Постанова

від 26.12.2019 по справі 747/245/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 грудня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 747/245/19

Головуючий у першій інстанції - Косенко Ю. Л.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1374/19

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря ,

відповідачі - ОСОБА_1 , Фермерське господарство Логвиненка М.М. , Талалаївська районна державна адміністрація Чернігівської області,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2019 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Логвиненка М.М. , Талалаївської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2018 року, скасування державної реєстрації речового права, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2013 року та визнання укладеною додаткової угоди від 08 жовтня 2018 року до договору оренди від 10 вересня 2013 року, -

місце ухвалення рішення суду - смт. Талалаївка,

дата складення повного тексту рішення - 30 серпня 2019 року,

час проголошення рішення - 15 год. 33 хв.

У С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року СТОВ Агрофірма Зоря звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ФГ Логвиненка М.М. , Талалаївської РДА, в якому просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7425384500:05:001:1087, площею 4,7975 га, розміщеної на території Української сільської ради, укладений 10 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Логвиненка М.М. та скасувати його державну реєстрацію; визнати поновленим договір оренди цієї ж земельної ділянки від 10 вересня 2018 року, укладений між відповідачкою та СТОВ Агрофірма Зоря та визнати укладеною додаткову угоду від 08 жовтня 2018 року про поновлення договору оренди від 10 вересня 2013 року в редакції, викладеній у прохальній частині позову.

У мотивування заявлених вимог зазначило, що 10 вересня 2013 року між товариством та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, за умовами якого остання передала у строкове платне користування строком на 5 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,7975 га, яка знаходиться на території Української сільської ради Талалаївського району. Державну реєстрацію договору проведено 09 жовтня 2013 року. Протягом усього строку користування земельною ділянкою позивач належним чином виконував умови договору оренди, своєчасно та у повному обсязі сплачував орендну плату. З метою використання свого переважного права щодо поновлення договору оренди на новий строк позивач у строки, встановлені умовами договору оренди та ЗУ Про оренду землі , 06 вересня 2018 року направив відповідачці лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди до договору, але після спливу місячного терміну з дня направлення документів ОСОБА_1 жодної відповіді надіслано не було. На повторний лист-повідомлення від 08 жовтня 2018 року щодо поновлення договору оренди відповідачка також не відреагувала, додаткову угоду не підписала. Оскільки земельна ділянка перебувала у користуванні товариства та враховуючи те, що позивачем було дотримано встановлені ст. 33 ЗУ Про оренду землі процедуру та строки щодо реалізації переважного права на поновлення договору оренди на новий строк, позивач вважав, що договір оренди від 10 вересня 2013 року є поновленим на новий строк.

Перевіряючи інформацію, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 18 березня 2019 року позивач отримав інформаційну довідку по земельній ділянці площею 4,7975 га, яка містила інформацію про реєстрацію іншого речового права - права оренди указаної земельної ділянки за ФГ Логвиненка М.М. , державну реєстрацію якого було проведено 10 жовтня 2018 року. Підставою для виникнення у ФГ Логвиненка М.М. права користування земельною ділянкою був договір оренди від 10 жовтня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Логвиненка М.М. зі строком дії 10 років.

Вважає, що укладений 10 жовтня 2018 року між указаними особами договір оренди земельної ділянки порушує право СТОВ Агрофірма Зоря на поновлення договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2013 року на новий строк, оскільки відповідач ОСОБА_1 уклала новий договір оренди земельної ділянки з ФГ Логвиненка М.М. , незважаючи на дотримання позивачем процедури та строків реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди на новий строк, у зв`язку з чим договір оренди від 10 жовтня 2018 року має бути визнаний недійсним, а його державна реєстрація - скасована.

Крім того для відновлення порушених прав товариства належить поновити договір оренди земельної ділянки від 10 вересня 2013 року та визнати укладеною додаткову угоду від 08 жовтня 2018 року про поновлення вищенаведеного договору оренди.

Рішенням від 22 серпня 2019 року Талалаївський районний суд у задоволенні позовних вимог СТОВ Агрофірма Зоря відмовив у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ТОВ Агрофірма Зоря , посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального права, неповноту дослідження всіх обставин справи та ненадання належної оцінки наявним письмовим доказам, просить рішення суду скасувати.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що позивач повністю дотримався встановленої ст. 33 ЗУ Про оренду землі та п. 3.1 договору оренди від 10 вересня 2013 року процедури для використання його переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Представник скаржника зазначає, що після отримання орендодавцем листа-повідомлення з проектом додаткової угоди останньою не направлялось ані заперечень, ані відмови у продовженні договору оренди землі, тобто відповідачка жодним чином не повідомила товариство про прийнятні для неї умови, за наявності яких нею буде прийнято пропозицію щодо поновлення договору оренди на новий строк.

Наголошує на тому, що ОСОБА_1 не мала наміру погоджувати такі істотні умови з товариством, оскільки вже станом на дату направлення їй листа-повідомлення вона домовилась у майбутньому передати в оренду земельну ділянку ФГ ОСОБА_2 . Звертає увагу, що законодавець у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі ст. 33 ЗУ Про оренду землі , указав, що добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Також апеляційна скарга містить посилання про те, що районним судом не прийнято до уваги факт порушення відповідачами Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками та положень ЗУ Про землеустрій в частині неповідомлення орендаря, як законного користувача суміжної земельної ділянки, у встановлений строк про час та проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельних ділянок в натурі.

Представник скаржника вважає необґрунтованим висновок суду щодо допущення відповідачами технічної помилки в договорі оренди в частині розміру орендної плати, оскільки технічна помилка була виявлена тільки після звернення з позовом до суду, що підтверджує протиправність дій відповідачів.

У наданому відзиві представник відповідачів ОСОБА_1 та ФГ Логвиненка М.М. - адвокат Чередніченко О.М., не погоджуючись з доводами апеляційної скарги та вважаючи їх безпідставними, а судове рішення - законним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи відзиву зводяться до того, що ОСОБА_1 відповідно до положень ЗУ Про оренду землі завчасно повідомила товариство у своєму листі-повідомленні від 31 серпня 2018 року, що не бажає і заперечує поновлювати договір оренди та вимагала повернути земельну ділянку після припинення дії договору. Указаний лист, за інформацією філії Чернігівської дирекції АО Укрпошта , був отриманий СТОВ Зоря 08 вересня 2018 року, отже саме з цієї дати позивач був обізнаний про наміри орендодавця припинити договірні відносини.

Представник зазначає, що твердження позивача про те, що ОСОБА_1 була обізнана про його пропозицію скористатись переважним правом на поновлення дії договору оренди землі і, діючи недобросовісно, не дала відповіді на таку пропозицію, не відповідають дійсності, оскільки не підтверджені належними доказами.

Указує, що позивач не виконав належно свого обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , у зв`язку з чим втратив переважне право на поновлення дії договору оренди землі на новий строк. Крім цього, у товариства, враховуючи отримання ним 08 вересня 2018 року листа ОСОБА_1 про своє заперечення продовжувати дію договору оренди, були відсутні підстави для направлення останній листа від 08 жовтня 2018 року з повідомленням про продовження користування земельною ділянкою та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

Звертає увагу, що позивач, знаючи про припинення договору оренди та вимогу орендодавця повернути земельну ділянку, всупереч п.п. 7.1, 12.2 договору оренди та ст.ст. 31, 34 ЗУ Про оренду землі , не повернув ділянку відповідачу, чим виявив недобросовісну поведінку та порушив взяті на себе зобов`язання. Самовільне зайняття земельної ділянки та знищення межових знаків лише свідчить про спробу позивача уникнути відповідальності та грубе порушення прав ОСОБА_1 як власника земельної ділянки.

Наголошує на тому, що після припинення дії договору оренди землі позивач не продовжував використовувати земельну ділянку, що також свідчить про відсутність підстав для визнання договору оренди поновленим. У той же час новий орендар ФГ Логвиненка М.М. після виділу земельної ділянки в натурі до 20 квітня 2019 року провів відповідні сільськогосподарські роботи, а вже після 25 квітня 2019 року СТОВ Зоря умисно знищив межові знаки та засіяв земельну ділянку ОСОБА_1 , що стало підставою для звернення до правоохоронних органів.

Стверджує, що у ході підготовки проекту договору оренди між ОСОБА_1 та ФГ Логвиненка М.М. при введенні вихідних даних програма неправильно сформувала дані та провела розрахунки, що призвело до визначення орендної плати у розмірі 3 %. Відразу ж після виявлення такої помилки між відповідачами було укладено додаткову угоду від 02 травня 2019 року, згідно з якою орендна плата встановлена у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Талалаївською РДА відзив на апеляційну скаргу у встановлений строк не подавався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову СТОВ Агрофірма Зоря , суд першої інстанції виходив з того, що позивач та ОСОБА_1 не досягли домовленості щодо істотних умов договору, про що свідчать дії відповідача щодо повідомлення 31 серпня 2018 року товариства про припинення договору оренди земельної ділянки, не підписання додаткової угоди, встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, її передачі в оренду іншому орендарю ФГ Логвиненка М.М. , який після 20 лютого 2019 року приступив до обробки земельної ділянки і проводив сільськогосподарські роботи до 20 квітня 2019 року.

Суд указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з обґрунтуванням на ч.ч. 2-5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо продовження дії договору оренди на нових, запропонованих у проекті додаткової угоди, умовах. Урахувавши, що умови договору оренди від 10 вересня 2018 року та умови додаткової угоди суттєво відрізняються, суд відхилив посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на ч. 6 ст. 33 Закону.

Суд не прийняв до уваги твердження СТОВ Зоря щодо порушення відповідачами порядку встановлення меж земельної ділянки в натурі в частині неповідомлення позивача, як законного користувача суміжної земельної ділянки, у встановлений строк про час та проведення робіт, оскільки обставини встановлення межових знаків безпосередньо не стосуються предмету позову.

Також суд погодився з наявністю у договорі оренди від 10 жовтня 2018 року, укладеного з ОСОБА_1 , технічної помилки в частині розміру орендної плати 3 %, про що свідчить факт внесення змін до договору одразу після виявлення помилки шляхом укладення додаткової угоди.

Суд апеляційної інстанції погоджується з наведеним висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

У справі встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 вересня 2013 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,7975 га, рілля, в межах згідно з планом, кадастровий номер 7425384500:05:001:1087, яка розташована на території Української сільської ради Талалаївського району Чернігівської області (а.с. 10), що підтверджується і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 11-12).

10 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма Зоря був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого в оренду передається земельна ділянка площею 4,7975 га ріллі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 87 362,32 грн (а.с. 13-16), про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 2783978 від 09 жовтня 2013 року (а.с. 18-19).

Підпунктом 3.1 цього договору передбачено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його. За змістом п.п. 4.1, 4.3 договору орендна плата вноситься в розмірі 5 % та виплачується за згодою сторін. Орендна плата вноситься щорічно до грудня місяця.

Договір оренди підписаний сторонами. Додатком до даного договору є акт визначення меж в натурі (на місцевості) на території Української сільської ради (а.с. 17).

Зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи - СТОВ Агрофірма Зоря є АДРЕСА_1 область, Талалаївський район, с. Займище, вул. Діденка, 8 (а.с. 27).

31 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася з листом на ім`я керівника СТОВ Агрофірма Зоря , в якому повідомила орендаря, що відмовляється поновлювати договір оренди від 10 вересня 2013 року, вважала його припиненим з 09 жовтня 2018 року та вимагала повернути їй земельну ділянку у відповідності до вимог договору та чинного законодавства (а.с. 76). Направлення позивачу та отримання ним 08 вересня 2018 року листа-повідомлення підтверджується копією фіскального чека ЧДУДППЗ Укрпошта та листом Філії Чернігівської дирекції АТ Укрпошта (а.с. 77, 118).

У матеріалах справи наявний лист від 06 вересня 2018 року директора СТОВ Агрофірма Зоря , за змістом якого ОСОБА_1 повідомлялась про те, що відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2013 року та ст. 33 ЗУ Про оренду землі агрофірма має переважне право та намір поновити договір оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим направляє проект додаткової угоди (а.с. 25).

Інший наявний у матеріалах справи лист СТОВ Агрофірма Зоря від 08 жовтня 2018 року, адресований ОСОБА_1 , містить інформацію про те, що оскільки від останньої не надходило заперечень щодо поновлення договору оренди землі, і товариство продовжує користуватись земельною ділянкою, договір оренди від 10 вересня 2013 року є поновленим, у зв`язку з чим орендодавцю направляється проект додаткової угоди (а.с. 22).

10 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Логвиненка М.М. в особі голови Логвиненка М.М. був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка площею 4,7975 га, кадастровий номер 7425384500:05:001:1087, яка знаходиться на території Української сільської ради Талалаївського району (а.с. 82-83).

Відповідно до п.п. 8, 9, 11 договір укладено на 10 років та діє до 31 грудня 2028 року. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому еквіваленті складає на момент укладення договору 3 928,17 грн. Орендна плата вноситься щорічно в строк до 31 грудня.

Державна реєстрація зазначеного права оренди проведена на підставі рішення про державну реєстрацію № 43493032 від 16 жовтня 2018 року державним реєстратором Талалаївської РДА Мізай Т.Г. Рішення прийняте на підставі заяви, поданої ОСОБА_1 10 жовтня 2018 року (а.с. 59б).

20 лютого 2019 року ОСОБА_1 провела виділ земельної ділянки на місцевості та закріплення її межовими знаками, що підтверджується відповідною технічною документацією (а.с. 78-81).

З показів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , даними витягу із ЄРДР від 25 квітня 2019 року щодо реєстрації кримінального провадження про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 197-1 КК України за заявою ОСОБА_2 за фактом самовільного зайняття земельних ділянок (а.с. 87), вимогою ОСОБА_1 до СТОВ Агрофірма Зоря щодо негайного припинення використання її земельної ділянки, викладеною у листі від 14 травня 2019 року (а.с. 88-89) вбачається, що ФГ Логвиненка М.М. до 20 квітня 2019 року здійснило підготовку земельної ділянки до посівних робіт. У період з 20 по 25 квітня 2019 року позивач знищив межові знаки та засіяв належну ОСОБА_1 земельну ділянку. Перебування даної земельної ділянки в обробці СТОВ Агрофірма Зоря з 25 квітня 2019 року визнається самим позивачем, даний факт підтвердила у суді першої інстанції представник позивача.

02 травня 2018 року ОСОБА_1 та ФГ Логвиненка М.М. уклали додаткову угоду до договору оренди від 10 жовтня 2018 року, якою, у зв`язку із допущеною помилкою у договорі оренди від 10 жовтня 2018 року, внесено зміни до п. 9 Договору та визначено розмір орендної плати 12 % від нормативної грошової оцінки землі (а.с. 85), про що 14 травня 2019 року внесено відповідний запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а.с. 86).

Звернувшись з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2018 року, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2013 року та визнання укладеною додаткової угоди від 08 жовтня 2018 року до договору оренди від 10 вересня 2013 року, СТОВ Агрофірма Зоря зазначало, що укладений 10 жовтня 2018 року договір оренди земельної ділянки порушує його переважне першочергове право на поновлення дії договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2013 року на новий строк, незважаючи на дотримання з боку товариства процедури та строків реалізації такого права.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

У відповідності до приписів ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відносини, які виникли між учасниками справи щодо найму (оренди) земельної ділянки, регулюються нормами ЦК України, ЗК України та ЗУ Про оренду землі .

За приписами ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються ст. 33 ЗУ Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі. Так, відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

За змістом ч.ч. 8, 11 ст. 33цього Закону додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Указані положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України. Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 ЗУ Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з ч.ч. 2-5 вказаної норми закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі, а саме, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Виходячи з аналізу наведених норм та оцінивши наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову СТОВ Агрофірма Зоря через недоведення позивачем порушення відповідачами його, як орендаря, переважного права на поновлення дії договору оренди землі.

Аналізуючи наявні у справі докази, районний суд правильно зазначив, що СТОВ Агрофірма Зоря та ОСОБА_1 не досягли домовленості щодо істотних умов договору, про що свідчать дії відповідачки щодо повідомлення 31 серпня 2018 року товариства про припинення договору оренди земельної ділянки, не підписання додаткової угоди, встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, її передачу в оренду іншому орендарю ФГ Логвиненка М.М. .

Так, за умовами договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2013 року строк його дії становив 5 років, розмір орендної плати - 5 % від нормативної грошової оцінки землі. Відповідно до умов додаткової угоди, складеної СТОВ Агрофірма Зоря , орендодавцю пропонувалось укласти договір оренди строком на 12 років, а щорічна орендна плата визначена у розмірі 11 % від узгодженої сторонами грошової оцінки земельної ділянки.

На підтвердження факту направлення орендодавцю листа-повідомлення про намір поновлення договору оренди позивачем надано копію опису поштового вкладення від 06 вересня 2018 року та копію квитанції ПАТ Укрпошта (а.с. 26), з яких вбачається, що 06 вересня 2018 року на ім`я ОСОБА_1 були направлені поштою лист-повідомлення та три копії додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 10 вересня 2013 року.

Разом з тим, наведені копія опису та квитанції свідчать про те, що відправником було оформлене реєстроване поштове відправлення, проте доказів отримання адресатом зазначеного поштового відправлення матеріли цивільної справи не містять.

При цьому, опис свідчить про те, що відповідачу направлено три додаткові угоди про внесення змін до договору оренди землі. Апеляційний суд вважає, що докази направлення ОСОБА_1 саме доданої позивачем до опису угоди щодо спірної ділянки відсутні з огляду на відсутність жодної ідентифікації.

Є слушними доводи відзиву на апеляційну скаргу про те, що орендодавець завчасно повідомила товариство у своєму листі-повідомленні від 31 серпня 2018 року, що не бажає і заперечує поновлювати договір оренди. За інформацією філії Чернігівської дирекції АО Укрпошта указаний лист був отриманий СТОВ Зоря 08 вересня 2018 року, отже саме з цієї дати позивач був обізнаний про наміри орендодавця припинити договірні відносини.

У ході судових засідань в суді першої інстанції відповідач стверджувала, що жодних листів-повідомлень не отримувала, і, відповідно, зі змістом додаткової угоди не ознайомлювалась. При цьому, позивачу слід було доводити не факт направлення ОСОБА_1 певних документів, а належне повідомлення відповідача про намір товариства продовжити з нею договір оренди земельної ділянки, використавши своє переважне право для цього.

За наведених вище обставин не можна вважати належними доказами направлення орендодавцю листів-повідомлень від СТОВ Агрофірма Зоря про намір поновлення договору оренди землі від 10 вересня 2013 року надані позивачем копії описів поштового вкладення від 06 вересня та 09 жовтня 2018 року і копію квитанції ЧДУДППЗ Укрпошта , оскільки даних про отримання листа-повідомлення та проекту додаткової угоди про внесення змін до договору оренди матеріали справи не містять.

Апеляційний суд погоджується також з висновком суду першої інстанції про неможливість застосування ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі при вирішенні вимог позивача про визнання укладеною додаткової угоди від 8 жовтня 2018 року, оскільки її умови різняться з умовами первісного договору оренди. За нормами земельного законодавства, яке регулює спірні відносини, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Натомість позивач, звертаючись до суду, просить визнати поновленим договір оренди землі від 10 вересня 2018 року, а не договір оренди від 10 вересня 2013 року.

Як встановлено по справі, всі дії відповідача ОСОБА_1 свідчили про її небажання укладати договір оренди з позивачем на нових умовах, про що остання належним чином сповістила товариство. Відсутність волі орендодавця на укладення договору на нових умовах унеможливлює і виключає продовження договору оренди з підстав переважного права, яке в цьому випадку припиняється, що узгоджується зі змістом абз. 1 ч. 1 та ч. 4 ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її закріплення межовими знаками, укладення договору оренди землі між відповідачами на невигідних для ОСОБА_1 умовах, не впливають на правильне вирішення спору і не стосуються змісту заявлених позовних вимог.

Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що позивач не надав належних і допустимих доказів щодо порушення своїх прав при укладенні 10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 та ФГ Логвиненка М.М. договору оренди земельної ділянки. За таких обставин, фактичне використання СТОВ Агрофірма Зоря належної відповідачу земельної ділянки після закінчення строку договору оренди правового значення для вирішення спору не мають.

Таким чином, наведені вище обставини у сукупності виключають можливість задоволення позову і доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції про відсутність порушеного права позивача не спростовують. Ураховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря залишити без задоволення, а рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2019 року.

Головуюча: Судді: