Рішення

від 24.12.2019 по справі 160/11035/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Справа № 160/11035/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняСітайло О.В. за участі: предстаник позивача представник відповідача Кійко О.А. Момот Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙТОРГ (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 40Б, офіс 4, ЄДРПОУ 38954216) до Головного управління ДПС у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю СКАЙТОРГ (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 року №0001011404, постановлене Головним управлінням ДПС у Полтавській області, яким на Товариство з обмеженою відповідальністю СКАЙТОРГ (ЄДРПОУ: 38954216) накладено фінансові санкції в розмірі 250 000,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відсутність ліцензійних умов провадження діяльності з роздрібної торгівлі паливом станом на день складення акту перевірки, позивач не може бути притягнутий до відповідальності за провадження такої господарської діяльності без наявної ліцензії, оскільки це передбачено ст. 20 Закону України Про ліцензування господарської діяльності .

Ухвалою суду від 11.11.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

04.12.2019 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що була проведена фактична перевірка, за наслідками якої встановлено факт роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії, чим порушено ч. 20 ст. 15 ЗУ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального . Зазначає, що під час перевірки ОСОБА_1 , як керівник АЗС, отримав наказ, направлення на перевірку, допустив перевіряючих до проведення перевірки. Крім того, дана особа надала вільний доступ перевіряючим до бухгалтерських документів. Доказом здійснення реалізації пального є фіскальний чек №1917 від 14.08.2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив, що міститься в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ СКАЙТОРГ знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 30.10.2013 року.

На підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 14.08.2019 року №2148 та направлень на проведення фактичнох перевірки №2432, 2433 від 14.08.2019 року посадовими особами контролюючого органу було проведено фактичну перевірку ТОВ СКАЙТОРГ (код ЄДРПОУ 38954216): автозаправний комплекс АЗС №1, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Кобеляцький район, с. Сухинівка, вул. Дніпропетровська.

14.08.2019 року складено акт за результатами фактичної перевірки №0401/16/31/РРО/38954216.

Відповідно до ч. 20 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, встановлено факти роздрібної реалізації пального без придбання відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, згідно фіскального чеку та поданих до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані встановлена роздрібна реалізація пального.

Доказом здійснення реалізації пального є фіскальний чек № 1917 від 14.08.2019, відповідно до додатку до акту фактичної перевірки від 14.08.2019 року №0401/16/31/РРО/38954216.

На підставі акта фактичної перевірки від 14.08.2019 року №0401/16/31/РРО/38954216 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 250 000,00 грн.

Так, правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, винесеного ГУ ДПС у Полтавській області, є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років. Імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, згідно абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Позивач не заперечує що 14.08.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙТОРГ" здійснювалась торгівля пальним.

Крім того, як вже було встановлено судом доказом здійснення реалізації пального є фіскальний чек № 1917 від 14.08.2019 року, що також підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтоване застосування до позивача фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 250 000,00 грн., у відповідності до абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" № 481/95-ВР від 19.12.1995 року.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатніх доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, про що описано вище та довів його відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙТОРГ (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 40Б, офіс 4, ЄДРПОУ 38954216) до Головного управління ДПС у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2019 року №0001011404 Головного управління ДПС у Полтавській області, яким на Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙТОРГ» (ЄДРПОУ: 38954216) накладено фінансові санкції в розмірі 250 000,00 грн. - відмовити.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду буде складений 27 грудня 2019 року.

Суддя В.В. Горбалінський