Постанова

від 23.12.2019 по справі 520/9313/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7690/19

Номер справи місцевого суду: 520/9313/18

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2019 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СКАТ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, на рішення Київського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Куриленко О.М. 29 липня 2019 року у м. Одеса , -

встановила:

24 липня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю СКАТ звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 15 571, 55 гривень та судовий збір у розмірі 1 762 гривень.

В обґрунтування свого позову позивач посилався на те, що відповідач належним чином не виконує свій обов`язок по сплаті наданих їй послуг, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 виникла заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 15 571, 55 гривень. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СКАТ було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СКАТ заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 15 571, 55 гривень, а також судовий збір у розмірі 1762 гривень.

28 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просила скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року, та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 було задоволено, заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року скасовано та призначено розгляд справи для розгляду в загальному порядку.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СКАТ було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СКАТ заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 15 571, 55 гривень, а також судовий збір у розмірі 1762 гривень.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, судом не було враховано, що ТОВ СКАТ протягом усього терміну дії Договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території не виконував прийнятих на себе зобов`язань, не проводив капітальний ремонт та поточний ремонт приміщень житлового будинку. На підставі вказаного, відповідач вимушена була самостійно нести витрати по ремонту даху у будинку. У зв`язку із постійним тривалим порушенням позивачем умов Договору, понесеними вимушено витратами відповідач, на підставі п.3.2.2. Договору, припинила вносити плату за обслуговування та ремонт будинку.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про право власності від 08 липня 2003 року.

Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 перебуває в управлінні ТОВ Скат . Товариство виконує функції замовника для виконання робіт з утримання і ремонту житлового фонду будинку, нежитлових приміщень і прилеглих територій, інженерного обладнання будинку, укладає договори з ремонтно-експлуатаційними підприємствами, енерго/водопостачальними та іншими спеціалізованими організаціями, які забезпечують функціонування систем життєзабезпечення будинку і прилеглої території. Оплату наданих житлово-комунальних послуг споживачі повинні вносити на рахунок ТОВ Скат .

У період з вересня 2016 по червень 2018 року у відповідача, у зв`язку із неналежним виконанням обов`язків щодо сплати комунальних послуг, виникла заборгованість, яка складає 15 571, 55 гривень, з яких: 4 027, 61 гривень - заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території та 11 936, 73 гривень - заборгованість за спожиту теплоенергію, що підтверджується розрахунком, наданим позивачем.

Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 перебуває в управлінні ТОВ Скат відповідно до умов договору на управління будинками, укладеного 28 грудня 2006 року та додатковою угодою №1 від 09 січня 2008 року. За умовами зазначеного договору Управитель організовує надання таких послуг: водопостачання та водовідведення, прибирання приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, утримання ліфтів, вивезення побутових відходів, електропостачання, експлуатація внутрішньобудинкових котелень та забезпечення опаленням, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт.

Частиною 2 статті 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати контроль над технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; вчасно проводити підготовку житлового будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування й ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів по ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у строк, установлений договором або законодавством.

Як вбачається з п. 1.3 і п. 4.1 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 60 від 25 квітня 2005 року і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 року № 541/10821, виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг, і який може забезпечити виконання зобов`язань, визначених у ч.2 ст.31 Про житлово-комунальні послуги .

Позивач на договірних засадах здійснює функції замовника послуг по збиранню та вивезенню твердих побутових відходів мешканців будинків, які перебувають на балансі у останнього.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно зі ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги , ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги , плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Згідно з положеннями ст. 67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) проводиться, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Крім того, вказаний вище обов`язок також передбачено ст. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями , де зазначено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, у листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 12/20-8-1276 від 31 серпня 2009 року зазначено, що відносно права підприємств житлово-комунального господарства подавати судові позови при відсутності договору слід зазначити, що чинне законодавство України передбачає різні форми договору (у тому числі усну), а споживач зобов`язаний сплачувати кошти за надані послуги, оскільки, відповідно до ст. 11 ЦК України зобов`язання виникають не лише з підстав, передбачених цими актами, але й які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги , відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірній основі. Статтями 20, 21 цього Закону визначено обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язками споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору; оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно з законодавством та умовами договору; підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов вірного висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю СКАТ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягав задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що ТОВ СКАТ протягом усього терміну дії Договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території не виконував прийнятих на себе зобов`язань, не проводив капітальний ремонт та поточний ремонт приміщень житлового будинку. На підставі вказаного, відповідач вимушена була самостійно нести витрати по ремонту даху у будинку. У зв`язку із постійним тривалим порушенням позивачем умов Договору, понесеними вимушено витратами відповідач, на підставі п.3.2.2. Договору, припинила вносити плату за обслуговування та ремонт будинку.

Колегія суддів зауважує, що питання понесених відповідачем у справі витрат на ремонту даху у будинку не є предметом розгляду у даній справі, у зв`язку із чим їм не може бути надана правова оцінка. Вказане питання може бути віришено ОСОБА_1 шляхом подачі відповідного позову до суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів враховує, що сума заборгованості відповідача складає 15 571, 55 гривень, з них:

- 4 027, 61 гривень - заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території;

- 11 936, 73 гривень - заборгованість за спожиту теплоенергію, що підтверджується розрахунком, наданим позивачем, і не спростованим належним чином відповідачем.

При цьому, до послуг з утримання будинку та прибудинкової території входять, зокрема, наступні послуги (роботи): прибирання сходових клітинок та прибудинкової території, обслуговування систем диспетчеризації, освітлення місьц загального користування, енергопостачання ліфтів, обслуговування димовентиляційних каналів, поточний ремонт, прибирання і вивезення снігу, тощо. До апеляційної скарги ОСОБА_1 не надано належних доказів того, що вказані послуги не надаються мешканцям будинку, або надаються у неповному обсязі.

Відповідно до положень Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг або управителя у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком для перевірки кількості та/або якості наданих послуг, які зобов`язані прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.

За результатами перевірки виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем складається та підписується акт-претензія.

Матеріали справи не містять відомостей про наявність відповідних актів-претензій, які б могли свідчити про надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг.

Крім того, як вже вказувалось вище, загальна сума заборгованості відповідача включає у суду також борг за спожиту теплоенергію у сумі 11 936, 73 гривень. При цьому, ОСОБА_1 також не підтверджено належними та допустимими доказами факт того, що послуги з опалення не надаються/надаються не в повному обсязі або неналежної якості.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2019 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2 а - 2 г ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2019 року.

Судді Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова

А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе