Рішення

від 27.11.2019 по справі 521/19095/17

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/19095/17

Провадження №2/521/356/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя - Плавич І.В.,

секретар судового засідання - Дукіна Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва Одеської міської ради, КП Міське капітальне будівництво , ТОВ Грані-Інвест про визнання майнового права за договором купівлі-продажу та визнання права власності на новозбудоване майно,

УСТАНОВИВ:

У провадженні вказаного складу суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва Одеської міської ради, КП Міське капітальне будівництво , ТОВ Грані-Інвест про визнання майнового права за договором купівлі-продажу та визнання права власності на новозбудоване майно .

В обґрунтування своєї позиції, позивач посилалася на ті обставини, що 03 березня 2010 року між ТОВ ГРАНІ з одного боку, та ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, виданої 07 листопада 2005 року, засвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Масаловою В.А., зареєстрована у реєстрі за №7811, - з іншого боку, було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №18/МП 16/10, відповідно до умов якого ТОВ ГРАНІ зобов`язувалось передати покупцю об`єкт купівлі-продажу у вигляді новозбудованого майна - місце для паркування легкового транспорту, будівельний номер місця для паркування № НОМЕР_1 , розташоване в підземному паркінгу 16-ти поверхової житлової будівлі з підземним паркінгом у АДРЕСА_1 у межах вулиці АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , а покупець зобов`язувався прийняти об`єкт купівлі-продажу й здійснити оплату на умовах даного Договору.

Не зважаючи на здійснення оплати договору покупцем в повному обсязі та прийняття багатоквартирного будинку в експлуатацію в установленому порядку, до теперішнього часу ТОВ Грані не передало об`єкт купівлі-продажу ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивач звернувся до суду, в якому просив визнати за ним майнові права на об`єкт купівлі- продажу за Договором купівлі-продажу майнових прав №18/МП 16/10 від 03 березня 2010 року на новозбудоване майно - місце для паркування легкового транспорту, будівельний номер місця для № НОМЕР_1 , розташоване в підземному паркінгу 16-ти АДРЕСА_4 будівлі АДРЕСА_1 , та визнати право власності на новозбудоване майно - місце для паркування легкового транспорту, будівельний № місця для паркування 21, розташоване в підземному паркінгу 16-ти поверхової житлової будівлі з підземним паркінгом у АДРЕСА_1 у межах вулиці АДРЕСА_2 та провулку АДРЕСА_3 .

Представники Управління капітального будівництва Одеської міської ради, КП Міське капітальне будівництво , ТОВ Грані-Інвест правом подачі відзиву не скористались, відзивів на позов від відповідачів до суду не надходило.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, але від його представника надійшла заява про підтримання заявлених позовних вимог та розгляд справи за відсутності сторони у порядку ст. 211 ч. 3 ЦПК України.

Представник відповідача ТОВ Грані-Інвест у відкрите судове засідання не з`явився, товариство повідомлялось судом про розгляд цивільної справи, причини неявки представника суду не відомі.

Представник відповідача Управління капітального будівництва Одеської міської ради у відкрите судове засідання не з`явилась, управління повідомлялось судом про розгляд цивільної справи, причини неявки представника суду не відомі.

Представник відповідача КП Міське капітальне будівництво у відкрите судове засідання не з`явився, підприємство повідомлялось судом про розгляд цивільної справи, причини неявки представника суду не відомі,

Згідно із ст. 280 ч. 1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на неявку відповідача по даній цивільній справі, врахувавши позицію сторони позивача, суд вважає можливим розглядати справу в заочному порядку.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, взявши до уваги обставини спору та пояснення сторони позивача, дослідивши представлені письмові докази, надавши належну правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд дійшов наступного висновку.

Під час розгляду справи і на підставі наявних доказів судом встановлено, що 03 березня 2010 року між ТОВ ГРАНІ з одного боку, та ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, виданої 07 листопада 2005 року, засвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Масаловою В.А., зареєстрована у реєстрі за №7811, - з іншого боку, було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №18/МП 16/10, відповідно до умов якого ТОВ ГРАНІ зобов`язувалось передати покупцю об`єкт купівлі-продажу у вигляді новозбудованого майна - місце для паркування легкового транспорту, будівельний номер місця для паркування № НОМЕР_1 , розташоване в підземному паркінгу 16-ти поверхової житлової будівлі з підземним паркінгом у АДРЕСА_1 у межах вулиці АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , а покупець зобов`язувався прийняти об`єкт купівлі-продажу й здійснити оплату на умовах даного Договору.

Як погодили сторони, відповідно до п. 1.1. Договору договір укладений з метою одержання Покупцем майнових прав на паркувальне місце та отримання доходів Продавцем.

Відповідно до п. 1.4. Договору купівлі-продажу майнових прав №18/МП16/10 від 03 березня 2010 р., об`єкт купівлі-продажу - безумовне майнове право на новозбудоване майно (після здачі об`єкта будівництва в експлуатацію).

Пунктом 4.1 Договору передбачено порядок розрахунків, тобто внесення позивачем коштів на рахунок ГОВ ГРАНІ .

Так, згідно п. 4.1. Договору купівлі-продажу майнових прав №18/МП16/10 від 03 березня 2010 року, розмір оплати Покупця становить 90 000,00 (дев`яносто тисяч) гривень 00 коп. (з урахуванням ПДВ). Загальна вартість Об`єкта купівлі-продажу є незмінною та перегляду не підлягає.

Відповідно до п. 3.2. Договору плановий строк закінчення будівництва Об`єкта будівництва та введення в експлуатацію встановлюється: жовтень 2010 року.

Згідно із п. 5.1. Договору після внесення 100% внесків і по закінченні 45 робочих днів з дати підписання акту введення в експлуатацію закінченого будівництвом Об`єкта будівництва Продавець зобов`язується передати Покупцеві Об`єкт купівлі-продажу за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.2. Договору технічний паспорт на новозбудоване майно, а також документ про право власності на нього Покупець самостійно і за свій рахунок оформлює після отримання Акту прийому-передачі Об`єкта купівлі-продажу і по письмовій заяві Покупця, Продавець на підставі додаткової угоди до даного Договору провадить оформлення технічного паспорта на новозбудоване майно й документа про право власності. При цьому Продавцю надається право представляти Покупця у всіх підприємствах, установах, організаціях, а також у державних органах і органах місцевого самоврядування з питань пов`язаних з оформленням права власності на новозбудоване майно на ім`я Покупця, подавати необхідні заяви, розписуватися й отримувати відповідні документи.

На виконання умов Договору ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_1 , сплатив на поточний рахунок ТОВ Грані грошову суму в розмірі 90 000, 00 грн. за придбання майнових прав відповідно до Договору №18/МП16/10 від 03 березня 2010 року, що становить 100% внесків за об`єкт купівлі-продажу.

Як свідчить квитанція №179 від 04 березня 2010 року, ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_1 , сплатив на поточний рахунок ТОВ Грані грошову суму в розмірі 90 000, 00 грн .

Об`єкт будівництва, а саме двохсекційна 16-ти поверхова житлова будівля з вбудованими прибудованими торговими приміщеннями і підземним паркінгом у АДРЕСА_1 в межах АДРЕСА_3 АДРЕСА_2 ) був введений в експлуатацію, про що свідчить сертифікат серії НОМЕР_2 , виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 17 листопада 2016 року на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 14 листопада 2016 року, що підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України (розділ Реєстр дозвільних документів ).

Розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради №584/01-06 від 07 грудня 2016 року, об`єкту будівництва присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Проте, не зважаючи на викладене, як зазначає сторона позивача, ТОВ Грані не виконало зобов`язання з передачі об`єкту купівлі-продажу ОСОБА_1 на підставі акту прийому-передачі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05 грудня 2017 року у справі №916/2528/16 затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс ТОВ Грані ; припинено юридичну особу ТОВ Грані ; припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого; провадження у справі припинено.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 29 грудня 2017 року ТОВ Грані було припинено.

Отже, діяльність юридичної особи ТОВ Грані з 05 грудня 2017 року припинено.

Зі змісту листа арбітражного керуючого ТОВ ГРАНІ Колмикової Т.О. від 12.12.2017р. №02-01/982 щодо надання інформації вбачається, що до складу ліквідаційної маси ТОВ ГРАНІ не включалося місце для паркування легкового транспорту, будівельний місця для паркування № НОМЕР_1 , розташоване в підземному паркінгу 16-ти поверхової житлової будівлі з підземним паркінгом у АДРЕСА_1 у межах вулиці АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та до складу ліквідаційної маси ТОВ ГРАНІ не включалися майнові права на об`єкт купівлі-продажу за Договором купівлі-продажу майнових прав №18/МП16/10 від 03 березня 2010 року, на новозбудоване майно - місце для паркування легкового транспорту, будівельний номер місця для паркування № НОМЕР_1 , розташоване в підземному паркінгу 16-ти АДРЕСА_5 житлової будівлі з підземним паркінгом у АДРЕСА_1 у межах вулиці АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

З огляду на наведене, ухвалою суду від 28 лютого 2018 року за клопотанням позивача було замінено первісного відповідача по справі - ТОВ Грані на належних відповідачів - Управління капітального будівництва Одеської міської ради, КП Міське капітальне будівництво , Товариство з обмеженою відповідальністю Грані-Інвест .

Згідно із статтею 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до частини першої статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Надаючи виниклим між сторонами по справі належну правову оцінку, суд звертає увагу, що згідно ст. 509 ч. 1,2 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ч.1, ч.2 п.1 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлює ст. 626 ч.1 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Щодо ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказує ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 530 ч.1 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 656 ч. 2 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Суд доходить висновку, що у даному випадку за своєю суттю укладений договір між сторонами є договором купівлі-продажу майнових прав на місце для паркування легкового транспорту.

Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Отже, за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Указаними нормами права визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об`єкт інвестування після прийняття такого об`єкта до експлуатації.

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні дає визначення поняття майнові права , які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (стаття 3 Закону).

Майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Разом з тим статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Новостворене нерухоме майно стає об`єктом цивільних правовідносин з моменту завершення будівництва, прийняття до експлуатації або державної реєстрації без урахування того, яким суб`єктом правовідносин здійснено такі дії та на якого суб`єкта цивільних правовідносин або сторону договору зареєстроване новостворене майно.

Захист майнових прав на новостворене майно, прийняте до експлуатації та оформлене (зареєстроване) на іншу особу, у разі невизнання цією особою прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

При цьому рішення суду про захист порушеного права та визнання за позивачем прав на спірне майно є підставою для реєстрації такого права.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Виходячи з пункту 5.1. Договору купівлі-продажу майнових прав №18/МП16/10 від 03 березня 2010 року позивач повинен був отримати у власність закріплені за ним майнові права після введення об`єкту будівництва до експлуатації за актом приймання-передачі.

До завершення будівництва проінвестованого об`єкта нерухомого майна та прийняття його до експлуатації інвестору належить не право власності на цей об`єкт, а майнові права на нього.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Таким чином, суд вважає, що після прийняття будинку в експлуатацію у позивача виникло право власності на паркувальне місце, а саме на новозбудоване майно - місце для паркування легкового транспорту, будівельний номер місця для паркування № НОМЕР_1 , розташоване в підземному паркінгу 16-ти поверхової житлової будівлі з підземним паркінгом у АДРЕСА_1 .

Разом з тим, суд враховує, що згідно із наданою позивачем копією технічного паспорту від 25 березня 2014 року на багатоповерховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , паркувальне місце з будівельним № НОМЕР_1 відображено на поверховому плані підземного паркінгу даного будинку та експлікації до даного технічного паспорту.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ст. 15, 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав і інтересів. При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948) та Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950). Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини.

У параграфі 22 рішення у справі Кечко проти України (заява № 63134/00), Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття власності , яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як майнові права , і, таким чином, як власність в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1 (див. рішення у справі Броніовський проти Польщі ( Broniowski v. Poland , заява №31443/96, п. 98).

Водночас, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах Меллахер та інші проти Австрії ( Mellacher and Others v. Austria , заява №10522/83; 11011/84; 11070/84), Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії ( Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland ), заява №12742/87), визначив, що під поняттям майно мають розумітись і правомірні очікування , законні сподівання особи.

Згідно з рішенням Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, поняття охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Ураховуючи викладене та з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд доходить висновку про задоволення заявленого позову в повному обсязі, а саме суд вбачає доцільним визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт купівлі- продажу за Договором купівлі-продажу майнових прав №18/МП 16/10 від 03 березня 2010 року, та право власності на новозбудоване майно - місце для паркування легкового транспорту, будівельний № місця для паркування 21, розташоване в підземному паркінгу 16-ти поверхової житлової будівлі з підземним паркінгом у АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст. 141 ч. 1, 2 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подачу даного позову, заяви про забезпечення позову та заяв про забезпечення доказів сплачено: 1280,00+320,00+260,00+352,40+384,20=2 596,60 гривень.

Таким чином, суд вбачає доцільним стягнути у рівних частках з Управління капітального будівництва Одеської міської ради, КП Міське капітальне будівництво , ТОВ Грані-Інвест на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у загальному розмірі 2 596,60 гривень.

Керуючись ст. 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 282, 283, п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва Одеської міської ради, КП Міське капітальне будівництво , ТОВ Грані-Інвест про визнання майнового права за договором купівлі-продажу та визнання права власності на новозбудоване майно задовольнити;

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт купівлі- продажу за Договором купівлі-продажу майнових прав №18/МП/16/10 від 03 березня 2010 року, на новозбудоване майно - місце для паркування легкового транспорту, будівельний номер місця для паркування № НОМЕР_1 , розташоване в підземному паркінгу 16-ти АДРЕСА_5 житлової будівлі з підземним паркінгом у АДРЕСА_1 у межах АДРЕСА_3 ;

Визнати за ОСОБА_1 право власності на новозбудоване майно - місце для паркування легкового транспорту, будівельний номер місця для паркування № НОМЕР_1 , розташоване в підземному паркінгу 16-ти поверхової житлової будівлі з підземним паркінгом у АДРЕСА_1 .

Стягнути у рівних частках з Управління капітального будівництва Одеської міської ради, КП Міське капітальне будівництво , ТОВ Грані-Інвест на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у загальному розмірі 2 596,60 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Малиновського районного суду міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Управління капітального будівництва Одеської міської ради - місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10а, код ЄДРПОУ 04056902.

Відповідач: Комунальне підприємство Міське капітальне будівництво - місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10а, код ЄДРПОУ 35695935.

Відповідач: ТОВ Грані-Інвест - місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5, код ЄДРПОУ 35769645.

Суддя: І.В. Плавич