Постанова

від 17.12.2019 по справі 509/1692/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1563/19

Номер справи місцевого суду: 509/1692/17

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретарів судового засідання: Віцько А.І., Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Недашківського Андрія Володимировича на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 листопада 2018 року в цивільній справі за позовом заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, Квартирно- експлуатаційного відділу міста Одеса до ОСОБА_1 та Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, за участю 3-іх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Концерну Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс та Кабінету Міністрів України про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2017 року, заступник військового прокурора Одеського гарнізону, в інтересах держави, в особі Міноборони України та КЕВ м. Одеси, звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просив суд, визнати недійсним державний акт серії ЯЖ № 319447 від 08.12.2008 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3222, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 1266-V від 09.09.2008 року, зобов`язати ОСОБА_1 повернути за актом прийому-передачі державі в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3222, вартістю 178432 грн., з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , межі якої визначено у державному акті серії ЯЖ №319447 від 08.12.2008 р.

В обґрунтування вказаного позову військовий прокурор Одеського гарнізону зазначив, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії В № 032344 квартирно-експлуатаційній частині Одеського району у 1986 році виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області була надана у постійне та безоплатне користування земельна ділянка, загальною площею 586,5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 296,8 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

На вказаній частині земельної ділянки, за адресою : АДРЕСА_2 , розташовані будівлі та споруди бази відпочинку, закріпленої за державним підприємством Міністерства оборони України Оздоровчий комплекс Ювілейний , яке відповідно до наказу Міністра оборони України від 25.07.2006 року № 454 було реорганізовано шляхом його приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України Управління торгівлі Південного оперативного командування , правонаступником якого на даний час є 3-тя особа Концерн Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс , а тому, вищезазначені землі відносяться до державної форми власності, з цільовим призначенням - землі оборони, перебуваючи на відповідному обліку у органах квартирно-експлуатаційної служби ЗС України.

Так, 14.07.2003 р. Молодіжненською сільрадою видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно Оздоровчого комплексу Ювілейний (37 будівель та споруд), власником якого визначено державне підприємство Міністерства оборони України. В подальшому, 20.03.2008 р., Молодіжненською сільрадою прийнято рішення № 1121-У Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів на право власності безкоштовно громадянам України (згідно додатку) на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в с. Молодіжне, Овідіопольський район, Одеської області .

Також, рішенням Молодіжненської сільради № 1266-V від 09.09.2008 р. затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, що передаються громадянам України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у с. Молодіжне (зокрема за адресою: АДРЕСА_1 ), а також передано земельні ділянки (загальною площею 1,53 га) безкоштовно у власність громадянам України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) у с. Молодіжне (згідно додатку, зокрема відповідачу ОСОБА_1 ), а також видано державні акти на право власності на землю.

На підставі вказаного рішення Молодіжненської сільради, відповідачу ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЖ № 319447 від 08.12.2008 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3222, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_1 .

Таким чином, позивачі зазначають, що у відповідача ОСОБА_1 безпідставно і незаконно виникло право власності на частину земельної ділянки, що відноситься до земель оборони, на якій розміщено будівлі та споруди бази відпочинку Ювілейна .

При цьому, як вказують позивачі, ні Кабінет Міністрів України, ні Міністр оборони України відповідну згоду на припинення права користування земельними ділянками загальною площею 1,53 га, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна Оздоровчий комплекс Ювілейний на її вилучення Молодіжненській сільраді не надавали, жодних заяв про добровільну відмову від належного Міністерству оборони України права на вказану земельну ділянку сільській раді або вказаним громадянам не адресували.

Рішеннями Молодіжненської сільської ради № 1121-V від 20.03.2008 року та № 1266-V від 09.09.2008 року земельна ділянка площею 0,085 га, розташована по АДРЕСА_2 передана у власність відповідачу ОСОБА_1 безоплатно.

Також, прокурор зазначає, що у даному випадку власник - Держава Україна в особі Міноборони України та КЕВ м. Одеси має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 листопада 2018 року позов заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса до ОСОБА_1 та Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, за участю 3-їх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Концерну Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс та Кабінету Міністрів України про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки - задоволено.

Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ № 319447 від 08.12.2008 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3222, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) на підставі рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 1266- V від 09.09.2008 року;

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути за актом прийому-передач державі в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3222, вартістю 178432 грн., з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , межі якої визначено у державному акті серії ЯЖ № 319447 від 08.12.2008 р.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3200 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Недашківський Андрій Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 листопада 2018 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом встановлено, що:

- відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії В № 032344 квартирно-експлуатаційній частині Одеського району у 1986 році, виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області була надана у постійне та безоплатне користування земельна ділянка, загальною площею 586,5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 296,8 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (а.с. 17-18 т. 1);

- вказаний державний акт на землю - у встановленому порядку не визнаний недійсним, не скасований і є чинним до сьогодні;

- на частині вказаної земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 , розміщуються будівлі та споруди бази відпочинку, закріпленої за державним підприємством Міністерства оборони України Оздоровчий комплекс Ювілейний , яке у подальшому відповідно до наказу Міністра оборони України від 25.07.2006 року № 454 було реорганізовано шляхом його приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України Управління торгівлі Південного оперативного командування , правонаступником якого на теперішній час є Концерн Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі (а.с. 14-16,21-28 т. 1);

- на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 11.07.2003 року № 459 за державним підприємством Міністерства оборони України визнано право власності на будівлі та споруди Оздоровчого комплексу Ювілейний , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі якого, 14.07.2003 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно Оздоровчого комплексу Ювілейний (37 будівель та споруд) (а.с. 21- 28,29-31 т. 1);

- 25.05.2007 року Молодіжненською сільською радою прийнято рішення № 716- V Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕЧ Одеського району земельної ділянки, загальною площею 2,1 га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради (у межах с. Молодіжне) (а.с. 69,174 т. 1);

- 20.03.2008 року Молодіжненською сільрадою прийнято рішення № 1121-V Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів право власності безкоштовно громадянам України (згідно додатку, в тому числі ОСОБА_1 ) на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області (а.с. 32-33 т. 1);

- у подальшому, рішенням Молодіжненської сільської ради № 1266- V від 09.09.2008 року затверджено технічну документацію по складанню державних актів на праві приватної власності на земельні ділянки, що передаються громадянам України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у с. Молодіжне (зокрема за адресою: АДРЕСА_1 ), а також передано земельну ділянку (загальною площею 0,085 га) безкоштовно у власність відповідачу ОСОБА_1 з видачею на ім`я останнього оспорюваного державного акту серії ЯЖ № 319447 від 08.12.2008 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3222, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_1 (а.с. 19-20,50 т. 1);

- згідно з листом від 23.04.2007 року № 661 колишній начальник КЕВ м. Одеси надав дозвіл на вилучення земельних ділянок загальною площею 2,10 га, розташованих на землях Молодіжненської сільської ради в АДРЕСА_2 , із земель, наданих раніше у постійне користування КЕЧ Одеського району. При цьому колишній начальник КЕВ м. Одеси посилався на лист Міністра оборони України від 23.12.2004 року №220/2826, який не міг слугувати підставою для вилучення зазначеної земельної ділянки площею 2,10 га, що береться до уваги судом, адже даний лист був адресований Овідіопольській державній адміністрації, а не Молодіжненській сільській раді Овідіопольського району Одеської області (а.с. 70,175,218 т. 1);

- згода на вилучення земельної ділянки надавалась державній адміністрації лише у випадку реалізації будівель та споруд Державного підприємства Міністерства оборони України Оздоровчий комплекс Ювілейний , однак наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що вказане державне підприємство не відчужувалося відповідачу та перебуває у державній власності, у зв`язку з цим даний лист не може вважатися згодою Міністра на вилучення вказаної земельної ділянки;

- ані Кабінетом Міністрів України, ані Міністерством оборони України безпосередньо земельна ділянка площею 2,10 га військового містечка № 1 - до комунальної власності не передавалась, оскільки існує особливий, передбачений законодавством порядок надання земель оборони у користування із земель, що перебувають у користуванні відповідних військових формувань, обумовлений відповідним статусом цих земель та їх призначення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що:

- Молодіжненська сільська рада не була уповноважена розпоряджатися земельною ділянкою, на якій фактично розташоване державне підприємство (станом на 2007 рік) Міністерства оборони України Управління торгівлі Південного оперативного командування , Концерн Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі і діяла з перевищенням своїх повноважень приймаючи рішення від 25.05.2007 року № 716- V Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕЧ Одеського району земельної ділянки, загальною площею 2,1 га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради (у межах с. Молодіжне) , від 20.03.2008 року № 1121 -V Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів на право власності безкоштовно громадянам України (згідно додатку, в тому числі ОСОБА_1 ) на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в с. Молодіжне та № 1266- V від 09.09.2008 року Про затвердження технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на земельні ділянкі, що передаються громадянам України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у с. Молодіжне (зокрема за адресою: АДРЕСА_1 );

- спірна земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , дотепер має бути віднесена за цільовим призначенням до земель оборони, за формою власності до державної власності;

- Молодіжненською сільською радою не враховано правові норми ст. 142 ЗК України, відповідно до яких існує певний передбачений законодавством порядок припинення права постійного користування землями оборони, зокрема у зв`язку із добровільною відмовою від них землекористувача;

- спірна земельна ділянка не могла бути передана до земель приватної чи комунальної власності в силу її приналежності за цільовим призначенням до земель оборони. Держава є власником земель оборони за Законом;

- оскільки вилучення Молодіжненською сільською радою спірної земельної ділянки із земель оборони відбулось з порушенням норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.ч.1,5 ст. 116, ст.ст. 120,141, ч. З ст. 142 ЗК України, ч. 3 ст. 24, ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування - вказана земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно надана у власність відповідачу ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 319447 від 08.12.2008 р., площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3222, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), по АДРЕСА_1 підлягає визнанню недійсним;

- Міністерство оборони України в інтересах якого заявлено позов дізналося про порушення свого права в жовтні 2014 року і до цього Міністерству оборони України не могло бути відомо про порушене право. Тому подання позову в травні 2017 року відбулося в межах встановленого законом строку позовної давності для захисту порушеного права власності держави на спірну земельну ділянку.

Такі висновки районного суду відповідають встановленим у справі обставинам і засновані на законі.

Стаття 19 ЗК містить перелік категорій земель України за цільовим призначенням, в якому, серед іншого, містяться землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 20 ЗК України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України Про використання земель оборони .

За ст. 65 ЗК України землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Відповідно до положень ч.ч. 1-4 ст. 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово- навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Крім того, у ст. 14 Закону України Про збройні сили України унормовано, що земля закріплена за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

Згідно зі ст. 13 ЗК України, повноваження щодо розпорядження землями державної власності відноситься виключно до повноважень Кабінету Міністрів України. У даному випадку, власниками земельних ділянок, закріплених за суб`єктами, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України є Держава в особі Кабінету Міністрів України, оскільки за приписами ст. 110 Конституції України саме Кабінет міністрів України є вищим органом в системі органів виконавчої влади, якому надані повноваження з управління об`єктами державної власності.

Аналогічної правової позиції щодо необхідності надання Кабінетом Міністрів України згоди на вилучення земель оборони дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 23.06.2016 року у справі № 916/3719/15 (ухвалою Верховного Суду України від 11.07.2017 року відмовлено у допуску справи № 916/3719/15 до провадження для перегляду з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права).

Одночасно, варто звернути увагу на наступні законодавчі положення.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Землі оборони мають спеціальний статус, що безпосередньо пов`язано зі специфікою їх призначення та використання.

27.11.2003 року був прийнятий Закон України Про використання земель оборони № 1345-ІУ.

Крім того за положеннями ч. 2 ст. 77, ч. З ст. 84 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України Про розмежування земель державної та комунальної власності , в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, землі оборони перебувають у державній власності та не можуть передаватись у комунальну власність (крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення).

Статетю 141 ЗК України визначено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою відбувається через добровільну) відмову землекористувача від даної земельної ділянки.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 142 ЗК України відмова від користування земельною ділянкою відбувається через подання спеціальної заяви про відмову землекористувача до власника земельної ділянки.

Також, частиною 1 статті 116 ЗК України закріплено правову норму, відповідно до якої підставою набуття права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, за умови, що такі рішення прийняті у межах їх повноважень та відповідно до закону.

Надання згідно з листом від 23.04.2007 року за № 661 колишнім начальником КЕВ м. Одеси дозволу на вилучення земельних ділянок загальною площею 2,10 га, розташованих на землях Молодіжненської сільської ради в АДРЕСА_2 , із земель, наданих раніше у постійне користування КЕЧ Одеського району, з посиланням на лист Міністра оборони України від 23.12.2004 року № 220/2826 не може вважатися добровільною відмовою Міністерства оборони України на користь органу місцевого самоврядування в розумінні ст. ст. 141, 142 ЗК України ЗК України.

Лист Міністра оборони України від 23.12.2004 року, на який послався у своєму листі від 23.04.2007 року начальник КЕВ м. Одеси полковник ОСОБА_2 , адресований голові Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області і стосується не заперечення проти вилучення земельної ділянки 12,5 га. із земель оборони з метою землевідведення новому власнику майна у зв`язку з реалізацією будівель і споруд ДП міністерства оборони України Оздоровчий комплекс Ювілений .

Зі змісту рішення судів господарської юрисдикції у справі № 916/4329/14 за позовом першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до Молодіжненської сільської ради за участі третіх осіб ТОВ Саймон та Кабінету Міністрів України вбачається, що:

- 25.03.2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Саймон" (покупцем) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу майна об`єкта соціальної сфери шляхом продажу на аукціоні, відповідно до умов якого товариством придбано у власність 73/5000 частини нежитлової будівлі та споруди оздоровчого комплексу "Ювілейний", що знаходяться в АДРЕСА_2 ;

- 20.01.2006 року Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району прийнято рішення № 143 6-ІV, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ТОВ "Саймон" у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки загальною площею 9,9101га, розташованої на території сільської ради в АДРЕСА_2 , для проведення берегоукріплювальних робіт і будівництва гідротехнічних протизсувних споруд, розміщення та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення для відпочинку населення, за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Міністерства оборони України в особі Одеської квартирно-експлуатаційної частини району і використовуються для розміщення та обслуговування оздоровчого комплексу "Ювілейний", за умови письмової згоди землекористувача на вилучення у нього цієї земельної ділянки;

-згідно листа № 303/22/1/762 від 03.11.2006 року Південне територіальне квартирно- експлуатаційне управління повідомило ТОВ „Саймон", що не заперечує проти вилучення земельних ділянок рекреаційного призначення загальною площею 8,5780 га, які розташовані у АДРЕСА_2 ;

- рішенням Молодіжненської сільської ради від 20.03.2008 року № 1104-V затверджено проект відведення ТОВ „Саймон" у довгострокову оренду на 49 років земельних ділянок загальною площею 8.5780 га, у зв`язку із придбанням ТОВ „Саймон" 73/5000 частин нежитлової будівлі, будівель та споруд „ОК „Ювілейний", на підставі листа- згоди МОУ № 220/2826 від 23.12.2004 року та передано ці земельні ділянки ТОВ „Саймон" у довгострокову оренду.

Оскільки не встановлено інших осіб, які у встановленому порядку придбали майно оздоровчого комплексу Ювілейний , а лист міністра оборони від 23.12.2004 року щодо не заперечення ним проти вилучення земельної ділянки 12,5 га. з земель оборони з метою землевідведення стосувався виключно нового власника майна у разі придбання будівель і споруд ДП міністерства оборони України Оздоровчий комплекс Ювілений , то даний лист лише інформує про це голову Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області.

В подальшому, 25.03.2005 року власником 73/5000 часток оздоровчого комплексу Ювілейний стало ТОВ Саймон і 03.11.2006 року Південне територіальне квартирно- експлуатаційне управління повідомило саме ТОВ Саймон про не заперечення проти вилучення земельних ділянок рекреаційного призначення загальною площею 8,5780 га, які розташовані у АДРЕСА_2 .

Тому лист від 23.04.2007 року за № 661 за підписом колишнього начальника КЕВ м. Одеси полковника Яковенка В.А. на адресу Молодіжненської сільської ради щодо не заперечення проти вилучення земельних ділянок загальною площею 2,10 га в АДРЕСА_2 , із земель, наданих раніше у постійне користування КЕЧ Одеського району, з посиланням на лист Міністра оборони України від 23.12.2004 року № 220/2826 є вільним суб`єктивним тлумаченням цієї посадової особи КЕВ міста Одеси змісту листа Міністра оборони України від 23.12.2004 року, як не заперечення міністра оборони України проти передачі земельної ділянки оздоровчого комплексу "Ювілейний" 12,5 га. до земель запасу органів місцевого самоврядування .

Враховуючи наведене, лист міністра оборони України від 23.12.2004 року не може вважатися підтвердженням добровільної відмови міністерства оборони України від земельної ділянки на користь органу місцевого самоврядування - Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області і не є підставою в розумінні ст. 141 ЗК України припинення у Міністерства оборони України права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 2,10 га в АДРЕСА_2 , із земель, наданих раніше у постійне користування КЕЧ Одеського району.

При таких обставинах, суд першої інстанції набув правильного висновку про обґрунтованість заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що лист міністра оборони України від 23.12.2004 року № 220/2826 є належним і достатнім підтвердженням згоди на вилучення земельної ділянки з земель оборони і передачі до земель запасу Молодіжненської сільської ради, не можуть бути взятими до уваги, оскільки правильність остаточного висновку районного суду не спростовують і зведені лише до переоцінки доказів, яким судом надано належну оцінку.

Доводи апеляційної скарги про те, що питання правомірності вилучення земельної ділянки було предметом розгляду у судовому порядку у справі № 916/1041/17 в межах розгляду якої постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 року відмовлено військовому прокурору у позові щодо визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 25.05.2007 року, учасником якої був і ОСОБА_1 , не можуть бути взятими до уваги, оскільки в даній постанові викладено висновок, що лист КЕВ м. Одеси від 23.04.2007 року за № 661 з посиланням на лист Міністра оборони України від 23.12.2004 року № 220/2826 є достатніми доказами про наявність згоди землекористувача на припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою новому власнику будівель і споруд ДП Міністерства оборони України Оздоровчий комплекс Ювілений , але при цьому зі змісту вказаної постанови не вбачається наведення господарським судом обґрунтування, що лист міністра оборони України від 23.12.2004 року № 220/2826 стосується згоди на передачу земельної ділянки оздоровчого комплексу "Ювілейний" 12,5 га. саме до земель запасу органів місцевого самоврядування і не наведено висновку, що Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області у встановленому порядку набула право власності на частину будівель і споруд ДП Міністерства оборони України Оздоровчий комплекс Ювілений у зв`язку з їх реалізацією і таким чином стала власником цього майна або принаймні частини майна оздоровчого комплексу "Ювілейний".

Тобто у судовому рішенні, на яке посилається апелянт, відсутня відповідна правова оцінка листа міністра оборони України від 23.12.2004 року № 220/2826 з наведених вище підстав.

Доводи апеляційної скарги про відсутність належних підстав представництва у справі прокурора є неспроможними.

Статтею 36-1 Закону України Про прокуратуру та частиною другою статті 45 ЦПК України 2004 року в редакції на час звернення до суду з позовом передбачено право прокурора з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді в межах повноважень, визначених законом, звертатися до суду з позовною заявою, брати участь у розгляді справ за його позовом тощо.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 2 частини другої статті45 ЦПК України 2004 року).

Процесуальні права прокурора як особи, якій надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, визначені у статті 46 ЦПК України 2004 року.

Згідно із частиною першою статті 46 ЦПК України 2004 року органи та інші особи, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Прокурор, який бере участь у справі, має обов`язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; або у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що в апеляційній скарзі (а. с. 70) прокурор, на підставі статті 23 Закону України Про прокуратуру , обґрунтував виключну підставу для представництва інтересів держави (Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області як орган, до повноважень якого віднесено розпорядження землями, що перебувають в державній власності, мало бути відповідачем у справі; суб`єкт владних повноважень не здійснив апеляційного оскарження заочного рішення; інтереси держави порушуються визнанням в судовому порядку права постійного користування у порядку спадкування за законом, оскільки порушується встановлений порядок набуття прав на землю та майнові інтереси держави), а суд при відкритті апеляційного провадження перевірив її наявність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави,на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Як вбачається з матеріалів справи прокурор направив 10.05.2017 року до Міністерства оборони України лист, в якому проінформував про проведене вивчення стану законності під час використання земель Міністерства оборони та виявлені порушення земельного законодавства України, що передували передачі Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області у власніть ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,085 га., яка належала до земель оборони і була на думку прокурора протиправно вилучена до земель запасу Молодіжненської сільської ради Овідіопольскоого району Одеської області. Прокурор зазначив у листі, що Міністерство оборони тривалий час не здійснює заходи представницького характеру з питань захисту земель оборони в тому числі земельної ділянки віднесеної до оздоровчого комплексу "Ювілейний" . У зв`язку з чим прокурор повідомив про намір пред`явити позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса до ОСОБА_1 та Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки загальною площею 0,085 га., яка розташована по АДРЕСА_1 .

При таких обставинах, доводи апеляційної скарги про неналежне представництво держави військовим прокурором Одеського гарнізону є неспроможними і засновані на невірному розумінні законодавства. Доводи апеляційної скарги про незастосування судом позовної давності не можуть бути взятими до уваги, оскільки будь яких доказів, які б належним чином підтверджували б обізнаність Міноборони про рішення щодо передачі спірної ділянки у власність, матеріали справи не містять та до суду не надавались. При цьому, як вбачається з матеріалів справи та що вказувалось в процесі розгляду справи сторонами в жовтні 2014 році, Перший заступник військового прокурора Південного регіону звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, в якій йдеться про вище вказані спірні рішення 2008 року. Так, оскільки інших підтверджень про обізнаність Міноборони щодо існування вказаних рішень матеріали справи не містять, строк позовної давності слід обраховувати саме з цієї дати. З позовом в інтересах Міноборони Заступник військового прокурора Одеського гарнізону звернувся в серпні 2017 року, а отже в межах загального трирічного строку позовної давності. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині відхиляються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Недашківського Андрія Володимировича - залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено: 24.12.2019 року

Головуючий О. М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова