Рішення

від 28.12.2019 по справі 200/13613/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2019 р. Справа№200/13613/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, 154) про визнання протиправним та скасування рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.11.2019 року про відмову у призначенні пенсії; зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути повторно заяву про призначення пенсії за віком у відповідності до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до страхового та пільгового стажу періодів роботи: з 01.01.2004 року по 27.02.2006 на шахті ім.Г.М.Димитрова; з 28.02.2006 року по 28.12.2011 року в ТОВ «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо» ; з 29.12.2011 року по 30.09.2012 року на шахті ім.Г.М.Димитрова; з 01.10.2012 року по 02.12.2013 року в ТОВ «Група ТВР» .

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Однак рішенням пенсійного фонду було відмовлено у призначенні пенсії з підстав не зарахування до страхового стажу періодів роботи через те, що в доданих до заяви документах не збігається ім`я та по батькові з даними паспорту; довідку про підтвердження пільгового характеру роботи видано ліквідатором, але не надано підтверджуючий право підпису документ; не надано підтвердження проведення атестації робочих місць та відсутній страховий стаж, без існування якого неможливо врахувати пільговий стаж. Позивач вважає, що надав всі належні документи для підтвердження періодів роботи на підприємстві, які підтверджуються записами у трудовій книжці та індивідуальними відомостями про застраховану особу, та відповідач таким чином порушує його право на отримання пенсії.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому повністю не погоджується з вимогами позову, просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі та зазначає, що до страхового стажу не враховано період роботи з 01.01.2004 року по 02.12.2013 року за даними системи персоніфікованого обліку, так як в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) ім`я Позивача ( ОСОБА_2 ) не збігається з іменем у паспорті (Наталя). Також за даними системи персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) за періоди роботи Позивача з 01.07.2011 року по 28.12.2011 року (крім 4-х днів у грудні 2011 року) та з 01.01.2013 року по 02.12.2013 року відсутні відомості про сплату страхових внесків; за період роботи з 01.09.2013 року по 30.11.2013 року відсутні відомості про нараховану заробітну плату. До пільгового стажу не враховано періоди роботи: з 28.02.2006 року по 28.12.2011 року в ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо , оскільки довідка, підтверджуюча пільговий характер роботи від 25.09.2019 року №135 видана ліквідатором ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо , але не надано документ, що підтверджує право підпису ліквідатора на дату видачі довідки. Згідно витягу з ЄДР підприємство знаходиться в м.Мирноград, але довідка завірена печаткою, в якій зазначено місцезнаходження м. Донецьк; період пільгової роботи з 28.02.2006 року по 25.12.2006 року не підтверджено наказом по підприємству про проведення атестації робочого місця, атестацію робочих місць проведено 25.12.2006 року відповідно до наданої копії наказу №44/тб. У позивача за вказаний період відсутній страховий стаж, а стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 2 обчислюється з урахуванням відомостей про страховий стаж та сплату страхових внесків протягом всього періоду роботи на пільгових умовах. Також не було враховано до пільгового стажу періоди роботи позивача: з 01.01.2004 року по 27.02.2006 року на шахті ім.Г.М. Димитрова, так як за вказаний період відсутній страховий стаж, а стаж роботи на пільгових умовах за Списком №2 обчислюється з урахуванням відомостей про страховий стаж та сплату страхових внесків протягом всього періоду роботи на пільгових умовах; з 29.12.2011 року по 30.09.2012 року на шахті Димитрова , так як позивачем не надана довідка про пільговий характер роботи та не підтверджено наказом по підприємству про проведення атестації робочого місця; у позивача за вказаний період відсутній страховий стаж, а стаж роботи на пільгових умовах за Списком №2 обчислюється з урахуванням відомостей про страховий стаж та сплату страхових внесків протягом всього періоду роботи на пільгових умовах. Період з 01.10.2012 року по 02.12.2013 року в ТОВ Група ТВР , так як позивачем не надана довідка про пільговий характер роботи та не підтверджено наказом по підприємству про проведення атестації робочого місця; у позивача за вказаний період відсутній страховий стаж, а стаж роботи на пільгових умовах за Списком №2 обчислюється з урахуванням відомостей про страховий стаж та сплату страхових внесків протягом всього періоду роботи на пільгових умовах. Просив в задоволенні позову відмовити, з підстав відсутності необхідного страхового стажу у позивача.

Ухвалою суду від 29.11.2019 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що 09.10.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , яка була зареєстрована за №4761. До зазначеної заяви позивачем надано такі документи: особиста заява від 09.10.2019 року; копія трудової книжки від 28.08.1985 року НОМЕР_3 ; копія диплому від 17.07.1985 року №312169; довідка видана ВП Шахта 5/6 ДП Мирноградвугілля №141 від 02.09.2019 року; копія свідоцтва про одруження від 16.10.1998 року НОМЕР_4 - НОМЕР_5 № НОМЕР_6 ; копія свідоцтва про народження від 06.02.1987 року VІІ-НО №277530; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копія паспорта. Як зазначено у спірному рішенні відповідача, додатково при розгляді заяви були взяті до уваги такі документи: індивідуальні відомості про застраховану особу; довідка видана ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо №135 від 25.09.2019 року; копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 15.10.2019 року; копія паспорта від 15.06.2007 року; копія свідоцтва про шлюб від 04.05.2007 року серія НОМЕР_7 ; копія наказу від 25.12.2006 року №44/ТБ; довідка видана ТДВ Красноармійська швейна фабрика Веселка 01/86 від 21.10.2019 року; довідки видані ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля №264, №278 від 10.09.2019 року; копія наказу видана шахта Белицкая №213 від 20.02.1995 року; виписка з наказу від 20.07.2001 року №356, 19.07.2006 року №417; довідка видана ВП Шахта 5/6 ДП Мирноградвугілля №137, 138 від 13.09.2019 року; копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.03.2019 року №1005125581.

Рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.11.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу на дату звернення. У рішенні відповідачем зазначено, що до страхового стажу не враховано період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в наданих документах свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб по-батькові не збігається з даними паспорта. До страхового стажу не враховано період роботи з 01.01.2004 року по 31.12.2012 року за даними системи персоніфікованого обліку, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу ім`я не збігається з ім`ям в паспорті заявника. До пільгового стажу не враховано період роботи з 28.02.2006 року по 28.12.2011 року в ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо , оскільки довідка, підтверджуюча пільговий характер роботи від 25.09.2019 року №135 видана ліквідатором ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо , але не надано документ підтверджуючий право підпису ліквідатора на дату видачі довідки. Згідно витягу з ЄДР підприємство знаходиться в м.Мирноград, але довідка завірена печаткою, в якій зазначено місцезнаходження м.Донецьк. Період пільгової роботи з 28.02.2006 року по 25.12.2006 року не підтверджено наказом по підприємству про проведення атестації робочого місця. Атестація робочих місць проведено 25.12.2006 року відповідно до наданої копії наказу №44/тб. У заявника за вищевказаний період роботи відсутній страховий стаж, а стаж роботи на пільгових умовах за Списком №2 обчислюється з урахуванням відомостей про страховий стаж та сплату страхових внесків протягом всього періоду роботи на пільгових умовах. З 01.01.2004 року по 27.02.2006 року на шахті ім.Г.М. Димитрова, оскільки за цей період відсутній страховий стаж, а стаж роботи на пільгових умовах за списком №2 обчислюється з урахуванням відомостей про страховий стаж та сплату внесків протягом всього періоду роботи на пільгових умовах.

Спірним питанням цієї справи, враховуючи зміст позовної заяви, є правомірність рішення відповідача щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи: з 01.01.2004 року по 27.02.2006 на шахті ім.Г.М.Димитрова; з 28.02.2006 року по 28.12.2011 року в ТОВ «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо» ; з 29.12.2011 року по 30.09.2012 року на шахті ім.Г.М.Димитрова; з 01.10.2012 року по 02.12.2013 року в ТОВ «Група ТВР» .

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 28.08.1985 року, щодо спірних періодів роботи позивача, в ній містяться наступні записи:

- запис №10 від 15.05.2002 року прийнята машиністом конвеєра 2 розряду та направлена на дільницю дільниці ПІТ-1 на шахті ім.Г.М. Димитрова;

- запис №11 від 27.02.2006 року - звільнена за власним бажанням згідно статті 36 КЗпП України;

- запис №12 від 28.02.2006 року прийнята машиністом конвеєра 2 розряду та направлена на основне виробництво в ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо ;

- запис №13 від 28.12.2001 року звільнена за згодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України;

- запис №14 від 29.12.2011 року прийнята машиністом конвеєра 2 р. поверхні в в/п Шахта ім. Димитрова ДП Красноармійськвугілля ;

- запис №15 від 01.10.2012 року звільнена за згодою сторін згідно ст.36 п.1 КЗпП України;

- запис № 16 від 01.10.2012 року прийнята машиністом конвеєра 2 розряду до основного виробництва ТОВ Група ТВР ;

- запис №17 від 02.12.2013 року звільнена за згодою сторін згідно ст.36 п.1 КЗпП України.

З наданих позивачем відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , вбачається наступне:

- за період з 01.01.2004 року по 27.02.2006 року (шахта ім.Димитрова) за ОСОБА_1 сплачувалися страхові внески в/п Шахтоуправління імені Г.М. Димитрова ДП Красноармійськвугілля (код 26444272), в/п Шахтоуправління імені Г.М. Димитрова ДП Донецька вугільна коксова компанія (код 33333384), в/п Шахтоуправління ім.Г.М. Димитрова ДП Красноармійськвугілля (код 33504975), в/п Шахта 5/6 ДП Мирноградвугілля (код 33839081);

- за період з 28.02.2006 року по 28.12.2011 року (період роботи в ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо за ОСОБА_1 сплачувалися страхові внески ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо (код 33418064);

- за період з 29.12.2011 року по 30.09.2012 року (ш-та ім.Димитрова) страхові внески за ОСОБА_1 сплачувало в/п Шахта ім.Димитрова ДП Красноармійськвугілля (код 33839081);

- за період з 01.10.2012 року по 02.12.2013 рік (ТОВ Група ТВР) страхові внески за ОСОБА_1 сплачені ТОВ Група ТВР (код 37901996).

Не погодившись з висновком Пенсійного фонду щодо відсутності підстав для зарахування спірного стажу роботи до страхового та пільгового стажу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), зокрема, у стаття 1 і 8 відповідно.

Відповідно до ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» .

Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Враховуючи вищезазначене при призначенні пільгових пенсій згідно ст.2 ст.114 Закону №1058 стаж роботи на пільгових умовах за списком №1 та №2 обчислюється з урахуванням відомостей про сплату страхових внесків протягом всього періоду роботи на пільгових умовах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 2 І року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у жінок;

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту,але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим-двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування , жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до ст.62 Закону №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абз.1 п.20 Порядок №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 28.08.1985 року, щодо спірних періодів роботи позивача, в ній містяться наступні записи:

- запис №10 від 15.05.2002 року прийнята машиністом конвеєра 2 розряду та направлені на дільницю дільниці ПІТ-1 на шахті ім.Г.М. Димитрова;

- запис №11 від 27.02.2006 року - звільнена за власним бажанням згідно статті 36 КЗпП України;

- запис №12 від 28.02.2006 року прийнята машиністом конвеєра 2 розряду та направлена на основне виробництво в ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо ;

- запис №13 від 28.12.2011 року звільнена за згодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України;

- запис №14 від 29.12.2011 року прийнята машиністом конвеєра 2 р. поверхні в в/п Шахта ім. Димитрова ДП Красноармійськвугілля ;

- запис №15 від 01.10.2012 року звільнена за згодою сторін згідно ст.36 п.1 КЗпП України;

- запис № 16 від 01.10.2012 року прийнята машиністом конвеєра 2 розряду до основного виробництва ТОВ Група ТВР ;

- запис №17 від 02.12.2013 року звільнена за згодою сторін згідно ст.36 п.1 КЗпП України.

Отже, суд зазначає, записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства, ніяких дефектів записів трудова книжка не містить.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що періоди роботи позивача з 01.01.2004 року по 27.02.2006 на шахті ім.Г.М.Димитрова; з 28.02.2006 року по 28.12.2011 року в ТОВ «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо» ; з 29.12.2011 року по 30.09.2012 року на шахті ім.Г.М.Димитрова; з 01.10.2012 року по 02.12.2013 року в ТОВ «Група ТВР» , підтверджуються записами трудової книжки з відмітками, відтак не потребує додаткового доказування.

Суд зауважує, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутністю трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення, а трудова книжка позивача містить відомості підтверджуючі пільговий характер роботи позивача.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи містяться відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , згідно яких за страхувальника сплачені страхові внески за періоди: з 01.01.2004 року по 27.02.2006 року; з 28.02.2006 року по 28.12.2011 року; з 29.12.2011 року по 30.09.2012 року; з 01.10.2012 року по 02.12.2013 року.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Статтею 14-1 Закону №2464-VI визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані, зокрема забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

Статтею 21 Закону №1058-IVвизначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити відомості, зокрема частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат.

Відповідно до п.5 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 №10-1 (у редакціїпостанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1), яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (далі - Положення №10-1) реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.3 розділу IV Положення №10-1 відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що наявність у системі персоніфікованого обліку (реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб є підставою для призначення та здійснення відповідній особі пенсійних виплат. Водночас, відсутність у реєстрі відповідної інформації призведе до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Стосовно неврахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 року по 31.12.2012 року за даними системи персоніфікованого обліку, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу ім`я не збігається з ім`ям в паспорті заявника, суд зазначає, що в матеріалах справи містяться відомості, в яких вказано вірне ім`я позивача. Крім того, суд вважає, що позивач як страхувальник не може нести відповідальність за правильність заповнення у системі персоніфікованого обліку (реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди власної трудової діяльності, як застрахована особа.

Стосовно не врахування до пільгового стажу позивача період роботи з 28.02.2006 року по 28.12.2011 року в ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо , у зв`язку з тим, що довідка, підтверджуюча пільговий характер роботи від 25.09.2019 року №135 видана ліквідатором ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо , але не надано документ підтверджуючий право підпису ліквідатора на дату видачі довідки, суд зазначає наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України у відомостях про прізвище, ім`я, по-батькові, дату обрання осіб, які призначаються (обираються) до органу управління юридичної особи ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо (код ЄДРПОУ - 33418064) зазначено, що ОСОБА_3 є головою комісії з припинення або ліквідатором.

Згідно до ч.2 ст.38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Відповідно з ч.2 ст.41 зазначеного Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банкруга; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Частиною третьою зазначеної статті згаданого Закону також передбачено з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Отже, твердження відповідача щодо необхідності надання документів, що підтверджують повноваження ліквідатора на видачу та підписання уточнюючих довідок ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо є протиправними та такими, що виходять за межі повноважень відповідача, оскільки, окрім вищезазначеного, чинним законодавством не передбачена обов`язковість підтвердження відповідних повноважень ліквідатора або ліквідаційної комісії юридичної особи, котра перебуває у стані припинення.

Стосовно не врахування до пільгового стажу позивача період роботи з 28.02.2006 року по 28.12.2011 року в ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо , у зв`язку з тим, що не підтверджено наказом по підприємству про проведення атестації робочого місця, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (далі - Порядок) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Отже, згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Отже, аналіз норм Закону України Про пенсійне забезпечення та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №№ 2, 1 також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на не зарахування пільгового стажу.

Згідно з пунктом 4 Порядку, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі №21-307а14.

При вирішені цього спору суд керується ч.2 ст.2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Як вже зазначалось судом, спірним рішенням відмовлено у призначенні позивачу пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, проте про неврахування періоду роботи позивача з 01.10.2012 року по 02.12.2013 року в ТОВ Група ТВБ в спірному рішенні не вказано. При цьому, у відзиві на позовну заяву, відповідачем вказано, що зазначений період не зараховано до пільгового стажу позивача.

На думку суду, оскаржуване рішення складено без врахування розтлумачених критеріїв, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача повторно заяву про призначення пенсії за віком у відповідності до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до страхового та пільгового стажу періодів роботи: з 01.01.2004 року по 27.02.2006 на шахті ім.Г.М.Димитрова; з 28.02.2006 року по 28.12.2011 року в ТОВ «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо» ; з 29.12.2011 року по 30.09.2012 року на шахті ім.Г.М.Димитрова; з 01.10.2012 року по 02.12.2013 року в ТОВ «Група ТВР» , суд зауважує, що ст.58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії, з врахуванням обставин, які зазначено судом у даному рішенні.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Враховуючи викладене, а також відсутність посилання в спірному рішенні на неврахування періоду роботи позивача з 01.10.2012 року по 02.12.2013 року в ТОВ Група ТВБ , суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу періодів роботи: з 01.01.2004 року по 27.02.2006 на шахті ім.Г.М.Димитрова; з 28.02.2006 року по 28.12.2011 року в ТОВ «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо» ; з 29.12.2011 року по 30.09.2012 року на шахті ім.Г.М.Димитрова; з 01.10.2012 року по 02.12.2013 року в ТОВ «Група ТВР» .

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.245 КАС України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що сторонами не надано до суду доказів не зарахування до пільгового стажу частини спірного періоду роботи позивача та те, що спірне рішення суб`єкта владних повноважень прийнято необґрунтовано, без додержання вимог діючого законодавства України, з метою захисту прав позивача на отримання пенсії, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.11.2019 року №4761 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною 1 ст.72 КАС України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.11.2019 року про відмову у призначенні пенсії; зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути повторно заяву про призначення пенсії за віком у відповідності до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , з урахуванням приписів ч.2 ст.9 КАС України.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання до Донецького окружного адміністративного суду даної позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

В той же час, відповідно до ч.8 зазначеної статті Кодексу, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок невиконання відповідачем вимог чинного законодавства України, суд вважає за можливе, в даному випадку, обов`язок щодо відшкодування судових витрат в повному обсязі покласти на Покровське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.11.2019 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2019 року №4761 про призначення пенсії за віком згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85323, Донецька область, м.Мирноград, вул. Центральна, 13) судовий збір у розмірі 768,40 грн. на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.12.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька