Рішення

від 16.12.2019 по справі 160/10291/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року Справа № 160/10291/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд. у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промуглерод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

22.10.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промуглерод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1278685/42960440 від 12.09.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.09.2019 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПРОМУГЛЕРОД» (код ЄДРПОУ 42960440);

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПРОМУГЛЕРОД» (код ЄДРПОУ 42960440) від 03.09.2019 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання на реєстрацію -09.09.2019 року.

В обґрунтуванні позовних вимог викладені обставини відносно господарських відносин за Договором поставки продукції, що передували складанню вказаної вище податкової накладної. Позивач вважає, що ним було надано усі необхідні документи для реєстрації та податковим органом за відсутності конкретно визначених підстав відмовлено в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. При цьому, на думку позивача, мотивація підстав та причин віднесення поданої до реєстрації податкової накладної від 03.09.2019 року № 1 до Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також віднесення підприємства до числа ризикових платників податку відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, - є не зрозумілим та неправомірним, у той час як зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність законних та достатніх підстав для віднесення позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання комісією ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із чим наявні підстави для скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.09.2019 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання вказану накладну зареєструвати.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/10291/19 передані до розгляду судді Віхровій В.С.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС Україна) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 р. відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судове засідання на 20.11.2019 р. о 12:00 год.

20.11.2019 р. представником позивача було подано клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів та відповідні письмові докази.

Представником відповідача було подано клопотання про продовження строку для надання відзиву та відкладення розгляду справи.

Для повторного виклику сторін, судове засідання 20.11.2019 р. відкладено до 10:40 год. 04.12.2019 р.

Ухвалою суду від 02.12.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промуглерод» про об`єднання справ в одне провадження справ №160/10291/19 та №16011790/19.

У судове засідання 04.12.2019 р. представник відповідача повторно не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю прибути у судове засідання з огляду на зайнятість в іншій справі (Третього апеляційного адміністративного суду №160/2541/19).

З огляду на неприбуття представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено до 10:00 год. 16.12.2019 р.

У судове засідання 16.12.2019 р. представник відповідача втретє не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, причини неявки суду не повідомив, жодних документів по суті спору не надав.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи без його участі, за наявними в матеріалах справи доказами, у зв`язку із систематичною неявкою відповідачів у судове засідання та ненаданням відзивів на позовну заяву чи будь-яких інших документів по суті спору. На задоволенні позовних вимог наполягає.

Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що суду надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, заяву позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у письмовому провадженні за наявними матеріалами справи, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що станом на поточну дату та час судового засідання, від відповідача не надійшли відзиви на позовну заяву.

31.10.2019 р. представником ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано ухвалу паро відкриття провадження та повістку про виклик у судове засідання, призначене на 20.11.2019 р.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 24.10.2019 р. відповідачу встановлений 15-денний строк для надання відзиву на позовну заяву з дня отримання копії цієї ухвали. Відтак строк для надання відзиву на позовну заяву закінчується 15.11.2019 р.

16.12.2019 р. о 16:45 год. представником відповідача через канцелярію суду подані відзиви на позовну заяву.

Відтак, відповідачем подано відзиви не у строк, визначений судом, тому такі докази не можуть бути прийняті судом та піддані оцінці.

Крім того, суд виходить з закріплених в ч. 4 ст. 159 КАС України положень, а саме: неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ НВП Промуглерод було складено на користь АТ Нікопольський завод феросплавів податкову накладну №1 від 03.09.2019 р. з реалізації товару: графіт ПГ вагою 20 тон на загальну суму 224673,84 грн., з них ПДВ в сумі 37445,64 грн., яку подано до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанцій №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.09.2019 р., реєстрація податкової накладної №1 від 03.09.2019 р. була зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України. В якості підстави зупинення вказано: ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

За наслідками розгляду документів підприємства, надісланих 09.09.2019 р. Комісією Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №1278685/42960440 від 12.09.2019 р., яким у реєстрації податкової накладної було відмовлено.

У вказаному рішенні зазначено про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН з причин ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи дане рішення на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 19.04.2019 р., ТОВ Науково-виробниче підприємство ПРОМУГЛЕРОД (код ЄДРПОУ 42960440) є юридичною особою приватного права, яка зареєстрована 18.04.2019 року за адресою: 51, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Калинова, будинок 8, офіс 24, номер запису про державну реєстрацію 1 224 102 0000 090180.

ТОВ НВП ПРОМУГЛЕРОД є платником податку на додану вартість (В) з 01.06.2019 року (ІПН 429604404641), що підтверджується Витягом № 4644500171 з реєстру платників податку на додану вартість від 20.05.2019 року, виданим Лівобережною ДПІ Лівобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Основними видами економічної діяльності ТОВ НВП ЮМУГЛЕРОД є:

Код КВЕД 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія (основний);

Код КВЕД 23.99 виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і. у.;

Код КВЕД 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом;

Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

Код КВЕД 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів;

Код КВЕД 38.32 Відновлення відсортованих відходів;

Код КВЕД 39.00 Інша діяльність щодо поводження з відходами.

Загальна штатна чисельність співробітників складає 10 (десять) осіб.

28.05.2019 року між ТОВ НВП ПРОМУГЛЕРОД ( Продавець) та Акціонерним товариством Нікопольський завод феросплавів (ко ЄДРПОУ 00186520, надалі - АТ НЗФ , Покупець ) було укладено Договір поставки 903061 про поставку товару (надалі - Договір ) з додатками до вказаного Договору у вигляді протоколу узгодження розбіжностей від 20.06.2019 р., узгодженої Сторонами Специфікації № 1/1903500 від 27.06.2019 р.

В подальшому вказаними сторонами було укладено Додаткову угоду № 1/1904921 від 28.08.2019 р. про внесення змін у банківські реквізити Сторін.

Відповідно до Специфікації №1/1903500 від 27.06.2019 р., Товаром є вуглевцевмісна продукція - Графіт ПГ (код товару згідно з УКТ ЗЕД 3801) в кількості 540,00 тон ціною 10 900,00 грн. за тону (без ПДВ) на загальну суму 12895200,00 (разом з ПДВ), термін постачання - протягом 2 півріччя 2019 року.

Умови поставки товару передбачені розділом 3 Договору поставки № 1903061 28.05.2019 р. та п. 7 Специфікації № 1/1903500 від 27.06.2019 р.: СРТ - склад покупця Нікополь (згідно правил Інкотермс 2010). При цьому, постачальник власними силами за власний рахунок проводить завантаження товару на автомобільний або залізничний транспорт перевізника для транспортування на адресу покупця (п.п. 3.2, 3.8 Договору).

Згідно п. 3 зазначеної Специфікації № 1/1903500 від 27.06.2019 р., ціна вказана з жуванням вартості упаковки (Біг-бег) та без урахування транспортних витрат, поставка товару здійснюється в упаковці, яка повинна відповідати вимогам для відвантаження товару і захищати товар від будь-яких пошкоджень і корозії під час транспортування (п. 6.1. Договору).

У п. 3 Специфікації № 1/1903500 від 27.06.2019 р. міститься порядок розрахунків, передбачено необхідність сплати покупцем на поточний рахунок постачальника попередньої оплати у розмірі 50% за кожну плановану партію товару за 10 календарних днів до дати відвантаження; оплата решти 50 відсотків вартості поставленого начальником товару здійснюється покупцем по факту поставки протягом 3 календарних днів з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

В рамках виконання вказаного Договору поставки № 1903061 від 28.05.2019 р. позивачем 21 серпня 2019 року було виписано Рахунок на оплату № 9, відповідно до якого товаром був Графіт ПГ у кількості 20 тон на загальну суму 449347,68 (всього із ПДВ), сума ПДВ - 74 891,28 грн.

Згідно платіжного доручення № 237189 від 29.08.2019 року на суму 1 123 369,20 грн., 29.08.2019 року АТ НЗФ оплатило товар (Графіт ПГ) на рахунок позивача, у тому числі повністю оплатило товар відповідно до виставленого рахунку на оплату № 9 від 21.08.2019 р., виписаного за Договором № 1903061 від 28.05.2019 р.

03.09.2019 року позивач здійснив поставку товару (Графіту ПГ у кількості 20 тон) за Договором поставки № 1903061 від 28.05.2019 р. згідно рахунку на оплату № 9 від 21.08.2019 р. на адресу покупця - АТ НЗФ (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургіє, 310) на суму 449 347,68 грн.

Дана обставина підтверджується: видатковою накладною № 9 від 03.09.2019 р., дорученням № 763 на отримання цінностей від 03.09.2019 р. Вказана операція відображена також в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 від 03.09.2019 р. по правовідносинах позивача з контрагентом - АТ НЗФ .

Постачання продукції за вказаним договором здійснювалось в межах основного виду економічної діяльності підприємства - Код КВЕД 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія.

03.09.2019 р. позивачем було складено товарно-транспортну накладну (ТТН) № Р9 від 03.09.2019 року, згідно з якою перевезення вантажу здійснюється на автомобілі ДАФ НОМЕР_1 1731 КВ, причіп/напівпричіп НОМЕР_2 , автомобільним перевізником є ТОВ ЕКСІТ ТРАНС , замовником і вантажовідправником - ТОВ НВП ПРОМУГЛЕРОД (Позивач), вантажоодержувачем - АТ НЗФ (код ЄДРПОУ 00186520), пункт навантаження - 49000, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 20, пункт розвантаження - 53200, м. Нікополь, Дніпропетровська обл., вул. Електрометалургіє, 310, а вантажем є Графіт ПГ вагою 20 тон загальною вартістю 449 347,68 грн.

За договором № 10/07-19 на перевезення вантажу від 10 липня 2019 р., укладеним між позивачем (надалі - Клієнт ) та ТОВ ЕКСІТ ТРАНС (код ЄДРПОУ 42832453, надалі - Виконавець ), виконавець зобов`язується за рахунок свого транспорту та за рахунок будь-яких інших засобів здійснити доставку товару за дорученням клієнта. На виконання вказаного Договору на перевезення та Заявки від 02.09.2019 р. до Договору № 10/07-19 від 10.07.2019 р., ТОВ ЕКСІТ ТРАНС 02.09.2019р. було виписано Рахунок-фактуру № СФ-0000022 на суму 7000,00 грн. з ПДВ, після чого виконавцем було перевезено товар (Графіт ПГ у кількості 20 тон) від позивача до AT НЗФ (покупця), згідно умов Договору поставки.

Пунктом навантаження у ТТН № Р9 від 03.09.2019 року зазначена адреса: м. Дніпро, проспект Слобожанський, 20, де знаходяться такі нежитлові приміщення: побутове приміщення на 3-му поверсі у будівлі РМЦ, загальною площею 38,0 кв.м., частина приміщення на складі 6-го шляху, загальною площею 455,0 кв.м., частина приміщення АБК гвоздильного цеху, загальною площею 130,0 кв.м., якими користується позивач на підставі Договору оренди (найму) майна № 633/19 від 01 червня 2019 року (Додаток 23), укладеним між позивачем як орендарем та Приватним акціонерним товариством Дніпрометиз (код ЄДРПОУ 05393145) як орендодавцем. Згідно з п. 1.3. вказаного Договору оренди, майно надається орендарю для розміщення виробничого та офісно-побутового приміщення. Вказаним Договором встановлений строк оренди з дня підписання акту приймання-передачі майна від 06 липня 2019 року до 31 грудня 2020 року.

Даним Договором оренди передбачено обов`язок орендаря додатково сплачувати Орендодавцеві вартість надання послуг по забезпеченню пропускного режиму на територію Орендодавця (розділ 8 Договору оренди). Надання вказаних послуг по оренді приміщень і по забезпеченню пропускного та внутрішньо об`єктного режиму на територію підтверджується Актами виконаних робіт (наданих послуг) за період з липня 2019 року по вересень 2019 року - № 9178 від 29.07.2019 р., № 9179 від 29.07.2019р., № 10416 від 27.08.2019 р., № 11861 від 30.09.2019 р.

Що стосується необхідного для здійснення господарської діяльності обладнання суд зазначає, що в матеріалах справи міститься Договір суборенди обладнання № 05 від 05 липня 2019 р., згідно якого позивач орендує у ТОВ НВП ТЕХРЕКАСТ (код ЄДРПОУ 41922210) наступне обладнання, зазначене в Акті приймання передачі обладнання, в технічно справному стані, з метою здійснення господарської діяльності:

Млин шаровий, модель СМ-6008 (900x2700 мм), інв. номер 001;

Змішувач горизонтальний, модель СМК 1,5/11,0, інв. номер 002;

Ваги кранові, модель ЗВК-ИК, інв. номер 003;

Розсів лабораторний в комплекті з ситами СЛМ-200 (7 шт.), модель РЛУ-3, інв. номер 004.

Надання послуг по суборенді вказаного обладнання підтверджується Актами надання послуг за період з липня 2019 року по вересень 2019 року - № 42 від 31.07.2019 р., № 48 від 30.08.2019 р., № 55 від 30.09.2019 р. а

Сплата позивачем (суборендарем) орендодавцеві суборендної плати за вказаним договором підтверджується платіжними дорученнями № 60 від 30.07.2019 р. та № 111 від 27.08.2019 р.

Власником цього обладнання на даний час є ТОВ ПРАЙМЕКС ТРЕЙД (код ДРПОУ 40389980), яке придбало дане обладнання у червні та липні 2019 року і здає його оренду ТОВ НВП ТЕХРЕКАСТ (код ЄДРПОУ 41922210), яке в свою чергу здає казане обладнання в суборенду позивачу.

Також Позивач згідно Договору оренди обладнання № 01 від 01.07.2019 р. орендує у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ласника) наступне обладнання, зазначене в Акті прийому-передачі обладнання в оренду д 01.07.2019р. (Додаток 31), для використання в господарській діяльності Позивача: ушарку барабанну, модель 1,0-4.

Надання послуг по оренді вказаного обладнання підтверджується Актами надання послуг за період з липня 2019 року по вересень 2019 р. - № 1 від 31.07.2019 р., № 2 від 30.08.2019 р., № 1 від 30.09.2019 р., а сплата позивачем (орендарем) орендодавцеві орендної плати за вказаним договором підтверджується платіжними дорученнями № 39 від 17.07.2019 р., № 63 від 30.07.2019 р., № 141 від 03.09.2019 р., № 191 від 20.09.2019 р.

Все вищевказане обладнання встановлено і використовується позивачем у орендованому приміщенні за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, 20.

Нежитлові приміщення за вказаною адресою (м. Дніпро, проспект Слобожанський, ) та орендоване обладнання складають матеріально-технічну базу підприємства.

Позивач займається переробкою вуглецевих матеріалів, які використовуються у галургії та інших галузях (планова калькуляція готової продукції Графіт ПГ від 26.06.2019 р.). Відповідність якості продукції (Графіту марки ПГ) чинним вимогам закону підтверджується Сертифікатами якості.

Сировину для переробки позивач імпортує на територію України і закуповує вітчизняних постачальників, про що долучені до матеріалів справи первинні документи з такими постачальниками.

Обставини, які б вказували, що засновник та посадові особи підприємства створювали (не були засновниками) суб`єктів господарювання, яких ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років, і працювали (не були посадовими особами) у суб`єктів господарювання, яких ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років, - відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача необхідних засобів, трудових ресурсів (штатного персоналу), належну матеріально-технічну базу для реального виконання операцій з поставки позивачем вуглецевмісної продукції контрагентам, зокрема АТ НЗФ .

До суду долучено первинну документацію підприємства за спірною угодою, реквізити яких наведені вище.

Недоліків складання первинної документації судом не виявлені.

Оскільки оплату товару на банківський рахунок позивача було здійснено АТ НЗФ 29.08.2019 р., а відвантаження і поставку товару було здійснено 03.09.2019 р., відповідно до пп. а) п.187.1 статті 187 ПК України, 29.08.2019 р. у позивача виникло податкове зобов`язання перед АТ НЗФ , у зв`язку із чим складено спірну податкову накладну.

Як було встановлено судом, згідно сформованої податковим органом квитанції №1 від 09.09.2019 р. реєстрація податкової накладної відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зупинена, ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.п.1.6 п.6 Критеріїв ризиковості платника податку та позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 09.09.2019 р. позивачем надані пояснення та долучені документи для підтвердження здійснення господарських операцій по спірним податковим накладним.

Документи у кількості додатків - 23 були доставлені та прийняті податковим органом, що підтверджується відповідною квитанцією №2 від 09.09.2019 р.

Подання вказаних документів до реєстрації податкових накладних відповідачами не спростовано.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117).

За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п.1.6 Критеріїв.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. .

Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями пункту 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, відповідачем не надано до суду, згідно з п.1.6 Критеріїв будь-яких матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, іншої інформації, що розглядалась Комісією, яка згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Контролюючий орган зобов`язаний у квитанції та Протоколі засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку достатній для віднесення платника податків до відповідного переліку як такого, що відповідає критеріям ризиковості, та зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, ані квитанції, ані матеріали справи вцілому не містять документів, в яких наведено обґрунтування віднесення позивача до підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податків , не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України.

Державна регуляторна служба у листі від 19.04.2018 р. № 3890/0/20-18 зазначила, що проекти таких документів обов`язково необхідно погоджувати, а листи мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм. ДРС наголосила на необхідності проведення регуляторних процедур. У листі вказано, ДФС листами від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 та № 960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно.

Таким чином, листи міністерств, не є нормативно-правовими актами та мають суто інформаційний характер.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З викладеного слідує висновок, що позивач не міг самостійно виконати вимоги суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що господарські операції, за результатами яких складені податкові накладні мають, на переконання суду, реальний характер, адже контролюючим органом зворотного з посиланням на належні та допустимі докази не доведено.

Крім того, факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Також суд звертає увагу, що матеріали справи місять Витяг Комісії регіонального рівня (Протокол №115) від 07.11.2019 р. про виключення позивача з реєстру ризикових.

Відтак матеріалами справи підтверджено, що підстава, за якою реєстрацію ПН було зупинено, наразі відсутня.

При цьому суд зазначає, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження відповідного рішення суду).

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Отже, чинним законодавством обов`язок щодо реєстрації ПН після зупинення покладено на Державну податкову службу, яка в свою чергу є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої ДФС.

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Враховуючи висновки суду про протиправність рішення податкового органу щодо відмови у реєстрації податкової накладної, виключення позивача з реєстру ризикових, ненадання відповідачами жодних заперечень по суті спору, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 2 таку податкову накладну зареєструвати датою подання до реєстрації для належного відновлення порушеного права позивача.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, правомірність своїх дій та рішень, перед судом не доведена.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

За результатами розгляду даної справи, сплачений судовий збір за подання даного позову у розмірі 3842,00 грн. (квитанції №235, №236 від 21..10.2019 р.) підлягає стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно до ст. 139 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промуглерод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1278685/42960440 від 12.09.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.09.2019 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПРОМУГЛЕРОД» (код ЄДРПОУ 42960440);

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПРОМУГЛЕРОД» (код ЄДРПОУ 42960440) від 03.09.2019 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання на реєстрацію, - 09.09.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промуглерод» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промуглерод» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Рішення не набрало законної сили 16.12.19

Суддя В.С. Віхрова

Згідно з оригіналом

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун