, 40 (сімсот шістдесят вісім гривні сорок копійок) грн.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII Перехідні положення ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Представник відповідача Селянське фермерське господарство Южна Еліта , місцезнаходження: Херсонська область, Бериславський район, с. Таврійське, вул.. Центральна, 21, код ЄДРПОУ 19233178.
Повне рішення складено 26.12.2019 року.
Суддя В. С. Миргород
Суд | Бериславський районний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2019 |
Оприлюднено | 28.12.2019 |
Номер документу | 86662724 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бериславський районний суд Херсонської області
Миргород В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні