Ухвала

від 08.02.2021 по справі 509/1692/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 509/1692/17

провадження № 61-2165св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивачі ? заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, Квартирно- експлуатаційного відділу міста Одеса,

відповідачі ? ОСОБА_1 та Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області,

треті особибез самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ? Концерну Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс та Кабінету Міністрів України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 листопада 2018 року у складі судді Гандзій Д. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 листопада 2018 року, залишеним без змін постановоюОдеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року,позов задоволено.

Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ № 319447 від 08 грудня 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3222, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 1266- V від 09 вересня 2008 року;

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути за актом прийому-передач державі в особі МОУ, КЕВ м. Одеси земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3222, вартістю 178 432 грн, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , межі якої визначено у державному акті серії ЯЖ № 319447 від 08грудня 2008 року.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку , що Молодіжненська сільська рада в порушення вимог законодавства України без відповідних на те повноважень передала відповідачу у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку із земель оборони, які є власністю держави, що є порушенням інтересів останньої.

Молодіжненською сільською радою не враховано правові норми статті 142 ЗК України, відповідно до яких існує певний передбачений законодавством порядок припинення права постійного користування землями оборони, зокрема у зв`язку із добровільною відмовою від них землекористувача. Спірна земельна ділянка не могла бути передана до земель приватної чи комунальної власності в силу її приналежності за цільовим призначенням до земель оборони. Держава є власником земель оборони за Законом.

Крім того, МОУ, в інтересах якого заявлено позов, дізналося про порушення свого права в жовтні 2014 року і до цього МОУ не могло бути відомо про порушене право, оскільки за звітністю, що надавалась КЕВ м. Одеси МОУ, інформації про вилучення Молодіжненською сільською радою земельної ділянки площею 2,1 га із земель оборони до земель запасу не надавалось. Тому подання позову в травні 2017 року відбулося в межах встановленого законом строку позовної давності для захисту порушеного права власності держави на спірну земельну ділянку.

У січні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про вилучення спірної земельної ділянки не вимагалось чинним на той час законодавством, вилучення спірної земельної ділянки проведено на підставі рішення Молодіжненської сільської ради за згодою землекористувачів. Суди не врахували, що як встановлено господарськими судами в справі № 916/4329/14, що згода Міністра оборони України і вилучення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 12,5 га з земель оборони з метою землевідведення новому власнику майна була надана в формі листа за № 220/2826 від 23 грудня 2004 року. При цьому, прийняття відповідачем спірного рішення не потребувало прийняття окремого рішення (погодження) Кабінетом Міністрів України, адже згідно чинного на той час законодавства для прийняття рішення про вилучення земельної ділянки державної власності в зв`язку з добровільною відмовою землекористувача достатньою була наявність згоди Міністерства оборони України як суб`єкта управління військовим майном.

Крім того, існує таке, що преюдиційними для даної справи є встановлення судами по справі № 916/1041/17 фактів надання згоди на вилучення спірних земельних ділянок з боку МОУ у листі № 220/2826 від 23 грудня 2004 року за підписом Міністра оборони України Кузьмука О. І., Квартирно-експлуатаційної частини Одеського району у листі від 23 квітня 2007 року № 661.

Перебіг позовної давності за позовом у даній справі почався з моменту підписання акта приймання передачі земельної ділянки площею 2,1 га. до земель запасу Молодіжненської сільської ради начальником Квартирно-експлуатаційного управління Південного ОК та начальником КЕВ м. Одеси, а саме з 12 липня 2007 року, та вказаний строк сплив 12 липня 2010 року. Позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що про порушене право йому стало відомо тільки зараз. У зв`язку з чим позовна давність сплинула на день звернення до суду .

У березні 2020 року Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області подала до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких просила касаційну скаргу задовольнити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Указувала, що питання щодо правомірності вилучення спірної земельної ділянки з земель оборони вже було предметом розгляду у судовому порядку у справі № 916/1041/17. Суди у цій справі встановили, що прийняття Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської областіспірних рішень відповідало чинному на той час земельному законодавству.

У березні 2020 року заступник військового прокурора Одеського гарнізону подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначав, що Молодіжненська сільська рада не була уповноважена розпоряджатися земельною ділянкою, на якій фактично розташоване державне підприємство (станом на 2007 рік) МОУ Управління торгівлі Південного оперативного командування , Концерн Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі і діяла з перевищенням своїх повноважень приймаючи рішення від 25 травня 2007 року № 716-V Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕЧ Одеського району земельної ділянки, загальною площею 2,1 га, та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради (у межах с. Молодіжне) , від 20 березня 2008 року № 1121 -V Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів ш право власності безкоштовно громадянам України. Рішення у справі № 916/1041/17 не може бути преюдиційним, оскільки господарський суд переглядав інші обставини справи. Матеріали справи не містять доказів поінформованості МОУ про порушення свого права до звернення прокурора з вказаним позовом до суду.

Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Підстави для виклику сторін відсутні.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

справу за позовом заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_1 , Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, треті особи: концерн Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі концерну Військторгсервіс та Кабінету Міністрів України, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, призначити до судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська