Рішення

від 27.12.2019 по справі 160/8880/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року Справа № 160/8880/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства СПЕЦРЕМБУД до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

12.09.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства СПЕЦРЕМБУД (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі ДФС, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0024551419 від 19.08.2019 року, винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Позов мотивовано тим, що позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 54000 грн. та штрафних санкцій 13500 грн. у зв`язку з неправомірністю та формальністю складання первинних документів по взаємовідносинам з ПП ТБС і К . Таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі вироків Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2017 року у справі № 337/5060/16-к та у справі № 337/1391/17 від 26.04.2017. Позивач вважає вказані висновки неправомірними, оскільки в обох випадках мало місце затвердження між обвинуваченими та прокуратурою угоди про визнання винуватості. Докази контролюючого органу грунтуються на свідченнях особи, без дослідження первинних документів підприємства-позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року позовну заяву Приватного підприємства СПЕЦРЕМБУД до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/8880/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

06 листопада 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДФС у Дніпропетровській області на позовну заяву Приватного підприємства СПЕЦРЕМБУД , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що податкове повідомлення-рішення є законним, мотивуючи свої доводи наступним.

Первинні документи, складені ТОВ ТБС І К по взаємовідносинам з ПП СПЕЦРЕМБУД є неправомірно складеними, носять формальний характер та не підтверджують факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами, свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції, метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов`язань позивача. Укладені між позивачем та ТОВ ТБС І К договори не опосередковуються реальним виконанням операції, що становлять його предмет.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатом документальної позапланової невиїзної перевірки ПП СПЕЦРЕМБУД за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2016, проведеною з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТБС І К , складено акт № 36105/04-36-14-19/24995186 від 02.07.2019 року.

У акті перевірки зафіксовано порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України: занижено податок на прибуток на суму 54000,00 грн. за 2016 рік.

Контролюючий орган дійшов такого висновку з урахуванням аналізу по ланцюгу постачання придбаних товарів, наявності основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів, товарних запасів, наявності працівників, подання податкових декларацій ТОВ ТБС І К . Крім іншого, контролюючим органом враховано висновки вироку Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2017 року у справі № 337/5060/16-к та вироку Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2017 року у справі № 337/1391/17, в яких встановлено, що з моменту формального призначення Павленка А. ОСОБА_1 . директором ТОВ ТБС І К та введення його як єдиного (одноособового) учасника ТОВ ТБС І К , ОСОБА_2 участі у діяльності товариства фактично не брав, розрахунком рахунком на власний розсуд не користувався, статутними, реєстраційними, фінансово-господарськими та іншими документами ТОВ ТБС І К не володів, не розпоряджався і доступу до них не мав, печаткою ТОВ ТБС І К не володів та не розпоряджався, використовував печатку лише на виконання вказівок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2019 року № 0024551419 про збільшення ПП СПЕЦРЕМБУД суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 67500,00 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 54000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 13 500,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно з пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПКУ об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином, з аналізу наведеної норми вбачається, що базою для розрахунку об`єкта оподаткування податком на прибуток є саме фінансовий результат до оподаткування, розрахований відповідно до положень бухгалтерського обліку та скоригований на різниці, визначені відповідно до положень розділу ПКУ.

У постанові Верховного Суду від 05.05.2018 р. по справі №826/11377/14 та від 27.02.2018 р. по справі №813/1974/17 зазначено, що первинні документи, які стали підставою для формування показників податкової звітності підприємства, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого у взаємовідносинах з юридичною особою - позивачем у справі встановлена вироком суду, що набрав законної сили, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, оскільки статус фіктивного підприємства за наявності зазначених умов несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть при формальному підтвердженні її первинними документами.

Наведена інформація у вироках Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2017 року у справі № 337/5060/16-к та від 26.04.2017 року у справі № 337/1391/17 дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум витрат є безпідставними.

Таким чином, суд вважає вірним висновок податкового органу, що первинні документи, які складені ТОВ ТБС І К по взаємовідносинам з ПП СПЕЦРЕМБУД є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь - яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

Вище викладене свідчить про відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинам ПП СПЕЦРЕМБУД з ТОВ ТБС І К . Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення постачання товару та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов`язань ПП СПЕЦРЕМБУД .

Вказані обставини свідчать про фактично позивачем здійснено безпідставне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ ТБС І К з постачання товару і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Отже, складання первинних документів здійснюється з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов`язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише був відображений на первинних документах. Тому, така господарська операція спрямована лише на формування платником валових витрат та податкового кредиту у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, позивач зазначає про реальність господарських відносин між ТОВ ТБС І К та ПП СПЕЦРЕМБУД , однак будь-яких документальних доказів на підтвердження своїх доводів, як, договори, накладні, податкові накладні, ТТН, платіжні доручення та інші, до позову не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що протягом судового розгляду справи позивачем жодним чином не доведено обгрунтованість своїх доводів, натомість відповідач належним чином довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. У зв`язку з цим суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства СПЕЦРЕМБУД (юридична адреса: Дніпропетровське шосе, буд. 84, вул. Миру, буд. 137, с. Лозуватка, Криворізький р-н, Дніпропетровська обл., 53020, код ЄДРПОУ 24995186) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна