Ухвала

від 22.01.2019 по справі 331/5790/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

22.01.2019

Справа № 1-кс/331/47/19

331/5790/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01. 2019 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю слідчого СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі скаргу адвоката ОСОБА_4 , який дії в інтересах ОСОБА_5 про повернення тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню №42015040000000917 від 18.11.15 р. за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 388, ст.219, ч.3 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 , який дії в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду із скаргою, в якій вказує на те, що у провадженні СВ УСБУ в Запорізької області перебуває кримінальне провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42015040000000917 від 18.11.2015, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України, а ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 388, ст. 219, ч. 3 ст. 191 КК України.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 11.12.2018 надано старшому слідчому 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 дозвіл на проведення обшуку за місцем знаходження ТОВ «Інтершина УА» (ЄДРПОУ 39305530) за адресою: Київська обл., м. Київ, вул. академіка Вільямса, буд 6, офіс 3, право приватної власності на яке належить ОСОБА_8 з метою виявлення та вилучення предметів та документів, які можуть бути використані як докази вчинення вище вказаних злочинів.

Так, 20.12.2018 за вказаною адресою було проведено обшук та тимчасово вилучено лише особисті речі ОСОБА_9 , а саме мобільні телефони марки:

- Nokia у корпусі чорного кольору зі слідами пошкодження та демонтажу сім-карт, вказаний телефон має численні подряпини, розбите скло, а також відсутність бокових кнопок, які були вийняті під час демонтажу сім-карти ОСОБА_10 ;

- Iphone у корпусі чорного кольору в силіконовому чохлі, на якому містяться численні подряпини на склі та назадній поверхні.

Окрім вказаних мобільних телефонів жодних речей та документів не було знайдено та вилучено за місцем знаходження ТОВ «Інтершина УА», а тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_11 та його товариство не мають жодного відношення до вчинення кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні за № 42015040000000917 від 18.11.2015.

Окрім того, обшук за вказаною адресою був проведений з численними процесуальними порушеннями, які насамперед відображені у зауваженні до протоколу обшуку, а саме:

1)працівниками СБУ було проведено обшук ОСОБА_9 , який проти цього

заперечував, та в подальшому відповідний протокол обшуку особи слідчими не був складений. Внаслідок таких протиправних дій у ОСОБА_9 було вилучено та пошкоджено його особистий телефон Iphone, та такі незаконні дії були зафіксовані нарядом патрульної поліції, який був викликаний адвокатом.

Такі дії слідчих СБУ виходили з рамки закону, та було порушено ч. 5 ст. 236 КПК України, де зокрема вказано, що хід і результати особистого обшуку підлягають обов`язковій фіксації у відповідному протоколі.

2) обшук був проведений за неналежною адресою, оскільки офіс № 3 не існує, отже слідчі СБУ проводили обшук орієнтуючись лише на номер будинку, однак ніяк не номер офісу, який вказаний в ухвалі суду;

3) документи, що посвідчують особу не були пред`явлені понятими, які риймали участь під час обшуку, та їхні особи, адреси проживання (реєстрації) були встановлені лише зі слів.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, тобто законодавцем було чітко визначено як завдання кримінального провадження швидке розслідування задля попередження затягування кримінального переслідування осіб.

Відповідно до принципу законності зазначеного в ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, слідчий та інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Також, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Крім того, згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року №475/97-ВР „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріпляє право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Протокол № 1 стаття 1 «Захист власності» говорить «Кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

За статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду є джерелом права у національній правовій системі.

Враховуючи викладене, оскільки, ОСОБА_11 немає ніякого відношення до кримінального провадження, він не є підозрюваним або свідком у даному провадженні, інформація, яка міститься на мобільних телефонах ОСОБА_9 не свідчить про факти підготовки та вчинення кримінальних правопорушень, тому особисті речі ОСОБА_9 підлягають негайному поверненню як тимчасово вилучене майно, з метою не порушення його прав та інтересів.

Окрім вказаних мобільних телефонів жодних речей та документів не було знайдено та вилучено за місцем знаходження ТОВ «Інтершина УА», а тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_11 та його товариство не мають жодного відношення до вчинення кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні за № 42015040000000917 від 18.11.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук за вказаною адресою був проведений з численними процесуальними порушеннями, які насамперед відображені у зауваженні до протоколу обшуку, а саме: працівниками СБУ було проведено обшук ОСОБА_9 , який проти цього заперечував, та в подальшому відповідний протокол обшуку особи слідчими не був складений. Внаслідок таких протиправних дій у ОСОБА_9 було вилучено та пошкоджено його особистий телефон Iphone.

Згідно положень ч. 5 ст. 236 КПК України обшук особи здійснюється особами тієї самої статі у присутності адвоката, представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку. Хід і результати особистого обшуку підлягають обов`язковій фіксації у відповідному протоколі.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчим чи прокурором означає проведення слідчої (розшукової) дії ними особисто, під їхнім керівництвом, або слідчим чи співробітниками відповідних оперативних підрозділів за дорученням прокурора, відповідно до п. п. 4 і 5 ч. 2 ст. 36 КПК, чи співробітниками оперативних підрозділів за дорученням слідчого, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК.

До проведення обшуку були залучені співробітники УСБУ в Запорізькій області. Однак на питання адвоката до слідчого надати відповідне доручення на підставі якого сказані співробітники були залучені до проведення слідчої дії - обшуку, слідчий СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 відмовився, оскільки вказаного доручення фактично не було.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Понятими не можна запрошувати осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку; недієздатних; учасників кримінального провадження; осіб, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння; осіб, які мають фізичні або психічні недоліки, що перешкоджають сприйняттю змісту, ходу і результатів слідчої дії, перешкоджають робити заяви і зауваження, приносити скарги надії слідчого: сліпих або таких, що мають низький зір, глухих, німих; осіб, що мають громадянство інших держав або проживають на значному віддаленні від місця проведення досудового розслідування, а також забороняє залучати як понятих працівників правоохоронних органів.

Перед тим як запросити понятого, необхідно пересвідчитися в його особі. Доцільно перевірити паспорт або інший документ та впевнитися в тому, що особа вже досягла 18-річного віку.

Поняті які були під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , не мали при собі жодного документу який би посвідчував їх особу, а також підтверджував їх вік.

Відомості про понятих які були внесені до протоколу обшуку від 20.12.2018, а саме прізвища, імена, по батькові понятих та адреси їх місць проживання (реєстрації), були записані слідчим зі слів таких осіб та жодним чином не перевірено достовірність таких відомостей документально, оскільки документів які б посвідчували їх особу при них не було.

Крім того, варто зазначити що один з понятих проживає в місті Біла Церква, а інший в місті Бровари Київської області, що є значно віддаленими населеними пунктами від місця проведення досудового розслідування.

Оскільки телефони, які були вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_9 є його особистими речами, та такий обшук було проведено без ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку ОСОБА_9 , таке майно є тимчасово вилученим.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 6 ст. 173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Станом на дату розгляду скарги про повернення тимчасово вилученого майна, слідчий чи прокурор у кримінальному провадженні № 42015040000000917 не звертались до слідчого судді, суду з клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, у зв`язку з чим мобільні телефони вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_9 підлягають негайному поверненню.

Посилаючись на вищенаведені обставини, скаржник просить суд зобов`язати старшого слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 або іншого слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні № 42015040000000917 вчинити дії, а саме повернути ОСОБА_5 тимчасово вилучене майно під час проведеного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 згідно протоколу обшуку від 20.12.2018, а саме мобільні телефони марки:

-Nokia у корпусі чорного кольору зі слідами пошкодження та демонтажу сім-карт, вказаний телефон має численні подряпини, розбите скло, а також відсутність бокових кнопок, які були вийняті під час демонтажу сім-карти ОСОБА_10 ;

-Iphone у корпусі чорного кольору в силіконовому чохлі, на якому містяться численні подряпини на склі та назадній поверхні.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 , який дії в інтересах ОСОБА_5 скаргу підтримав, просив суд повернути тимчасово вилучене майно.

Слічий УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 проти скарги заперечував, пояснив суду, що мобільні телефони були вилучені у ОСОБА_5 під час обшуку за місцем знаходження ТОВ «Інтершина УА» за адресою: Київська обл., м. Київ, вул. академіка Вільямса, буд 6, офіс 3, згідно з вимогами ч. 5 ст. 236 КПК України. При цьому, ОСОБА_5 поводився зухвало, вийняв з одного з мобільних телефоні сім-карту, обидва телефони заблокував, що надало слідчому підстави вважати, що ОСОБА_5 намагається сховати дані, які мають значення для кримінального провадження.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані матеріали, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

Судом встановлено, що згідно з ухвалою Жотвневого районного суду (провадження № 1-кс/331/5536/2018 справа № 331/5790/18) від 11.12.2018 р. задоволено клопотання старшого слідчого 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_12 , про проведення обшуку по кримінальному провадженню № 42015040000000917, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 листопада 2015 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 388, ст. 219, ч. 3 ст. 191 КК України. Дозволено провести обшук за місцем знаходження ТОВ «Інтершина УА» (ЄДРПОУ 39305530) за адресою: Київська обл., м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд .6, офіс. 3, право приватної власності на який належить ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , являється директором ТОВ «Інтершина УА»), з метою виявлення та вилучення предметів та документів, які можуть бути використані як докази вчинення вищевказаних злочинів та мають значення до досудового розслідування, зокрема оригіналів документів, що стосуються продажу, передачі, перевезення або інших дій із заставним майном ПрАТ «ІнтерМікро Дельта, Інк», у тому числі товарно-транспортних накладних, видаткових та податкових накладних, договорів, актів прийому-передачі, журналів в`їзду-виїзду автотранспортних засобів, журналів та інших документів щодо обліку товарно-матеріальних цінностей, чорнових записів та інших документів, що відображають господарську діяльність підприємства ПрАТ «ІнтерМікро Дельта, Інк» та стосуються майна даного підприємства, комп`ютерної техніки, мобільних пристроїв для передачі інформації (мобільних телефонів, планшетів), флеш-карт та інших носіїв інформації, які містять вищевказану інформацію, а також майна ПрАТ «ІнтерМікро Дельта, Інк», яке було незаконно реалізовано на ТОВ «Інтершина УА», а саме (згідно з переліком).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.-ч. 1,2 статті 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 236 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Як слід з матеріалів кримінального провадження та пояснень учасників процесу, ОСОБА_5 є власником та директором ТОВ «Інтершина УА», яке розташовано за адресою за адресою: Київська обл., м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд.6, офіс. 3.

Слідчим суддею згідно з ухвалою від 11.12.2018 р. надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 з метою виявлення та вилучення предметів та документів, які можуть бути використані як докази вчинення злочинів та мають значення до досудового розслідування, зокрема комп`ютерної техніки, мобільних пристроїв для передачі інформації (мобільних телефонів, планшетів), флеш-карт та інших носіїв інформації.

У зв`язку діями ОСОБА_5 підчас обшуку 20.12.18 р., який заблокував обидва телефони та вилучив сім-карту з одного з них, слідчий обґрунтовано та у відповідності до вимог ч. 5 ст. 236 КПК України провів обшук ОСОБА_5 , оскільки були достатні підстави вважати, що він переховує при собі предмети, які мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з постановою слідчого СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 від 24.12.18 р., два мобільні телефони вилучені 20.12.18 р. за адресою юридичної реєстрації ТОВ «Інтершина УА», яке розташовано за адресою за адресою: Київська обл., м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд.6, офіс. 3, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 42015040000000917 від 18.11.15 р.

Приймаючи до уваги, що вилучене слідчим УСБУ майно безпосередньо вказано в ухвалі слідчого судді від 11.12.2018 р., а також наявність достатніх підстав для застосування слідчим вимог ч. 5 ст. 236, ч. 1 ст. 86 КПК України, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що питання повернення ОСОБА_5 двох мобільних телефонів є передчасним.

Частинами 1, 2 ст. 307 КПК України встановлено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 303-307,309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , який дії в інтересах ОСОБА_5 про повернення тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню №42015040000000917 від 18.11.15 р. за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 388, ст.219, ч.3 ст.191 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1