Рішення

від 16.12.2019 по справі 280/4177/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 грудня 2019 року 13 год. 24 хв.Справа № 280/4177/19 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., та сторін

від позивача: адвокат Леус Г.О.,

від відповідача: Міщенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РИМ XXI (юридична адреса: 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, буд.7, код ЄДРПОУ 36238226)

до відповідача - Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.05.2019 №0006451417, №0006441417, №0006461417,-

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю РИМ XXI (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення №0006451417 від 16.05.2019;

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення №0006441417 від 16.05.2019;

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення №0006461417 від 16.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, протиправними, складеними з порушеннями законодавства та такими, що порушують права Товариства з обмеженою відповідальністю РИМ XXI як платника податків. Позивач зазначає, що фактично вся правова позиція Відповідача, на думку Позивача, ґрунтується на помилкових і суб`єктивних висновках про відсутність реального характеру господарських операцій та ненастання правових наслідків, обумовлених договорами, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю РИМ XXI та його контрагентами - ТОВ Сонкей , ТОВ СК Прованс , ТОВ Черус Про , ТОВ Аніда Груп , ТОВ Брайтіс , ТОВ Промтехностіл , ТОВ Маркторг , ТОВ Вест Торг Групп , що не відповідає об`єктивним обставинам. Також зазначив, що реальність господарських операцій Позивача з його контрагентом підтверджується достатньою кількістю документів, які надавались відповідачу в ході перевірки. Документи складені за результатами проведених господарських операцій з дотриманням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Податкового кодексу України містять у собі всі необхідні відомості щодо змісту та обсягу проведених господарських операцій, які узгоджуються між собою. Отже, Позивач вважає, що висновки Відповідача про вчинення порушень податкового законодавства мають характер припущень та є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам, зроблені без належного дослідження всіх наявних документів та спростовуються наявними первинними документами, які оформлені відповідно до вимог законодавства.

Ухвалою суду від 29.08.2019 судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25 вересня 2019 року об 16 год. 30 хв.

17.09.2019 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №38755) подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, та зазначив, що виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 25.09.2019 продовження строк підготовчого провадження до 20 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 20.11.2019 відкладено підготовче засідання на 25 листопада 2019 року об 09 год. 50 хв.

Ухвалою суду від 25.11.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 16.12.2019 об 10 год. 00 хв.

16.12.2019 від представника позивача через канцелярію суду (вх. №52801) надійшла відповідь на відзив.

16.12.2019 від представника позивача через канцелярію суду (вх. №52802) надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме висновок експерта №316 за результатами проведення економічної експертизи №316 від 12.12.2019.

Усною ухвалою суду від 16.12.2019 яка занесена до протоколу судового засідання згідно вимог ст. 79 КАС України судом визнано поважними причини не подання доказів до закриття підготовчого провадження у справі та долучено до матеріалів адміністративної справи висновок експерта №316 за результатами проведення економічної експертизи №316 від 12.12.2019.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити повністю.

Представник Відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю РИМ ХХІ (код ЄДРПОУ 36238226) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2016, 2017 роки та податку на додану вартість за період з 01.04.2016 по 31.12.2017 при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Сонкей (код ЄДРПОУ 39282681), ТОВ СК Прованс (код ЄДРПОУ 40643145), ТОВ Черус Про (код ЄДРПОУ 39852087), ТОВ Аніда Груп (код ЄДРПОУ 40000100), ТОВ Брайтіс (код ЄДРПОУ 40461789), ТОВ Промтехностіл (код ЄДРПОУ 40000320), ТОВ Маркторг (код ЄДРПОУ 40806112), ТОВ Вест Торг Групп (код за ЄДРПОУ 41135466), за результатами якої був складений акт №209/08-01-14-17/36238226 від 11.04.2019.

ГУ ДФС у Запорізькій області встановлено порушення:

п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в сумі 845904,00 грн в т.ч. за 2016 рік - 755995,00 грн, за 2017 рік - 89909,00 грн.

п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14 , п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 900 235,00 грн в т. ч. за вересень 2016 р. (з урахуванням від`ємного значення за квітень-серпень 2016 р.) - 762 136,00 грн, жовтень 2016 р. - 71 738,00 грн, грудень 2017 р. - 66 361,00 грн;

п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14 , п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість на суму - 33 537,00 грн за грудень 2017 р.

16 травня 2019 року на підставі акту перевірки №209/08-01-14-17/36238226 від 11.04.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю РИМ ХХІ було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0006451417 від 16.05.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 125 273,75 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 900235 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 225058,75 грн;

- №0006441417 від 16.05.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1 057 380,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 845 904,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 211 476,00 грн;

- №0006461417 від 16.05.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 33537,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що на думку ГУ ДФС у Запорізькій області, перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з поставки товару та надання послуг з контрагентами ТОВ Сонкей , ТОВ СК Прованс , ТОВ Черус Про , ТОВ Аніда Груп , ТОВ Брайтіс , ТОВ Промтехностіл , ТОВ Маркторг , ТОВ Вест Торг Групп , у зв`язку з чим контролюючим органом зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість та збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість

Вищезазначений висновок ґрунтується на тому, що контрагенти не мали достатньої кількості трудових ресурсів, встановлена відсутність будь-якої інформації про наявні складських приміщень, виробничих потужностей, не підтверджена поставка товару та послуг по ланцюгу постачання, а також наявна інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень про реєстрації кримінальних провадження, де в тому числі фігурантами виступають - ТОВ Сонкей , ТОВ СК Прованс , ТОВ Черус Про , ТОВ Аніда Груп , ТОВ Брайтіс , ТОВ Промтехностіл , ТОВ Вест Торг Групп .

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій зазначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Приписами п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пункт 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України зазначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно із п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Тобто, підставою для формування показників податкового кредиту в податковій декларації - є податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток відбувається з урахуванням отриманого платником доходу від будь-якої діяльності та витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку. При цьому, витрати певного періоду визначаються одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, тобто повинен бути наявний зв`язок здійснених витрат з господарською діяльністю платника.

Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання йому юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ІV від 16.07.1999.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704). Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Як роз`яснив Вищий адміністративний суд України, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (інформаційний лист від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, або інших документів, передбачених п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд зазначає, що Податковим кодексом України чітко визначені первинні документи, на підставі яких формується податковий кредит та, відповідно, показники податкової звітності з ПДВ.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ІV від 16.07.1999).

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та не спростовано представником Відповідача, що Товариством з обмеженою відповідальністю РИМ ХХІ до перевірки були надані договори, актів виконаних робіт, акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), товарні накладні, платіжні доручення, податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, що в свою чергу, підтверджує рух активів та зміну майнового стану.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що взаємовідносини між Позивачем та його контрагентами відбувались на підставі наступних документів.

Щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ Сонкей (код ЄДРПОУ 39282681).

Між ТОВ РИМ-ХХІ (Замовник) та ТОВ Сонкей (Підрядник) було укладено договір підряду №040416/1 від 04.04.2016. Відповідно до зазначеного договору та актів виконаних робіт (актів виконаних робіт №654 від 28.05.2016, №657 від 30.05.2016, №659 від 30.05.2016, №677 від 31.05.2016) ТОВ РИМ-ХХІ було отримано послуги з ремонту обладнання (ремонт електродвигунів). Отримані ТОВ РИМ-ХХІ роботи, були прийняті відповідно до актів виконаних робіт та оплачені згідно з платіжними дорученнями: №1011 від 29.06.2016 на загальну суму 101618,40 грн, №1028 від 11.07.2016 на загальну суму 64152,08 грн, №1559 від 25.07.2018 на загальну суму 850413,48 грн. Підрядником ТОВ Сонкей , було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ РИМ-ХХІ наступні податкові накладні: №476 від 31.05.2016 на загальну суму 280 184,60 грн з ПДВ, № 475 від 31.05.2016 на загальну суму 220 846,33 грн з ПДВ, № 477 від 30.05.2016 на загальну суму 254 129,44 грн з ПДВ, № 474 від 30.05.2016 на загальну суму 261 023,59 грн з ПДВ. Між ТОВ Сонкей (первісний кредитор) та ТОВ Компанія Укрметполімер (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №16/1-07 від 25.07.2018. Відповідно до умов зазначеного договору право вимоги ТОВ Сонкей до ТОВ РИМ ХХІ на суму 850413,48 грн за Основним договором відступлено ТОВ Компанія Укрметполімер .

Щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ МК Прованс (код ЄДРПОУ 40643145).

Між ТОВ РИМ-ХХІ (Замовник) та ТОВ МК Прованс (Підрядник) було укладено договір підряду №250916/1 від 25.09.2016. Відповідно до зазначеного договору та актів виконаних робіт (акт виконаних робіт №116 від 30.09.2016; №115 від 30.09.2016; №117 від 30.09.2016) ТОВ РИМ-ХХІ було отримано послуги з ремонту обладнання (ремонт електродвигунів). Отримані ТОВ РИМ-ХХІ роботи, були прийняті відповідно до актів виконаних робіт та оплачені згідно з платіжними дорученнями: №1174 від 18.10.2016 на загальну суму 76898,31 грн; №1180 від 21.10.2016 на загальну суму 3600,00 грн; №1560 від 25.07.2018 на загальну суму 728957,63 грн. Підрядником ТОВ МК Прованс , було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ РИМ-ХХІ податкові накладні: № 60 від 30.09.2016 на загальну суму 254 621,42 грн з ПДВ; № 61 від 30.09.2016 на загальну суму 264 360,31 грн з ПДВ; № 59 від 30.09.2016 на загальну суму 290 474,21 грн з ПДВ. Між ТОВ МК Прованс (первісний кредитор) та ТОВ Захід Клірінг Сервіс (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №7/1-08 від 25.07.2018. Відповідно до умов зазначеного договору право вимоги ТОВ МК Прованс до ТОВ РИМ ХХІ на суму 728957,63 грн за Основним договором відступлено ТОВ Захід Клірінг Сервіс .

Щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ Черус Про (код ЄДРПОУ 39852087).

Між ТОВ РИМ-ХХІ (Замовник) та ТОВ Черус Про (Підрядник) було укладено договір підряду №250416/1 від 25.04.2016. Відповідно до зазначеного договору та актів виконаних робіт (акт виконаних робіт №556 від 28.04.2016, №558 від 28.04.2016, №557 від 28.04.2016) ТОВ РИМ-ХХІ було отримано послуги з ремонту обладнання (ремонт електродвигунів). Отримані ТОВ РИМ-ХХІ роботи, були прийняті та оплачені згідно з платіжним дорученням №1561 від 25.07.2018 на загальну суму 420628,89 грн. На рахунку 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками ТОВ РИМ-ХХІ обліковується кредиторська заборгованість у сумі 355 533,51 грн. Підрядником ТОВ Черус Про , було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ РИМ-ХХІ податкові накладні: № 428003 від 28.04.2016 на загальну суму 282 711,28 грн з ПДВ, № 428004 від 28.04.201 на загальну суму 246 128,90 грн з ПДВ, № 428002 від 28.04.2016 на загальну суму 247 322,22 грн з ПДВ. Між ТОВ Черус Про (первісний кредитор) та ТОВ Асвейд (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №9/1-09 від 25.07.2018. Відповідно до умов зазначеного договору право вимоги ТОВ Черус Про до ТОВ РИМ ХХІ на суму 420628,89 грн за Основним договором відступлено ТОВ Асвейд .

Щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ Аніда Груп (код ЄДРПОУ 40000100).

Між ТОВ РИМ-ХХІ (Замовник) та ТОВ Аніда Груп (Підрядник) було укладено договір підряду №250416/1 від 25.04.2016 Відповідно до зазначеного договору та актів виконаних робіт (акт виконаних робіт №775 від 28.04.2016; №776 від 28.04.2016; №777 від 28.04.2016) ТОВ РИМ-ХХІ було отримано послуги з ремонту обладнання (ремонт електродвигунів). Отримані ТОВ РИМ-ХХІ роботи, були прийняті та оплачені згідно з платіжним дорученням: № 1547 від 03.01.2019 на загальну суму 768543,45 грн. Підрядником ТОВ Аніда Груп , було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ РИМ-ХХІ наступні податкові накладні: №428003 від 28.04.2016 на загальну суму 276 285,56 грн з ПДВ; № 428001 від 28.04.2016 на загальну суму 227 836,58 грн з ПДВ; податкова накладна № 428002 від 28.04.2016 на загальну суму 264 421,31 грн з ПДВ. Між ТОВ Аніда Груп (первісний кредитор) та ТОВ ЕКО-ВІС (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №10/1-109 від 03.01.2019. Відповідно до умов зазначеного договору право вимоги ТОВ Аніда Груп до ТОВ РИМ ХХІ на суму 768543,45 грн за Основним договором відступлено ТОВ ЕКО-ВІС .

Щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ Брайтіс (код ЄДРПОУ 40461789).

Між ТОВ РИМ-ХХІ (Замовник) та ТОВ Брайтіс (Підрядник) було укладено договір підряду №030616/1 від 03.06.2016. Відповідно до зазначеного договору, актів виконаних робіт (акт виконаних робіт №775 від 28.04.2016; №776 від 28.04.2016; №777 від 28.04.2016) та товарних накладних (товарна накладна №599 від 30.08.2016; №598 від 30.08.2016) ТОВ РИМ-ХХІ було отримано послуги з ремонту обладнання (ремонт електродвигунів) та товар (сітка). Отримані ТОВ РИМ-ХХІ роботи та ТМЦ, були прийняті та оплачені згідно з платіжними дорученнями: №1179 від 21.10.2016 на загальну суму 80000,00 грн; №1165 від 10.10.2016 на загальну суму 111502,56 грн; №1136 від 19.09.2016 на загальну суму 14250,00 грн; №1082 від 15.08.2016 на загальну суму 56072,55 грн; №1565 від 07.05.2019 на загальну суму 448900,37 грн. Підрядником ТОВ Брайтіс , було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ РИМ-ХХІ наступні податкові накладні: №113 від 30.08.2016 на загальну суму 36 900,00 грн з ПДВ; № 114 від 30.08.2016 на загальну суму 40 500,00 грн з ПДВ; № 115 від 30.08.2016 на загальну суму 72 600,00 грн з ПДВ; № 97 від 27.07.2016 на загальну суму 254 621,42 грн з ПДВ; № 98 від 27.07.2016 на загальну суму 306 104,06 грн з ПДВ. Між ТОВ Брайтіс (первісний кредитор) та ТОВ ІНВЕСТ СІСТЕМС (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №030519 від 03.05.2019. Відповідно до умов зазначеного договору право вимоги ТОВ Брайтіс до ТОВ РИМ ХХІ на суму 448900,37 грн за Основним договором відступлено ТОВ ІНВЕСТ СІСТЕМС .

Щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ Промтехностіл (код ЄДРПОУ 40000320).

Між ТОВ РИМ-ХХІ (Замовник) та ТОВ Промтехностіл (Підрядник) було укладено договір підряду №160516/1 16.05.2016. Відповідно до зазначеного договору та актів виконаних робіт (акт виконаних робіт №252 від 29.06.2016; №251 від 29.06.2016) ТОВ РИМ-ХХІ було отримано послуги з ремонту обладнання (ремонт електродвигунів). Отримані ТОВ РИМ-ХХІ роботи, були прийняті та оплачені згідно з платіжним дорученням № 1570 від 08.05.2019 на загальну суму 528467,00 грн. Підрядником ТОВ Промтехностіл , було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ РИМ-ХХІ наступні податкові накладні: №18 від 29.06.2016 на загальну суму 324 333,06 грн з ПДВ; №19 від 30.06.2016 на загальну суму 204 134,82 грн з ПДВ. Між ТОВ Промтехностіл (первісний кредитор) та ТОВ ІНВЕСТ СІСТЕМС (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №060519 від 06.05.2019. Відповідно до умов зазначеного договору право вимоги ТОВ Промтехностіл до ТОВ РИМ ХХІ на суму 528467,88 грн за Основним договором відступлено ТОВ ІНВЕСТ СІСТЕМС .

Щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ Маркторг (код ЄДРПОУ 40806112).

Між ТОВ РИМ-ХХІ (Замовник) та ТОВ Маркторг (Підрядник) було укладено договір підряду №3131/1 від 10.10.2016. Відповідно до зазначеного договору та акту виконаних робіт№222 від 30.10.2016, ТОВ РИМ-ХХІ було отримано послуги з ремонту обладнання (ремонт електродвигунів). На рахунку 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками ТОВ РИМ-ХХІ обліковується кредиторська заборгованість у сумі 430429,70 грн. Підрядником ТОВ Маркторг , було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ РИМ-ХХІ податкову накладну: №710 від 30.10.2016 на загальну суму 430429,70 грн з ПДВ.

Щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ Вест Торг Групп (код ЄДРПОУ 41135466).

Між ТОВ РИМ-ХХІ (Покупець) та ТОВ Вест Торг Групп (Постачальник) було укладено договір купівлі-продажу №10/12 від 10.12.2017. Відповідно до зазначеного договору та товарних накладних (товарна накладна №415 від 27.12.2017; №416 від 27.12.2017) ТОВ РИМ-ХХІ було придбано ТМЦ (прокат плоский з вуглецевої сталі МРЕ 0,45). На рахунку 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками обліковується кредиторська заборгованість у сумі 599389,20 грн. Підрядником ТОВ Вест Торг Групп , було складено та зареєстровано в ЄРПН за господарськими операціями з ТОВ РИМ-ХХІ наступні податкові накладні: №216 від 27.12.2017 на загальну суму 289 560,00 грн з ПДВ; №217 від 27.12.2017 на загальну суму 309 829,20 грн з ПДВ.

В підтвердження наступної реалізації зазначених послуг та ТМЦ Публічному акціонерному товариству Шахтоуправління Покровське , в матеріалі справи надані Позивачем наступні документи. Договір підряду №051014/1 від 05.11.2014 на виконання робіт з ремонту електрообладнання, акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 16.01.2016, №3 від 09.02.2016, №4 від 13.02.2016, №5 від 18.03.2016; №9 від 02.04.2016, №10 від 08.04.2016, №11 від 11.05 від 13.07.2016, №26 від 01.09.2016, №27 від 28.09.2016, №29 від 16.09.2016, №30 від 28.09.2016, №35 від 11.10.2016, №45 від 25.11.2016, №48 від 17.12.2016 та податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі зазначених документів, суд приходить до висновку, що Позивач в повному обсязі виконував вимоги Податкового кодексу України та правомірно формував показники податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з контрагентами.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим резюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

На момент здійснення фінансово - господарської операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю РИМ ХХІ та його контрагентами, останні були зареєстровані в установленому законом порядку, були платниками ПДВ, відповідні відомості містилися в Єдиному державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстрі платників ПДВ на сайті Державної фіскальної служби України.

Суд зазначає, що відсутності достатньої кількості трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, не має своїм наслідком недійсність укладених правочинів та не може слугувати доказом наявності у таких суб`єктів господарювання такої мети, як порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Суд зосереджує увагу на тому, що ніякі негативні обставини, які мають місце у контрагентів Позивача, не є підставою для позбавлення платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю РИМ ХХІ права на податковий кредит з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток. Оскільки, як було встановлено судом, Позивач виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат. Податкове законодавство України не ставить право платника податків на податковий кредит та витрати, в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентами податкової дисципліни, відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цих осіб.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише результатами проведених зустрічних звірок чи перевірок податкової звітності контрагентів, а також посиланнями на відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів тощо, оскільки підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Отже, безпідставними є і посилання контролюючого оргвну на відсутність реального характеру господарських операцій та настання правових наслідків, обумовлених договорами, укладеними між Позивачем та ТОВ Сонкей , ТОВ СК Прованс , ТОВ Черус Про , ТОВ Аніда Груп , ТОВ Брайтіс , ТОВ Промтехностіл , ТОВ Маркторг , ТОВ Вест Торг Групп , з підстав відсутності необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не є передумовою для визначення господарської компетенції останніх та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Товариство з обмеженою відповідальністю РИМ ХХІ , як платник податків, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податків до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності або податкової дисципліни, у разі якщо платниками податків були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Щодо висновку експертного економічного дослідження. Предметом даної адміністративної справи є скасування податкового повідомлення-рішення №0006451417 від 16.05.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 125 273,75 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 900235 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 225058,75 грн, податкового повідомлення-рішення №0006441417 від 16.05.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1 057 380,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 845 904 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 211 476 грн та податкового повідомлення-рішення №0006461417 від 16.05.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 33537,00 грн, як протиправних та незаконних.

У даному висновку, експертом було досліджено питання:

1. Чи підтверджуються документально висновки Головного управління ДФС у Запорізькій області викладені в Акті позапланової виїзної документальної перевірки №209/08-01-14-17/36238226 від 11.04.2019, щодо заниження ТОВ РИМ ХХІ податку на прибуток підприємств в сумі 845904 грн, в т.ч. за 2016 рік 755995 грн, за 2017 рік 89909 грн?

2. Чи підтверджуються документально висновки Головного управління ДФС у Запорізькій області викладені в Акті позапланової виїзної документальної перевірки №209/08-01-14-17/36238226 від 11.04.2019, щодо:

- заниження ТОВ РИМ ХХІ податку на додану вартість , що підлягає сплаті на загальну суму 900235 грн, в т.ч. за вересень 2016 р. (з урахуванням від`ємного значення за квітень-серпень 2016 р.) - 762136,00 грн жовтень 2016 р. - 71738,00 грн, грудень 2017 р.-66361 грн,

- завищення ТОВ РИМ ХХІ від`ємного значення податку на додану вартість на суму -33537 грн за грудень 2017 р.? .

У висновку зазначено: По першому питанню, - із урахуванням проведеного дослідження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та податкових декларацій з податку на прибуток підприємства - висновки Головного управління ДФС у Запорізькій області викладені в Акті позапланової виїзної документальної перевірки №209/08-01-14-17/36238226 від 11.04.2019, щодо заниження ТОВ РИМ ХХІ податку на прибуток підприємств в сумі 845904 грн, в т.ч. за 2016 рік 755995 грн, за 2017 рік 89909 грн-документально не підтверджуються. По другому питанню, - із урахуванням проведеного дослідження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та податкових декларацій з ПДВ - висновки Головного управління ДФС у Запорізькій області викладені в Акті позапланової виїзної документальної перевірки №209/08-01-14-17/36238226 від 11.04.2019, щодо заниження ТОВ РИМ ХХІ податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 900235,00 грн, в т.ч. за вересень 2016 р. (з урахуванням від`ємного значення за квітень-серпень 2016 р.) - 762136,00 грн жовтень 2016 р. - 71738 грн, грудень 2017 р.-66361,00 грн та завищення ТОВ РИМ ХХІ від`ємного значення податку на додану вартість на суму - 33537,00 грн за грудень 2017 р. - документально не підтверджуються .

Отже, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та збільшенні суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, зменшенні від`ємного значення з податку на додану вартість, контролюючий орган діяв поза межами чинного законодавства України.

Суд зазначає, що вимогами податкового обліку не передбачено обов`язковості складання товарно-транспортних накладних у підтвердження витрат та податкового кредиту по операціям з купівлі-продажу та підряду.

Позивачем витрати та податковий кредит сформовані по факту придбання товару та послуг з ремонту електродвигунів, а не транспортних послуг, відтак докази транспортування є додатковими (допоміжними, факультативними) до підтвердження обставин реальності, але не є документами на підставі яких формуються витрати та податковий кредит, якщо тільки вартість транспортування (перевезення) за умовами договорів не входить до вартості товару або послуги транспортування є господарською операцією за наслідками якої формуються власне витрати та податковий кредит.

Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей .

Дане твердження викладено у Постанові Верховного Суду №К/9901/3335/17 від 11.09.2018, що враховується судом при розгляді даної справи на підставі ст. 242 КАС України.)

Твердження контролюючого органу у акті перевірки та у відзиві до адміністративного позову про наявність кримінальних проваджень та на свідчення колишніх працівників контрагента Позивача в межах кримінального провадження щодо їх необізнаності у здійснені господарських операцій, не повинні братись судом до уваги, оскільки в силу статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. З огляду на викладене, суд вважає, що окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, що у встановленому законом порядку набрав законної сили, не можуть вважатися доказом, на який контролюючий орган вправі посилатися в обґрунтування нереальності операції.

Крім того, перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами для висновків за результатами перевірок, визначено статтями 78 та 83 Податкового кодексу України. Окремі документи з матеріалів кримінальних проваджень (за виключенням судових рішень), як-то протоколи допиту учасників кримінального провадження, письмові пояснення осіб, постанови слідчих тощо не віднесені до такого переліку. Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України підстави для висновків суду є відомості отримані судом під час судового засідання, і суд не в праві обґрунтовувати свої рішення показаннями даними слідчому або прокурору, тобто протокол допиту сам по собі не є доказом навіть в межах власне кримінального провадження.

Суд зазначає, що саме по собі порушення кримінального провадження у якому фігурує контрагент платника податків, без доведеності фіскальним органом, на підставі належних та допустимих доказів здійснення контрагентом протиправної, злочинної діяльності, що спрямована на формування необґрунтованих податкових вигод, та без доведення обізнаності платника податків про незаконний характер діяльності контрагентів, не може бути належним доказом протиправного формування платником податків даних податкового обліку. Крім того Відповідачем не надано жодного документа з якого б вбачалось в чому полягають ознаки кримінального злочину ТОВ Сонкей , ТОВ СК Прованс , ТОВ Черус Про , ТОВ Аніда Груп , ТОВ Брайтіс , ТОВ Промтехностіл , ТОВ Вест Торг Групп (його посадових осіб, засновників, тощо).

Суд зазначає, що наведені в Акті перевірки факти не дають підстав для висновку, що вчинені Позивачем господарські операції з контрагентом є не реальними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Судом під час судового розгляду встановлено, що всі господарські операції були проведені в межах цивільного, господарського та податкового законодавства. При укладанні договорів, зазначених в акті, сторонами були виконані необхідні умови, перераховані кошти, оформлені первинні документи.

Судом були досліджені первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які були складені на підставі договорів з ТОВ Сонкей , ТОВ СК Прованс , ТОВ Черус Про , ТОВ Аніда Груп , ТОВ Брайтіс , ТОВ Промтехностіл , ТОВ Маркторг , ТОВ Вест Торг Групп , та встановлено, що вказані господарські операції пов`язані з господарською діяльністю Позивача, а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ІV від 16.07.1999, а тому, суд вважає висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, неправомірними.

Відповідно до положень п. 36.1, 36.5, 38.1, 44.1, 47.1, 49.2 Податкового кодексу України обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку. Тобто, платник податку несе самостійну (персональну) відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Окрім того, згідно закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, /жодна особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. Тобто, платник податку, яким при здійсненні господарської діяльності додержано всіх норм податкового законодавства, не зобов`язаний нести відповідальність за дії інших осіб.

Правомірність такого підходу підтверджується і позицією Верховного Суду.

Так в своїх рішеннях Верховний суд робить наступні висновки:

Відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (Постанова Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 802/1155/17-а).

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (Постанова Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № П/811/1508/16).

Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість (Постанова Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 2а-7462/10/2170).

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу (Постанова Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 814/937/15) .

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності .

Неможливість притягнення до відповідальності юридичних осіб за неправомірні дії їх контрагентів підтверджується й іншими рішеннями Європейського суду з прав людини.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії . При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами повністю відповідає положенням Цивільного Кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ІV від 16.07.1999, Податковому кодексу України, Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) і містить у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення №1682 від 22.08.2019 у сумі 19210,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РИМ XXI (юридична адреса: 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, буд.7, код ЄДРПОУ 36238226) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.05.2019 №№0006451417, 0006441417, 0006461417 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) податкове повідомлення - рішення №0006451417 від 16.05.2019.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) податкове повідомлення - рішення №0006441417 від 16.05.2019.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) податкове повідомлення - рішення №0006461417 від 16.05.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РИМ XXI (юридична адреса: 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, буд.7, код ЄДРПОУ 36238226) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 26.12.2019.

Суддя Р.В. Сацький